Рішення

від 28.09.2016 по справі 916/1186/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2016 р.Справа № 916/1186/15-г

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС»

Відповідачі: 1) Фермерське господарство «Кулевча»

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»

Третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Марін»

Про визнання окремих умов договору оренди недійсними

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача (Фермерське господарство «Кулевча»): не з'явився.

Від відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»): ОСОБА_1 - довіреність від 11.01.2016р., ОСОБА_2 - довіреність від 11.01.2016р.

Від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС», звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Кулевча» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» про визнання недійсними та припинення на майбутнє умов п.п. 4.4 Договору № 8857/344478 від 12.12.2014 р., укладеного між ФГ «Кулевча» та ТОВ «АМАКО Україна».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2015р. порушено провадження у справі №916/1186/16.

10.04.2015р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

17.04.2015р. до господарського суду Одеської області від Фермерського господарства «Кулевча» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у відзиві.

22 квітня 2015 року до господарського суду Одеської області від відповідача ТОВ «АМАКО Україна» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

05.05.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» надійшли заперечення на відзив на позовну заяву.

05 травня 2015 р. представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

05.05.2015р. від Фермерського господарства «Кулевча» надійшло клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Марін».

Ухвалами господарського суду Одеської області від 05.05.2015р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; призначено розгляд справи у режимі відеоконференції. Залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Марін». Продовжено строк вирішення спору по справі № 916/1186/15-г на п'ятнадцять днів до 07 червня 2015р.

25.05.2015 року за розпорядженням керівника апарату суду, у зв'язку із надходженням до суду позовної заяви третьої особи та перебуванням судді Рога Н. В. у відпустці справа була призначена до повторного автоматичного розподілу.

В порядку ст. 2-1 ГПК України справа була призначена до розгляду судді Демешину О. А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2016р. суддею Демешиним О. А. прийнято справу № 916/1186/15-г до свого провадження.

25.05.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Марін» надійшла позовна заява третьої особи з самостійною вимогою на предмет спору про визнання договору поруки недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2015р. повернено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Марін» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» про визнання договору поруки недійсним.

У зв'язку з надходженням апеляційної скарги по справі № 916/1186/15-г на Ухвалу суду від 26.05.2015р. про повернення без розгляду позовної заяви третьої особи, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Марін» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» про визнання договору поруки недійсним ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2015р. провадження у справі № 916/1186/15-г зупинено до закінчення апеляційного провадження та повернення справи до господарського суду Одеської області.

04.06.2015р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду повернено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Марін» на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2015 р. у справі №916/1186/15-г без розгляду.

10.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Мартін» звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 06.06.2015 б/н (вх. ВГСУ 8869/2015 від 14.07.2015), на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015р.

19.06.2015 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» на ухвалу господарського суду Одеської області від 28.05.2015 р. у справі №916/1186/15-г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. повернуто апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» на ухвалу господарського суду Одеської області від 28.05.2015 р. у справі №916/1186/15-г без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015р. Касаційну скаргу ТОВ «Грін Мартін» на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 у справі №916/1186/15-г повернено заявнику, а справу до господарського суду Одеської області.

06.08.2015 року матеріали справи №916/1186/15-г повернено до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2015р. провадження у справі № 916/1186/15-г поновлено.

У зв'язку з надходженням касаційної скарги по справі № 916/1186/15-г та необхідністю направленням справи до Одеського апеляційного господарського суду, ухвалою від 13.08.2015р. провадження у справі № 916/1186/15-г зупинено до закінчення касаційного провадження та повернення справи до господарського суду Одеської області.

14.09.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» надійшла заява про вжиття заходів уникнення зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Марін», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансвагонсервіс», Фермерським господарством «Кулевча» процесуальними правами.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2015р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» на Ухвалу Одеського апеляційного господарсько суду від 22.06.15 у справі № 916/1186/15-г повернено скаржнику без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2015р. касаційну скаргу ТОВ «Грін Марін» залишено без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 у справі №916/1186/15-г без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2015 року у справі №916/1186/15-г залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«Грін Марін» прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Сидоренка М.В., суддів Аленіна О.Ю., Жекова В.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2015р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю В«Грін Марін» на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2015 року у справі №916/1186/15-г до повернення даної справи з суду касаційної інстанції; справу №916/1186/15-г надіслано до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.12.2015р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансвагонсервіс» на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №916/1186/15-г повернути скаржнику без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2015р. касаційну скаргу Фермерського господарство «Кулевча» на ухвалу Одеського апеляційного господарсько суду від 09.11.15 у справі № 916/1186/15-г повернуто скаржнику без розгляду. Матеріали справи повернуто до господарському суду Одеської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2016р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Марін» на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №916/1186/15-г повернути скаржнику.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2016р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансвагонсервіс» на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №916/1186/15-г повернуто скаржнику.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2016р. касаційну скаргу Фермерського господарство «Кулевча» на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. у справі №916/1186/15-г повернуто скаржнику.

18.02.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» надійшла заява про припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.04.2016р. ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2015р. у справі №916/1186/15-г залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Марін» без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2016р. поновлено апеляційне провадження у справі №916/1186/15-г. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2016р. ухвалу господарського суду Одеської області від 26.05.2015 року у справі №916/1186/15-г залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

26.05.2016р. справу було повернено до господарського суду Одеської області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області № 592 відповідно до п.2.3.51. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з поверненням справи з суду касаційної інстанції, приймаючи до уваги надходження заяв від ТОВ «ОСОБА_2 Україна» про поновлення провадження по справі 14.09.2015 року, про припинення провадження по справі від 18.02.2016 року та враховуючи перебування судді Демешина О.А. з 24.02.2016р. на тривалому лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи та відповідно до п. 4.2.5. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.), призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1186/15-г.

Відповідно до протоколу атоматичного розподілу від 27.05.2016р. справу передано судді господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю. Увалою господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. суддею Оборотовою О.Ю. прийнято справу № 916/1186/15-г до свого провадження, провадження у справі № 916/1186/15-г - поновлено; розгляд справи призначено на 15.06.2015р. о 10:00.

09.06.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов запит на справу для розгляду касаційної скарги. Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2016р. провадження у справі № 916/1186/15-г зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

25.08.2016р. справу № 916/1186/15-г повернено до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від провадження у справі № 916/1186/15-г - поновлено з 12.09.2016р. розгляд справи призначено на 12.09.2016р. о 12:30

У судовому засіданні 28.09.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

12 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» та Фермерським господарством «Кулевча» було укладено договір оренди №8857/344478 згідно із умовами якого ТОВ «АМАКО Україна» зобов'язувалося передати у платне строкове користування, а Фермерське господарство «Кулевча» прийняти, вносити орендну плату та використовувати за призначенням пневматичну 16-ти рядну сівалку CH 8186 SDF з внесенням добрив.

Пунктом 2.3.7. договору оренди №8857/344478 передбачено, що Орендар повинен повернути майно за вимогою Орендодавця.

Згідно п.2.3.8. договору оренди №8857/344478 зазначено, що після закінчення терміну оренди або після його дострокового розірвання, не пізніше 3 (трьох) календарних днів повернути майно на склад Орендодавця (Київська обл., Бориспільський р-н., с. Проліски) в технічно справному стані за актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін.

Пунктом 4.4. договору оренди №8857/344478 встановлена відповідальність за прострочення повернення Майна з оренди, а саме штраф у розмірі 20% від відновної вартості неповернутого вчасно майна.

11.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» та Фермерським господарством «Кулевча», який є Боржником по Договору оренди укладено договір поруки в якому він частково (у межах одного відсотка) поручається перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна», яке є кредитором по договору оренди №8857/344478 за виконання обов'язків Фермерського господарства «Кулевча» щодо сплати неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» вважає, що умови п.4.4. Договору оренди №8857/3444878 від 12.02.2014 суперечать положенням ч.2 ст. 785 ЦК України де зазначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач обґрунтовує своє право на звернення із позовом про визнання п.4.4. Договору оренди недійсним до суду договором поруки від 11.03.2014 року (який укладений між Позивачем як поручителем та Фермерським господарством «Кулевча», як Боржником) та опирається на положення п.2.10. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання правочинів недійсними» №11 від 29.05.2013 року де зазначено, що крім учасників правочину (сторін за договором) позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Звертаючись до господарського суду Одеської області позивач зазначив, що п.4.4. договору оренди №8857/344478 суперечить вимогам чинного законодавства а тому порушує його права то охоронювані законом інтереси.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст.14 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

18.02.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» надійшла заява про припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК.

Враховуючи те, що договір оренди №8857/344478 не був визнаний недійсним, він породжує правові наслідки для сторін які погодили його умови, а тому враховуючи те, що предметом спору в справі №916/1186/15-г є визнання недійсним п.4.4. договору оренди №8857/344478 предмет позову не перестав існувати, а тому господарський суд Одеської області відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» надійшла про припинення провадження по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочину, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу цивільної дієздатності; наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його адекватність внутрішній волі учасника правочину; спрямованість волі учасника правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату. У разі встановлення факту неправомірності насправді вчиненого правочину удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, адже в ньому зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Крім того, в силу ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. В силу ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Так, за змістом спірного правочину в обов'язки відповідача входить користування об'єктом, що відповідає змісту договору оренди, викладеному в ст. 759 ЦК України, тобто, спірним договором передано у користування відповідачу на відповідний строк пневматичну 16-ти рядну сівалку CH 8186 SDF з внесенням добрив.

У п.п. 2.1, 2.9, 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Пунктом 4.4. договору оренди №8857/344478 встановлена відповідальність за прострочення повернення Майна з оренди, а саме штраф у розмірі 20% від відновної вартості неповернутого вчасно майна.

Позивач обґрунтовує своє право на звернення із позовом про визнання п.4.4. договору оренди недійсним до суду договором поруки від 11.03.2014 року (який укладений між Позивачем як поручителем та Відповідачем-1, як Боржником) та опирається на положення п.2.10. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання правочинів недійсними» №11 від 29.05.2013 року де зазначено, що крім учасників правочину (сторін за договором) позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС» не надало суду жодних належних та допустимих доказів які б підтверджували, те що п.4.4. договору оренди №8857/344478 який укладений між Фермерським господарством «Кулевча» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Крім цього, господарський суд Одеської області зазначає, що відповідальність за прострочення повернення Майна з оренди, а саме штраф у розмірі 20% від відновної вартості неповернутого вчасно майна є додатковим засобом спонукання до виконання умов договору, а тому за своєю правовою природою не може суперечити чинним на момент його укладення нормативно-правовим актам.

Згідно ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами та матеріалами справи а тому є безпідставними.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 1218грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03 жовтня 2016р .

Суддя О.Ю. Оборотова