Рішення

від 13.09.2016 по справі 444/1443/16-ц

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1443/16-ц

Провадження № 2/444/752/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

при секретарі Мамедовій Г.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 червня 2016 року між ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений письмовий договір позики грошових коштів на суму 1 614668,56 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесять вісім) гривень 56 копійок, що станом на день підписання договору відповідно до курсу Національного банку України становило 64 880,00 (шістдесять чотири тисячі вісімсот вісімдесять) доларів США 00 центів.

Стверджує, що відповідно до п. 3 договору позики грошових коштів, повернення боргу повинно відбуватись у термін, передбачений графіком такого повернення.

У відповідності до графіку повернення боргу позичальник зобов'язувався до 20 червня 2016 року повернути 248 870, 00 (двісті сорок вісім тисяч вісімсот сімдесять ) грн. 00 коп, що станом на день підписання договору відповідно до курсу НБУ становило 10 000 (десять тисяч) доларів США, до 01 липня 2016 року - 49 774 (сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесять чотири) гривні 00 коп., що станом на день підписання договору відповідно до курсу НБУ становило 2000 (дві тисячі) доларів США. Решта суми було розбито на п'ять платежів терміном до 31.12.2016 року.

Позивач зазначає, що згідно п. 5 договору позики грошових коштів, у разі невиконання позичальником свого зобов'язання по поверненню позиченої суми в строки, вказані в п. 3 цього договору, зокрема, у разі прострочення повернення хоча б одного з платежів, позикодавець вправі звернутись до суду за зверненням стягнення на грошову суму чи інше майно позичальника у повній сумі, що вказана у п.1 договору, а саме 1 614 668,56 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесять вісім) гривень 56 копійок, що позивачем і зроблено.

Стверджує, що таким чином, в порушення вимог чинного законодавства та положень договору позики грошових коштів, позичальником такі зобов'язання виконанні не були. Більше того, ОСОБА_2 на контакт не виходить, жодних пояснень з даного приводу не дає.У зв'язку із вищенаведеним просить позовну заяву задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики у розмірі 1 614 668,56 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесять вісім) гривень 56 копійок та 6 890,00 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 00 коп. судового збору.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позичив в період 2012-2015 роках в ОСОБА_4 кошти на загальну суму 34400 доларів США. Даний договір був оформлений в письмовій формі в кінці 2015 року і в договорі був дійсно прописаний графік погашення заборгованості. Вказаний договір був підписаний в одному екземплярі, який зберігався в відповідача. Вказав, що в зв'язку з важким фінансовим становищем та наявності інших боргових зобов'язань перед кредиторами він не міг в строк вказаний в договорі здійснити погашення заборгованості. Шістнадцятого червня 2016 року його покликав на розмову ОСОБА_4, де його зустріли ОСОБА_4 та його брат ОСОБА_5, та почали на підвищених тонах вимагати негайного повернення коштів, на що він їм пояснював, що на даний момент в нього дуже скрутне фінансове становище та великі сімейні проблеми. Зазначив, що ОСОБА_5 йому повідомив, що можуть зробити відстрочку повернення коштів на один рік, за умови, що позивач підпише їм договір позики, де буде зазначена сума заборгованості в два рази більша існуючої, тобто заборгованість мала б становити 64 880 доларів США. Вказав, що він погодився, в зв'язку з чим ОСОБА_5 дав вказівку своїм працівникам в офісі підготувати терміново новий договір позики грошових коштів, він не читаючи підготовлений договір підписав його. Зазначив, що через два тижні він отримав повідомлення з Жовківського районного суду, з якого дізнався, що ОСОБА_4 звернувся до суду про стягнення заборгованості, вказавши в позовній заяві суму в розмірі 64 880 доларів США, хоч він ніколи таких грошей у відповідача не позичав. Вказав, що його мати, ОСОБА_6, з кінця 2015 року і по сьогоднішній день перебуває в дуже важкому стані, всі кошти, що він заробляв, скеровує на лікування матері з метою продовжити їй життя хоч на невеликий період. Зазначив, що під впливом всіх вище перелічених обставин ОСОБА_4 обманним шляхом отримав від нього договір позики грошових коштів, де сума вдвічі перевищує реальну заборгованість та намагається її стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити. Вказав, що суми у графіку погашення заборгованості, які написано прописом, та які написано цифрами, не співпадають, що на його думку є підтвердженням терміновості зміни розміру суми у два рази.

У судовому засіданні було досліджено усі наявні в матеріалах справи письмові докази.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, оглянувши та вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази в їхній сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. ст. 10, 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в якості позики в розмірі 1 614668,56 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесять вісім) гривень 56 копійок, що станом на день підписання

договору відповідно до курсу Національного банку України становило

64 880,00 (шістдесять чотири тисячі вісімсот вісімдесять) доларів США 00

центів , які зобов'язався повернути згідно з графіком з п. 3 договору позики грошових коштів у національній валюті України у відповідності до офіційного курсу НБУ на день повернення грошових коштів, що повинно становити 64 880 ( шістдесять чотири тисячі вісімсот вісімдесять) доларів США 00 центів, що підтверджується оригіналом розписки від 16.06.2016 року (а.с. 78-79), долученою представником позивача в судовому засіданні до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В судовому засіданні досліджено розписку відповідача про отримання ним від позивача грошових коштів в сумі 1 614668,56 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесять вісім) гривень 56 копійок, що станом на день підписання

договору відповідно до курсу Національного банку України становило 64 880,00 (шістдесять чотири тисячі вісімсот вісімдесять) доларів США 00 центів.

Відповідно до п. 3 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 відповідно до договору позики грошових коштів зобов'язаний був погасити заборгованість перед позивачем згідно графіка, який передбачений п. 3 договору позики грошових коштів від 16.06.2016 року, однак станом на час звернення позивача до суду зобов'язання не виконав, боргу не повернув.

Крім того, судом встановлено, що дійсно в договорі позики грошових коштів, а саме у п. 5 вказано, що у разі невиконання позичальником свого зобов'язання по поверненню позиченої суми в строки, вказані в п. 3 даного договору, зокрема, у разі прострочення повернення хоча б одного з платежів, позикодавець вправі звернутися до суду за зверненням стягнення на грошову суму чи інше майно позичальника у повній сумі, що вказана у п. 1.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідач по справі зобов'язаний повернути грошові кошти в терміни передбачені за домовленістю сторін, а за їх відсутності в терміни передбачені чинним законодавством.

Суд не довіряє словам відповідача, що сума позики була меншою у 2 рази, оскільки договір позики грошових коштів від 16.06.2016 року підписаний як позивачем, так і безпосередньо відповідачем, сам відповідач не заперечив факту підписання такого договору, відповідач жодним чином не підтвердив свої слова.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частки вимог.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 378 гривень.

Відповідно до пункт 1.1.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за подання позову майнового характеру позивачу необхідно було сплатити 6 890,00 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 00 коп. судового збору.

З квитанцій № ПН 149 від 11.07.2016 року (а.с. 1) вбачається, що позивачем ОСОБА_4 сплачено 6890, 00 грн. судового збору.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 6890, 00 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 повністю обгрунтовані та доведені матеріалами справи, доказами і тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 197, 208, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець, паспорт серії КА № 694937, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 11.11.1997 року, ІПН НОМЕР_1)

в користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КА № 774611, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 26.02.1998 року, ІПН НОМЕР_2) борг за договором позики у розмірі 1614668 ( один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесять вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець, паспорт серії КА № 694937, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 11.11.1997 року, ІПН НОМЕР_1)

в користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КА № 774611, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 26.02.1998 року, ІПН НОМЕР_2) 6890, 00 ( шість тисяч вісімсот дев'яносто ) гривень 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Зеліско Р. Й.