Ухвала
іменем україни
20 вересня 2016 рокум. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ КузнєцовВ.О., розглянувши касаційну скаргу Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2016 року у справі за заявою Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) щодо відстрочення (розстрочення) та зміну способу виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування в особі директора Блик Зінаїди Олександрівни, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним звільнення з роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення відшкодування за невикористану відпустку, неправомірно відрахованої заробітної плати, оплати листа непрацездатності, премії, надбавки за складність та напруженість в роботі та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
У січні 2016 року Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) звернувся до суду із вказаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року зобов'язано Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) поновити ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді заступника директора з правових та кадрових питань та стягнуто з Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 лютого 2015 року по 11 серпня 2015 року у розмірі 10 891 грн. 53 коп. 17 листопада 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання даного рішення суду.
Заявник посилався на те, що Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) є бюджетною установою та фінансується з бюджету, а виплати на виконання рішення суду проводяться із коштів, що призначені на оплату праці працівників, тому заявник не може виконати рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 10 891 грн. 53 коп. Крім того, 15 грудня 2015 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією заявнику було повідомлено про відсутність законних шляхів для виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника директора з правових та кадрових питань, у зв'язку з відсутністю зазначеної посади в штатному розписі, а також неможливістю введення цієї посади відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Також типовими штатними нормативами чисельності працівників територіального центру, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України № 9342 від 30 березня 2015 року, не передбачено посади заступника директора з правових та кадрових питань.
З урахуванням наведеного, заявник просив рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині стягнення з Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 21 лютого 2015 року по 11 серпня 2015 року у розмірі 10 891 грн. 53 коп. розстрочити рівними частинами на один рік; змінити спосіб виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в Києво-Святошинському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на іншій вакантній посаді.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2016 року, у задоволенні заяви - відмовлено.
У касаційній скарзі Києво-Святошинський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, із урахуванням вказаних норм процесуального права, вірно виходив із того, що відсутність посади у штатному розписі та недостатність коштів на здійснення виплати заробітної плати, не є обставинами, які у розумінні ст. 373 ЦПК України, утрудняють виконання рішення суду щодо поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зміна способу виконання рішення та відстрочка виконання рішення суду може мати місце лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять неможливим його виконання.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних ухвал не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 342 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити Києво-Святошинському територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у відкритті касаційного провадженняу справі за заявою Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) щодо відстрочення (розстрочення) та зміну способу виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинського територіального центру соціального обслуговування в особі директора Блик Зінаїди Олександрівни, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним звільнення з роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення відшкодування за невикористану відпустку, неправомірно відрахованої заробітної плати, оплати листа непрацездатності, премії, надбавки за складність та напруженість в роботі та відшкодування моральної шкоди.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних В.О.Кузнєцов і кримінальних справ
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2016 |
Оприлюднено | 31.10.2016 |
Номер документу | 62319872 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кузнєцов Віктор Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні