Постанова

від 21.09.2016 по справі 808/3006/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року об 11 год. 22 хв.Справа № 808/3006/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Горбової І.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління ДФС

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізька міська рада

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (далі - позивач, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ), третя особа Запорізька міська рада, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000284800 від 08.04.2014.

В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та зазначає, що орендна плата за орендовані земельні ділянки сплачена позивачем у повному обсязі у розмірі, установленому договорами оренди, укладеними між позивачем та Запорізької міською радою, та у відповідності до норм ст.288 Податкового кодексу України. Звертає увагу, що зміна розміру земельного податку не має наслідком автоматичну зміну розміру орендної плати за земельні ділянки, а є підставою для перегляду встановленого договором оренди земельної ділянки розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін. Вважає, що контролюючий орган не наділений правом та повноваженнями втручання у відносини сторін договору та не може самостійно визначати розмір орендної плати за землю, який не узгоджується з волевиявленням сторін договору. Зазначає, що самостійно встановивши розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, контролюючий орган фактично втрутився в господарську діяльність позивача та безпідставно змінив розмір орендної плати за землю. На думку позивача, при визначенні розміру орендної плати за землю контролюючим органом протиправно застосовано нормативну грошову оцінку орендованих земельних ділянок з урахуванням коефіцієнту функціонального призначення 1,2, оскільки зазначене не узгоджується з вимогами Порядку нормативно грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення. На підставі зазначеного вважає винесене податкове повідомлення рішення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що контролюючим органом за результатами проведеної перевірки встановлено факт заниження позивачем орендної плати за землі державної та комунальної власності, за серпень - грудень 2013 року, на суму 452493,02 грн. Зазначає, що у зв'язку з заниженням суми грошового зобов'язання з орендної плати контролюючим органом правомірно донараховано позивачу грошове зобов'язання та застосовано штрафні санкції. В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення та зазначив, що застосований контролюючим органом під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення розмір нормативної грошової оцінки орендованих позивачем земельних ділянок, у тому числі щодо коефіцієнту функціонального призначення, визначений на підставі витягів, наданих уповноваженим територіальним органом Держземагенства, сума орендної плати обрахована у відповідності до визначеного Податковим кодексом України розміру 3 відсотки нормативної грошової оцінки, у зв'язку з чим визначений оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням розмір грошового зобов'язання є обґрунтованим. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем протиправно сплачувалась орендна плата за орендовані земельні ділянки в розмірі 1 відсотка нормативної грошової оцінки, оскільки після набуття чинністю Податковим кодексом України законодавством встановлено мінімальний розмір орендної плати за землю в розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки. Також зазначив, що рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя та затверджено базову вартість 1 кв.м землі у розмірі 190,18 грн. з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008, нові коефіцієнти місця розташування та коефіцієнти впливу локальних факторів. Разом з тим, позивач обраховував та сплачував орендну плату за земельні ділянки без врахування зазначеного рішення Запорізької міської ради. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, а тому просить відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 19.03.2014 по 20.03.2014 співробітниками СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та своєчасності сплати грошового зобов'язання орендної плати за землю за період з 01.08.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №111/28-04-48-00/00222226 від 20.03.2014 (далі - акт №111).

Згідно з висновками акту №111 встановлено порушення позивачем пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, ст.274, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землі державної та комунальної власності на суму 452493,02 грн. (в т.ч. за серпень 2013 на суму 90498,61 грн., вересень 2013 на суму 90498,61 грн., жовтень 2013 на суму 90498,61 грн., листопад 2013 на суму 90498,61 грн., грудень 2013 на суму 90498,58 грн.).

На підставі акту №111 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 №0000284800, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 678739,53 грн., в т.ч. за основним платежем 452493,02 грн. та 226246,51 грн. - штрафні санкції.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, проте рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 30.04.2014 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акта перевірки, для вирішення позовних вимог по суті суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків.

Свою позицію контролюючий орган обґрунтовує тим, що у період з 01.08.2013 по 31.12.2013 позивачем неправомірно сплачувалась орендна плата за земельні ділянки, кадастрові номери 2310100000:07:036:0016, 2310100000:07:036:0014 та 2310100000:07:036:0025, надані в оренду Запорізькою міською радою, в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, у зв'язку з чим контролюючим органом донараховано позивачу за вищевказаний період суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю та застосовано штрафні санкції.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі рішення міської ради №44/357 від 20.04.2005 Запорізькою міською радою (орендодавець) та ПАТ «Запоріжабразив» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040626100094 від 10.02.2006 та відповідно до умов якого, ПАТ «Запоріжабразив» отримав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,8511 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова,44а, кадастровий номер 2310100000:07:036:0016, для розташування фільтро-очишувальних споруд. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

Крім того, на підставі рішення міської ради №16/100 від 24.11.2004 Запорізькою міською радою (орендодавець) та ПАТ «Запоріжабразив» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040526100264 від 04.05.2005 та відповідно до умов якого, ПАТ «Запоріжабразив» отримав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.Димитрова/Виробнича,42/1в, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури з парком. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

Також, на підставі рішення міської ради №25/10 від 20.01.2003 Запорізькою міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 286 від 02.06.2003 та відповідно до умов якого, ПАТ «Запоріжабразив» отримав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 9,9337 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44, кадастровий номер 2310100000:07:036:0025, для розташування проммайданчика по виробництву шліфувальної шкурки з енергозабезпеченням. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

Відповідно до умов вищезазначених договорів оренди, річна орендна плата встановлена за домовленістю сторін у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем орендна плата за земельні ділянки сплачувалась у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та з урахуванням рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001 №17 «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 3 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

За змістом пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Порядок справляння плати за землю врегульований нормами розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України визначено об'єкти оподаткування, якими є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з нормами п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями ст.288 Податкового кодексу України врегульований порядок та підстави справляння орендної плати за землю.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ч.285.1 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Частинами 286.1-286.2 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, з 01.01.2011 вищевикладеними нормами Податкового кодексу України врегульовано правовідносини у сфері обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, отже 01.01.2011 з урахуванням вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Вказана правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у низці судових рішень, у тому числі в постанові від 16.03.2016 у справі №1170/2а-3151/12 (реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 57312211).

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя та затверджено базову вартість 1 кв.м землі у розмірі 190,18 грн., із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008, нові коефіцієнти місця розташування та коефіцієнти впливу локальних факторів. Пунктом 7 вказаного рішення встановлено, що оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки земель здійснюється з 01.03.2008. Згідно з пункту 8 вищезазначеного рішення, було вирішено визнати рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001 року №17 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової грошової оцінки.

Також, судом встановлено, а також не спростовано представником позивача, що рішеннями Господарського суду Запорізької області від 25.03.2013 по справі №908/92/13-г, від 25.03.2013 по справі №908/93/13-г, від 04.07.2013 по справі №908/91/13-г про внесення змін в зазначені вище договори оренди в частині збільшення сум орендної плати, а саме:

змінено пункт 5 договору оренди земельної ділянки площею 2,8511 га (кадастровий, номер 2310100000:07:036:0016) за №040626100094 від 10.02.2006 виклавши його у наступній редакції «грошова оцінка земельної ділянки становить: 9 168 567 грн. 38 коп.» в цінах 2012 року;

внесено зміни до пункту 5 договору оренди земельної ділянки площею 2,4284 га (кадастровий, номер 2310100000:07:036:0014) який укладений 04.05.2005 виклавши його у наступній редакції «грошова оцінка земельної ділянки становить: 7 027 275 грн. 28 коп. » в цінах 2012 року;

змінено пункт 1.6 договору оренди земельної ділянки площею 9,9337 га (кадастровий, номер 2310100000:07:036:0025) за № 286 від 29.05.2003 виклавши його у наступній редакції «Грошова оцінка земельної ділянки становить: 35 127 443,22 грн.» в цінах 2012 року.

Також вказаними рішеннями внесено зміни у вищезазначені договори оренди землі в частині зміни розміру орендної плати з розрахунку за календарний рік.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України та прийняттям Запорізькою міською радою рішення від 03.03.2008 №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», позивач зобов'язаний був сплачувати у серпні - грудні 2013 року орендну плату в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем орендна плата сплачувалась не в повному розмірі та без врахування рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

Щодо посилань представника позивача на те, що відповідачем протиправно було змінено коефіцієнти функціонального призначення земельних ділянок та розраховано розмір орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів.

Згідно п.35 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, переданих в оренду позивачу, здійснена Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі у 2008 році на замовлення ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», за результатами якої 19.05.2008 видано відповідні витяги та 24.06.2008 - технічний звіт нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Судом встановлено, що Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області листом від 11.09.2013 №0905-16/6690 СДПІ повідомлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які знаходяться в тимчасовому користуванні ПАТ «Запоріжабразив» протягом 2010 - 2013 залишались незміною та відповідає витягам на 2013 рік.

У відповідності до Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку земель», Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі - Порядок).

Згідно п.1.3 Порядку нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Пунктом 1.4 Порядку визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

Таким чином, СДПІ не проводилось визначення/зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема і зміна коефіцієнту функціонального призначення, які перебували в оренді ПАТ «Запоріжабразив», така нормативно грошова оцінка була проведена спеціально уповноваженим органом - Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області.

Суд зазначає, що пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Так, контролюючим органом під час проведення перевірки позивача встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача, становить: щодо земельної ділянки номер 2310100000:07:036:0025, площею 99337 кв.м, 35127443,22 грн.; земельної ділянки номер 2310100000:07:036:0014, площею 24284 кв.м, 7027275,28 грн.; земельної ділянки номер 2310100000:07:036:0016, площею 28511 кв.м, 9168567,38 грн., а відповідно сума орендної плати за серпень - грудень 2013 по вказаним ділянкам, за даними СДПІ, становить 439093,04 грн., 87840,94 грн. та 114607,09 грн. відповідно.

Натомість, судом встановлено, що позивачем сума орендної плати за серпень - грудень 2013 розрахована за земельну ділянку площею 99337 кв.м в розмірі - 147901,20 грн., 24284 кв.м - 20630,60 грн., 28511 кв.м - 20516,25 грн.

Суд зазначає, що позивач не погодився з розміром нормативно грошової оцінки орендованих земельних ділянок кадастровий номер 2310100000:07:036:0014 та 2310100000:07:036:0016, застосованим відповідачем, та оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі №808/9680/14 частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», скасовано витяг Головного управління Держземагентства у Запорізькому районі Запорізької області щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11.09.2013 для розташування будинку культури з парком, загальною площею 2,4282,00 га (кадастровий номер 2310100000:07:036:0014). В решті позовних вимог, у тому числі щодо неправомірності застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0016 та скасування відповідного витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 №808/9680/14 частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № 808/9680/14 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для землі громадського призначення, загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Димитрова/Виробнича, 42/1-В, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури. Позовні вимоги в зазначеній частині задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для землі громадського призначення, загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Димитрова/Виробнича, 42/1-В, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури. В решті залишено постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до приписів статті 254 КАС України постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 набрали законної сили 15.03.2016.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для землі громадського призначення, загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова/Виробнича, 42/1-В, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки для обрахунку орендної плати за землю в розмірі, застосованому відповідачем.

13 вересня 2016 року на запит суду Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області надано інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, площею 24284 кв.м, в якій зазначено, що станом на 01.01.2013 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, площею 24284 кв.м, з урахуванням постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016, становить 4099867,72 грн.

Таким чином, з урахуванням того, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, станом на серпень - грудень 2013 року, становила 4099867,72 грн., сума орендної плати за таку земельну ділянку за вказаний період становить 51248,35 грн., що не заперечувалось представником відповідача.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем задекларовано податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, за серпень - грудень 2013 року, в розмірі 20630,60 грн., тобто позивачем занижено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю по вказаній земельній ділянці на 30617,75 грн.

Отже, суд дійшов висновку про правомірність збільшення контролюючим органом суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, за серпень - грудень 2013 року, в частині основного платежу в розмірі 30617,75 грн. та 15308,88 грн. штрафних санкцій.

Таким чином, з урахуванням отриманої інформації від Держгеокадастру щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки 2310100000:07:036:0014, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати щ юридичних осіб на загальну суму 54888,88 грн., в т.ч. за основним платежем 36592,59 грн. та 18296,29 грн. штрафними санкціями.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем фактично змінюються умови оренди земельної ділянки, суд зазначає, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Однак, якщо договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 11.06.2013 по справі №21-166а13.

Щодо посилань представника позивача на те, що суд не вправі визначати розмір грошового зобов'язання, оскільки такими повноваженнями наділений лише контролюючий орган, у зв'язку з чим спірне рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, суд зазначає, що під час розгляду справи про оскарження прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень - рішень, суд перевіряє обґрунтованість та правомірність таких рішень, зокрема і щодо розміру грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом.

При цьому, суд зазначає, що у разі встановлення, під час судового розгляду справи, факту прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в більшому розмірі ніж встановлено чинним законодавством, суд зобов'язаний скасувати таке рішення в частині надмірно визначеного грошового зобов'язання, що в повному обсязі узгоджується з приписами ч.3 ст.2 КАС України та пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині збільшення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 54888,88 грн., в т.ч. за основним платежем 36592,59 грн. та 18296,29 грн. штрафними санкціями (щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0014) є протиправним та підлягає скасуванню, в іншій частині підстави для скасування податкового повідомлення - рішення від 08.04.2014 №0000280400 відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат».

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 08.04.2014 №0000280400 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 54888,88 грн., в т.ч. за основним платежем 36592,59 грн. та 18296,29 грн. штрафними санкціями.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 396,26 грн. (триста дев'яносто шість гривень 26 коп.), присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко