Ухвала

від 26.09.2016 по справі 175/3040/16-к

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3040/16-к

Провадження № 1-кс/175/893/16

У Х В А Л А

26 вересня 2016 року смт. Слобожанське

Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Дніпровського РВП (с. Слобожанське) ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного 09 вересня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040440002244, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотанняслідчого Дніпровського РВП (с. Слобожанське) ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна.

В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що 01.10.2016 року, невстановлена особа самоправно заволоділа домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 .

09.09.2016 року слідчим Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016040440002244 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України.

Як зазначає ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі продажу від 10.08.1982 року, вона стала власником житлового будинку і господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 . В наведеному договорі купівлі-продажу, прізвище покупця зазначене як « ОСОБА_3 ». Прізвище « ОСОБА_4 » присвоєно останній 07.07.1984 року, під час реєстрації шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу № НОМЕР_1 , виданим Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Дніпропетровська. Будинок придбався з готовністю 43%, ОСОБА_2 добудовувала його та приводила у житловий стан.

Після того, як вищезазначеному будинку було приведено у житловий стан, ОСОБА_2 дозволила проживати в ньому брату ОСОБА_5 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 07.08.1987 року до 29.08.2015 року (дня смерті ОСОБА_5 ). Одночасно, ОСОБА_2 передала ОСОБА_5 документи на будинок та господарчі споруди на випадок необхідності пред`явлення органам державної і виконавчої влади.

ОСОБА_5 , з дозволу ОСОБА_2 , з 1983 року, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не розриваючи шлюбу з дружиною (офіційно шлюб з ОСОБА_6 було розірвано у 2013 році), проживав разом із співмешканкою ОСОБА_7 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 (починаючи з 29.01.1993 року). ОСОБА_7 ніколи не була прописана у будинку ОСОБА_2

01.10.2015 року, рішенням Дніпропетровського районного суду по цивільній справі №175/3988/15 у провадженні 2/175/1590/15 за позовом ОСОБА_7 до Підгородненської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю, за останньою визнано право власності на житловий будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

04.07.2016 року, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області, рішення Дніпропетровського районного суду від 01.10.2015 року по цивільній справі №175/3988/15 у провадженні 2/175/1590/15 за позовом ОСОБА_7 про визнання права власності за набувальною давністю, відносно будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано, постановлене нове рішення про відмову ОСОБА_7 у задоволенні позову. Одночасно, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області, від 04.07.2016 року, визнано будинок, придбаний ОСОБА_2 у 1982 році за адресою: АДРЕСА_1 , є тим самим спірним будинком із зміненою адресою: АДРЕСА_1 . Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набрало чинності з моменту його проголошення, з 04.07.2016 року.

ОСОБА_7 , знаючи та незважаючи на те, що в Апеляційному суді Дніпропетровської області розглядається апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду, за договорами купівлі-продажу від 27.05.2016 року продає будинок, який належить ОСОБА_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_4 , за двома частинами.

На теперішній час ОСОБА_7 продовжує проживати в будинку, який належить ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , звільняти його не погоджується.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи те, що з метою запобігання незаконному відчуженню майна, а саме: будинку і господарчих споруд за адресою: АДРЕСА_1 , які відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.07.2016 року, належить ОСОБА_2 , виникає потреба накладання арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним уст.98КПКУкраїни, а такожте, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, що стане перешкодою для проведення розслідування вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим задовольнити клопотання слідчого про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Дніпровського РВП (с. Слобожанське) ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна задовольнити.

З метою забезпечення проведення слідчих дій та недопущення будь-яких протиправних дій щодо предмета кримінального правопорушення, накласти арешт на майно, шляхом заборони будь-кому будь-яким чином розпоряджатись ним до прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, а саме: на житловий будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_8 .

Відповідно до ст.175КПКУкраїни, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1