Рішення

від 27.09.2016 по справі 922/2462/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р.Справа № 922/2462/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс", 61058, м. Харків, вул. Сумська, 57, код ЄДРПОУ 38158181;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 національний університет імені ОСОБА_2, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 4, код ЄДРПОУ 02071205;

до регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23145337;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 освіти і науки України, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10

про визнання договору продовженим

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4 (довіреність б/н від 05.07.2016 р.);

третя особа (ОСОБА_1 національний університет імені ОСОБА_2) - ОСОБА_5 (довіреність № 0102-030 від 17.09.2015 р.);

відповідача - ОСОБА_6О.(довіреність № 65 від 22.04.2016 р.);

третя особа (ОСОБА_3 освіти і науки України) - не з'явився

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 р. продовженим на строк, який був раніше встановлений договором, а саме з 15.02.2016 року по 15.01.2019 р. та зобов'язання відповідача підготувати та надати позивачу, третій особі додаткову угоду щодо продовження дії договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 р. на строк 2 (два) роки та 11 (одинадцять) місяців, що діє з 15.02.2016 р. по 15.01.2019 р. (з урахуванням уточнень, прийнятих ухвалою суду від 19.09.2016 р.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до п. 10.4 Договору та в силу ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", а також враховуючи, що балансоутримувач не заперечує проти оренди передбачених зазначеним договором нежитлових приміщень позивач має право на продовження строку дії договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2016 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2462/16, розгляд якої призначено у судовому засіданні. Цією ж ухвалою до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено ОСОБА_1 національний університет імені ОСОБА_2.

Суд перейшов до розгляду справи по суті у судовому засіданні 08.08.2016 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку ст. 77 ГПК України з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази по справи для реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_3 освіти і науки України, як власника майна щодо якого позивач звернувся до суду із позовом про продовження строку дії договору оренди від 14.03.2013 р. Цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 27.09.2016 р. о 14:00.

Представником позивача до суду надано заяву (вх. 31947) про долучення до матеріалів справи доказів про направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу ОСОБА_3 освіти і науки України, які досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2016 р. підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі, вказуючи на їх законність та обґрунтованість та посилаючись на той факт, що на протязі місяця після закінчення строку дії Договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" жодних заяв про припинення або зміну умов Договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 року не отримувало, а лише 08.07.2016 року відповідач у своєму листі № 43-3541 щодо терміну дії договору оренди, повідомило позивача про відмову у продовженні договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 року та направило акти приймання-передачі для підписання; при цьому позивач ще у 19.11.2015 року звертався до відповідача з письмовою заявою про продовження строку договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 року на той самий термін і на тих самих умовах, позивач продовжує користуватись об'єктом оренди і після закінчення дії договору оренди (14.02.2016 р.) та користується об'єктом оренди і на даний час, під час дії договору та після його закінчення позивач своєчасно та у повному обсязі здійснює сплату орендних платежів. За таких обставин, позивач вважає що Договір є продовженим на тих самих умовах і на той самий термін, що зазначений в цьому договорі, відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна.

Представник 3-ї особи - ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2, у судовому засіданні та у наданих до суду письмових поясненнях (вх. 25629) просить суд прийняти рішення по даній справі згідно з чинним законодавством. Щодо суті правовідносин, які склались між позивачем та ОСОБА_1 національним університетом імені ОСОБА_2 зазначив, що позивач, на підставі договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 року користується нежитловими приміщеннями на першому поверсі чотирьохповерхової будівлі навчального корпусу площею 364,13 кв.м. та прибудинковим майданчиком площею 276,0 кв.м., загальною площею 640,13 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 20, що перебувають на балансі університету. Строк дії договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 року сплинув 14.02.2016 року. Станом на четвертий квартал 2015 року Університет мав намір використовувати орендоване позивачем майно для власних потреб, що стало причиною направлення на адресу позивача (орендаря) та відповідача (орендодавця) про намір не продовжувати договір оренди по закінченню строку його дії (листи № 0601-216, № 0601-242). Крім того, 15.12.2015 року університетом було отримано копію листа ОСОБА_3 освіти і науки України № 31-5252 від 25.11.2015 р.), в якому ПОУ не надає дозвіл на продовження договору оренди, у зв'язку з порушенням позивачем (орендарем) умов договору оренди та вимог законодавства у сфері оренди. Проте, станом на лютий-березень 2016 року у зв'язку з обмеженим фінансуванням та необхідністю покривати першочергові фінансові витрати, університет не має можливості проводити реконструкцію орендованих приміщень для потреб навчального та виховного процесу, а тому приймаючи до уваги усунення ТОВ "Еліон Плюс" недоліків, які виникли за період дії договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 року, ОСОБА_1 національний університет імені ОСОБА_2 не заперечує проти оренди нежитлових приміщеннями загальною площею 640,13 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, пр. Науки (Леніна), 20 та перебувають на балансі університету та на даний час не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій та науковій діяльності, про що позивача було повідомлено листом № 0601-108 від 08.04.2016 р. Крім того, позивача цим листом було повідомлено,що пролонгація договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013 року можлива лише за умови: дотримання законодавства України щодо продажу товарів підакцизної групи на території навчального закладу, оформлення належним чином самостійної прибудови на території орендованих приміщень, погодження з органами управління державного майна в порядку, передбаченому чинним законодавство.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов (вх. 25916 05.08.2016 року) та письмових поясненнях (вх. 31825 від 27.09.2016 р.) та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначивши, що органом управління майна відповідно до умов спірного Договору оренди є ОСОБА_3 освіти і науки України, до якого відповідач звертався з листами від 12.11.2015 р. № 31-5023 та від 25.11.2015 р. № 31-5252 щодо отримання дозволу на продовження терміну дії спірного договору оренди, проте ОСОБА_3 освіти і науки України листом від 11.11.2015 р. № 1/11-17939 повідомило РВ ФДМУ по Харківській області, що не надає дозвіл на продовження договору оренди від 14.03.2013 р. № 5410-Н, у зв'язку з чим відповідач, в свою чергу, листом № 43-3541 від 08.07.2016 р. повідомив позивача про те, що останньому відмовлено у продовженні терміну дії договору та викладено прохання повернути орендоване майно.

Третя особа, ОСОБА_3 освіти і науки України, у судове засідання свого повноважного представника не направила, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, зокрема на адресу 3-ї особи 20.09.2016 року за вихідним № 025296 було направлено копію ухвали суду від 19.09.2016 р. та додатково ОСОБА_3 освіти і науки України було проінформовано про залучення їх до участі у справі № 922/2462/16 в якості 3-ї особи та про час і місце проведеня судового засідання за допомогою телефонограми, яка була прийнята о 16:15 20.09.2016 року заступником начальника управління з питань державного майна та підприємств ОСОБА_7

Сторони та третя особа, присутні у судовому засіданні 27.09.2016 року, підтвердили, що ним надані усі документи необхідні для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", далі - Закон, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

14 березня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" (орендар) було укладено договір оренди № 5410-Н, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення на першому поверсі чотирьохповерхової будівлі навчального корпусу (Інв. 103100003, Літ"А-4") площею 364,13 кв.м. та прибудинковий майданчик площею 276,0 кв.м., загальною площею 640,13 кв.м., за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 20, що знаходиться на балансі ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер 02071205) (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на "15" вересня 2012 р. і становить 2235450 грн. Майно передається в оренду з метою: розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизеої групи.

Орендар зобов'язався, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. Своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.п. 5.1, 5.3 договору).

Згідно п. 10.1 договору, Цей договір укладено строком на два роки та 11місяців, що діє з 14 березня 2013 року до 14 лютого 2016 року.

Факт передачі об'єкта оренди за договором підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 14.03.2013, підписаним повноважними представниками сторін та балансоутримувача та скріпленим їх печатками.

Згідно п. 10.4. договору після закінчення терміну його дії подальше використання об"єкту оренди буде визначатися відповідно до чинного законодавства України, за зверненням орендаря.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

19.11.2015 ТОВ "Еліон-Плюс" звернулося до відповідача з заявою про продовження терміну дії договору оренди № 5410-Н від 14.03.2013р. на той самий строк і на тих самих умовах.( а.с. 19).

В матеріалах справи міститься лист-відповідь орендодавця від 25.11.2015р. №31-5241 на №19/11-2015 від 19.11.2015р., адресований орендарю та балансоутримувачу, в якому останній з посиланням на п.3 ст. 17 Закону повідомляє про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди на новий термін і направляє для підписання 3 примірники Акту приймання-передачі нерухомого майна, з вказівкою повернути відповідні акти після підписання їх з балансоутримувачем.

Разом з тим, у відповідності до ст. 33, 34 ГПК україни на вимогу суду згідно ухвал від 07.09.2016р.,від 19.09.2016р. відповідачем не надано суду доказів направлення даного листа ТОВ "Еліон-Плюс".

Поряд з тим матеріалами справи підтверджено, що 06.10.2015р. ОСОБА_1 національний університет імені ОСОБА_2 на балансі якої перебуває об"єкт оренди, листом №0601-216 повідомляв орендаря про намір непродовжувати договір оренди, 18.11.2015р. листом №0601-242 повідомив орендодавця про намір не продовжувати даний договір, а також листом №0601-246 від 19.11.2015р. звернувся до ОСОБА_3 освіти та науки України, як власника орендованого майна, з проханням не надавати згоди на продовження строку дії спірного договору оренди, посилаючись на необхідність використання орендованих приміщень для власних потреб.

ОСОБА_3 освіти та науки України листом від 11.12.2015р. №1/11-17939, яке отримано відповідачем за його твердженнями 21.12.2015р. №07/10674, а балансоутривувачем згідно штампу вхідної кориспонденції 15.12.2015р. №0112-13-06/418, повідомидо Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області про те, що не надає дозвіл на продовження договору оренди №5410-Н від 14.03.2013р., з посиланням на пропозиції Комісії з майнових прав підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОН (протокол 38 від 08.12.2015р.).

Разом з тим, 26.02.2016р. вх.№0112-13-06/640 ТОВ "Еліон-Плюс" повторно звертається до Балансоутримувача орендованого майна з заявою від 26.02.2016р. №26/02-16 з проханням продовжити строк дії договору і з повідомленням про проведення поточного ремонту орендованих приміщень та усунення недоліків, які виникали у період оренди майна, на що отримав відповідь від 08.04.2016р. №0601-108, що ОСОБА_1 національний університет імені ОСОБА_2 у звязку із обмеженням фінансування та необхідністю покриття першочергових фінансових затрат повідомляє про те, що не запаречує проти оренди нежитлових приміщень.

Крім того, як слідує з листа орендодавця (Фонд) від 08.07.2016р. №43-3541 і про що стверджує позивач, останній звертався до Фонду зі зверненнями щодо продовження терміну дії договору оренди від 23.04.2016р. (вх.№18/2547 від 21.03.2016р.) та від 14.04.2016р. (вх№18377), на які отримав відповідь про відмову у продовженні договору оренди з посиланням на відсутність дозволу на це МОН, додашши до відповіді лист МОН та акти приймання передачі.

Позивач не повернув нежитлові приміщення балансоутримувачу та орендодавцю, продовжує ними користуватися, сплачує орендну плату, що підтверджується копіями платіжних доручень за березень-вересень 2016р. (а.а.с. 68-74), вважає, що орендодавець у встановлений п.2 ст. 17 Закону заяви про припинення договору не надав, а лише в листі від 08.07.2016р. повідомив про відмову в продовженні договору, а тому звернувся в суд з даним позовом.

Так, відповідно до ч.ч.2,3 ст. 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору .

Тобто, норма ч.2 ст. 17 Закону має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною .

Таким чином, для припинення договору оренди в порядку, передбаченому ст.17 Закону мають бути дві необхідних умови:

1. заява орендодавця, надіслана орендарю про припинення договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії даного договору;

2. та/або письмова заява власника майна, направлена орендарю не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору.

Як вже досліджено судом, в матеріалах справи міститься дві заяви Орендодавця про припинення терміну дії договору: перша - це лист-відповідь орендодавця від 25.11.2015р. №31-5241 на №19/11-2015 від 19.11.2015р., адресований орендарю та балансоутримувачу, в якому останній з посиланням на п.3 ст. 17 Закону повідомляє про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди на новий термін і направляє для підписання 3 примірники Акту приймання-передачі нерухомого майна, з вказівкою повернути відповідні акти після підписання їх з балансоутримувачем.; друга - лист орендодавця від 08.07.2016р. №43-3541 з відповіддю про відмову у продовженні договору оренди з посиланням на відсутність дозволу на це МОН, з додатком у вигляді листа МОН та актів приймання передачі.

Разом з тим, у відповідності до ст. 33, 34 ГПК України на вимогу суду згідно ухвал від 07.09.2016р., від 19.09.2016р. відповідачем не надано суду доказів направлення листа орендодавця від 25.11.2015р. №31-5241 на №19/11-2015 від 19.11.2015р ТОВ "Еліон-Плюс" щодо відмови у продовженні терміну дії договору оренди.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ОСОБА_3 освіти і науки України №01/11-17939 від 11.12.2015р. (а.с.29, 59), в якому останнє як орган управління майном, не надає згоди на продовження договору оренди майна №5410-Н від 14.03.2013р., і який був направлений ОСОБА_3 орендодавцю та балансоутримувачу, про що свідчать відтиски печаток вказаних юридичних осіб про отримання та реєстрацію вхідної кореспонденції, і лише Орендодавець з листом від 08.07.2016р. направив вказаний лист ОСОБА_3 позивачу, і факт отримання якого саме у такий спосіб підтверджено позивачем.

Проаналізувавши подані сторонами докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень, суд зазначає, що в даному випадку відповідачем (орендодавцем) належним чином не реалізовано право на подачу заяви про припинення терміну дії договору у відповідності до приписів ч. 2 ст. 17 Закону, оскільки направлення орендарю листа від 25.11.2015р. №31-5241 не підтверджено в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України, а повідомлення про відмову у продовженні терміну дії договору від 08.07.2016р. №43-3541 відбулося поза межами встановленого Законом місячного строку після закінчення терміну дії договору, тобто після 15.03.2016р.

Що стосується листів балансоутримувача стосовно ненадання згоди на продовження терміну дії договору оренди, то суд зазначає, що хоча дана особа є стороною договору, однак законодавчо її права на подачу заяви про відмову в продовженні терміну дії договорів оренди не встановлено, у зв'язку з чим суд не може розцінювати направлення таких звернень до орендаря як дотримання встановленої Законом процедури припинення договору оренди державного майна.

Судом не здобуто, а учасниками судового процесу в порядку ст. 33, 34 ГПК України не надано доказів про протилежне, в тому числі про направлення орендарю власником майна не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору повідомлення про намір використовувати зазначене майно для власних потреб, як і не надано суду пояснень , з якою саме метою буде використовуватись нерухоме майно, яке є предметом договору, навпаки, в поясненнях від 03.08.2016р. №0102-11/311 ОСОБА_1 Національний університет ім.В.Н. ОСОБА_2 (а.с. 24) зазначає, що у зв'язку із обмеженням фінансування та необхідністю покриття першочергових фінансових витрат на цей час не заперечує проти оренди вказаних нежитлових приміщень, і останні не використовуються в освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій та науковій діяльності.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Предметом даного позову є вимога позивача визнати продовженим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди №5410-Н від 14.03.2013р., зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області підготувати та надати товариству з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс", ОСОБА_1 Національному університету ім.. ОСОБА_2 додаткову угоду щодо продовження на той самий строк і на тих самих умовах спірного договору оренди.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект . Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам . Сторона сама обирає спосіб захисту свого права, у разі коли вважає, що його було порушено. При цьому за приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи позицію відповідача, який вважає договір оренди припиненим з 15.02.2016р., його дії стосовно направлення позивачеві актів приймання -передачі майна з метою їх повернення, має місце наявність спору стосовно такого продовження, що, по суті, свідчить про те, що позовні вимоги не є вимогою про встановлення юридичного факту, а це відповідає передбаченим законом, зокрема приписами статті 20 Господарського кодексу України, статті 15 , частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України, способам захисту порушеного права.

Приймаючи до уваги, що орендодавцем та органом управління майном не дотримано процедури встановленої ст. 17 Закону направлення відмови в продовженні договору оренди, суд приходить до висновку про порушення встановленої вимогами чинного законодавства процедури відмови в продовженні договору, у зв'язку з чим дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання договору оренди продовженим на той самий строк, а саме: з 15.02.2016р. по 15.01.2019р.

Щодо позовних вимоги в частині зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області підготувати та надати товариству з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс", ОСОБА_1 Національному університету ім.. ОСОБА_2 додаткову угоду щодо продовження на той самий строк і на тих самих умовах спірного договору оренди, то суд зазначає, що оскільки зазначеними нормами Закону визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього, як і не встановлено обов'язку орендодавця здійснювати підготовку та направлення сторонам договору таких додаткових угод, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов в частині визнання продовженим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди №5410-Н від 14.03.2013р. задовольнити.

Визнати договір оренди № 5410-Н від 14.03.2013р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" (орендар), продовженим на строк, який був раніше встановлений договором, а саме: з 15.02.2016р. по 15.01.2019р.

2. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" 1378грн.00коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 30.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_8