Постанова

від 26.09.2016 по справі 815/2227/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2227/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Мураховська А.І.

за участю сторін: позивача - ОСОБА_1 (за паспортом)

представника позивача - ОСОБА_2 (за ордером та угодою про надання правової допомоги)

представника відповідачів - ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату недоїмки,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0020441701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення військового збору у сумі 91, 35 грн. та штрафних санкції у сумі 22, 84 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0020451701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3 780, 00 грн. та штрафних санкцій у сумі 945, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0020431701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 27 309, 09 грн. та штрафних санкцій у сумі 6 827, 27 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0020401701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 510, 00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- рішення №0020321701 від 20 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 5 066, 16 грн.;

- рішення №0020271701 від 20 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 6 610, 71 грн.;

- рішення у формі вимоги № Ф-0020281701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на обов'язкове загальнодержавне соціальне страхування у сумі 10 180, 80 грн.;

- рішення у формі вимоги № Ф-0020301701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на обов'язкове загальнодержавне соціальне страхування у сумі 68 998, 28 грн.;

- рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №1134/ж/1537-10-07-08 від 23 листопада 2015 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що вищевказані рішення Арцизької ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби та Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області є протиправними та мають бути скасовані судом з огляду на наступне.

Так, позивач вважає, що Арцизькою ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області безпідставно збільшено ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, у зв'язку з неврахуванням витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, оскільки у перевіряємий період ФОП було укладено ряд договорів із постачальниками товарів, переважно продуктів харчування, для реалізації їх у магазині, в якому позивач здійснює свою підприємницьку діяльність. На підтвердження вказаних операцій у ФОП ОСОБА_1 наявні усі первинні документи, які підтверджують фактичні витрати та правильність визначення чистого оподатковуваного доходу. Що стосується використання праці найманих працівників, позивач зазначив, що наведені в акті перевірки обставини стосовно виявлення неоформлених трудових відносин з гр. ОСОБА_4 не відповідають дійсності, оскільки ФОП ОСОБА_1 працю найманих працівників не використовує, а гр. ОСОБА_4 доглядає за її хворою матір'ю. Отже, ФОП ОСОБА_1 не є податковим агентом та може сплачувати податки та єдиний соціальний внесок за неіснуючим об'єктом оподаткування.

Таким чином, висновки акту перевірки про порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства позивач вважає помилковими, а прийняті на підставі них рішення - незаконним та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку.

Під час судового розгляду справи, позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що за результатами планової перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу, оскільки перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності встановлено, що понесені витрати на закупівлю товару не підтверджені платіжними дорученнями, прибутковими касовими ордерами, квитанціями, фіскальними чеками, актами закупки та не засвідчують факт оплати товарів. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем допущено порушення вимог ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до нарахування йому податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності всього на суму 27 309, 09 грн. та застосуванню штрафних санкцій. При цьому, невірне визначення чистого оподатковуваного доходу призвело до не повного нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Також представник відповідачів відзначив, що ФОП ОСОБА_1 при використанні праці найманого працівника не виконувала функції податкового агента, оскільки в порушення законодавства працю найманого працівника не оформлювала. Вказане призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, несплати військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, оскаржені рішення представник відповідачів вважає обґрунтованими, прийнятими відповідно до положень чинного податкового законодавства, а також, встановлених за результатами перевірки порушень, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

У період з 10 вересня 2015 року по 23 вересня 2015 року на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2015 року, посадовими особами Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, що проживає за податковою адресою: 68550, Одеська область, Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Калініна, буд. 52.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

За результатами перевірки складено Акт від 29 вересня 2015 року №324/15-07-17-01-2280101585 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року» (а.с. 14-25, том 1).

Згідно висновків даного акту, перевіркою встановлені порушення:

1) п. 177.2 ст. 177 ПК України в частині заниження чистого оподатковуваного доходу, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності всього на суму 27 309, 09 грн.;

2) пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, абз. а п. 171.2 ст. 171 ПК України, в частині не утримання та не перерахування до бюджету пoдaтку на доходи, виплачені на користь найманого працівника ОСОБА_5, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.04.2013 року по 31.12.2014 року на суму 3780,00 грн.;

3) п. 1 ст. 4 розд. ІІ, п. 1 ст. 7 розд. ІІІ, п. 5 ст. 8 розд. ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині не утримання та не перерахування до бюджету єдиного соціального внеску із сум виплат доходу найманій особі ОСОБА_5, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з єдиного внеску на суму 9 273,60 грн.;

4) п. 119.2 ст. 119 ПК України, в частині не подання податкової звітності за формою 1 ДФ за 2, 3, 4 квартали 2013 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2014 року про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку-найманої особи ОСОБА_5 і сум утриманого з них податку;

5) п. 2 ст. 7 розд. 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску не у повному обсязі на суму чистого доходу, отриманого від господарської діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з єдиного внеску всього на суму 68996,28 грн.;

6) п. 177.10 ст. 177 ПУ України в частині відображення в Книзі обліку доходів і витрат завищеної суми документально підтверджених витрат;

7) пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України в частині не утримання та не перерахування до бюджету військового збору за серпень-грудень 2014 року на суму 91, 35 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки від 29 вересня 2015 року №324/15-07-17-01-2280101585 Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) №0020431701 від 20 жовтня 2015 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 27 309, 09 грн. за основним платежем та 6 827, 27 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 32, том 1);

2) №0020451701 від 20 жовтня 2015 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3780, 00 грн. - за основним платежем та 945, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 31, том 1);

3) №0020441701 від 20 жовтня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 91, 35 грн. за основним платежем та 22, 84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 30, том 1);

4) №0020401701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 510, 00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Також на підставі висновків акту перевірки про порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято:

1) вимогу № Ф-0020301701 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на обов'язкове загальнодержавне соціальне страхування у сумі 68 998, 28 грн. (а.с. 35, том 1);

2) вимогу № Ф-0020281701 про сплату недоїмки з єдиного внеску на обов'язкове загальнодержавне соціальне страхування у сумі 10 180, 80 грн. (а.с. 34, том 1);

3) рішення №0020321701 від 20 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5 066, 16 грн. (а.с. 38, том 1);

4) рішення №0020271701 від 20 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 6 610, 71 грн. (а.с. 39, том 1);

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області, позивачем було подано первинну скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області.

За результатами розгляду первинної скарги ФОП ОСОБА_1, Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято рішення від 23 листопада 2015 року №1134/ж/1537-10-07-08, яким оскаржені рішення Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 40-44, том 1).

Однак, позивач з вказаним рішенням Головного управління ДФС в Одеській області не погодилась та звернулась до суду з даним адміністративним позовом про його скасування разом із прийнятими Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області податковими повідомленнями-рішеннями, вимогами про сплату недоїмки та рішеннями про застосування штрафних санкцій.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, підставою прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0020431701 від 20 жовтня 2015 року про зменшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 27 309, 09 грн. стали висновки акту перевірки про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України.

Так, в акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення вартості дoкумeнтaльно підтверджених витрат встановлено їх завищення всього за період, що перевірявся на суму 198 946, 56 грн., у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів на придбання товарів. Завищення документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю призвело до невірного визначення об'єкта оподаткування - чистого оподаткованого доходу.

Таким чином перевіркою встановлено порушення п. 177.2 ст. 177 ПК України в частині заниження чистого оподатковуваного доходу за період, що перевірявся на суму 198 836, 56 грн., у т.ч. в 2012 році на 58 501, 70 грн., в 2013 році на 65 180, 68 грн., в 2014 році на 75 154, 18 грн.

З приводу зазначеного судом встановлено наступне.

У періоді, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 здійснювало діяльність згідно з КВЕД 47.11.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Роздрібну торгівлю ФОП ОСОБА_1 здійснює за адресою: Одеська область, Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, 73, закусочна «Магнолія».

В розділі 1 частини ІІ акту перевірки наведено перелік основних суб'єктів - контрагентів з якими ФОП ОСОБА_1 мала господарські відносини у періоді, що перевірявся, це контрагенти-поставники товару: ТОВ «Рошен Світ» код ЄДРПОУ 37784340; ТОВ «Корона-плюс» код ЄДРПОУ 33113047; ТОВ «ТТ» код ЄДРПОУ 30566803; ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» код ЄДРПОУ 37171990; ТОВ «Рошен де люкс» код ЄДРПОУ 37984380.

Вказані контрагенти поставляли на адресу позивача - торгова точка: магазин-закусочна «Магнолія» Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, буд. 73, продукти харчування, напої, тощо.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Рошен Світ» позивач надав до суду видаткові накладні та видаткові касові ордери про видачу готівки на оплату за поставлений товар, а також податкові накладні (за відсутності свідоцтва платника ПДВ) (а.с. 172-250, том 1, а.с. 172-255, том 2).

По взаємовідносинам з ТОВ «Рошен де люкс» щодо поставки товару позивач надав до суду видаткові накладні та видаткові касові ордери про видачу готівки на оплату за вказаний товар (а.с. 173-183, том 1).

На підтвердження поставки товару від ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» позивач надав до суду товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові касові ордери (а.с. 2-18, 61-98, том 2)

Також у періоді, що перевірявся позивачу поставлявся товар ТОВ «Корона-плюс» на підтвердження чого позивачем надано до суду копії видаткових накладних з фіскальними чеками про оплату за товар (а.с. 129-149, том 2)

На підтвердження поставки товару від ТОВ «ТТ» позивачем надано копії видаткової накладної на відпуск товару та квитанції про здіснення оплати за товар по даній накладній (а.с. 127-128, том 2).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем до вказаних операцій з поставки на користь ФОП ОСОБА_1 товарів та складених у зв'язку із цим первинних документів не зазначено жодних зауважень або недоліків в роботі контрагентів.

Разом із цим, у судовому засіданні позивач зазначив, що податковою не враховано господарські взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з іншими її контрагентами-постачальниками, а саме: ФОП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Довбуш Трейд Сервіс», «Багіра і Ко ППКФ ОСОБА_7», ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», ФОП ОСОБА_9.

На підтвердження взаємовідносин з ФОП ОСОБА_6 (Постачальник) позивачем надано до суду копію накладної №00006248 від 10.07.2014 року про поставку товару на суму 3 193, 00 грн. та товарний чек №00006220 від 10.07.2014 року про сплату за зазначений товар; копію накладної №00006220 від 10.07.2014 року на поставку товару на суму 3273, 00 грн. та товарний чек про оплату за товар (а.с. 125-126, том 1).

У періоді, що перевірявся поставку товарів на користь ФОП ОСОБА_1 здійснював також постачальник - ФОП ОСОБА_8 на підтвердження чого позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові касові ордери та товарно-транспортні накладні (а.с. 20-54, 100-118, том 2).

На підтвердження взаємовідносин з ПП ОСОБА_7 (Постачальник) позивачем надано накладні про відпуск товару та розрахункові квитанції (а.с. 127-172, том 1).

Також у періоді, що перевірявся позивачу поставлявся товар від «Багіра і Ко ППКФ ОСОБА_7» на підтвердження чого позивачем надано до суду копії податкових накладних, видаткових касових ордерів, накладних (а.с. 119-126, том 2).

На підтвердження операцій по придбанню товарів у ТОВ «Довбуш Трейд Сервис» позивачем надано до суду копії накладних та видаткових касових ордерів (а.с. 154-170, том 2).

Також позивачем здійснювалось придбання товарів у ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА»/ТЦ №12 філія ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» у м. Одесі, про що продавцем складено податкову накладну, а ФОП ОСОБА_1 видатковий касовий ордер про видачу готівки на оплату за вказаний товар (а.с. 150-152, том 2).

У періоді, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 було укладено Договори на технічне обслуговування та ремонт РРО від 01 січня 2013 року №13, від 14 червня 2013 року №35-2-13 та від 01 січня 2014 року №35-2-14 з ФОП ОСОБА_9 на виконання робіт по введенню в експлуатацію, сервісному технічному обслуговуванню та поточному ремонту РРО, встановленому в с. Виноградівка, закусочна «Магнолія» (а.с. 57-59, том 2).

Для здійснення оплати послуг за вказаними договорами позивачем видані ОСОБА_9 видаткові касові ордери на видачу готівки з каси на оплату послуг (а.с. 55-56, том 2).

Вартість придбаних у вищевказаних контрагентів-постачальників товарів та послуг позивачем віднесено до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю.

Однак, судом встановлено, що в акті перевірки відповідачем не досліджувались взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з даними контрагентами та не наведено підстав їх неврахування, тоді як позивач вартість придбаних у них товарно-матеріальних цінностей відносив до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю.

Враховуючи, що податковою вказані операції по поставці товарів на користь ФОП ОСОБА_1 не визнані безтоварними та/або нереальними, суд, дослідивши надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з поставки товарів, виходячи з презумпції правомірності правочину та презумпції добросовісності платника податків, вважає, що вони підтверджують вартість задекларованих позивачем витрат, що пов'язані з господарською діяльністю.

Також позивачем у періоді, що перевірявся до витрат, що пов'язані з господарською діяльністю було віднесено вартість спожитої електроенергії. Понесення вказаних витрат підтверджується рахунками за спожиту електроенергію та квитанціями про здійснення оплати за електроенергію підприємця (а.с. 88-119, том 1).

Статтею 177 ПК України визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

ФОП ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року здійснювала на загальній системі оподаткування та була платником плати за провадження деяких видів підприємницької діяльності, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, орендної плати за землю та збору за розвиток виноградарства та хмелярства.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті).

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу (п. 164.1 ст. 164 ПК України).

У відповідності з п. 177.2 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження вартості витрат, пов'язаних з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що податковою безпідставно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 27 309, 09 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0020431701 від 20 жовтня 2015 року.

Отже, вказане податкове повідомлення-рішення підлягає до скасування.

На підставі висновків акту перевірки про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу відповідачем зроблено висновок про заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який нараховується на суму чистого оподатковуваного доходу.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

На підставі висновків акту перевірку про порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято вимогу № Ф-0020301701 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 68 998, 28 грн.

Однак, враховуючи, що висновки відповідача про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу, який є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не підтверджені матеріалами справи, що встановлено судом, вимога № Ф-0020301701 від 20 жовтня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 68 998, 28 грн. є безпідставною та підлягає скасуванню.

З наведених підстав скасуванню підлягає й рішення Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області №0020271701 від 20 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 6 610, 71 грн., оскільки його прийнято за наслідками донарахування фіскальним органом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 68 998, 28 грн.

Так, відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Отже, оскільки донарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 68 998, 28 грн. визнано судом безпідставним та вимогу про сплату боргу (недоїмки) суд скасовує, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску є безпідставним, отже підлягає скасуванню.

На підставі висновків акту про порушення вимог пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, абз. а п. 171.2 ст. 171 ПК України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0020451701 від 20 жовтня 2015 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3 780, 00 грн. - за основним платежем та 945, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 31, том 1).

Перевіривши правомірність прийняття вказаного рішення, судом зазначає наступне.

Як вказано в акті перевірки, 06 травня 2015 року було здійснено територіальне обстеження за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, 73, (закусочна «Магнолія»), за результатами якого було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 залучила для здійснення підприємницької діяльності громадянку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Від гр. ОСОБА_5 отримані пояснення, що надаються до акту, згідно яких вона підтвердила факт здійснення послуг продавця товару, який належить ФОП ОСОБА_1, починаючи з 01.04.2013 p., заробітну плату від здійснення таких послуг отримувала у розмірі 1 200 грн. на місяць.

Відповідачем надано до суду бланк з поясненнями, записаними зі слів ОСОБА_5 06 травня 2015 року (а.с. 16, том 3).

На підставі викладеного, перевіряючими в акті перевірки зроблено висновок про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманих працівників. Проте, ФОП ОСОБА_1 працю найманих працівників у періоді, що перевірявся не оформлювала, облік витрат на оплату праці найманих осіб не здійснювала.

Під час судового розгляду справи позивач наполягав на тому, що вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки ФОП ОСОБА_1 працю найманих працівників не використовує.

Що стосується гр. ОСОБА_5 позивач пояснювала, що вказана особа є соціальним працівником та доглядає за хворою матір'ю ОСОБА_1 - ОСОБА_10

На підтвердження вказаного позивачем надано до суду довідку Управління соціального захисту населення Тарутинської районної державної адміністрації від 26.10.2015 року №1250/10 про те, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні, як отримувач компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка здійснює соціальні послуги (ОСОБА_10, 01.11.1938 р.н.) з 03.05.2012 pоку по 12.06.2016 pоку (а.с. 46, том 1).

Також позивач пояснила, що у день (06.05.2015 року) коли посадові особи Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прибули до місця, де позивач здійснює підприємницьку діяльність - закусочна «Магнолія» за адресою: Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, 73, там дійсно перебувала її знайома ОСОБА_5, оскільки сама ОСОБА_1 від'їжджала до районного центру у справах, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Позивач попросила ОСОБА_5 побути деякий час в магазині, у зв'язку із тим, що могли привезти товар.

Тобто, позивач наполягає на тому, що ОСОБА_5 не працює у ФОП ОСОБА_1 та не отримує заробітну плату.

З приводу зафіксованих перевіряючими пояснень ОСОБА_5, позивач зазначила, що ОСОБА_5 не розуміла, що їй робити, у зв'язку із прибуттям до магазину представників податкового органу та, щоб не заподіяти шкоди ФОП ОСОБА_1 підписала, наданий їй аркуш. Крім того, позивач вказала, що ОСОБА_5 не володіє державною мовою, а підписані пояснення викладені саме українською, тому вона підписала їх не читаючи.

На підтвердження наведеного, позивач надала до суду письмові пояснення гр. ОСОБА_5, у яких вона спростовує все, що вказано в поясненнях записаних посадовими особами податкової, та зазначає, що не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 (а.с. 48, том 1).

Досліджуючи вказане питання, судом встановлено, що висновок про використання ФОП ОСОБА_1 праці гр. ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин, відповідачем зроблено на підставі інформації, отриманої під час територіального обстеження за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1

Вказане обстеження відбулось 06 травня 2015 року, а перевірка відповідно до плану-графіка проводилась з 10 по 23 вересня 2015 року.

У судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити на підставі чого посадовими особами Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області було проведено такі дії - територіальне обстеження за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

У свою чергу, згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, камеральні, документальні (позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки проводяться на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

З матеріалів справи судом не встановлено, щоб на проведення заходу 06 травня 2015 року керівником контролюючого органу видавався відповідний наказ.

Відповідно до п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Однак, щодо проведення 06 травня 2015 року будь-яких контрольно-розрахункових операцій у закладі закусочна «Магнолія» за адресою: Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, 73, посадовими особами Арцизької ОДПІ документів не складено.

В акті перевірки від 29 вересня 2015 року №324/15-07-17-01-2280101585 відповідачем вказано, що 06 травня 2015 року було здійснено територіальне обстеження за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, 73 (закусочна «Магнолія»).

За наслідками проведення такого обстеження, посадовими особами Арцизької ОДПІ оформлено бланк з поясненнями від громадянки ОСОБА_5

Однак, вказаний документ не містить відомостей щодо типу заходу (перевірка, звірка, контрольно-розрахункова операція); опис виявленого порушення здійснений без посилання на відповідну вимогу законодавства, яка порушена.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до частини 4 вказаної статті обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За приписами статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо обставин отримання пояснень від гр. ОСОБА_5 06 травня 2015 року, які стали підставою прийняття в подальшому оскаржених рішень, суд, проаналізувавши вищевикладені доводи сторін, дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження висновків податкової про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника (гр. ОСОБА_5Д.) без оформлення трудових відносин.

На підставі висновків акту перевірки щодо використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника (гр. ОСОБА_5Д.) відповідачами зроблено висновки про порушення позивачем пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, абз. а п. 171.2 ст. 171 ПК України в частині не утримання податку із доходу, виплаченого на користь найманого працівника.

З огляду на зазначене, Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0020451701 від 20 жовтня 2015 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3 780, 00 грн. - за основним платежем та 945, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 31, том 1).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 171.1, п. 171.2 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Однак, з огляду на непідтвердженість під час судового розгляду справи висновків відповідача про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника, судом не встановлено порушень з боку позивача вимог пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, абз. а п. 171.2 ст. 171 ПК України, отже, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення №0020451701 від 20 жовтня 2015 року підлягає скасуванню.

Також в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не утримувала та не перераховувала в бюджет військовий збір із сум виплат (доходу) найманій особі за період з 01.08.2014 року по 21.12.2014 року на суму 91, 35 грн., що є порушенням пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України.

На підставі зазначеного, Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0020441701 від 20 жовтня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 91, 35 грн. за основним платежем та 22, 84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 30, том 1).

Також в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не подавала контролюючому органу за місцем свого обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, а також сум нарахованого та утриманого з ним податку (форма 1ДФ) за 2, 3 та 4 квартали 2013 року та 4 квартал 2014 року, що є порушення п. 51.1 ст. 51 ПК України, відповідальність за що встановлена п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Вказані висновки стали підставою прийняття Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №0020401701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 510, 00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Тобто, податкові повідомлення-рішення №0020441701 від 20 жовтня 2015 року про донарахування військового збору та №0020401701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення штрафних санкцій прийняті на підставі тих же висновків податкової щодо використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення №0020441701 від 20 жовтня 2015 року та №0020401701 від 20 жовтня 2015 року підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Перевіркою відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок роботодавцем - фізичною особою-підприємцем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звітність про суми, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок за період використання праці найманого працівника ОСОБА_5 з 01.04.2013 року по 31.12.2014 не надавала та, відповідно не утримувала єдиний внесок із сум винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги).

З огляду на зазначене, Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області зроблено висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1 ст. 4 розд. ІІ, п. 1 ст. 7 розд. ІІІ, п. 5 ст. 8 розд. ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині не утримання та не перерахування до бюджету єдиного соціального внеску із сум виплат доходу найманій особі ОСОБА_5

На підставі вказаних висновків, Арцизькою ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0020281701 від 20 жовтня 2015 року про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10 180, 80 грн.

Однак, вказана вимога про сплату недоїмки є безпідставною, оскільки єдиний внесок нараховується та утримується на суми винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги), однак, як встановлено судом, позивач працю найманих працівників у періоді, що перевірявся не використовував, отже база нарахування єдиного внеску (суми виплат доходу найманій особі) відсутня.

З наведених вище підстав скасуванню підлягає й рішення Арцизької ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області №0020321701 від 20 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 5 066, 16 грн. за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 10 180, 80 грн., оскільки його прийнято за наслідками донарахування фіскальним органом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке (нарахування) суд визнав безпідставним, а відповідну вимогу скасував.

Також в даному позові позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №1134/ж/1537-10-07-08 від 23 листопада 2015 року.

Разом із тим, суд вважає, що провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю, з огляду на наступне.

У відповідності з ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Натомість, суд зазначає, що рішення контролюючого органу, прийняте за результатами розгляду скарги платника податку про перегляд податкового повідомлення-рішення і яким його залишено без змін, є документом, який не породжує правові наслідки для суб'єкта господарювання щодо обов'язку зі сплати податкового зобов'язання. Офіційним письмовим документом, який породжує для платника податків обов'язок сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №1134/ж/1537-10-07-08 від 23 листопада 2015 року належить закрити.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржених рішень не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, натомість позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування своїх позовних вимог та вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 6-9, 69, 70-72, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату недоїмки, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0020441701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення військового збору у сумі 91, 35 грн. та штрафних санкції у сумі 22, 84 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0020451701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3 780, 00 грн. та штрафних санкцій у сумі 945, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0020431701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 27 309, 09 грн. та штрафних санкцій у сумі 6 827, 27 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0020401701 від 20 жовтня 2015 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 510, 00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Визнати протиправним та скасувати рішення Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0020321701 від 20 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати рішення Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0020271701 від 20 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № Ф-0020281701 від 20 жовтня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10 180, 80 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № Ф-0020301701 від 20 жовтня 2015 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 68 998, 28 грн.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №1134/ж/1537-10-07-08 від 23 листопада 2015 року - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору у розмірі 2 681, 42 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят одна гривня 42 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано судом 26 вересня 2016 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.