Постанова

від 26.09.2016 по справі 926/417/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Справа № 926/417/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2016 та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі№ 926/417/16 Господарського суду Чернівецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Західна інвестиційна компанія" доПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової А.В. провизнання припиненими правовідносин за договором іпотеки та визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса за участю представників сторін від позивача:не з'явився, від відповідача:Щербина О.Ю. (дов. № 09/05-163 від 19.09.2016), від третьої особи:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна інвестиційна компанія" звернулося до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" з позовом про визнання припиненими правовідносин за укладеним між сторонами договором іпотеки № 13-06/КЮ від 15.12.2006 та про визнання виконавчого напису від 29.12.2010, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. на іпотечному договорі від 15.12.2006 № 13-06/КЮ та зареєстрованого в реєстрі за № 3064, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.03.2016 до участі у справі № 926/417/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьову А.В.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2016 у справі № 926/417/16 (суддя Швець М.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (колегія суддів у складі: Данко Л.С., Галушко Н.А., Орищин Г.В.), позов задоволено:

- визнано припиненими правовідносини за договором іпотеки №13-06/КЮ від 15.12.2006, зі змінами та доповненнями, який укладений між АБ "Енергобанк" (в подальшому перейменований на ПАТ "Енергобанк") та ТОВ "Західна інвестиційна компанія", посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голубничою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5605;

- визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 29.12.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровим номером № 3064, про звернення стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 989,50 кв.м., розташовані за адресою: місто Чернівці, вул. Сторожинецька, 39-Б, які становлять будівлю боксу літ. Ш, заг. пл. 283,2 кв.м., майстерню літ. Є, заг. пл. 403,4 кв.м., частину сауни літ. П, а саме 20а-1 майстерня, пл. 66 кв.м., 20а-2 майстерня, пл. 63,80 кв.м., 20а-3 гараж, пл. 140,90 кв.м., 20а-4 склад, пл. 12,50 кв.м., 20а-5 склад, пл. 19,17 кв.м., що належать на праві власності ТОВ "Західна інвестиційна компанія".

Постановлено стягнути із ПАТ "Енергобанк" на користь ТОВ "Західна інвестиційна компанія" 2 756,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Західна інвестиційна компанія".

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.12.2006 між Акціонерним Банком "Енергобанк" (в подальшому перейменований на ПАТ "Енергобанк", далі - банк, іпотекодержатель) та ТОВ "Західна інвестиційна компанія" (далі - іпотекодавець) укладений договір іпотеки № 13-069/КЮ (далі - договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Голубничою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5605.

Вказаний договір іпотеки відповідно до п. 1.1 забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії № 13-06/КЮ від 15.12.2006, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії цього договору (далі - кредитний договір, основне зобов'язання), укладеного між іпотекодержателем та ТОВ "Східавтолюкс" (далі - боржник).

Згідно з п. 1.2 вказаного договору в іпотеку передано майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 989,50 кв.м., розташовані за адресою: місто Чернівці, вул. Сторожинецька, 39-Б, які становлять будівлю боксу літ. Ш, загальною площею 283,2 кв.м., майстерню літ. Є, загальною площею 403,4 кв.м., частину сауни літ. П, а саме: 20а-1 майстерня, площею 66 кв.м.; 20а-2 майстерня, площею 63,80 кв.м.; 20а-3 гараж, площею 140,90 кв.м.; 20а-4 склад, площею 12,50 кв.м.; 20а-5 склад, площею 19,70 кв.м.

В подальшому сторони неодноразово вносили зміни та доповнення до договору іпотеки шляхом підписання договорів від 22.03.2007, 06.05.2008, 10.06.2008, 03.04.2009 та від 31.07.2009.

31.07.2009 між АБ "Енергобанк" (далі - банк, кредитор), ТОВ "Східавтолюкс" (далі - первісний боржник) та ТОВ "Західна інвестиційна компанія" (далі - новий боржник) укладений договір про переведення боргу на іншу особу за кредитним договором № 13-06/КЮ від 15.12.2006, за умовами якого застава за договором іпотеки забезпечує боргові зобов'язання нового боржника - ТОВ "Західавтолюкс". Відповідні зміни внесені до договору іпотеки на підставі договору про внесення змін та доповнень № 5 від 31.07.2009.

Судами встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням новим боржником ТОВ "Західавтолюкс" взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, 29.12.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення, загальною площею 989,50 кв.м., розташовані за адресою: місто Чернівці, вул. Сторожинецька, 39-Б, що належать на праві власності ТОВ "Західна інвестиційна компанія", яке виступило майновим поручителем за зобов'язаннями боржника ТОВ "Західавтолюкс", на користь АБ "Енергобанк", правонаступником якого є ПАТ "Енергобанк", та погашення наявної частини кредитної заборгованості боржника у розмірі: 3 471 334,91 грн. та 1 237 106,14 доларів США.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.04.2015 у справі № 926/113-б/13-г затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Західавтолюкс", ліквідовано ТОВ "Західавтолюкс", а провадження у вказаній справі припинено.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 30.03.2016 стосовно ТОВ "Західавтолюкс" внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку із його ліквідацією.

Встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що припинення юридичної особи боржника за основним зобов'язанням у зв'язку із його ліквідацією і внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до положень ст. 609 ЦК України є підставою для припинення іпотеки, а відтак - і підставою для визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Утім, з такими висновками господарських судів погодитися не можна з наступних мотивів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які забезпечувальні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов'язання залишилося невиконаним.

Відповідно до абзацу 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України «Про іпотеку»).

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають внаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі взяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Частинами першою, другою статті 590 ЦК визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін).

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З наведеного вбачається, що набрання чинності рішенням господарського суду про ліквідацію ТОВ "Західавтолюкс" - боржника за основним зобов'язанням (за кредитним договором), і внесення запису про його припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не є безумовною підставою припинення іпотеки та не призводить до припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання у разі, якщо кредитором (іпотекодержателем) своєчасно вжито необхідних заходів і вчинено достатні дії на захист своїх порушених прав. Інше свідчило би про неспівмірне обмеження прав кредитора, який своєчасно вжив необхідних заходів і вчинив достатні дії на захист своїх порушених прав.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справах № 6-216цс14 та № 6-84цс15, від 17 лютого 2016 року у справі № 6-245цс14.

Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій наведеного не взяли до уваги.

Під час розгляду справи суди не дослідили, чи реалізував кредитор ПАТ "Енергобанк" своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в період дії договору іпотеки, а також у період, коли зобов'язання, забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося.

Крім того, суди не встановили, чи вирішувалось між кредитором та іпотекодавцем питання про звільнення останнього від взятих за договором іпотеки ризиків на випадок ліквідації (банкрутства) боржника за основним зобов'язанням.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п. 1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за № 6).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору вимог ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, тобто рішення і постанова не відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому підлягають скасуванню.

Оскільки касаційна інстанція не наділена правом оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а таке право належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2016 у справі № 926/417/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді С.Владимиренко

А.Демидова