Постанова

від 06.12.2016 по справі 917/895/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р. Справа № 917/895/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, на підставі наказу № 1 від 05 листопада 1993 року;

ОСОБА_2, за довіреністю № 09 від 11 липня 2016 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2777 П/1 ) на рішення Господарського суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року у справі №917/895/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", м. Миргород

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Миргород

про стягнення 153407,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року у справі №917/895/16 (суддя Безрук Т.М.) відмовлено у задоволенні позову повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс", з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року у справі №917/895/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту населення ФОП ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання, на якого покладається обов'язок щодо забезпечення пожежної безпеки. Cудом першої інстанції не враховано положення Договору оренди від 01.01.2012р., відповідно до якого саме орендар несе обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

Крім того, вказує на те, що в матеріалах справи містяться надані в рамкам кримінального провадження письмові докази, які, на думку апелянта, свідчать про обставини та причини пожежі, що сталася 05.03.2015р., а розмір заявлених вимог у сумі 153407 грн. встановлений експертним висновком від 21.04.2015 року Товарної біржі «Полтавської регіональної біржі нерухомості».

У письмових поясненнях позивач (вх. № 11757 від 22.11.2016р.) також вказує на те, що спочатку між сторонами була домовленість про передачу відповідачу частини приміщення №14, площею 25 кв.м, а в подальшому ФОП ОСОБА_3 фактично зайняла все приміщення площею 45,8 кв.м.

У відзиві на апеляційну скаргу від 07.11.2016р. відповідач просить рішення Господарського суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року у справі №917/895/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Альянс" - без задоволення.

В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що за договором оренди від 01.01.2012р. ФОП ОСОБА_3 орендувала лише частину приміщення площею 25 кв.м, тоді як пожежа сталася в іншій частині неорендованого відповідачем приміщення. Зазначає, що твердження апелянта щодо зайняття всієї частини приміщення орендарем не відповідає дійсності.

Також вказує на те, що за умовами договору, договір оренди діє з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. з можливістю його продовжити на 11 місяців. Вважає, що договір оренди припинив дію з 31.10.2013р., у зв'язку з чим до даних правовідносин не можуть застосовуватись положення щодо договірних зобов'язань, а слід виходити з порядку відшкодування позадоговірної шкоди.

Крім того, зазначає, що ТОВ "Альянс" є споживачем енергії у розумінні Закону України "Про електроенергетику", а тому несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією та правил пожежної безпеки.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року у справі №917/895/16 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначений на 10 листопада 2016 року.

07 листопада 2016 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів в підтвердження перебування втраченого в результаті пожежі майна на балансі позивача (вх. № 11248).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2016 року у справі №917/895/16 відкладено розгляд справи на 06 грудня 2016 року.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 2, а.с. 160).

Представник відповідача у наданій заяві просив розглядати справу без його участі, з урахуванням викладених у відзиві на апеляційну скаргу заперечень (вх. №11921 від 28.11.2016р.).

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року у справі №917/895/16 скасувати, задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та керівника підприємства позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", звернувся до господарського суду Полтавської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 153407,00грн. збитків, завданих пожежею в приміщенні, розташованому у місті Миргород по вулиці Воскресінській, 6, яке використовувалося відповідачем за договором оренди № 19 від 01.01.2012р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 22, 614, 623 Цивільного кодексу України та умови договору оренди № 19 від 01.01.2012р., вказує на те, що внаслідок порушення відповідачем правил пожежної безпеки сталося коротке замкнення стерилізатору, який по закінченню робочого дня залишався ввімкненим до електричної мережі, що в результаті призвело до його загоряння, а, в подальшому, поширення полум'я на горюче оздоблення приміщення перукарні "Наталі".

Як убачається із матеріалів справи, 1 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«АльянсВ» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди № 19, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове оплатне користування приміщення загальною площею 25 кв.м, що знаходиться в м. Миргород за адресою: вул. Воскресінська, 6, для розміщення перукарні (т.1 а.с. 156-157).

Згідно пункту 2.1 цього договору, вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням договору та акту приймання-передачі вказаних приміщень.

За актом прийому-передачі приміщення від 01.01.2012р. позивачем передано відповідачу у строкове платне користування приміщення: Полтавська область, м. Миргород, вул. Воскресенська, 6, загальною площею 25,0 кв.м. Стан приміщення задовільний, ремонту не потребує (т.1, а.с.61).

У розділі 4.1 договору оренди передбачено обов'язки орендаря, зокрема, здійснювати належне утримання майна, проводити поточний ремонт за власною ініціативою та за рахунок власник коштів; користуватися орендованим приміщенням згідно з його призначенням та умовами цього договору. Запобігати його псуванню, пошкодженню; суворо дотримуватись санітарних норм і правил протипожежної безпеки, не зберігати вибухонебезпечні та токсичні матеріали; нести повну відповідальність за протипожежну безпеку.

Згідно з пунктом 6.1 договору оренди, орендодавець не відповідає по зобов'язаннях орендаря.

У п.7.1 договору сторони обумовили, що договір оренди діє з 01.01.2012р. по 30 листопада 2012р. з моменту приймання- передачі приміщення. У випадку відсутності претензій у сторін, договір вважається пролонгований на термін 11 місяців, якщо за 20 днів до його закінчення, жодна із сторін не заявила про його припинення.

05 березня 2015 року, близько 7 години, в приміщенні перукарні В«НаталіВ» по вул. Воскресінській, 6 в м. Миргороді, що належить ТОВ В«АльянсВ» , сталася пожежа.

Відповідно до експертного висновку Полтавської регіональної біржі нерухомості від 21 квітня 2015 року вартість матеріальних збитків, які виникли внаслідок пожежі, становить 153407,00 грн. (т.2, а.с.9-18).

24.03.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією за №2 про відшкодування завданих збитків внаслідок невиконання умов договору оренди, передбачених п.п.4.1.3,4.1.4., 4.1.9, 4.1.10, та спричинення пожежі, на загальну суму 153407 грн. (т.1, а.с.108-116).

Відповідач відповіді на претензію не надав, збитки не відшкодував.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.ст. 623, 759, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 2 Закону України В«Про пожежну безпекуВ» , ст.26 Закону України "Про електроенергетику", Правила пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. № 1417, виходив з того, що позивачем не надано доказів та не доведено фактичного понесення позивачем заявленої суми збитків, вини відповідача у виникненні пожежі в орендованому приміщенні та наявності прямого причинного зв'язку між діями відповідача та понесенням збитків позивачем.

Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як уже було зазначено, 1 січня 2012 року між ТОВ В«АльянсВ» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди № 19, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення, загальною площею 25 кв.м, що знаходиться в м. Миргород по вул. Воскресінська, 6, для розміщення перукарні (далі - договір).

Факт передачі приміщення підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.01.2012р, підписаним орендодавцем - ТОВ "Альянс" та орендарем - ПП ОСОБА_3 (т.1 а.с.158).

Як убачається із матеріалів справи, по закінченню строку оренди, орендар продовжував користуватися орендованими приміщеннями на умовах договору оренди.

Вказана обставина не заперечувалась відповідачем. Крім того матеріали справи не містять доказів щодо повернення об'єкта оренди позивачу, а саме акту повернення наймачем приміщення, як того вимагають приписи статті 795 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Також згідно з частиної 4 статті 285 Господарського кодексу України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Зі змісту статей 224 ГК України, що кореспондують із ст. 22 ЦК України вбачається, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України та 22 ЦК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.06.2011р. у справі №2/121-30/118.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суд України від 01.04.1994 року №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Разом з цим, як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що саме позивач несе обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту населення діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

За приписами пункту 5 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 (далі - Правила № 1417), особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.

Пункт 6 розділу І Правил № 1417 у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Аналогічні положення передбачені у ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України, відповідно до якої орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За умовами пунктів 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4., 4.1.10 договору орендар зобов'язаний здійснювати належне утримання об'єкта оренди, проводити поточний ремонт за власною ініціативою та за рахунок власних коштів; користуватися орендованим приміщенням згідно з його призначенням та умовами цього договору, запобігти його псуванню та пошкодженню; суворо дотримуватися санітарних норм і правил протипожежної безпеки, не зберігати вибухонебезпечні та токсичні матеріали; нести повну відповідальність за протипожежну безпеку.

З аналізу положень чинного законодавства та умов договору вбачається, що саме орендар зобов'язаний забезпечити збереження об'єкту оренди, вживати заходів для запобігання будь-якого пошкодження та псування об'єкту оренди, а також нести повну відповідальність за дотримання на об'єкті оренди правил пожежної безпеки.

З огляду наведеного, підписання відповідачем, як орендарем, договору оренди від 01.01.2012р. без будь-яких зауважень, за своїм правовим наслідком породжує для відповідача обов'язок належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо забезпечення збереження об'єкта оренди та повну відповідальність за дотримання у орендованому приміщенні, зокрема, правил пожежної безпеки.

Із пояснень відповідача, наявних в матеріалах справи, у тому числі і у письмових поясненнях від 05.03.2015р., наданих в рамках кримінального провадження, вбачається, що він є орендарем приміщення за адресою м. Миргород, вул. Воскресенська, 6; відповідач вказував на те, що в приміщенні була слабка електромережа, про що неодноразово повідомлялось орендодавця, у зв'язку з чим, на думку відповідача, сталось самозаймання.

Проте, із Технічного висновку про причину пожежі, складеному 06.03.2015р. провідним інспектором Миргородського РВ ГУ ДСНС України в Полтавській області, за результатами огляду місця пожежі, свідчить, що осередком пожежі є місце розміщення розетки, в яку було ввімкнено стерилізатор; найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замкнення стерилізатору, який по закінченню робочого дня залишався ввімкнений (робочий день перукарні закінчується о 17 год.00 хв.), що в результаті призвело до його загорання, а надалі поширенню полум'я на горюче оздоблення приміщення перукарні "Наталі" (т.1, а.с.49-50).

Із висновку спеціалістів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Полтавській області від 18.08.2015р. № 88 вбачається, що для встановлення причини виникнення пожежі було розглянуто ряд версій, а саме: самозаймання речовин та матеріалів; джерело запалювання занесені ззовні; порушення правил пожежної безпеки в Україні при експлуатації електроприладів. Порівнявши дані, що зафіксовані в матеріалах кримінального провадження з даними літературних джерел, а також перевіривши ряд версій, експерт дійшов до висновку, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі стало порушення правил пожежної безпеки в Україні при експлуатації електроприладів (т.1, а.с.93-99).

Як свідчить із мотивувальної частини цього висновку, експерту були надані матеріали кримінального провадження, які містили, зокрема, протокол допиту свідка гр.ОСОБА_4, який пояснив про те, що 05.03.2015 року близько 7 год. ранку він став свідком пожежі у перукарні "Наталі". Заглянувши у вікно, побачив, що на столі у перукарні горить полум'я; полум'я горіло біля вікна, яке розташоване останнім праворуч від входу; від столу полум'я розповсюдилося по столу та даху (т.1. а.с. 96).

Посилання відповідача на те, що мало місце самозаймання електромережі у приміщенні спростовується вищенаведеними доказами. Крім того, експертом було зазначено в мотивувальній частині висновку про те, що приміщення в перукарні не було повністю знеструмлене.

Враховуючи причини виникнення пожежі, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що безпечну експлуатацію електричних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам позивач, оскільки будь-яких повідомлень щодо неналежного технічного стану еклектричних мереж чи виявлення інших обставин відхилення від затверджених норм і правил пожежної безпеки в орендованому приміщенні зі сторони орендаря не заявлялось.

Відповідно до розділу 5 "Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання" не дозволяється залишення без догляду при виході з приміщень увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо".

Згідно п.5.1.30 цих вимог, в усіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимоги технології працюють цілодобово.

Згідно з вимогами п. 6 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

З огляду на вищевикладене та умови договору оренди (п. 6.1.4, 6.1.10), колегія суддів дійшла висновку, що під час експлуатації об'єкта оренди саме на орендаря було покладено відповідальність за належне використання об'єкта оренди, належне використання електричних приладів, за забезпечення контролю належного стану електричних мереж, та у випадку виявлення будь-яких подій, внаслідок яких може бути завдано шкоди майну позивача, покладено обов'язок вжиття відповідних заходів для її запобігання.

Як свідчить із матеріалів справи, внаслідок пожежі вогнем знищено бітумну черепицю (типу ондулін), якою була вкрита покрівля площею близько 60 кв.м. Пошкоджено дерев'яну обрешітку покрівлі площею близько 60 кв.м., внутрішнє оздоблення стін приміщення перукарні, стеля, підлога, пластикові двері та вікна, столи, стільці, навісні обігрівачі, освітлювальні лампи, кондиціонер тощо.

Відповідно до експертного висновку Полтавської регіональної біржі нерухомості від 21 квітня 2015 року вартість матеріальних збитків, які виникли внаслідок пожежі, що трапилася в приміщенні за адресою: м. Миргород, вул. Воскресінська, 6, становить 153407грн. (т.1, а.с.51-55).

Аналізуючи матеріали справи, а також наявні в них докази в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Твердження відповідача про те, що лише частина приміщення по вул. Воскресенській,6 у м.Миргород була передана їй оренду за договором оренди, що виключає підстави для стягнення збитків, є безпідставними, виходячи з наступного.

Передане в оренду приміщення площею 25 кв.м. є частиною приміщення, позначеного за № 14 «Торгівельний зал» площею 45,8 кв.м у технічному паспорті на громадський будинок (нежиле приміщення, аптека) № 4(6) по вул. Воскресенська, приміщення № 1,м. Миргород Полтавської області станом на 25.09.2013 року.

Позивачем надано план-схему розміщення робочих місць в перукарні «Наталі», з якої вбачається, що орендоване відповідачем приміщення використовувалось не лише з правої сторони від входу в приміщення, а й з лівої сторони.

Як уже було зазначено в цій постанові, осередок пожежі був всередині приміщення перукарні, в правому куті від центрального входу.

Відповідач не надав доказів, що разом з ним це приміщення було орендовано іншими особами, чи використовувалось самим власником.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового судового рішення про задоволення позову, то у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 4832,32 грн. (2301,1грн. + 2531,22грн.).

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 27 вересня 2016 року у справі №917/895/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (м. Миргород, вул.. Воскресенська, 6, код ЄДРПОУ 21055784) 153407,00грн. збитків.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (37600, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул.. Воскресенська, 6, код ЄДРПОУ 21055784) судовий збір за подання позову у сумі 2301,1 грн. та апеляційну скаргу у розмірі 2531,22 грн.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 09.12.2016р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.