Постанова

від 27.09.2016 по справі 826/24923/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2016 року № 826/24923/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрокат-Україна плюс" доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкових повідомлень - рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінопрокат-Україна плюс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправними дій з проведення перевірки, визнання протиправними та скасування наказу від 02.10.2015 № 1854 та податкових повідомлень - рішень від 28.10.2015 № 0007022203, № 0004032203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ від 02.10.2015 № 1854 на проведення перевірки не містить ані підстав для її проведення, ані її тривалість, що свідчить про протиправність даного рішення та дій щодо проведення документальної виїзної перевірки позивача. Також, позивач стверджує про протиправність висновків відповідача щодо порушення товариством строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S, укладеним з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама), що стало наслідком винесення протиправного податкового повідомлення - рішення від 28.10.2015 № 0007022203, так як грошова вимога ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" в сумі 17490,00 доларів США за вищевказаним контрактом на підставі договору про переведення боргу від 27.12.2013 №03/12-13 була переведена з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама, Первісний боржник) на Ultra StereoLabs (USL), Inc, (USA) (Новий боржник). Крім того, позивач наголошує, що податкове повідомлення - рішення від 28.10.2015 №0004032203 було винесено відповідачем з перевищенням наданих повноважень, оскільки право застосовувати санкції за порушення приписів Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 має лише Національний банк України та підпорядковані йому особи, до яких ДПІ не відноситься.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач через канцелярію суду подав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях стосуються податкових повідомлень - рішень від 28.10.2015 №0007022203, №0004032203 та аналогічні доводам та висновкам, викладеним в акті перевірки від 16.10.2015 №391/26-57-22-03/34743851; в той же час, відповідач своєї позиції щодо позовних вимог про визнання протиправними дій з проведення перевірки та визнання протиправним і скасування наказу від 02.10.2015 № 1854 суду не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

02.10.2015 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України було винесено наказ №1854 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" (код за ЄДРПОУ 34743851).

В період з 02.10.2015 по 08.10.2015 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 15.04.2015, укладеному з фірмою-нерезидентом «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія), згідно листа ПАТ «ПРИВАТБАНК» від 04.08.2015 №Г-31.0.0.0/1-4920 (вх. ДПІ від 13.08.2015 №24771/10) та листа ПАТ «ПРИВАТБАНК» від 02.07.2015 №Г-31.0.0.0/1-4231 (вх. ДПІ від 13.07.2015 №21554/10) за імпортними контрактами від 06.03.2013 №06/03-13 та від 20.09.2013 №100417/К-S.

За результатами перевірки складено акт від 16.10.2015 №391/26-57-22-03/34743851, яким встановлені наступні порушення:

1) статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме:

- несвоєчасне повернення валютних цінностей у розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 934 832,77 грн.) за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15, укладеному з компанією «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія);

- несвоєчасне повернення валютних цінностей в сумі 965,00 доларів США (еквівалент - 11 339,86 грн.) та ненадходження валютних цінностей (товару) в сумі 17 490,00 доларів США (еквівалент - 139 797,57 грн.) за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама);

2) пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93, а саме порушення резидентами строків декларування валютних цінностей.

На підставі акта перевірки від 16.10.2015 №391/26-57-22-03/34743851 відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 28.10.2015:

- № 0007022203, яким за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 193 069,52 грн.;

- № 0004032203, яким за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1 190,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінопрокат-Україна плюс", не погоджуючись з діями з проведення перевірки та наказом від 02.10.2015 № 1854 і податковими повідомленнями - рішеннями від 28.10.2015 № 0007022203, № 0004032203, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до пунктів 78.4 та 78.5 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що наказ від 02.10.2015 № 1854 на проведення перевірки та дії відповідача щодо проведення документальної виїзної перевірки позивача є протиправними, оскільки наказ не містить ані підстав для її проведення, ані її тривалість.

Матеріалами справи підтверджується, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" була призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, про що було зазначено як в наказі від 02.10.2015 № 1854, так і в акті перевірки.

Таким чином, твердження позивача про відсутність в наказі від 02.10.2015 № 1854 про проведення позапланової виїзної перевірки товариства підстав для її проведення, спростовуються матеріалами справи.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" від 26.08.2015 №38, згідно якого позивач на запит відповідача від 27.07.2015 №9242/10/26-57-22-03 надав ряд документів за контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S, хоча стверджує, що запит ДПІ не відповідав вимогам Податкового кодексу України.

Водночас, позивач на підтвердження власних тверджень щодо запиту відповідача не надав суду копію запита від 27.07.2015 №9242/10/26-57-22-03, а тому такі твердження ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" не підтверджуються документально.

Також, суд встановив, що наказ від 02.10.2015 № 1854 про проведення позапланової виїзної перевірки товариства не містить дати початку проведення перевірки.

Водночас, вищевказане порушення (відсутність в наказі від 02.10.2015 № 1854 дати початку проведення перевірки) не вплинуло на можливість позивача захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо) та відображення господарських операцій у податковому обліку тощо.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій з проведення перевірки та визнання протиправним і скасування наказу від 02.10.2015 № 1854 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 28.10.2015 №0007022203 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення - рішення від 28.10.2015 №0007022203 були виявлені під час перевірки порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме:

- несвоєчасне повернення валютних цінностей у розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 934 832,77 грн.) за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15, укладеному з компанією «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія);

- несвоєчасне повернення валютних цінностей в сумі 965,00 доларів США (еквівалент - 11 339,86 грн.) та ненадходження валютних цінностей (товару) в сумі 17 490,00 доларів США (еквівалент - 139 797,57 грн.) за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 4 вказаної статті Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Частинами першою, другою та четвертою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

В акті перевірки від 16.10.2015 №391/26-57-22-03/34743851 зазначено, що між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" (Покупець) та компанією «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія, Продавець) було укладено імпортний контракт від 15.04.2015 №15/04/15, згідно якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти товар.

В перевіряємому періоді, на виконання умов контракту від 15.04.2015 №15/04/15 ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" було перераховано компанії «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія) валютні кошти в загальному розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 965 073,10 грн.), а саме:

- від 22.04.2015 в сумі 11 000,00 євро (еквівалент - 262 190,63 грн.); граничний термін надходження товару - 21.07.2015;

- від 23.04.2015 в сумі 18 000,00 євро (еквівалент - 435 907,40 грн.); граничний термін надходження товару - 22.07.2015;

- від 24.04.2015 в сумі 11 000,00 євро (еквівалент - 266 975,07 грн.); граничний термін надходження товару - 23.07.2015.

В зв'язку з тим, що неможливо виконати умови контракту від 15.04.2015 №15/04/15, компанією «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія) на поточний рахунок ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" були повернуті валютні цінності в загальному розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 934 832,77 грн.) з порушенням строків розрахунків, визначених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме:

- від 03.08.2015 в сумі 10 000,00 євро (еквівалент - 231 696,15 грн.);

- від 06.08.2015 в сумі 10 000,00 євро (еквівалент - 234 701,31 грн.);

- від 10.08.2015 в сумі 10 000,00 євро (еквівалент - 230 744,40 грн.);

- від 14.08.2015 в сумі 10 000,00 євро (еквівалент - 237 690,91 грн.).

Згідно з Постановами Національного банку України від 14.11.2013 №453, від 12.05.2014 №270, від 20.08.2014 №515, від 20.11.2014 №734, від 01.12.2014 №758, від 03.03.2015 №160, від 03.06.2015 №354 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів .

Як підтверджується матеріалами справи, позивач не надав суду жодного доказу по взаємовідносинам із компанією «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія).

Також, в матеріалах справи та позовній заяві відсутні заперечення позивача проти висновків відповідача про несвоєчасне повернення валютних цінностей у розмірі 40 000,00 євро (еквівалент - 934 832,77 грн.) за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15, укладеному з компанією «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія).

В матеріалах справи відсутні докази виникнення форс-мажорних обставин по контракту від 15.04.2015 №15/04/15, як і відсутні докази подання позивачем позовної заяви до суду чи Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента («GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія)) заборгованості по даному контракту.

Також, в матеріалах справи відсутній висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) щодо подовження термінів розрахунків за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15.

Таким чином, враховуючи встановлені відповідачем порушення строків розрахунків, визначених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15, а також враховуючи відсутність вищенаведених документів та відсутність заперечень позивача з даного приводу, оскільки доказів зворотнього не надано, суд приходить до висновку про правомірність вищевказаних висновків відповідача та правомірність податкового повідомлення - рішення від 28.10.2015 №0007022203 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за імпортним контрактом від 15.04.2015 №15/04/15 (по нерезиденту «GOLDENLIF MARKETING LP» (Шотландія)) в розмірі 49 800,99 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" (Покупець) та компанією «FARETTA TRADE S.A.» (Республіка Панама, Продавець) було укладено контракт від 20.09.2013 №100417/К-S, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного контракту товар.

В період, який перевірявся, на виконання умов контракту від 20.09.2013 №100417/К-S, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" було перераховано компанії «FARETTA TRADE S.A.» (Республіка Панама) валютні кошти, згідно банківської виписки від 30.09.2013 в сумі 18 455,00 дол. США (еквівалент - 147 510,82 грн.); граничний термін надходження товару - 29.12.2013.

26.12.2013 між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" та компанією «FARETTA TRADE S.A.» (Республіка Панама) було підписано додаткову угоду №1 до контракту від 20.09.2013 №100417/К-S, згідно пункту 1 якої було доповнено контракт пунктом такого змісту: «п. 6.6 У випадку, якщо Продавець не відвантажив Товар, який було оплачено Покупцем, протягом 85 календарних днів з дати оплати, Продавець зобов'язаний повернути авансовий платіж в розмірі 100 процентів оплати Покупцю.».

В зв'язку з тим, що неможливо виконати умови контракту від 20.09.2013 №100417/К-S на поточний рахунок ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" були повернуті валютні цінності в розмірі 965,00 дол. США (еквівалент - 11 339,86 грн.).

У зв'язку з чим, у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S з FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама) існує прострочена дебіторська заборгованість в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.).

Крім того, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" було укладено імпортний контракт від 06.03.2013 №06/03-13 з нерезидентом «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) щодо купівлі звукових процесорів.

На виконання умов контракту від 06.03.2013 №06/03-13, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" було перерахованої компанії «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) валютні кошти в загальному розмірі 10 666,30 дол. США (еквівалент - 85 255,73 грн.).

Товар від компанії «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) надійшов на територію України згідно МД (ІМ-40) на загальну суму 28 156,30 дол. США (еквівалент - 225 053,31 грн.) без порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків.

У зв'язку з чим, у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" за імпортним контрактом від 06.03.2013 №06/03-13 з компанією «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) існує кредиторська заборгованість в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.).

Згідно договору про переведення боргу від 27.12.2013 №03/12-13 «FARETTA TRADE S.A.» (Республіка Панама) (Первісний боржник) переводить борг, а компанія «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) (Новий боржник) приймає в повному обсязі права та обов'язки по контракту від 20.09.2013 №100417/К-S, укладеному між Первісним боржником та ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" (Кредитор), згідно якого у Нового боржника виникає борг в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" та «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) існували грошові вимоги один до одного в сумі 17 490,00 дол. США.

У зв'язку з чим, між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" та Ultra StereoLabs (USL) Inc (США) було підписано угоду про зарахування зустрічних вимог від 27.12.2013 на суму 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.) за контрактами від 06.03.2013 №06/03-13 з «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) та від 20.09.2013 №100417/К-S з «FARETTA TRADE S.A.» (Республіка Панама).

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно із частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за №338/3631, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Відтак, з аналізу даних норм можна дійти висновку, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (однорідність вимог передбачає, що кожна сторона повинна виконати на користь іншої сторони зобов'язання які співпадають між собою, відтак, зобов'язання виникають між сторонами по різним предметам, але у сторін виникають однорідні вимоги одна до одної, наприклад, сплата грошових коштів за товар та надані послуги.

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З аналізу вище наведеного вбачається, що ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" відповідно до додаткової угоди №1 від 26.12.2013 до контракту від 20.09.2013 №100417/К-S мало право вимагати у нерезидента «FARETTA TRADE S.A.» (Республіка Панама) повернути авансовий платіж в розмірі 100 процентів оплати за товар, тобто мало право вимагати повернути кошти в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.).

Проте, з урахуванням договору про переведення боргу від 27.12.2013 №03/12-13 та додаткової угоди №1 від 26.12.2013 до контракту від 20.09.2013 №100417/К-S, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" мало право заявити вищевказану вимогу про повернення коштів в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.) до нерезидента «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США).

В той же час, нерезидент «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) мав право вимагати у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" кошти в сумі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.) за поставлений товар згідно контракту від 06.03.2013 №06/03-13.

Як видно із даних взаємовідносин у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" та «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) вимоги є однорідними, а саме: грошовими (повернення авансового платежу та сплата коштів за поставлений товар).

Отже, в даному випадку, можливий залік (зарахування) зустрічних вимог, так як вимоги є однорідними, що свідчить про хибність висновків відповідача та протиправність податкового повідомлення - рішення від 28.10.2015 №0007022202 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S (по нерезиденту FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама)) в розмірі 143 268,53 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 28.10.2015 № 0004032203 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення - рішення від 28.10.2015 № 0004032203, яким було нараховано позивачу суму грошового зобов'язання в розмірі 1 190,00 грн., були виявлені під час перевірки порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до частини першої статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Наказом Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року №207 затверджено погоджену з Національним банком, Міністерством статистики та Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України форму Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності. Встановити, що обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік.

Частиною третьою статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Відповідно до частини другої статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема: за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Також, в статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зазначено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Згідно із пунктом 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 4 жовтня 1999 р. N 542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 р. за N 712/4005, невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що перебувають за межами України.

Відповідно до пункту 3 вищевказаного Порядку, органи державної податкової служби застосовують штрафні санкції, визначені в цьому Порядку, до резидентів і нерезидентів за винятком банків та інших фінансово-кредитних установ.

Отже, органи державної податкової служби уповноважені застосовувати до резидентів штрафні санкції за порушення ними порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна.

В той же час, в абзаці 3 пункту 2.3 вищевказаного Порядку зазначено, що неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування штрафних санкцій.

Як вбачається з акта перевірки, позиція відповідача ґрунтується на тому, що у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S з «FARETTA TRADE S.A.» (Республіка Панама) існувала дебіторська заборгованість у розмірі 17 490,00 дол. США (еквівалент - 139 797,57 грн.), яка підлягала обов'язковому декларуванню в «Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України», однак, ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" станом на 01.01.2014, 01.04.2014, 01.07.2014, 01.10.2014, 01.01.2015, 01.04.2015, 01.07.2015, не подавало до відповідача вищевказані декларації.

Водночас, судом вже було встановлено, що така заборгованість була відсутня, що підтверджується угодою про зарахування зустрічних вимог від 27.12.2013, укладеною між ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" та «Ultra StereoLabs (USL) Inc» (США) з урахуванням договору про переведення боргу від 27.12.2013 №03/12-13 та додаткової угоди №1 від 26.12.2013 до контракту від 20.09.2013 №100417/К-S.

Таким чином, враховуючи, що у ТОВ "Кінопрокат-Україна плюс" були відсутні валютні цінності та майно за межами України, то застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей та майна є протиправним, а податкове повідомлення - рішення від 28.10.2015 № 0004032203 підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва від 28.10.2015 №0007022203 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за імпортним контрактом від 20.09.2013 №100417/К-S (по нерезиденту FARETTA TRADE S.A. (Республіка Панама)) в розмірі 143 268,53 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва від 28.10.2015 № 0004032203.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов