Рішення

від 13.01.2014 по справі 426/2386/13-ц

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/2386/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Сватівський районний суд

Луганської області

У складі головуючого судді Половинки В.О.

при секретарі Фурсової Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Українська народна каса «Сватова -Лучка» про стягнення боргу за договорами

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому прохає суд стягнути з відповідача на її користь борг та відсотки за договорами в розмірі 136776,86 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 3077,47 грн., майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі 20979,99 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. а всього в розмірі 180834, 55 грн. а також судові витрати. В обґрунтування своїх вимог вказала, що 6 березня 2012 року між нею та відповідачем був укладений договір №32, відповідно до якого вона внесла відповідачу вклад готівкою 106000 грн. 10.04.2012 року вони з відповідачем уклали додаткову угоду, відповідно до якої вона знову внесла вклад в розмірі 1000 грн. Таким чином загальний розмір вкладу склав 107000 грн. Відповідно до п. 1.1 договору відповідач прийняв вклад на основі строковості, зворотності та платності на строк з моменту внесення вкладу до 6 квітня 2013 року. Згідно до п. 2.2 Договору процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних і нарахування проводиться на час дії договору. Відповідно до п. 2.8 договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму вкладу, нараховані та невиплачені проценти на вклад в день, вказаний в п. 1.1 в договорі, тобто 6 квітня 2013 року. 6 березня 2012 року вона з відповідачем уклала договір №33, відповідно о якого вона внесла на депозитний рахунок вклад в розмірі 23700 грн. Цей договір укладений на тих же умовах, що і угода №32. Станом на 6 квітня 2013 року відповідач своєчасно не виплачував проценти по договору №32 та №33 і залишок невиплачених процентів складає 677,18 грн. по договору №32 і 5399,68 грн. по договору №33. По закінченню дії договорів станом на 6 квітня 2013 року відповідач не повернув їй вклади та проценти на суму 136776,86 грн. Причину вказав про відсутність коштів. Вважає, що відповідач має сплатити 3% річних за прострочення повернення вкладу. Крім цього вважає, що відповідач має їй сплатити майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди у вигляді недоотриманої суми в розмірі 21% від вкладу, а також моральну шкоду в розмірі 20000 грн., оскільки вона в зв'язку з неправомірними діями відповідача перенесла моральні страждання, в результаті чого вона втратила можливість розпоряджатися власними коштами на велику суму, позбавлена сну та звичного способу життя. Ці душевні страждання згубно вплинули на стан її здоров'я та її чоловіка.

В судовому засіданні позивачка наполягає на задоволенні її позову та пояснила, що відповідач до цих пір не повернув їй жодної копійки. Вона та її чоловік через це страждали. Стан їх здоров'я погіршився і чоловік переніс інсульт. Через відсутність коштів вона не могла належним чином лікувати чоловіка і він в подальшому помер. Вона не мала коштів на його поховання через те, що відповідач їй не повертав борг. Мусила позичати гроші в людей. Прохає суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково в частині боргу в розмірі 136776,86 грн. В іншій частині позов не визнав, оскільки відсутні кошти для цього а також такі вимоги позивачки будуть ущемлювати права інших вкладників кредитної спілки. Крім цього підставою не визнання в цій частині позову послався на рішення загальних зборів Кредитної спілки від 1 квітня 2013 року про оголошення мораторію на виплату вкладів та процентів.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що відповідач не виплати позивачці борг за вкладом, внаслідок чого вона з чоловіком страждали, стан їх здоров'я погіршився і чоловік переніс інсульт. Через відсутність коштів вона не могла належним чином лікувати чоловіка і він в подальшому помер. Вона мусила позичати кошти на організацію поховання чоловіка.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню. До такого висновку суд приходить враховуючи наступні факти:

6 березня 2012 року між сторонами був укладений договір №32, відповідно до якого позивач внесла відповідачу вклад готівкою 106000 грн. 10.04.2012 року вони з відповідачем уклали додаткову угоду, відповідно до якої позивач знову внесла вклад в розмірі 1000 грн. Таким чином загальний розмір вкладу склав 107000 грн. 6 березня 2012 року сторони уклали договір №33, відповідно до якого позивач внесла на депозитний рахунок вклад в розмірі 23700 грн. Цей договір укладений на тих же умовах, що і угода №32. Станом на 6 квітня 2013 року відповідач своєчасно не виплачував процента по договору №32 та №33 і залишок невиплачених процентів складає 677,18 грн. по договору №32 і 5399,68 грн. по договору №33. По закінченню дії договорів станом на 6 квітня 2013 року відповідач не повернув позивачу вклади та проценти на суму 136776,86 грн.

Ці обставини визнані сторонами і відповідно до ст. 61 ч1 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаних договорів відповідач прийняв вклад на основі строковості, зворотності та платності на строк з моменту внесення вкладу до 6 квітня 2013 року.

Згідно до п. 2.2 договорів процентна ставка встановлена в розмірі 21% річних і нарахування проводиться на час дії договору.

Відповідно до п. 2.8 договорів відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму вкладу, нараховані та невиплачені проценти на вклад в день, вказаний в п. 1.1 в договорів, тобто 6 квітня 2013 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач не виконав зобов'язання, передбачені договорами, а саме не повернув кошти у вказаний в договорі термін, тобто відповідно до ст. 610 ЦК України допустив порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 2. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. 4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Підставою для цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення, який утворює сукупність певних умов. За загальним правилом такими умовами є: а) протиправна поведінка (дія або бездіяльність); би) наявність шкоди; у) причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і виникаючою шкодою; г) провина особи, що заподіяла шкоду.

В даному випадку наявні всі елементи з перерахованих і це дає підставу для притягнення до відповідальності за нанесені збитки.

Відтак, після закінчення дії договорів станом на 6 квітня 2013 року, коли відповідач зобов'язаний був повернути позивачу вклад та відсотки за користування, пройшло 9 місяців. З вини відповідача за цей період позивачу спричинена матеріальна шкода у вигляді упущеної вигоди, оскільки в тому разі, якби право позивача не було порушено, вона б могла реально за звичайних обставин отримати відсотки за користування вкладом. Ці збитки слід рахувати, виходячи з умов договорів щодо 21% від суми вкладу, які не отримала позивач. Ця сума складає за договором №32 - 17175,69 грн., за договором №33 -- 3804,3 грн., а всього 20979,99 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що згідно ст. 23, 611 ЦК України позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково у зв'язку з тим, що вищевказані неправомірні дії відповідача потягли за собою для позивача сильні душевні переживання та страждання, вона відчула сильний стрес, розладилася її нервова система: у неї з'явилися часті головні болі, підвищена втома, безсоння, дратівливість, постійний стан депресії, які раніше були ї не властиві. Погіршився стан здоров'я її чоловіка а пізніше він помер. Через відсутність коштів вона не змогла забезпечити належне лікування чоловіка до його смерті, а також змушена була позивати кошти на організацію похорон. Також, в результаті протиправних дій відповідача був суттєво порушений її звичний ритм життя. Вона тривалий час належним чином не могла займатися повсякденними справами, що також негативним чином відобразилося і на її відносинах з оточуючими. Крім того, рішення вказаної проблеми потягло за собою великі витрати його сил, часу, енергії, які могли бути направлені на інші, більше благотворні цілі.

Вищевикладені висновки суду підтверджуються поясненнями самої позивачки та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Але приймаючи до уваги всі вищеперелічені обставини, суд вважає, що розмір заявлених позивачем позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 0000 грн. є надто завеликим і вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Також відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Також згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 207, 553, 554, 610, 611,

1046, 1047, 1049 ЦК України;

ст.ст. 10, 11, 60, 88, 154, 212-215 ЦПК України

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Українська народна каса «Сватова -Лучка» про стягнення боргу за договорами - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Українська народна каса «Сватова -Лучка» на користь ОСОБА_1 борг та відсотки за договорами в розмірі 136776,86 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 3077, 47 грн., майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі 20979,99 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. а всього в розмірі 170834, 32 грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Українська народна каса «Сватова -Лучка» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 121,8 грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Українська народна каса «Сватова -Лучка» на користь держави судовий збір в розмірі 1708,3 грн.(стягнення матеріальної шкоди); в розмірі 229,4 (стягнення моральної шкоди).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сватівського

районного суду ОСОБА_5