Ухвала

від 22.09.2016 по справі 809/1320/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року м. Київ К/800/48586/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Островича С.Е., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Торговий дім «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Дочірнє підприємство «Торговий дім «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) № 0000192207 від 12.03.2015 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позовних вимог: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 12.03.2015 року № 0000192207 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1 (одна) грн. на підставі пункту 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування у зазначеній частині, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Позивачем повністю дотримано порядок зберігання книги обліку розрахункових операцій та не допущено порушень щодо своєчасності оприбуткування фіскального звітного чеку Z-звіт № 640 за 26.10.2014 року.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч .1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

На підставі наказу № 65 від 16.02.2015 року та направлень №№ 081, 086 від 16.02.2015 року працівниками відповідача 17.02.2015 року проведено перевірку господарської одиниці - Автоливна Дочірнього підприємства «Торговий дім «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Стуса, 23, Ринок Східний, про що 24.02.2015 року складено акт (довідку) за № 090019.

Перевіркою господарської одиниці позивача встановлено порушення п.п. 6, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320; далі - Положення), а саме не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в щоденному звіті реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО); не забезпечено зберігання книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) протягом встановленого терміну; несвоєчасне оприбуткування готівки в касі на підставі фіскального звітного чеку Z-звіт № 640 за 26.10.2014 року на суму 672,32 грн., не здійснено облік зазначених коштів у повній їх сумі реального надходження у КОРО.

За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акта, відповідачем 12.03.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192207, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3702,6 грн.

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій (а.с. 13) на позивача накладено фінансову санкцію (штраф) за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 1 грн.; за незабезпечення зберігання КОРО протягом встановленого терміну - 340 грн.; за несвоєчасне оприбуткування готівки в касі - 3361,6 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

За змістом ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як зазначалось вище, позивачем оскаржується рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відповідача в частині визначення штрафних санкцій за незабезпечення зберігання КОРО протягом встановленого терміну - 340 грн.; за несвоєчасне оприбуткування готівки в касі - 3361,6 грн. (на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту № 640 за 26.10.2014 року на суму 672,32 грн.)

За змістом ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 2.6, 3.1, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Положеннями п. 7.5 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 106/5297, визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Виходячи з того, що законодавством під «оприбуткуванням готівки» в касі підприємства у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки в касі».

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки в касі є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, не відображення готівки в книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що готівкові кошти, отримані позивачем 26.10.2014 року на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту № 640 несвоєчасно оприбутковано підприємством у книзі обліку розрахункових операцій. Зазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з книги обліку розрахункових операцій (а.с. 85- 89) та не спростовано позивачем.

З огляду на те, що сума несвоєчасно оприбуткованих готівкових коштів становить 672,32 грн. та вказані дії є порушенням пп. 2.6 п. 2 Положення, то відповідач правомірно визначив позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 3361,6 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення, в цій частині, винесено правомірно.

Зазначені вище обставини спростовують доводи позивача про дотримання порядку ведення КОРО, а тому відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 340 грн. за порушення встановленого порядку її використання, що правильно встановлено судом апеляційної інстанції.

Крім того суд касаційної інстанції відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем допущено процедурні порушення під час проведення перевірки, оскільки згiдно з правовою позицiєю Верховного Суду України, висловленiй в постановi вiд 24.12.2010 року у справi за позовом товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової iнспекцiї у Калiнiнському районi м. Донецька, третя особа - Державна податкова адмiнiстрацiя в Донецькiй областi, про скасування рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй, платник податкiв, який вважає порушеним порядок та пiдстави призначення податкової перевiрки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осiб контролюючого органу до такої перевiрки. Якщо ж допуск до проведення перевiрки вiдбувся, в подальшому предметом розгляду в судi має бути лише суть виявлених порушень податкового та iншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згiдно з правовою позицiєю Верховного Суду України, саме на етапi допуску до перевiрки платник податкiв може поставити питання про необґрунтованiсть її призначення та проведення, реалiзувавши своє право на захист вiд безпiдставного та необґрунтованого здiйснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевiрки нiвелює правовi наслiдки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначеннi податкової перевiрки.

Вiдтак, з огляду на наведене, позови платникiв податкiв, спрямованi на оскарження рiшень (у тому числi наказiв про призначення перевiрки), дій або бездiяльностi контролюючих органiв щодо призначення та/або проведення перевiрок можуть бути задоволенi лише в тому разi, якщо до моменту винесення судового рiшення не вiдбулося допуску посадових осiб контролюючого органу до спiрної перевiрки.

В iншому разi в задоволеннi вiдповiдних позовiв має бути вiдмовлено, оскiльки правовi наслiдки оскаржуваних дiй за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до вiдновлення порушених прав платника податкiв, оскiльки пiсля проведення перевiрки права платника податкiв порушують лише наслiдки проведення вiдповiдної перевiрки.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий дім «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі № 809/1320/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

С.Е. Острович

В.П. Юрченко