Ухвала

від 28.09.2016 по справі 810/109/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/109/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (відповідач 1), Головного управління ДФС у Київській області (відповідач 2), Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач 3) про визнання незаконними та скасування: рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області № 7125/10/10-13-11-02-10 від 10.06.2015 року; рішення ГУ ДФС у Київській області № 2026/10/10-36-11-01-10 від 27.07.2015 року; рішення ДФС України № 21096/6/99-99-11-02-02-15 від 05.10.2015 року; зобов'язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданих ТОВ «Вітаполіс» копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць травень 2015 року, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 20 квітня 2016 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Вітаполіс» є юридичною особою та зареєстровано в якості платника податків та зборів.

Позивач направив на адресу відповідача 3 лист № 37/15 від 09.06.2015 року до якого було долучено копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронній формі (на флеш носії) за звітний податковий період травень 2015 року.

В подальшому, відповідач 3 своїм листом № 7125/10/13-11-11-02-10 від 10.06.2015 року повідомив позивача про те, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний податковий період травень 2015 року в електронному вигляді (на флеш носії) вважається не визнаним як податкова звітність.

У даному листі податковий орган також зазначив, що починаючи з січня 2015 року реєстр виданих та отриманих податкових накладних (за формою «J1201508») до контролюючого органу не подається.

Не погоджуючись зі змістом вказаного рішення, позивач звернувся зі скаргою до відповідача 2 про його перегляд та скасування.

За результатом розгляду вказаної скарги Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято рішення № 2026/10/10-36-11-01-10 від 27.07.2015 року в якому зазначено, що порушень при наданні листа ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області № 7125/10/13-11-11-02-10 від 10.06.2015 року про відмову у прийнятті реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2015 року ГУ ДФС у Київській області - не встановлено.

Надалі, ТОВ «Вітаполіс» звернулося до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 98/15 від 07.09.2015 про перегляд та скасування рішення відповідача 3 № 7125/10/13-11-11-02-10 від 10.06.2015 року та рішення Головного управління ДФС у Київській області № 2026/10/10-36-11-01-10 від 27.07.2015 року.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням № 19898/6/99-99-11-02-02-15 від 17.09.2015 року Державною фіскальною службою України було продовжено строк розгляду скарги позивача до 03.11.2015 року включно.

27.11.2015 року за результатом розгляду цієї скарги Державна фіскальна служба України дійшла висновку про залишення без змін рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області № 7125/10/13-11-11-02-10 від 10.06.2015 року та рішення Головного управління ДФС у Київській області № 2026/10/10-36-11-01-10 від 27.07.2015 року, а скарги позивача - без задоволення, про що зазначено в рішенні № 21096/6/99-99-11-02-02-15.

Вважаючі вказані рішення відповідачів такими, що порушують права та законні інтереси ТОВ «Вітаполіс», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України в редакції до 01.01.2015 року платник податку повинен був вести реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та щомісячно подавати до контролюючого органу копії записів у них.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності з 01.01.2015 року, було внесено зміни до положень Податкового кодексу України, у тому числі і до пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України.

Так, з 01.01.2015 року відповідно до пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України зведені результати обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Кодексу, відображаються платником податку в податкових деклараціях.

Отже, з аналізу вказаних норм законодавства убачається, що з 01.01.2015 року Податковим кодексом України не передбачено обов'язку платників податків подавати контролюючим органам копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період.

Разом з цим, згідно з пунктом 1 Розділу І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 958 від 22.09.2014 року (далі - Порядок № 958) реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 2 Розділу І Порядку № 958 встановлено, що реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Приписами пункту 3 Розділу І Порядку № 958 передбачено, що реєстр ведеться в електронному вигляді у затвердженому форматі та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Усі графи Реєстру, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Платники податку щомісяця в строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі ті платники податку, для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді. Копії записів у Реєстрах подаються за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у затвердженому форматі.

З огляду на викладене, вказаним Порядком № 958 дійсно передбачено обов'язок платників податків подавати до податкового органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих видаткових накладних.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України не передбачено обов'язку платників податків подавати контролюючому органу разом з податковою звітністю копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зміна редакції Податкового кодексу України та звільнення внаслідок цього платників податків від обов'язку подавати контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних нівелює такий обов'язок, визначений у підзаконному правовому акті, а саме - Порядку № 958.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що платники податків, починаючи з 01.01.2015 року не зобов'язані подавати контролюючому органу копії записів в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, оскільки такий обов'язок не передбачений в межах Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Податковим кодексом України також не встановлено обов'язку і податкових органів приймати у платників податків копії записів в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, що на думку суду, свідчить про відсутність механізму подачі-прийому вказаних документів.

У зв'язку з цим, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування - рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області № 7125/10/10-13-11-02-10 від 10.06.2015 року суд першої інстанції правильно залишив без задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача 3 включити відомості з поданих ТОВ «Вітаполіс» копій записів у реєстрах виданих та отриманих видаткових накладних за податковий період травень 2015 року до облікових даних позивача у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України, суд зазначає, що вказана вимога є похідною від вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення (листа) Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області № 7125/10/10-13-11-02-10 від 10.06.2015 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскільки судом було встановлено правомірність прийнятого відповідачем 3 рішення про відмову ТОВ «Вітаполіс» в прийнятті копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за травень 2015 року, то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги позивача та зобов'язання відповідача 3 включити відомості з поданих ТОВ «Вітаполіс» копій записів у реєстрах виданих та отриманих видаткових накладних за податковий період травень 2015 року до облікових даних позивача у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під час розгляду справи судом не встановлено порушення будь-яких прав позивача у зв'язку з прийняттям рішення про відмову в прийнятті копій записів у реєстрах виданих та отриманих видаткових накладних за травень 2015 року, поданих ТОВ «Вітаполіс». Жодних доказів, які б свідчили про конкретні порушення відповідачем прав, свобод та/або інтересів підприємства, позивач суду не надав.

Відносно вимог позивача про визнання незаконними та скасування рішень про результати розгляду скарги, прийнятих Головним управління ДФС у Київській області 27.07.2015 № 2026/10/10-36-11-01-10 та Державною фіскальною службою України про 05.10.2015 № 21096/6/99-99-11-02-02-15, суд зазначає наступне.

Порядок та процедура адміністративного оскарження рішень контролюючих органів визначені Податковим кодексом України, а також Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (затверджений наказом Міністерства фінансів України № 916 від 21.10.2015 року), який розроблено, зокрема, на підставі статті 19-1 розділу I та статей 55, 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Порядок № 916).

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Розділом ІІ Порядку № 916 передбачено, що скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів у місті Києві та областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів у місті Києві, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.

Рішення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, прийняте в результаті розгляду скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що центральним органом, який реалізує державну податкову політику та політику у сфері державної митної справи є Державна фіскальна служба України (пункту 1, підпункт 1 пункту 3 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 21 травня 2014 року (далі - Положення № 236).

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДФС у Київській області (затверджене Наказом ДФС № 62 від 21.08.2014 року) Головне управління ДФС у Київській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, який підпорядковується Державній фіскальній службі України.

Таким чином, з огляду на зазначене, органом уповноваженим розглядати скарги на рішення державних податкових інспекцій, в даному випадку скаргу на рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області є Головне управління ДФС у Київській області.

У свою чергу, повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення, зокрема територіальних органів, наділена виключно Державна фіскальна служба України.

Щодо тверджень позивача, про те, що Державна фіскальна служба України є органом, який лише реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, проте не забезпечує її формування (таким органом є Мінфін України), а тому позбавлений права на розгляд скарг, поданий платниками податків в порядку статті 56 Податкового кодексу України, суд зазначає про таке.

Одним з основних завдань Мінфіну України, згідно з пунктом 3 Положення № 446/2011, є формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, а також податкової і митної політики, крім адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики.

Таким чином, з наведеного убачається, що Мінфін України не забезпечує формування державної податкової і митної політики, а формує її та забезпечує її реалізацію, у той час як відповідно до пункту 3 Положення № 236 одним з основних завдань ДФС є, зокрема, внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи.

Отже, за наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності повноважень у Головного управління ДФС у Київській області, а також Державної фіскальної служби України повноважень щодо розгляду скарг на рішення контролюючих органів під час адміністративного оскарження.

При цьому, під час судового розгляду справи, представник позивача не надав суду аргументованих пояснень, чому ТОВ «Вітаполіс» зверталося саме до зазначених органів державної влади зі скаргами, якщо на його думку, ці органи не наділені відповідними повноваженнями.

Крім того, обгрутовуючи свої позовні вимоги відносно визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги № 21096/6/99-99-11-02-02-15 від 05.10.2015 року, позивач вказує, що прийняття рішення 19898/6/99-99-11-02-02-15 від 17.09.2015 року про продовження строку розгляду скарг не уповноваженою на те особою (саме ДФС, а не керівником ДФС України) стало наслідком несвоєчасного надсилання ТОВ «Вітаполіс» вмотивованого рішення за скаргою платника податків та відповідно повного задоволення цієї скарги.

Проте, суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, з огляду на наступне.

Приписами пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Аналогічні норми законодавства визначені і розділом VІІ Порядку № 916.

Як убачається з матеріалів справи рішення № 19898/6/99-99-11-02-02-15 від 17.09.2015 року про продовження строку розгляду скарг підписано Головою ДФС України ОСОБА_1, який на час виникнення спірних правовідносин займав посаду керівника ДФС України, тобто, відповідно до норм чинного законодавства.

При цьому, зі змісту вказаного рішення вбачається, що строк розгляду скарги ТОВ «Вітаполіс» продовжено до 03.11.2015 року.

Як було встановлено судом та не заперечує позивач, рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 05.10.2015 № 21096/6/99-99-11-02-02-15 було направлено контролюючим органом на адресу ТОВ «Вітаполіс» в межах строків визначених законодавством.

Отже, судом не встановлено порушень ДФС України вимог законодавства та порядку розгляду скарги позивача.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ДФС України про результати розгляду скарги № 21096/6/99-99-11-02-02-15 від 05.10.2015 року.

Що стосується доводів позивача про те, що ГУ ДФС у Київській області у своєму рішенні № 2026/10/10-36-11-01-10 від 27.07.2015 року не надало оцінки жодному з наведених у скарзі доводів ТОВ «Вітаполіс», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до розділу ІХ Порядку № 916 контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.

З аналізу норм Порядку № 916 убачається, що законодавством не передбачено обов'язку контролюючого органу надавати оцінку доводам платника податків зазначеним останнім у скарзі.

При цьому, судом встановлено, що прийняте ГУ ДФС у Київській області за результатом розгляду скарги позивача відповідає вказаним нормам законодавства у повному обсязі.

Таким чином, підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Київській області № 2026/10/10-36-11-01-10 від 27.07.2015 року судом під час розгляду справи не встановлено.

Крім того, суд вважає за необхідне також зауважити, що рішення про результати розгляду скарг не є юридично значеними для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а тому самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки, що виключає передумови для здійснення захисту права або законного інтересу позивача шляхом скасування таких рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 (номер судового рішення в ЄДРСР - 44320586).

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28.09.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.