Постанова

від 30.09.2016 по справі 826/14913/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2016 року 13:25 №826/14913/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ-ТЕС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМ-ТЕС» (далі по тексту - ТОВ «СІМ-ТЕС») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2013 №0004562201та №0004572201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014, у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду зазначених судових рішень, Вищим адміністративним судом України 03.03.2015 постановлено ухвалу, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 зазначено про необхідність перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості позивача та його постачальників щодо можливості виконання обумовлених договорами робіт як самостійно позивачем так і його контрагентами, як-то - наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати тощо), або ж залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення витрат, пов'язаних із таким залученням.

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді результати робіт отримано від вказаних у первинних документах постачальників.

Для цього треба встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованими контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Крім того, суду першої інстанції слід надати правову оцінку доводам податкового органу про те, що посадові особи контрагентів, які зазначені в первинних документах, заперечують свою причетність до будь-якої фінансово-господарської діяльності, а також про те, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/22932/13-к від 24.09.2013 гр. ОСОБА_1 (директора ТОВ «ТРУ КАМ») визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

14.04.2016 справа №826/14913/13-а надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно автоматизованого розподілу позовних заяв справу №826/14913/13-а для розгляду передано судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянському К.М.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянського К.М. від 20.04.2016 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення ТОВ «СІМ-ТЕС» податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «КЛУБ С», товариством з обмеженою відповідальністю «Регіонметал захід», товариством з обмеженою відповідальністю «ТРУ КАМ», товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД», приватним підприємством «Унісон Дизайн», товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА КЛ», не відповідають дійсності. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. Крім того, зауважував на тому, що його контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За наведених обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на обґрунтованість висновків акта перевірки від 27.08.2013 №743/22-01/35677062 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 11.09.2013 №0004562201та №0004572201з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

26.07.2016 представниками сторін подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, 26.07.2016 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СІМ-ТЕС» (код ЄДРПОУ 35677062) щодо взаємовідносин з ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» (код ЄДРПОУ 35977843), ТОВ «Регіонметал захід» (код ЄДРПОУ 37853780), ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ 38320081), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД» (код ЄДРПОУ 38319715), ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572), ТОВ «КЛУБ С» (код ЄДРПОУ 36352656) за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «СІМ-ТЕС»:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 642976,54 грн., у тому числі: за півріччя 2012 рік на суму 158141,00 грн., за 9 місяців 2012 року на суму 516970,00 грн., за 2012 рік на суму 642977, 00 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.7, пункту 201.8, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1524060,32 грн., у тому числі: за червень 2012 року на суму 150610,00 грн., за липень 2012 року на суму 90264,00 грн., за серпень 2012 року на суму 69667,00 грн., за вересень 2012 року на суму 181812,00 грн., за грудень 2012 року на суму 120006,00 грн., за січень 2013 року на суму 23127,00 грн., за лютий 2013 року на суму 471765,00 грн., за березень 2013 року на суму 87003,00 грн., за травень 2013 року на суму 121667,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 27.08.2013 № 743/22-01/35677062 та 11.09.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0004572201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 1905075,40 грн., у тому числі: 1524061,32 грн. - основний платіж, 381015,08 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№0004562201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 964465,50 грн., у тому числі: 642976,54 грн. - основний платіж, 321488,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

ТОВ «СІМ-ТЕС» не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 11.09.2013 №0004572201 та №0004562201, оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, а також до складу витрат, віднесено суми, сплачені по господарських операціях, проведених з ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ», ТОВ «Регіонметал захід», ТОВ «ТРУ КАМ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД», ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «КЛУБ С».

В підтвердження права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат позивачем надано суду:

- договір підряду №37 від 28.08.2012, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (замовник) та ТОВ «Регіонметал-Захід» (підрядник), за умовами якого підрядник зобов'язується у встановлені строки власними силами та силами залучених підрядником організацій виконати на об'єкті і здати замовнику наступні роботи, а саме: монтаж силових мереж електропостачання, монтаж щитового обладнання. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за вересень 2012 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, рахунок на оплату та податку накладну;

- договір підряду №14 від 24.05.2012, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (замовник) та ПП «Унісон Дизайн» (підрядник), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати монтаж кабеля (монтажні роботи) з матеріалів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни за вересень 2012 року, додаткові угоди № 1, № 2, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, рахунки на оплату, банківські виписки по рахунку ТОВ «СІМ-ТЕС»;

- договір підряду №118 від 21.11.2012 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (замовник) та ТОВ «Дельта КЛ» (підрядник), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати монтаж кабеля (монтажні роботи) з матеріалів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: додаткові угоди № 1, № 2, договірні ціни, податкові накладні, акти надання послуг, рахунки на оплату;

- договір підряду №51 від 30.10.2012, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (замовник) та ТОВ «ТРУ КАМ» (підрядник), за умовами якого підрядник у встановлені строки власними силами та силами залученими підрядником організацій виконує на об'єкті наступні роботи, а саме: монтажно-сантехнічні роботи; електромонтажні роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни, податкові накладні, довідка про вартість будівельних робіт/та витрати/ за грудень 2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, рахунки на оплату;

- договір підряду №51 від 24.04.2013 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» (підрядник), за умовами якого підрядник у встановлені строки власними силами та силами залученими Підрядником зобов'язується виконати роботи по прокладанню кабелю монтажні роботи) з матеріалів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни, податкові накладні, довідка про вартість будівельних робіт/та витрати/ за травень 2013 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, рахунки на оплату;

- договір підряду №51 від 24.04.2013 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (замовник) та ТОВ «КЛУБ С» (підрядник), за умовами якого підрядник у встановлені строки власними силами та силами залученими підрядником зобов'язується виконати роботи по прокладанню кабелю монтажні роботи) з матеріалів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни, податкові накладні, довідка про вартість будівельних робіт/та витрати/ за травень 2013 року, акти про надання послуг.

Разом з тим, в ході перевірки відповідачем отримано протоколи допиту свідків ОСОБА_2 (директора ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ») та ОСОБА_3 (директора ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД»), відповідно до яких осатанні пояснили, що до діяльності вказаних підприємств ніякого відношення не мають, нікого від свого імені на ведення господарської діяльності та реєстрації не уповноважували, бухгалтерської звітності не вели, податкової звітності до податкового органу не подавали.

Окрім цього, згідно вироку Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/22932/13-к від 24 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України. Як вбачається зі змісту вказаного судового рішення ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленими особами зареєстрував ТОВ «ТРУ КАМ» на ім'я ОСОБА_4 без мети здійснення підприємницької діяльності.

Протягом 2012 - 2013 років на рахунок ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ 38320081) від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Також в ході перевірки позивача відповідачем враховано акти ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15 січня 2013 року № 134/22-40/1520/37853780 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіонметал захід» (код ЄДРПОУ 37853780)», від 06 червня 2013 року № 1800/2220/38320081 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ 38320081)», від 20 червня 2013 року № 134/22-20/35977843 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» (код ЄДРПОУ 35977843)», від 20 червня 2013 року № 133/22-40/38319715 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД» (код ЄДРПОУ 38319715) за період з 01 серпня 2012 року по 31 травня 2013 року», від 24 липня 2013 року № 481/22-90/36352656 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КЛУБ С» (код ЄДРПОУ 36352656) за період з 01 червня 2012 року по 31 березня 2013 року», від 17 січня 2013 року № 165/2240/34795572 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572) за період червень, вересень, жовтень 2012 року», якими встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно, згідно підпункту 14.1.36 названої статті господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 ПК України).

Згідно абзацу 1 пункту 138.2. статті 138 названого Кодексу витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У той же час, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України закріплено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України закріплено, що податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідні висновки судів узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 22 вересня 2015 року у справах №810/5645/14 та №2а-2717/11/2670. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Однак, надані позивачем докази виконання його контрагентами робіт, є не повними, а тому недостатніми для висновку, щодо реальності господарських операцій по вище зазначеним договорам.

Так, на підтвердження реального виконання спірних договорів, укладених з ТОВ «Дельта КЛ», ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» та ТОВ «КЛУБ С», позивачем не надано документів на підтвердження надання підрядникам матеріалів для виконання робіт.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у підрядних організацій персоналу, який має спеціальну підготовку та дозволи на виконання електромонтажних робіт, а також дотримання вимог до безпеки праці.

Дотримання зазначених вимог прямо передбачено у договорах, укладених позивачем із замовниками, на виконання яких і були підписані спірні договори.

Суд оцінюючи значимість наданих позивачем первинних документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентами, в контексті вищезгаданих положень законодавства з питань бухгалтерського обліку, звертає увагу на наступну правову позицію Вищого адміністративного суду України. Так, Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.07.2011 (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР 18257561) зазначив, що, згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Правило належності доказів, як зазначає Вищий адміністративний суд України, не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів.

Суд також звертає увагу, що позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог не надано суду всіх достатніх доказів на підтвердження реального надання вказаних послуг, незважаючи на те, що суд витребовував ці докази.

Додатково суд вважає за необхідне звернути уваги, що наявними у справі доказами, а саме протоколами допиту свідків ОСОБА_2 (директора ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ») та ОСОБА_3 (директора ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД») підтверджено, що зазначені особи не підписували будь-яких первинних документів, у тому числі податкових накладних, на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД»

Викладене виключає правомірність формування витрат та податкового кредиту на підставі документів, підписаних зазначеними особами.

Вказана позиція збігається із висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, в його постановах від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 (21-3788а15), від 17.11.2015 у справі № 2а/3264/11/1070 (21-277а15), від 15.12.2015 у справі № 826/467/14 (21-5206а15), від 13.10.2015 у справі № 825/4143/13-а (21-1200а15), від 02.12.2015 у справі № 814/116/14 (32-3849а15), від 17.11.2015 у справі № 826/6391/13-а (21-1497а15).

Згідно з частиною 1 статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 ухвалою окружного адміністративного суду міста Києві від 20.04.2016 постановлено викликати у судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Однак, судові повістки направлені на адреси, зазначені у протоколах допиту, повернулись до суду без вручення, а телефонні номери, зазначені у названих протоколах, не обслуговуються операторами.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016.

Так само вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 у справі №761/22932/13-к встановлено, що протягом 2012-2013 років ТОВ «ТРУ КАМ» господарською діяльністю не займалось, а кошти, які надходили на рахунки товариства, перераховані як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Враховуючи відсутність доведеної позивачем наявності ділової мети та економічної доцільності здійснених правочинів, відсутність обґрунтування можливості надання послуг, руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, суд погоджується із доводами контролюючого органу та вважає їх доведеними щодо створення позивачем уявності господарських операцій з метою штучного формування валових витрат, а відтак порушення фіскальних інтересів держави.

Тим часом, як вбачається зі змісту податкового повідомлення - рішення від 11.09.2013 №0004562201, сума грошового зобов'язання з податку на прибуток становить 642976,54 грн., а сума штрафних (фінансових) санкцій - 321488,50 грн. сума зазначених доданків становить 964465,04 грн.

Натомість у податковому повідомленні - рішення вказано, що платіж становить 964465,50 грн., що на 46 коп. більше від визначених доданків.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення від 11.09.2013 №0004562201 в частині 0,46 грн. визначеного до сплати платежу.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ТЕС» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 11.09.2013 №0004562201 в частині 0,46 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський