Постанова

від 27.09.2016 по справі 910/9463/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р. cправа№ 910/9463/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Мажара О.Є.;

відповідача-1 - Попов А.С.;

відповідача-2 - Дудар Є.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна»

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 р.

у справі № 910/9463/16 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Землогістика»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна»

про визнання поруки припиненою

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Землогістика» (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» (далі - відповідач-2) про визнання припиненою поруку ТОВ «Землогістика», яка виникла на підставі договору поруки № UA06L-12-09S, який був укладений 27.11.2012 р. між ТОВ «Катерпіллар Файненшнл Україна» та ТОВ «Землогістика».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 р. у справі № 910/9463/16 позов було задоволено; визнано припиненою поруку ТОВ «Землогістика» за договором поруки № UA06L-12-09S від 27.11.2012 р., укладеним між ТОВ «Катерпіллар Файненшнл Україна» та ТОВ «Землогістика».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-2 зазначає, що за умовами п. 2.1 договору поруки позивач поручився перед ним за виконання зобов'язань ТОВ «Кома-Рент», що виникли на підставі договору лізингу або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому, а тому зміна та/або уточнення загального графіку платежів шляхом укладення додаткових угод до договору лізингу не потребує згоди позивача та не є збільшенням обсягу його відповідальності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 06.09.2016 р.

У судовому засіданні 06.09.2016 р. було оголошено перерву до 27.09.2016 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.11.2012 р. між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» (далі - лізингодавець) та ТОВ «Кома-Рент» (далі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № UA06L-12-09 (далі - договір фінансового лізингу).

Відповідно до п. 2.1 договору фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у додатку № 1 до цього договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк та на інших умовах, зазначених у цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами.

Згідно з п. 3.2 договору фінансового лізингу в період з дня укладання цього договору до моменту передачі предмета лізингу вартість предмету лізингу становить гривневий еквівалент 65 913,00 доларів США, що за максимальним курсом продажу дол США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладання цього договору складає 538 159,87 грн, в тому числі ПДВ - 89 693,31 грн.

Як передбачено п. 4.1 договору фінансового лізингу, лізингоодержувач виплачує лізингодавцю авансовий лізинговий платіж у розмірі 19 773,90 дол США, в тому числі ПДВ 3 295,65 дол США, що станом на дату, яка передує даті укладання цього договору становить 161 447,96 грн, в тому числі ПДВ 26 907,99 грн.

Згідно з п. 4.2 договору фінансового лізингу авансовий лізинговий платіж сплачується лізингоодержувачем протягом 10 днів з моменту підписання цього договору.

Строк лізингу для цілей цього договору становить 36 місяців (п. 6.1 договору фінансового лізингу).

В подальшому між сторонами договору були укладені додаткові угоди до договору фінансового лізингу № UA06L-12-09 від 27/11/2012 р.

27.11.2012 р. для забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» (далі - кредитор) та ТОВ «Землогістика» (далі - поручитель) було укладено договір поруки №UA06L-12-09S (далі - договір поруки).

Цей договір поруки є забезпеченням поручителем виконання боржником за договором лізингу зі сплати на користь кредитора лізингових платежів на загальну суму, що складає еквівалент 53 517,96 дол США, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору, становить 436 958,09 грн, а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань боржником, передбачених умовами договору лізингу. Поручитель цим у безумовному і безвідкличному порядку зобов'язується як поручитель сплатити кредиторові на першу вимогу кредитора у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань у терміни і на умовах, передбачених договором лізингу, суму основного боргу (лізингові платежі та викупна ціна), і всі інші грошові суми та всі інші зобов'язання, які належать до сплати і підлягають виконанню на користь кредитора з боку боржника в даний момент або будуть належати до сплати і підлягати виконанню в будь-який час у майбутньому відповідно до умов договору лізингу, з урахуванням змін і доповнень до нього (п. 2.1 договору поруки).

Згідно з п. 2.2 договору поруки, не обмежуючи положень ст. 2.1, поручитель у безумовному і безвідкличному порядку зобов'язується, розглядаючи це зобов'язання як окреме, додаткове і безперервне зобов'язання, відшкодувати кредиторові на його вимогу всі збитки, грошові зобов'язання, вимоги відшкодування, витрати і видатки будь-якого характеру, що виникли через будь-яку несплату або несвоєчасну сплату поручителем сум, що підлягають сплаті за цим договором поруки, протягом 3 робочих днів з моменту, коли кредитор пред'явив поручителеві вимогу про виплату відповідних сум, що підлягають сплаті на його користь та документарних підтверджень таких збитків.

Цей договір поруки набирає чинності у дату його укладення і діє до дати надання кредитором поручителеві письмового підтвердження про виконання всіх зобов'язань боржника за договором (п. 16.1 договору поруки).

31.01.2013 р. між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» та ТОВ «Кома-Рент» було укладено додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу, відповідно до умов якої сторони домовилися про встановлення уточненого загального графіку платежів, відповідно до якого було змінено загальний розмір лізингових платежів, та він складав еквівалент 53 517,96 дол США.

Крім того, 23.12.2013 р. між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 2, згідно з умовами якої сторони змінили розмір лізингових платежів, та їх розмір було встановлено в сумі 54 168,04 дол США.

Також між сторонами договору фінансового лізингу було укладено додаткову угоду № 3 від 30.04.2014 р. та додаткову угоду № 4 від 15.08.2014 р., умовами яких було передбачено зміну розміру лізингових платежів, їх розмір було встановлено в сумі 54 659,51 дол США та 56 351,62 дол США відповідно.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що додаткові угоди № 2 від 23.12.2013 р., № 3 від 30.04.2014 р. та № 4 від 15.08.2014 р. до договору фінансового лізингу були укладені між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» та ТОВ «Кома-Рент» без згоди на те поручителя - ТОВ «Землогістика», а тому порука, на думку позивача, підлягає визнанню припиненою у зв'язку із збільшенням розміру лізингових платежів за договором лізингу без його згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненим забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового решту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, порука припиняється за двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 р. у справі №6-701цс15.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується, а тому в цьому випадку не обов'язково звертатися до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору. Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 р. у справі № 6-2662цс15.

Як вбачається з умов укладеного договору поруки, ТОВ «Землогістика» забепечувало виконання зобов'язань боржником за договором фінансового лізингу на загальну суму 53 517,96 грн.

Встановлено, що, укладаючи додаткові угоди № 2 від 23.12.2013 р., № 3 від 30.04.2014 р. та № 4 від 15.08.2014 р., сторонами договору фінансового лізингу було збільшено лізинговий платіж, зокрема, з 53 517,96 дол США лізинговий платіж було збільшено до 56 351,62 дол США, внаслідок чого було збільшено обсяг відповідальності поручителя.

Обов'язковою умовою припинення поруки за нормою частини першої статті 559 ЦК України має бути відсутність згоди поручителя на внесення змін до забезпеченого порукою зобов'язання, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. За своєю правовою природою надання поручителем згоди на внесення до основного зобов'язання таких змін є одностороннім правочином, який за змістом і формою має відповідати вимогам ЦК України та відображати волевиявлення особи (у даному випадку - поручителя).

В матеріалах справи відсутні докази погодження з позивачем зміни розміру лізингових платежів за договором фінансового лізингу, передбачених додатковими угодами № 2, № 3, № 4.

Таким чином, порука ТОВ «Землогістика» припинилася, оскільки в додаткових угодах № 2 від 23.12.2013 р., № 3 від 30.04.2014 р. та № 4 від 15.08.2014 р. до договору фінансового лізингу, укладених без згоди позивача, є умови, що збільшують обсяг відповідальності поручителя.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання припиненою поруку ТОВ «Землогістика», яка виникла на підставі договору поруки № UA06L-12-09S, який був укладений 27.11.2012 р. між ТОВ «Катерпіллар Файненшнл Україна» та ТОВ «Землогістика», є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно доводів скаржника про те, що за умовами п. 2.1 договору поруки позивач поручився перед відповідачем-2 за виконання зобов'язань ТОВ «Кома-Рент», що виникли на підставі договору лізингу або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому, а тому зміна та/або уточнення загального графіку платежів шляхом укладення додаткових угод до договору лізингу не потребує згоди позивача та не є збільшенням обсягу його відповідальності, судова колегія зазначає наступне.

Як було встановлено вище, додатковими угодами до договору фінансового лізингу, укладеними без згоди поручителя, було збільшено загальний розмір лізингових платежів, тобто змінено зобов'язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, та про що останній не давав згоди на таку зміну забезпеченого порукою зобов'язання.

Разом з тим, п. 2.1 договору поруки сторони не узгодили збільшення розміру лізингових платежів без згоди поручителя.

Посилання скаржника на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. № 1, відповідно до якої, якщо поручитель під час укладання договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки, колегія вважає необгрунтованими, оскільки положення вказаного пленуму стосуються лише кредитних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 р. у справі № 910/9463/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/9463/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко