Рішення

від 27.09.2016 по справі 917/895/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 р. Справа № 917/895/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (вул. Воскресінська, буд. 6, м. Миргород, Полтавська область, 37600)

до ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 37600)

про стягнення 153407,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

від відповідача - ОСОБА_5

Розглядається позовна заява про стягнення 153407,00 грн. збитків, завданих пожежею в приміщенні, що використовувалося за договором оренди № 19 від 01.01.2012р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що внаслідок порушення відповідачем правил пожежної безпеки сталося коротке замкнення стерилізатору, підключеного до електричної мережі позивача, що призвело до його загоряння, внаслідок чого відбулася пожежа та було завдано збитків майну позивача.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірне приміщення не було предметом договору купівлі-продажу, правовстановлюючі документи на дане приміщення у позивача відсутні; угода про оренду нерухомого майна на строк більше трьох років повинна бути нотаріально посвідченою, що сторонами дотримано не було; строк дії договору оренди сплинув 31.10.2013р.; відповідач з 15.01.2015р. проводила свою діяльність у іншому приміщенні, яке було набуто нею у власність, тобто потреби в оренді спірного майна не мала; немає вини відповідача у виникненні пожежі та завданні позивачу збитків (т.1 а.с.125-131, 216-221).

Відповідач надав клопотання від 03.08.2016р. про призначення експертизи у даній справі (т.2 а.с.65). Заявою від 01.09.2016р. відповідач відмовився від клопотання про проведення експертизи (т.2 а.с.83), в зв'язку з чим, експертиза судом не призначалася.

В судовому засіданні 27.09.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

1 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«АльянсВ» (позивачем) та ОСОБА_1 особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено договір оренди № 19 (далі- договір; т.1, а.с.59-60).

Згідно п.1.1 Договору позивач, як орендодавець, передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове оплатне користування приміщення загальною площею 25 кв.м, що знаходиться в м. Миргород за адресою: вул. Воскресінська, 6, для розміщення перукарні.

Факт передачі в користування приміщення від позивача відповідачу підтверджено двостороннє підписаним актом прийому-передачі в оренду приміщення від 01.01.2012р. (т.1, а.с.61).

Згідно п.4.2.4 Договору оренди орендодавець, несе ризик випадкової загибелі чи псування приміщень будинку.

За п.7.1. Договору договір діє з 01.01.2012р. по 30 листопада 2012р. з моменту приймання передачі приміщення. У випадку відсутності претензій у сторін, договір вважається пролонгований на термін 11 місяців, якщо за 20 днів до його закінчення, жодна із сторін не заявила про його припинення.

Позивач у позові посилається на те, що 05 березня 2015 року приблизно о 7 годині в приміщенні перукарні В«НаталіВ» по вул. Воскресінській, 6 в м. Миргороді, що належить ТОВ В«АльянсВ» , виникла пожежа внаслідок чого позивачу спричинена матеріальна шкода.

05.03.2015р. позивач звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області, в якій прохав розпочати досудове розслідування по факту знищення чужого майна та визнати ТОВ В«АльянсВ» потерпілим (т.1, а.с.36).

За фактом пожежі 06.03.2015р. було відкрито кримінальне провадження № №12015170260000616 (т.1, а.с.30).

В технічному висновку про причину пожежі, складеному 06.03.2015р. провідним інспектором Миргородського РВ ГУ ДСНС України в Полтавській області, зазначено що в результаті огляду місця пожежі та приймаючи до уваги усні пояснення власника будівлі - ОСОБА_3, припущено, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замкнення стерилізатору, який по закінченню робочого дня залишався ввімкнений (робочий день перукарні закінчується о 17 год.00 хв.), що в результаті призвело до його загорання, а надалі поширенню полум'я на горюче оздоблення приміщення перукарні "Наталі" (т.1, а.с.49-50).

У висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Полтавській області від 18.08.2015р. № 88 зазначено, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі стало порушення правил пожежної безпеки в Україні при експлуатації електроприладів (т.1, а.с.93-99).

29.08.2015р. Миргородським МВ УМВС України в Полтавській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, оскільки у ході розслідування за наслідками проведених експертиз встановлено, що займання перукарні відбулось не через підпал (т.1 а.с.105-106).

Відповідно до експертного висновку Полтавської регіональної біржі нерухомості від 21 квітня 2015 року вартість матеріальних збитків, які виникли внаслідок пожежі, що трапилася в приміщенні за адресою: м. Миргород, вул. Воскресінська, 6, становить 153407 грн. (т.2, а.с.9-18).

24.03.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією за №2 про відшкодування завданих збитків вналідок невиконання умов договору оренди, передбачених п.п.4.1.3,4.1.4., 4.1.9, 4.1.10, що спричинило пожежу на загальну суму 153407 грн. (т.1, а.с.108-116).

Відповідач відповіді на претензію не надав, збитки не відшкодував.

З огляду на викладене, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача матеріальних збитків на суму 153407,00 грн.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ч.1, ч.2, ст.2 Закону України В«Про пожежну безпекуВ» забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

За приписами ч.3 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" безпечну експлуатацію електричних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Позивач є споживачем електроенергії у спірному приміщенні, оскільки саме позивачем було укладено договір з електропостачальником про користування електричною енергією №254 від 05.12.2007р., що також підтверджується відповіддю ПАТ В«ПолтавобленергоВ» №13-17-01-5/2688 від 22.07.2016 року (т.1, а.с.227).

За приписами пункту 5 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 (далі - Правила № 1417), особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.

Пункт 6 розділу І Правил № 1417передбачає, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

За змістом пункту 2 розділу II Правил № 1417 керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.

Згідно пункту 3 розділу II Правил № 1417 на кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає, зокрема: порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, технологічного та іншого інженерного обладнання. Працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

Пунктом 4 розділу II Правил № 1417 визначено, що для кожного приміщення об'єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки. У цих інструкціях повинні вказуватися, зокрема: порядок утримання приміщень, робочих місць; порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи; заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку. Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях.

Проте, позивачем не надано доказів проведення ним вищевказаних вимог законодавства щодо протипожежних заходів.

Надані позивачем докази щодо причини виникнення пожежі носять припустимий характер.

Так, за змістом технічного висновку інспектора Миргородського РВ ГУ ДСНС у Полтавській області від 06.03.2015 року про причину пожежі: ймовірною причиною її виникнення стало коротке замкнення стерилізатору, який залишився ввімкнений по закінченню робочого дня. Припущення зроблено інспектором на підставі огляду приміщення та усних поясненнях директора ТОВ «Альянс» ОСОБА_3 При цьому пояснення від відповідача - ОСОБА_2 не відбиралися, і при визначення причин пожежі не враховувалися.

При цьому в протоколі огляду місця події від 05.03.2015 року, який розпочався відразу після припинення пожежі, будь-які відомості щодо стерилізатора та інших електроприладів в приміщенні відсутні.

Відповідач у відзиві зазначає, що станом на 04.03.2015 року у власності або користуванні ФОП ОСОБА_2 був відсутній будь-який стерилізатор, були відсутні наймані працівники за спеціальністю майстер манікюру і послуги з манікюру нею не надавалися.

Дані твердження позивачем не спростовані.

Судовою пожежно-технічною експертизою також не встановлена точна причина пожежі, а лише зроблені припущення, що такою причиною найвірогідніше могли бути порушення правил пожежної безпеки в Україні при експлуатації електроприладів. Яких саме порушень і яких електроприладів експертом не зазначається.

Постановою Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області закрито кримінальне провадження щодо причин пожежі приміщення перукарні В«НаталіВ» по вул. Воскресінській, буд.6 в м. Миргород в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Отже, в ході досудового розслідування ознак умисного пошкодження, або знищення майна відповідачем ОСОБА_1 особою - підприємцем ОСОБА_2 не встановлено.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Необхідною умовою відповідальності за заподіяння збитків для є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки боржника; 2) наявність збитків; 3) безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та настанням збитків; 4) вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

На позивача покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте всупереч вимогам ст. 33 ГПК України позивач не надав суду належних доказів в підтвердження прямого причинного зв'язку між невиконання відповідачем зобов'язань за договором та заявленими збитками, не надав документальних доказів фактичного понесення позивачем заявленої суми збитків.

Позивач не надав доказів, що саме втрачене майно перебувало на балансі позивача, доказів дійсної вартості пошкодженого майна, доказів вини відповідача у виникненні пожежі в орендованому приміщенні. А також доказів наявності прямого причинного звязку між діями відповідача та понесенням збитків позивачем.

Отже, позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог про стягнення збитків.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано: 30.09.2016р.

Суддя Безрук Т. М.