Постанова

від 29.07.2016 по справі 826/24530/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2016 року № 826/24530/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "САРТАН" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "САРТАН" (далі - ПП "САРТАН", позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (далі-відповідач ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) в якому, просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість ПП "САРТАН" за вересень 2015 року від 01.10.2015, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (д1) за вересень 2015 року від 01.10.2015, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за вересень 2015 року від 01.10.2015, що направлено до ДПС України 01.10.2015;

- вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року від 01.10.2015, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (д1) за вересень 2015 року від 01.10.2015, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за вересень 2015 року від 01.10.2015, що було направлено до ДПС України днем фактичного отримання ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві - 01.10.2015.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2015 року, яка була оформлена належним чином та містила всі обов'язкові реквізити, передбачені ПК України. Водночас, як надалі стало відомо позивачу, вказану податкову декларацію ДПІ не було визнано податковою звітністю, оскільки позивачем не вірно зазначено обов'язковий реквізит, а саме: місцезнаходження платника податків не відповідає реєстраційним даним, чим порушено вимоги п.48.3, п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, а тому позивач вважає, що підстав для невизнання поданої декларації податковою звітністю не було, оскільки ним дотримано всі вимоги податкового законодавства.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП "САРТАН" є юридичною особою, зареєстроване 09.04.2015 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво про державну реєстрацію від 09.04.2015, №10651020000020391.

Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 39742281.

Підприємство взято на податковий облік в органах ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, як платник податків, про що свідчить відповідний запис №2651150449417.

ПП "САРТАН" з 10.04.2015 перебуває на обліку у ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, як платник єдиного внеску, про що свідчить відповідний запис №10000000379746.

Також, ПП "САРТАН" є платником податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер №397422826513.

Зареєстроване місцезнаходження - 02660, м. Київ, Дарницький район, вул. Колекторна, 3-А.

Податкова декларація з ПДВ за вересень 2015 року від 01.10.2015, відносно відмови у прийнятті якої позивач звернувся з позовом, направлена засобами телекомунікаційного зв'язку для прийняття податковим органом та доставлена до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві 01.10.2015р., що підтверджується квитанцією № 2. Реєстраційний номер декларації - 9202368535.

Між позивачем та ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір № 290720151 від 29.07.2015 про визнання електронних документів. Між іншим, згідно з п. 3.1. орган ДФС зобов'язується забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій. Договір вступає в силу з дати його підписання.

У відповідності до вимог Податкового кодексу України, позивачем засобами електронного зв'язку до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві подано податкову звітність з податку на додану вартість за вересень 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (д1), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за вересень 2015 року.

В день надіслання податкових накладних, тобто протягом одного операційного дня, у відповідь отримано квитанцію № 2, і жодних відомостей щодо наявності у податковій декларації помилок та неприйняття її податковим органом вказана квитанція не містить, та в якій зазначено, що вказана податкова декларація доставлена до центрального рівня ДПСУ 01.10.2015., однак документ не прийнято.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист №11724/10/26-51-15-01-121 від 06.10.2015, яким повідомлено ПП «САРТАН», про те що податкова декларація за вересень 2015 від 01.10.2015 №9202368535, додаток 5 до неї від 01.10.2015 №9202368518та додаток 1 від 01.10.2015 №9202368524 зареєстровано, але відповідно ст. 48 п. 48.3 та п. 48.7 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями)не вважається податковою звітністю, оскільки не вірно зазначено обов'язковий реквізит, а саме: місцезнаходження платника податків не відповідає реєстраційним даним.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п.16.1.3. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання (п.48.1 ст.48 ПК України).

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2. ст.48 ПК України визначено, що обов'язкові реквізити, це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п. 48.3. ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, зокрема: місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

В силу положень п.45.2. ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України.

Так, відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 ПК України.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 ПК України контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.13 ст.49 ПК України).

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 ПК України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

В даному випадку, як вже зазначено вище, підставою для невизнання поданої позивачем податкової звітності з ПДВ за вересень 2015 року стало те, що у декларації невірно зазначено місцезнаходження (місце проживання) платника податків, тобто, як стверджує ДПІ, встановлено порушення абз.8 п.48.3 ст.48 ПК України.

Однак, зазначені обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки зазначена у рядку 6 декларації податкова адреса (місцезнаходження) ПП «САРТАН» (02660, м. Київ, Дарницький район, вул. Колекторна, буд. 3-А) повністю відповідає адресі підприємства, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, докази чого наявні в матеріалах справи та не спростовані ДПІ.

Достовірність вказаного обов'язкового реквізиту, тобто фактичного місцезнаходження товариства за зареєстрованою адресою, підтверджується також отриманням позивачем поштової кореспонденції за вказаною адресою, зокрема ухвали суду про відкриття провадження у даній справі.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV (надалі за текстом - "Закон № 755-IV") місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно частини 2 статті 17 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 5 названої статті Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

За приписами статті 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що зазначена у рядку 6 декларації податкова адреса (місцезнаходження) ПП «САРТАН» відповідає адресі позивача, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за вересень 2015 містить усі необхідні реквізити, визначені статтею 48 ПК України.

Наведене підтверджує доводи позивача, щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Відтак, враховуючи наведене у сукупності, слід зазначити, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч.2 ст.71 КАС України, ДПІ не доведено законності та обґрунтованості відмови у прийнятті декларації позивача, не надано письмових заперечень щодо заявленого позову у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки вказана відмова у прийнятті декларації є протиправною, в силу наведених вище норм законодавства декларація вважається поданою у день її фактичного надходження, що зумовлює обов'язок ДПІ враховувати цю декларацію поданою датою на день її фактичного надходження (01.10.2015) та, відповідно, відображати її дані у відповідних інформаційних системах, а відтак з метою повного захисту прав позивача та ефективної їх реалізації, враховуючи положення ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ДПІ прийняти та врахувати декларацію позивача з податку на додану вартість за серпень 2015 року датою її фактичного надходження (01.10.2015), а також відобразити наведені в ній відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку позивача.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ним в акті перевірки висновків, покладених в основу прийнятого оскаржуваного рішення.

В той час, як позивачем в обґрунтування позовних вимог надано достатньо доказів, які спростовують висновки податкового органу про вчинення ним порушень податкового законодавства.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «САРТАН» (код ЄДРПОУ 3439742281) - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість ПП «САРТАН» за вересень 2015 року (реєстраційний номер - 9202368535), яка оформлена листом-повідомленням від 06.10.2015 № 11724/10/26-51-15-01-121.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти та врахувати в обліку декларацію ПП «САРТАН» з податку на додану вартість за вересень 2015 року (реєстраційний номер - 9202368535) датою її фактичного надходження - 01.10.2015.

Присудити на користь ПП «САРТАН» (код ЄДРПОУ 3439742281) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 2 436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко