Постанова

від 30.09.2016 по справі 826/576/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 30 вересня 2016 року                    08:20                                   справа №826/576/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Кіносвіт Діджитал” доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві проскасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіносвіт Діджитал” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Кіносвіт Діджитал”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Солом'янському районі), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2015 року №0004472202. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/576/16 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні 21 квітня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; за спільним клопотанням представників сторін на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 04 серпня 2015 року №0004472202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123. статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1  статті 14, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185  Податкового кодексу України ТОВ “Кіносвіт Діджитал” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 673 143,00 грн., в тому числі за основним платежем – 448 762,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 224 381,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 24 червня 2015 року №3181/26-58-22-02-18/37553041 “Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ “Кіносвіт Діджитал” (код ЄДРПОУ 37553041) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ “Нестіан Трейд” за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, ТОВ “ТД “Укртрейд Груп”, ТОВ “Аксео Трейд” за період з 01  вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року, ТОВ “Полістар Груп”, ТОВ “Нестіан Трейд” за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року (далі по тексту – акт перевірки). В акті перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.27 пункту 14.1  статті 14, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185  Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014  рік на загальну суму 448  762,00 грн. Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу податку на додану вартість відповідних сум вартості придбаних товарів/послуг по відносинам із ТОВ “Нестіан Трейд”, ТОВ “ТД “Укртрейд Груп”, ТОВ “Аксео Трейд”, ТОВ  “Полістар Груп”, ТОВ “Нестіан Трейд”, у зв'язку із недоведенням реальності господарських операцій. Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами, висновки акта перевірки про відсутність реального здійснення господарської діяльності не підтверджується жодними доказами. Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки. Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне. Згідно усталеної позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ “Кіносвіт Діджитал” з його контрагентами – ТОВ “Нестіан Трейд”, ТОВ “ТД “Укртрейд Груп”, ТОВ “Аксео Трейд”, ТОВ “Полістар Груп”, ТОВ  “Нестіан Трейд”; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції. На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що між позивачем (замовник) та ТОВ “Нестіан трейд” (постачальник) укладений договір на поставку обладнання від 04  серпня 2014 року №24/0814, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити обладнання, найменування, кількість та ціна якого вказані в специфікаціях (додаток 1), що додається до договору і є невід'ємною частиною. Замовник зобов'язується прийняти обладнання та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Право власності на обладнання переходить від постачальника до замовника з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної, що засвідчує момент передачі обладнання. Згідно зі специфікацією визначено найменування товару – Система Dolby 3D Barco Cat960Z-BAR1, кількість – 1 шт., загальну суму з податком на додану вартість – 78  540,00  грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем наданий рахунок на оплату вказаного вище товару від 04 серпня 2014 №34, видаткову накладну від 04 серпня 2014 року №РН-0804/06 та податкову накладну від 04 серпня 2014 року №24 на загальну суму 78  540,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 13 090,00 грн. Аналогічного змісту договір на поставку обладнання укладений 20 серпня 2014 року №32/0814, згідно зі специфікацією до якого позивач отримав комплект цифрового обладнання – проектор Barco DP2K-15C, ксенонову лампу 3 кВт, сервер Barco Alchemy IMS, на загальну суму 577 920,00 грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем наданий рахунок на оплату від 21 серпня 2014 року №37, видаткову накладну від 21 серпня 2014 року №РН-0821/03 та податкову накладну від 21 серпня 2014 року №121 на загальну суму 577 920,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 96 320,00 грн. Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується витягами з системи “Клієнт Банк” та не заперечується відповідачем у акті перевірки. Також аналогічного змісту договори були укладені з ТОВ “Торговий дім “Укртрейд Груп”: від 15 вересня 2014 року №ДГ-11509, зі специфікацією до якого постачальник зобов'язується поставити обладнання – екрани 10,0х5,4 та 14.0х7.6 зі спеціальним сріблястим покриттям, коефіцієнт відбиття 2.4, виробник GDC, Китай, на загальну суму 114  204,00 грн. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткову накладну від 16 вересня 2014 року №11609 та податкову накладну від 16 вересня 2014 року №104 на загальну суму 114 204,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 19  034,00 грн.; від 17 вересня 2014 року №ДГ-11709, зі специфікацією до якого контрагент позивача зобов'язується поставити товар – Цифровий кінопроектор Barco DP2K-20C для Digital Cinema 2K 3 chip DLP, лампа до 4 кВт, інтегрований медіа сервер Doremi IMS1000 на загальну суму 430 020,00 грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткову накладну від 22 вересня 2014 року №РН-0922/2 та податкову накладну від 22  вересня 2014 року №89 на загальну суму 430 020,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 71 670,00 грн. Оплата за виконані роботи здійснювалась позивачем у безготівковому порядку; 19 вересня 2014 року між позивачем (змовник) та ТОВ “Аксео Трейд” укладений договір поставки №ДГ-11909 з аналогічним змістом вимог вищенаведеним. Згідно зі специфікацією до вказаного договору ТОВ “Аксео Трейд” зобов'язується поставити товар – система пасивна Espedo 3D, з круговою поляризацією, виробник Espedo (Гонконг), на загальну суму 250 200,00 грн. На підтвердження реальності придбання обладнання позивачем надані рахунок – фактура на оплату від 22 вересня 2014 року №РФ-0922/01, видаткову накладну від 22 вересня 2014 року №РН-0922/01 та податкову накладну від 22.09.2014 №1 на загальну суму 250 200,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 41  700,00 грн. Оплата за виконані роботи здійснювалась позивачем у безготівковому порядку. Крім зазначених, аналогічного змісту договори були укладені з ТОВ “Полістар Груп”: від 03 грудня 2014 року №ДГ-31214, згідно зі специфікацією до якого останній зобов'язується поставити обладнання – лампа ксенонова ХВО 4000 W/DHP OFR OSRAM, Німеччина; інтегрований медіа сервер Barco Alchemy IMS, включає 3 накопичувача по 1 TB SATA, без тачскріна; ЦАП восьмиканальний AUD-DA-DCP Doremi, Екран перфорований 11,75х5,00 м Victorine Cine 180 Perfo, виробник Multivision, Бельгія; об'єктив Prime Lens 1,6:2,5 для цифрового проектору Barco на загальну суму 451 476,00 грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано рахунок на оплату від 03 грудня 2014 року №0312, видаткову накладну від 11 грудня 2014 року №1112 та податкові накладні від 10 грудня 2014 року №21 на загальну суму 150 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 25 000,00 грн., №22 на загальну суму 150 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 25 000,00 грн., від 11 грудня 2014 року №26 на загальну суму 151  476,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 25 246,00 грн. від 12 грудня 2014 року №ДГ-121214, зі специфікацією до якого останній зобов'язується поставити обладнання – ЦАП восьмиканальний AUD-DA-DCP Doremi; цифровий кінопроектор NEC NC-900C для Digital Cinema 2К 3chip DLP, включає блок ламп NSH 350 Вт, сервер Doremi IMB та Show Vault, система охолодження блоку матриці цифрового кінопроектору, ламповий відсік на загальну суму 554  589,60 грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано рахунок на оплату від 12 грудня 2014 року №1212, видаткову накладну від 24 грудня 2014 року №2412 та податкові накладні від 18 грудня 2014 року №29 на загальну суму 150 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 25 000,00 грн., від 22 грудня 2014 року №34 на загальну суму 150  000,00  грн., в тому числі податок на додану вартість 25 000,00 грн., від 23 грудня 2014  року №36 на загальну суму 110 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 18  333,33 грн., від 24 грудня 2014 року №40 на загальну суму 144 589,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 24 098,27 грн. від 17 грудня 2014 року №ДГ-171214, зі специфікацією до якого останній зобов'язується поставити обладнання – Цифровий кінопроектор Barco DP2K-20C для Digital Cinema 2K 3 chip DLP, лампа до 4 кВт, п'єдестал кінопроектора, на загальну суму 534  792,00  грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано рахунок на оплату від 26 грудня 2014 року №2612, від 29 грудня 2014 року №2612, №2912, видаткову накладну від 29 грудня 2014 року №2912 та податкові накладні від 29 грудня 2014 року №46 на загальну суму 384 792,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 64 132,00 грн., від 29 грудня 2014 року №45 на загальну суму 56 616,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 9  436,00 грн., від 29 грудня 2014 року №43. Оплата за виконані роботи здійснювалась позивачем у безготівковому порядку. Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку. Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. За визначенням  статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”  первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої  статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частина друга  статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”  визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. В акті перевірки не встановлено відсутності у позивача на момент перевірки первинних документів по спірним господарським операціям, у свою чергу суд установив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин відповідають вимогам частини другої  статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне. Відповідно до визначення частини першої  статті 3 Господарського кодексу України  під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. На підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання товарів для провадження господарської діяльності позивач надав суду договори з третіми особами, що підтверджують наявність ділової доцільності на укладення відповідних договорів з контрагентами позивача,  з огляду на необхідність виконання останнім своїх зобов'язань перед третіми особами. Зокрема у справі містяться копії наступних документів: договір на поставку обладнання та виконання робіт від 28 січня 2014 року №040114, що укладений з ТОВ  “Мультіплекс - Холдинг” (замовник), видаткові накладні на поставку екранів 10,0х5,4  та 14.0х7.6 зі спеціальним сріблястим покриттям, коефіцієнт відбиття 2.4, виробник GDC, Китай, Цифровий кінопроектор Barco DP2K-20C для Digital Cinema 2K 3 chip DLP, лампа до 4 кВт, інтегрований медіа сервер Doremi IMS1000; договір на поставку обладнання та виконання робіт від 28 січня 2014 року №040114, що укладений з ТОВ “Мультіплекс - Холдинг” (замовник), видаткова накладна на поставку системи пасивної Espedo 3D, з круговою поляризацією, виробник Espedo (Гонконг); договір на поставку обладнання та виконання робіт від 12 листопада 2014 року №011114, що укладений з ТОВ “Океан” (замовник), договір купівлі – продажу від  18 жовтня 2014 року №18/11-01, що укладений з ТОВ “Кино Тема” (покупець), від 01 жовтня 2014 року №011014, що укладений з ТОВ  “Продагросервіс” (замовник), видаткові та податкові накладні, згідно яких товар реалізований ТОВ “Океан”, ТОВ “Кино Тема”, ТОВ “Продагросервіс”, ТОВ “Мультіплекс - Холдинг” за цінами, вищими ціни придбання, що свідчить про наявність мети одержати прибуток. Наведене підтверджує, що позивач купував у контрагентів товари з метою використання їх у власній господарській діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано. При вирішенні даного спору суд враховує також вимоги статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Судом встановлено, що на дату підписання договору, розрахункових та первинних документів контрагенти позивача не були ліквідовані та мали статус платників податків, а відсутність деяких підприємств за юридичною адресою не може свідчити про нереальність господарських операцій. Крім того, суд зазначає, що порушення податкового чи іншого законодавства контрагентами по ланцюгу постачання не є безумовною підставою вважати безтоварними (не реальними) господарські операції проведені у першому ланцюгу поставки, які підтверджені необхідними первинними та іншими документами. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги отримання послуг з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення норм  Податкового кодексу України  є помилковими, а збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним. Крім того, реальність господарських операцій позивача з його контрагентами – ТОВ  “Нестіан Трейд”, ТОВ “ТД “Укртрейд Груп”, ТОВ “Аксео Трейд”, ТОВ “Полістар Груп”, ТОВ “Нестіан Трейд”, мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача встановлена рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2016 року в адміністративній справі №826/577/16. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 04  серпня 2015 року №0004472202 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Кіносвіт Діджитал” підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіносвіт Діджитал” задовольнити повністю. 2.  Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 04 серпня 2015 року №0004472202. 3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіносвіт Діджитал” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 10  097,15 грн. (десять тисяч дев'яносто сім гривень п'ятнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                   В.А. Кузьменко