Ухвала

від 29.03.2017 по справі 147/1347/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., ГулькаБ.І., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства Агропромислова фірма Іззія про розірвання договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою приватного підприємства Агропромислова фірма Іззія на заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 4 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 3,4767 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим відділом Держкомзему у Тростянецькому районі на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації Вінницької області від 26 грудня 2003 року за № 346.

11 травня 2004 року між нею та приватним підприємством Агропромислова фірма Іззія (далі - ПП АФ Іззія ) було укладено договір оренди даної земельної ділянки.

Строк дії договору оренди земельної ділянки становить 20 років, тобто до 11 травня 2024 року.

Враховуючи те, що відповідач систематично порушує свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за оренду, а саме: за період із 2010 року по 2015 рік жодного разу не сплатив орендної плати, позивачка просила розірвати договір оренди земельної ділянки.

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 4 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 11 травня 2004 року між ОСОБА_4 та ПП АФ Іззія , зареєстрований 15 травня 2007 року Вінницькою регіональною філією державного підприємства Центр Державного земельного кадастру - запис № 040780600422, згідно із яким ОСОБА_4 передала в оренду ПП АФ Іззія земельну ділянку, загальною площею 3,4767 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, яка знаходиться на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ПП АФ Іззія , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 638, 651, 792 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст. ст. 1, 13-15, 18, 21, 22, 24, 25, 31, 32 Закону України Про оренду землі , належним чином оцінивши подані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із доведеності факту систематичного невиконання орендарем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати.

Колегія погоджується з такими висновками.

Посилання у касаційній скарзі на те, що між ПП АФ Іззія і товариством з обмеженою відповідальністю Торгмортранс 1 був укладений договір про спільний обробіток землі, відповідно до умов якого останнє повинно було сплачувати орендну плату власникам земельних ділянок, колегія відхиляє, оскільки ОСОБА_4 не була стороною цього договору, додаткова угода з нею не укладалася, а зобов'язання по сплаті оренди належної їй земельної ділянки прийняло на себе саме ПП АФ Іззія .

Доводи про наявність протиправних дій з боку посадових осіб приватного сільськогосподарського підприємства Кристал та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю АкВаВіта , які самовільно захопили та обробляли, в т.ч. і спірну земельну ділянку, не мають правового значення для вирішення даного спору.

Інші доводи скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу приватного підприємства Агропромислова фірма Іззія відхилити.

Заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 4 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіВ.І. Журавель Б.І. Гулько С.П. Штелик