Ухвала
від 27.09.2016 по справі 147/1347/15-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1347/15-ц Провадження № 22-ц/772/2450/2016Головуючий в суді першої інстанції Волошин І. А. Категорія 23Доповідач Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С., суддів:Кучевського П.В., Зайцева А.Ю., При секретарі:Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Агропромислова фірма «Іззія» (далі-ПП АФ «Іззія») на заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ПП АФ «Іззія» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 травня 2016 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 11 травня 2004 року між ОСОБА_6 та ПП АФ «Іззія», зареєстрований 15.05.2007 року Вінницькою регіональною філією Центр ДЗК - запис №040780600422, згідно якого ОСОБА_6 передала в оренду ПП АФ «ІЗЗІЯ» земельну ділянку, загальною площею 3,4767 га, кадастровий номер земельної ділянки 0524180600:01:004:0138, яка знаходиться на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Стягнуто з ПП АФ «ІЗЗІЯ» на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 487 грн.20 коп.

На таке рішення ПП АФ «ІЗЗІЯ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи; невірну оцінку доказів у справі; порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 належить земельна ділянка площею 3,4767 га, що розташована на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 23.04.2004 року на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації від 26.12.2003 року № 346.

11 травня 2004 року між ОСОБА_6 та ПП АФ «ІЗЗІЯ» укладено договір оренди землі строком дії 20 років відповідно до п.8 договору, який зареєстровано 15.05.2007 року у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № НОМЕР_2.

Спір між сторонами виник з приводу порушення істотних умов договору, зокрема, щодо систематичної несплати орендарем орендної плати за період з 2010 року по 2015 рік.

Пунктами 9 та 11 договору оренди землі від 11.05.2004 року, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, послугами, натуроплатою, перші два роки 1 %, що складає 327,39 грн., далі не менше 1,5 % від вартості паю, що складає 491,08 грн. Орендна плата вноситься у строк до 15 листопада поточного року і не пізніше.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належне виконання ним умов п.11 укладеного договору оренди, внаслідок чого встановлено систематичне невиконання відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати згідно умов укладеного між сторонами договору оренди землі.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно п. 35 договору оренди землі від 11.05.2004 року умовою розірвання договору в односторонньому порядку є несвоєчасна виплата орендної плати (а.с. 8).

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 24 вказаного вище Закону орендодавець, зокрема, має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. «д» ст. 141 ЗК України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегією суддів встановлено та не оспорюється сторонами, що 11 травня 2004 року між ОСОБА_6 та ПП АФ «Іззія» був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на 20 років (а.с. 6-8).

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2013 року встановлено, що ОСОБА_6 була виплачена орендна плата за 2011-2012 роки у грошовому еквіваленті та продукцією (а.с. 78).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо сплати орендної плати позивачу за період 2011 та 2012 року, а тому висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають встановленим колегією суддів обставинам.

Разом з тим колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині сплати відповідачем орендної плати за період 2013-2015 років.

Так, обґрунтовуючи хибність висновків суду першої інстанції щодо систематичної несплати орендної плати за вказаний період, ПП АФ «Іззія» під час апеляційного оскарження надало суду апеляційної інстанції копію договору про спільний обробіток землі від 22.03.2013 року, укладений ним з ТОВ «ТОРГМОТОРТРАНС 1» та копії видаткових касових ордерів від 11 листопада 2013 року, 7 листопада 2014 року та 12 липня 2015 року без номерів про отримання ОСОБА_6 від ТОВ «ТОРГМОТОРТРАНС 1» орендної плати (готівкова форма) за 2013, 2014 та 2015 роки .

Відповідно до положень ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки зазначені вище копії документів були подані відповідачем лише на стадії апеляційного оскарження та не були відомі суду першої інстанції ні під час ухвалення рішення, ні під час перегляду заочного рішення, тому твердження відповідача про порушення судом норм процесуального права щодо всебічного по повного дослідження обставин справи не відповідають дійсності.

У судовому засіданні апеляційного розгляду представник позивачки та особисто сама позивачка категорично заперечували як факт отримання в 2013-2015 роках орендної плати від ПП АФ «Іззія» чи ТОВ «ТОРГМОТОРТРАНС 1», так і факт підписання позивачкою видаткових касових ордерів від 11 листопада 2013 року, 7 листопада 2014 року та 12 липня 2015 року про отримання готівкових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

З метою сприяння повному та всебічному з'ясуванню обставин справи (ст. 10 ЦПК України) ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 09.08.2016 року за клопотанням представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 було витребувано у ТОВ «ТОРГМОТОРТРАНС 1» оригінали видаткових касових ордерів від 11 листопада 2013 року, 7 листопада 2014 року та 12 липня 2015 року без номерів про сплату орендної плати ОСОБА_6 у 2013, 2014 та 2015 році.

11.08.2016 року на адреси ТОВ «ТОРГМОТОРТРАНС 1» (м. Київ, вул. Білогородська, 10 та м. Київ, проспект Повітрофлоцький, 66) було направлено копію вказаної ухвали суду для виконання.

Однак на адресу апеляційного суду Вінницької області повернулося поштове відправлення через відсутність адресата за зазначеною адресою.

Надаючи оцінку доводам сторін, колегія суддів вважає копії видаткових касових ордерів і договору про сумісну діяльність неналежними доказами з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.57, ст..64 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі на підставі письмових доказів.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.

Зважаючи на категоричне заперечення позивачки та її представників факту підписання видаткових касових ордерів та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення справжності підпису і почерку - відповідач зобов'язаний подати суду оригінали вказаних доказів для доведення тих обставин, на які він посилався і спростування заперечень іншої сторони (ч.ч.1-3 ст.60 ЦПК України).

Оскільки у матеріалах справи відсутні оригінали підтверджуючих документів, а саме: видатковий касовий ордер від 11.11.2013 року про виплату ОСОБА_6 орендної плати за 2013 рік у сумі 1900 грн., видатковий касовий ордер від 07.11.2014 року про виплату ОСОБА_6 орендної плати за 2014 рік у сумі 1900 грн., видатковий касовий ордер від 12.11.2015 року про виплату ОСОБА_6 орендної плати за 2015 рік у сумі 2373 грн., то доводи апеляційної скарги про виплату позивачу орендної плати за 2013, 2014, 2015 роки з боку ТОВ «ТОРГМОТОРТРАНС 1» базуються лише на припущеннях про правомірну поведінку останнього, а тому не можуть бути використані судом відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України.

Оскільки ПП АФ «Іззія» не надала суду належних доказів про сплату орендної плати у 2013, 2014 та 2015 роках, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про факт систематичного порушення умов договору оренди з боку відповідача та наявність законних підстав для розірвання цього договору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПП АФ «Іззія» відхилити.

Заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя : (підпис) В.С. Вавшко

Судді : (підпис) П.В. Кучевський

(підпис) А.Ю. Зайцев

З оригіналом вірно :

СудАпеляційний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення27.09.2016
Оприлюднено06.10.2016
Номер документу61727561
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —147/1347/15-ц

Ухвала від 29.03.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Журавель Валентина Іванівна

Ухвала від 18.11.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Журавель Валентина Іванівна

Ухвала від 24.10.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Журавель Валентина Іванівна

Ухвала від 27.09.2016

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Вавшко В. С.

Ухвала від 09.08.2016

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Вавшко В. С.

Ухвала від 18.07.2016

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Вавшко В. С.

Ухвала від 18.07.2016

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Вавшко В. С.

Ухвала від 05.07.2016

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Вавшко В. С.

Ухвала від 14.06.2016

Цивільне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Волошин І. А.

Ухвала від 30.12.2015

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Луценко В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні