Ухвала

від 26.09.2016 по справі 369/3179/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3179/15-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В. Провадження № 22-ц/780/4812/16 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М. Категорія 58 26.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

26 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Таргоній Д.О., Голуб С.А.,

за участю секретаря - Волинець Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на ухвалу Києво-Святошинського районногосуду Київської області від 12 липня 2016 року у справі за заявою Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) щодо відстрочення (розстрочення) та зміну способу виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування в особі директора ОСОБА_3, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним звільнення з роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення відшкодування за невикористану відпустку, неправомірно відрахованої заробітної плати, оплати листа непрацездатності, премії, надбавки за складність та напруженість в роботі та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) звернувся до суду з указаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року зобов'язано Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) поновити ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді заступника директора з правових та кадрових питань та стягнуто з Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 лютого 2015 року по 11 серпня 2015 року у розмірі 10 891 грн. 53 коп. 17 листопада 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання даного рішення суду.

Вказував, що Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) є бюджетною установою та фінансується з бюджету, а виплати на виконання рішення суду проводяться із коштів, що призначені на оплату праці працівників, тому заявник не може виконати рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 10 891 грн. 53 коп. Крім того, 15 грудня 2015 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією заявнику було повідомлено про відсутність законних шляхів для виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника директора з правових та кадрових питань, у зв'язку з відсутністю зазначеної посади в штатному розписі, а також неможливістю введення цієї посади відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Також типовими штатними нормативами чисельності працівників територіального центру, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України №9342 від 30 березня 2015 року, не передбачено посади заступника директора з правових та кадрових питань.

З урахуванням наведеного, заявник просив рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині стягнення з Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 21 лютого 2015 року по 11 серпня 2015 року у розмірі 10 891 грн. 53 коп. розстрочити рівними частинами на один рік; змінити спосіб виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на іншій вакантній посаді.

Ухвалою Києво-Святошинського районногосуду Київської області від 12 липня 2016 року у задоволенні заяви Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відмовлено.

В апеляційній скарзі Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Під час апеляційного розгляду справи представник Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ОСОБА_4 уточнила вимоги апеляційної скарги та просила скасувати ухвалу суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення, посилаючись на те, що Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) сплатив на користь ОСОБА_2 середній заробітку за час вимушеного прогулу за період 21 лютого 2015 року по 11 серпня 2015 року у розмірі 10 891 грн. 53 коп.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) про зміну способу виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді заступника директора з правових та кадрових питань, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник не є достатніми й винятковими для висновку про те, що вони утруднюють виконання рішення суду в цій частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2016 року, задоволено позов ОСОБА_2 та визнано незаконним наказ Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 20 лютого 2015 року № 3-к «Про припинення трудового договору». Поновлено ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді заступника директора з правових та кадрових питань. Стягнуто з Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 лютого 2015 року по 11 серпня 2015 року у розмірі 10 891 грн. 53 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць (а.с. 239-246, т.1; а.с. 26-33, 82-84, т.2).

На виконання даного рішення, судом видано виконавчі листи про поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

17 листопада 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_5 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №49372323 та №49372608 з примусового виконання даного рішення суду (а.с.98-99, т.2).

Відповідно до ст.14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічне положення міститься у ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про зміну способу виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді заступника директора з правових та кадрових питань, заявник послався на неможливість виконання рішення суду в цій частині у зв'язку з відсутністю вказаної посади в штатному розписі, а також неможливістю введення цієї посади в штатний розпис відповідно до положень пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Крім того, типовими штатними нормативами чисельності працівників територіального центру, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України №9342 від 30 березня 2015 року, не передбачено посади заступника директора з правових та кадрових питань.

Разом з тим, чинним КЗпП України (ст. ст. 32, 40, 42, 44, 49-2 тощо) передбачені відповідні дії, що вчиняються власником або уповноваженим ним органом у разі реорганізації, перепрофілювання, зміни умов праці, скорочення чисельності або штату працівників . Лише власник або уповноважений ним орган має право визначати чисельність працівників і штатний розпис, на свій розсуд встановлювати чисельність працівників певної спеціальності чи кваліфікації, чисельність посад, вимоги щодо кваліфікації та інші вимоги до працівників.

У разі відсутності посади, на яку поновлено незаконно звільненого з роботи або незаконно переведеного на іншу роботу працівника власник або уповноважений ним орган повинен діяти відповідно до вимог чинного трудового законодавства, яким врегульовано вказані дії.

Положення ст. 373 ЦПК України в даному випадку застосуванню не підлягають.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені заявником обставини не є підставами для зміни способу виконання судового рішення, оскільки вони не є достатніми й винятковими для висновку, що вони утруднюють виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді заступника директора з правових та кадрових питань.

Таким чином ухвала суду першої інстанції в цій частині є законною та обґрунтованою, і не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді заступника директора з правових та кадрових питань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року не оскаржується, тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районногосуду Київської області від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді