Ухвала

від 07.09.2016 по справі 826/25559/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року м. Київ К/800/15257/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Черноморденко Н.Л., Разкевича С.П.,

представника відповідача - Денисенко О.Е.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі № 826/25559/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спекл" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спекл" (далі - ТОВ "Спекл") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) в якому просило визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2015 року № 0004922205 та № 0004912205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Аверсбуд", ПП "Білдінг Стаф" та ТОВ "Аскобуд" за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2015 року, відповідачем складено акт від 05 жовтня 2015 року № 4464/26-56-22-05-04/25397547, яким встановлено порушення ТОВ "Спекл" вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в розмірі 630 718, 00 грн., приписів пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 статті 138 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в розмірі 211 071, 00 грн. Податковим органом під час проведення перевірки була встановлена відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Аверсбуд", ПП "Білдінг Стаф" та ТОВ "Аскобуд", що і стало підставою для визнання відповідачем порушення ТОВ "Спекл" вимог податкового законодавства.

За вказаними висновками акту перевірки, податком органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2015 року: № 0004922205, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 316 606, 00 грн., у тому числі 211 071, 00 грн. - основний платіж, 105 535, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0004912205, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Спекл" за платежем податок на додану вартість в розмірі 944 405, 00 грн., у тому числі 629 603, 00 грн. - основний платіж, 314 802, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вирішуючи спір по суті та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Судами встановлено, що 25 вересня 2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Аверсбуд" (Підрядник) укладено договір № 25/9-12, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язувався за завданням Замовника виконувати будівельні роботи, визначені в додатках до такого договору, а Замовник зобов'язувався прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду відповідні кошториси на роботи та матеріали, технічне завдання на проведення ремонтних робіт із графіком виконання робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податкові накладні та витяг з реєстру податкових накладних.

12 липня 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Аскобуд" (Підрядник) укладено договір № 7-07, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язувався за завданням Замовника виконувати будівельні роботи, визначені в додатках до такого договору, а Замовник зобов'язувався прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

Також, аналогічний за своїм предметом договір підряду укладений між позивачем (Замовник) та ТОВ "Аскобуд" (Підрядник) 18 жовтня 2012 року за № 6/12 ГИ-У.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано до суду відповідні кошториси на роботи та матеріали, технічні завдання на проведення ремонтних робіт із графіками виконання робіт, плани розміщення об'єктів ремонту, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податкові накладні та витяги з реєстру податкових накладних.

Також, 21 лютого 2014 року між позивачем (Замовник) та ПП "Білдінг Стаф" (Підрядник) було укладено договір № 21-02-14, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язувався за завданням Замовника виконувати ремонтні роботи, визначені в додатках до такого договору, а Замовник зобов'язувався прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх в порядку, встановленому договором.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду відповідні кошториси на роботи та матеріали, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податкові накладні та витяг з реєстру податкових накладних.

Крім того, 03 березня 2014 року між позивачем (Замовник) та ПП "Білдінг Стаф" (Виконавець) укладено договір № 03-03-14, відповідно до умов якого Виконавець, з метою виявлення стану і тенденцій розвитку ринку, аналізу ринкового попиту і показників ринкової долі зобов'язувався за завданням Замовника надавати йому послуги в порядку та на умовах, визначених у відповідних замовленнях, які є додатками до договору, а Замовник зобов'язувався оплачувати надані послуги.

Згідно замовлення № 1 до наведеного договору, завданням Замовника був аналіз ринку карток України у 2012-2013 роках.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду відповідне замовлення, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкову накладну, витяг з реєстру податкових накладних, "Анализ рынка карт Украины 2012-2013".

25 березня 2014 року між позивачем (Замовник) та ПП "Білдінг Стаф" (Виконавець) укладено договір № 25-03-14, відповідно до умов якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язувався виконати сервісне обслуговування обладнання Замовника.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду відповідний перелік обладнання, що передається на сервісне обслуговування, вартість робіт з обслуговування, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкову накладну, витяг з реєстру податкових накладних.

15 квітня 2014 року між позивачем (Замовник) та ПП "Білдінг Стаф" (Виконавець) укладено договір № 1504/14, відповідно до умов якого Виконавець за завданням Замовника зобов'язувався виконати Роботи в порядку та на умовах, передбачених договором. Згідно замовлень позивача, складених на підставі такого договору, Виконавцем виконувались роботи щодо формування коробок стартових пакетів операторів мобільного зв'язку та фальцювання бланків.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду відповідні замовлення-специфікації, акти приймання-передачі продукції, акти про виконання робіт, податкові накладні та витяг з реєстру податкових накладних.

Крім того, факт оплати товарів, послуг (робіт) згідно наведених вище договорів підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що виконання зобов'язань за спірними договорами підтверджено належними та допустимими первинними та іншими документами, а отже реальність цих господарських операцій не ставиться під сумнів.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі № 826/25559/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак