Постанова

від 11.09.2018 по справі 826/576/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

м. Київ

справа №826/576/16

адміністративне провадження №К/9901/24809/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2016 (суддя - Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 (судді - Оксененко О.М., Губська Л.В., Федотова І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" (далі - ТОВ "Кіносвіт Діджитал") до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ТОВ "Кіносвіт Діджитал" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувало податкове повідомлення-рішення ДПІ форми "Р" від 04.08.2015 № 0004472202, яким товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 673`143,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що висновки податкової перевірки щодо вчинення товариством господарських операцій з метою отримання лише податкової вигоди, за результатами якої було прийнято зазначене податкове повідомлення - рішення, є безпідставними. Зазначає, що реальність операцій підтверджена первинними документами, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства та наявні на момент здійснення перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, позов задовольнив: податкове повідомлення - рішення ДПІ від 04.08.2015 № 0004472202 визнав протиправними та скасував.

Задовольняючи позов, суд, дослідивши доводи контролюючого органу щодо безпідставності формування позивачем даних податкового обліку та надані останнім проти цих доводів докази, дійшов висновку, що вчинені ТОВ "Кіносвіт Діджитал" господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Під час вирішення спору суд також врахував положення частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи), згідно з якою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, та послався на факт здійснення преюдиційне значення обставин, що були встановлені судовим рішенням у справі № 826/577/16 за позовом ТОВ "Кіносвіт Діджитал" до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.08.2015 № 0004462202.

ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому на обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить ті ж самі обставини щодо порушень, встановлені у ході податкової перевірки товариства.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.04.2017 № К/800/36456/16 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 касаційну скаргу прийняв до провадження та ухвалою від 10.09.2018 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленням сторін на 11.09.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 24.06.2015 № № 3181/26-58-22-02-18/37553041 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кіносвіт Діджитал" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Нестіан Трейд" за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, з ТОВ "ТД "Укртрейд Груп", ТОВ "Аксео Трейд" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, з ТОВ "Полістар Груп", ТОВ "Нестіан Трейд" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014. Згідно з цим висновком позивач занизив, зокрема податок на прибуток за 2014 рік на суму 448`762,00 грн внаслідок безпідставного збільшення суми витрат, що відповідає витратам з придбання товарів/послуг у ТОВ "Нестіан Трейд", ТОВ "ТД "Укртрейд Груп", ТОВ "Аксео Трейд", ТОВ "Полістар Груп".

Висновок ДПІ про порушення позивачем порядку ведення податкового обліку обґрунтований тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентами (ТОВ "Нестіан Трейд", ТОВ "ТД "Укртрейд Груп", ТОВ "Аксео Трейд", ТОВ "Полістар Груп") вчинені лише з метою отримання податкової вигоди без настання реальних наслідків. Як на підставу таких висновків ДПІ посилається на податкову інформацію щодо господарської діяльності платників податків у ланцюгу постачальників, що міститься у зведених автоматизованих системах, згідно з якою один чи декілька посередників у ланцюгу постачання товарів (послуг) та/або за місцем реєстрації не знаходяться, неможливе проведення зустрічної звірки, про що складено відповідний акт, не мають достатніх матеріально-технічних, виробничих та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення відповідної господарської діяльності, декларують зобов'язання за господарськими операціями з підміною виду товару (придбавають один,реалізують інший), складають податкові накладні на сумую, що є меншою 10 тисяч грн, які не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливлює встановити номенклатуру реалізованого товару. Крім того, податковий орган на обґрунтування своїх доводів про недостовірність даних податкового обліку позивача послався на тотожність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Згідно з положеннями пункту 138.2 статті 138 ПК України в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією,вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування валових витрат, податкового кредиту та/або на бюджетного відшкодування, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об'єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій дослідили договори між позивачем та його контрагентами на поставку обладнання (система Dolby 3D Barco Cat960Z-BAR1; проектор Barco DP2K-15C, ксенонова лампа 3 кВт; сервер Barco Alchemy IMS; екрани 10,0х5,4 та 14.0х7.6 зі спеціальним сріблястим покриттям, коефіцієнт відбиття 2.4, виробник GDC, Китай; цифровий кінопроектор Barco DP2K-20C для Digital Cinema 2K 3 chip DLP; лампа до 4 кВт; інтегрований медіа сервер Doremi IMS1000; система пасивна Espedo 3D, з круговою поляризацією, виробник Espedo (Гонконг); лампа ксенонова ХВО 4000 W/DHP OFR OSRAM, Німеччина; інтегрований медіа сервер Barco Alchemy IMS, який включає 3 накопичувача по 1 TB SATA, без тачскріна; ЦАП восьмиканальний AUD-DA-DCP Doremi; екран перфорований 11,75х5,00 м Victorine Cine 180 Perfo, виробник Multivision, Бельгія; об'єктив Prime Lens 1,6:2,5 для цифрового проектору Barco; ЦАП восьмиканальний AUD-DA-DCP Doremi; цифровий кінопроектор NEC NC-900C для Digital Cinema 2К 3chip DLP, який включає блок ламп NSH 350 Вт, сервер Doremi IMB та Show Vault; система охолодження блоку матриці цифрового кінопроектору; ламповий відсік; Цифровий кінопроектор Barco DP2K-20C для Digital Cinema 2K 3 chip DLP; лампа до 4 кВт; п'єдестал кінопроектора), специфікації до договорів, в яких указані найменування, кількість та ціна обладнання, та первинні документи, складені у межах вказаних договорів, а саме: рахунки; видаткові та податкові накладні; обставини щодо відсутності кредиторської заборгованості (розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується витягами з системи "Клієнт Банк" та не заперечується відповідачем у акті перевірки); обставини щодо використання придбаного товару у межах господарської діяльності та з діловою метою (обладнання реалізовано на підставі договорів ТОВ "Океан", ТОВ "Кино Тема", ТОВ "Продагросервіс", ТОВ "Мультіплекс - Холдинг" за цінами, вищими ціни придбання, що свідчить про наявність мети одержати прибуток); наявність у господарюючих суб'єктів на момент вчинення операцій господарської та податкової правосуб'єктності.

Також суди врахували обставини, встановлені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 у справі № 826/577/16 за позовом ТОВ "Кіносвіт Діджитал" до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.08.2015 № 0004462202 щодо факту здійснення господарських операцій (їх реальність) між позивачем і ТОВ "Нестіан Трейд", ТОВ "ТД "Укртрейд Груп", ТОВ "Аксео Трейд", ТОВ "Полістар Груп" на підставі договорів, за наслідками яких товариство сформувало дані свого податкового обліку (валові витрати та податковий кредит).

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи із принципу офіційного з'ясування обставин справи, з дотриманням норм статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи) дослідили первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, та з урахуванням усіх доказів у справі у їх сукупності, встановили реальність господарських операцій та дійшли обґрунтованого висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір.

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судом з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що вони не підтвердилися.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду