Ухвала

від 06.12.2016 по справі 808/3006/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2016 рокусправа № 808/3006/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача: - Гончаренко Н.А. дов від 17.02.2016

відповідача: - Паталаха К.В. дов від 20.04.2016

третьої особи : - Зубар О.А. дов від 05.01.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року

у справі № 808/3006/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Запорізька міська рада

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління ДФС за участю третьої особи Запорізької міської ради, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000284800 від 08.04.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендна плата за орендовані земельні ділянки сплачена позивачем у повному обсязі у розмірі, установленому договорами оренди, укладеними між позивачем та Запорізької міською радою, та у відповідності до норм ст.288 Податкового кодексу України. Зміна розміру земельного податку не має наслідком автоматичну зміну розміру орендної плати за земельні ділянки, а є підставою для перегляду встановленого договором оренди земельної ділянки розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін. Вважає, що контролюючий орган не наділений правом та повноваженнями втручання у відносини сторін договору та не може самостійно визначати розмір орендної плати за землю, який не узгоджується з волевиявленням сторін договору.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2016 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 08.04.2014 №0000280400 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 54888,88 грн., в т.ч. за основним платежем 36592,59 грн. та 18296,29 грн. штрафними санкціями. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, позивач зобов'язаний був сплачувати за оренду земельних ділянок, кадастровий номер 2310100000:07:036:0025, 2310100000:07:036:0014, 2310100000:07:036:0016, у серпні-грудні 2013 року орендну плату в розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельних ділянок, проте орендна плата позивачем сплачувалась без врахування рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008 № 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» та приписів Податкового кодексу України, а відтак не сплачена в повному розмірі.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про невірність визначення податковим органом грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, з огляду на судове рішення у справі №808/9680/14, яке набрало законної сили і яким визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для вказаної земельної ділянки.

У зв'язку з цим, а також враховуючи отриману на запит суду інформацію від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2310100000:07:036:0014, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб на загальну суму 54888,88 грн., в т. ч. за основним платежем 36592,59 грн. та 18296,29 грн. штрафними санкціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати частково та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 № 0000280400 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 100815,51 грн., в тому числі за основним платежем 67210,34 грн. та 33605,17 штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що при визначенні розміру орендної плати за землю контролюючим органом протиправно застосовано нормативну грошову оцінку орендованих земельних ділянок з урахуванням коефіцієнту функціонального призначення 1,2, оскільки зазначене не узгоджується з вимогами Порядку нормативно грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення. Крім того зазначає, що податковий орган був обізнаний про наявність судового рішення, яке набрало законної сили, яким визнано протиправними дії ГУ Держземагентства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для землі громадського призначення, загальною площею 2,4284 га, та скасування витягу ГУ Держемагентства у Запорізькому районі Запорізької області щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11.09.2013 для розташування будинку культури з парком.

Податковий орган мав у відповідності до приписів Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфінансів України від 28.12.2015 № 1204 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254), винести нове податкове повідомлення-рішення після отримання зазначеного судового рішення у справі № 808/3006/14, визначивши суму грошового зобов'язання з орендної плати юридичний осіб з урахуванням обставин, встановлених судом стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2310100000:07:036:0014.

Між тим, суд першої інстанції, визначаючи суми грошового зобов'язання з орендної плати юридичний осіб по земельній ділянці, кадастровий номер 2310/00000:07:036:0014, втрутився у дискреційні повноваження податкового органу.

Вирішуючи спір у даній частині, суд першої інстанції мав визначити суму податкових зобов'язань по факту порушень податкового законодавства, зазначених в акті перевірки та підтверджених доказами (наявними при проведенні перевірки), як підстави для визначення податкового зобов'язання, а також суми штрафних санкцій, застосованих за таке порушення податкового законодавства платником податку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що у зв'язку з встановленим заниженням суми грошового зобов'язання з орендної плати контролюючим органом правомірно донараховано позивачу грошове зобов'язання та застосовано штрафні санкції. Під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом застосований визначений в установленому порядку розмір нормативної грошової оцінки орендованих позивачем земельних ділянок, в тому числі, коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, - 1,2 для землі громадського призначення, тому обрахована сума орендної плати є обґрунтованою.

Водночас, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на порушення відповідачем Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфінансів України від 28.12.2015 № 1204, оскільки СДПІ з ОВП у м.Запоріжжя стороною у справі №808/9680/14 не було. При цьому відповідач зауважує, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, з урахуванням судових рішень у справі № 808/9680/14, надана органом, який має повноваження здійснювати таку оцінку - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, лише 13.09.2016 на запит суду та становить 4099867,72 грн.

Третя особа (Запорізька міськрада) вважає оскаржену постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що позивач у відповідності до рішень господарського суду Запорізької області від 25.03.2013 у справі № 908/92/13-г, від 25.03.2013 у справі № 908/93/13-г, від 04.07.2013 у справі № 908/91/13-г (якими були внесені змін у договори оренди земельних ділянок кадастровий номер 2310100000:07:036:0025, 2310100000:07:036:0014, 2310100000:07:036:0016 в частині суми грошової оцінки земельної ділянки в цінах 2012 р.) мав обов'язок сплачувати орендну плату в 2013 році в нових розмірах за весь рік, але не зробив цього, чим порушив норми чинного законодавства і не виконав рішення суду, тому відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням було донараховано орендну плату у розмірах в повній відповідності до вказаних судових рішень, що набрали чинності. Проте, враховуючи судові рішення у справі № 808/9680/14, яким визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0014 - 1,2, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для застосування нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки для обрахунку орендної плати за вказану земельну ділянку в розмірі, застосованому відповідачем.

Крім того, третя особа вважає безпідставним посилання позивача на те, що суд не вправі визначати розмір грошового зобов'язання, оскільки під час розгляду справи про оскарження прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, суд перевіряє обґрунтованість та правомірність таких рішень, зокрема і щодо розміру грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.

Також третя особа вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, посилання позивача на те, що податковий орган мав після постановлення судового рішення у справі № 808/9680/14 та набрання ним законної сили винести нове податкове повідомлення-рішення, а натомість суд зменшив розмір податкового законодавства, оскільки нове податкове повідомлення-рішення із зменшеною сумою податкових зобов'язань податковим органом складається лише на підставі рішення суду, яким зменшено податкове зобов'язання, але рішенням у справі № 808/9680/14 грошове зобов'язання не було зменшено.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (Орендар) укладено договори оренди землі:

- від 29.05.2003, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення міської ради надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 9,9337 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Димитрова, 44, для розташування проммайданчика по виробництву шліфувальної шкурки з енергозабезпеченням, кадастровий номер 2310100000:07:036:0025 (т.2, а. с.22, 23);

- 04.05.2005, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення міської ради надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Димитрова/Виробнича,42/1в, для розташування будинку культури з парком, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014 (т.2, а. с.25-28);

- від 28.12.2005, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення міської ради надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,8511 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Димитрова, 44а, для розташування фільтро-очищувальних споруд та зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:080:0002, кадастровий номер 2310100000:07:036:0016 (т.2, а. с.29-31).

За умовами вказаних договорів оренди та чинного на момент їх укладання законодавства річна орендна плата за земельні ділянки встановлювалась у розмірі 1 % від її нормативної грошової оцінки, яка, в свою чергу була визначена у рішенні Запорізької міської ради від 15.06.2001 № 17 «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

Сторонами у справі та третьою особою не спростовуються обставини щодо зміни умов Договорів оренди в частині визначення сум грошової оцінки земельних ділянок в цінах 2012 року з огляду на рішення Запорізької міськради від 03.03.2008 № 79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким було затверджено нову базову вартість землі (т.1, а. с.91-93), рішеннями господарського суду Запорізької області від 25.03.2013 у справі №908/92/13-г, від 25.03.2013 у справі №908/93/13-г, від 04.07.2013 у справі № 908/91/13-г, які набрали законної сили.

Відповідачем - СДПІ з ОВП у м.Запоріжжя проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.08.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 111/28-04-48-00/00222226 від 20.03.2014 (т.1, а. с.13-20).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271, ст.274, п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, суть якого полягає в тому, що товариство, не виконуючи рішення господарського суду Запорізької області, рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008 № 79 та положення Податкового кодексу України, з набранням якого обчислення орендної плати здійснюється із розрахунку 3% нормативної грошової оцінки, сплачувало орендну плату за орендовані земельні ділянки, керуючись рішенням Запорізької міської ради від 15.06.2001 № 17 та здійснюючи обчислення орендної плати із розрахунку у розмірі 1 % нормативної грошової оцінки.

В результаті чого, податковий орган дійшов висновку про заниження товариством орендної плати за землі державної та комунальної власності за період серпень-грудень 2013 року на загальну суму 452 493,02 грн.

08.04.2014 на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000284800, яким товариству визначено суму грошового зобов'язанні по орендній платі всього у розмірі 678739,53 грн., з яких 452 493,02 грн. - за основним платежем, 226 246,51 грн. (50 %) - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.21).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

За визначенням, наведеним у статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 № 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

На час укладення позивачем договорів оренди діяв Закон України «Про плату за землю» від 03.07.92 №2335-ХІІ, який втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюють органи державної податкової служби.

З 01.01.2011 питання оподаткування земельних ділянок та сплати орендної плати за землю урегульоване Податковим кодексом України.

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, плату за землю віднесено до загальнодержавних податків та зборів.

При цьому відповідно до ст.14 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2015, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата) - пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України.

З наведених норм вбачається, що орендна плата за землю за своєю правовою природою є податком, контроль за справлянням якого, а отже і відповідністю розміру чинному законодавству, покладено на податкові органи.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Одночасно, за правилами пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України в редакції, що діяла до 01.04.2014, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

З огляду на викладені правові норми в їх сукупності, враховуючи, що плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено до загальнодержавних податків і зборів згідно переліку статті 9 ПК України, вбачається, що розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами.

Тобто, починаючи з 01.01.2011 на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу.

Таким чином, з аналізу наведених норм випливає, що положення договору оренди земельної ділянки, які не відповідають Податковому кодексу України в частині визначення розміру орендної плати, не можуть мати пріоритет над нормами вказаного Кодексу, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України.

У відповідності до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає вірною позицію відповідача, що після набрання чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати величину орендної плати на поточний рік з урахуванням встановлених п.288.5 ст.288 ПК України меж та розміру грошової оцінки земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79 затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя та затверджено базову вартість 1 кв.м землі у розмірі 190,18 грн., із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008, нові коефіцієнти місця розташування та коефіцієнти впливу локальних факторів. Пунктом 7 вказаного рішення встановлено, що оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки земель здійснюється з 01.03.2008. Згідно з пункту 8 вищезазначеного рішення, вирішено визнати рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001 року №17 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової грошової оцінки.

Позивачем в апеляційній скарзі не заперечується висновок суду першої інстанції, що, враховуючи вищевказану норму Податкового кодексу України та рішення Запорізької міськради від 03.03.2008 № 79, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» зобов'язаний був сплачувати у серпні-грудні 2013 року орендну плату в розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельних ділянок, але позивачем орендна плата сплачувалась без дотримання вказаних вимог, що призвело до її сплати не у повному розмірі.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач та відповідач фактично не погоджуються з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати на загальну суму 54888,88 грн., в т. ч. за основним платежем 36 592,59 грн. та 18296,29 грн. штрафними санкціями, але з різних мотивів (доводів).

Спірним є питання визначення податковим органом орендної плати позивачу за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014.

Згідно наданої на запит Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального управління Міндоходів від 09.09.2013 інформації ГУ Держземагенства у Запорізькій області щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 01.01.2010, 01.01.2011, 01.01.2012, 01.01.2013 (лист від 11.09.2013 №09-05-16/6690) нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Димитрова/Виробнича, 41/1в, площею 2,4284 га станом на 01.01.2010, 01.01.2011, 01.01.2012 становила 7027275,28 грн., станом на 01.01.2013 становить 7027275,28 грн.

Також ГУ Держземагенства у Запорізькій області надано витяги з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки, в тому числі, означеної земельної ділянки.

Згідно Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури з парком, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова/Виробнича, 42/1-В, загальною площею 2,4284 га, Коефіцієнт Км2 - 1,65, сукупний коефіцієнт Км3 - 0,63, Коефіцієнт Кф - 1,20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 7028275,28 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 20.03.2014, відповідач, спираючись на нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, у розмірі 7027275,28 грн., визначив суму орендної плати за серпень-грудень 2013 року по вказаній ділянці у розмірі 87840,94 грн.

Позивачем же сума орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, за серпень-грудень 2013 року розрахована, задекларована та сплачена у розмірі 20630,60 грн.

Вважаючи дії Головного управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області щодо застосування коефіцієнтів функціонального використання земельних ділянок протиправними, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» звернулося до суду із позовом про скасування складених відповідачем витягів з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11.09.2013, в тому числі, земельній ділянці, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2015 у справі № 808/9680/14 позовні вимоги ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» задоволено частково: скасовано витяг ГУ ДЗА у Запорізькому районі щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11.09.2013 для розташування будинку культури з парком, загальною площею 2,4282,00 га (кадастровий номер 2310100000:07:036:0014).

В решті позовних відмовлено (т.1, а. с.216-221).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі №808/9680/14, яка набрала законної сили, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2015 у справі №808/9680/14 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДЗА у Запорізькому районі щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для землі кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури. Позовні вимоги в зазначеній частині задоволено (т.1, а. с.222-225).

Судові рішення у справі № 808/9680/14 стосовно коефіцієнту функціонального призначення для земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, мотивовано тим, що ГУ ДЗА у Запорізькому районі, застосовуючи (визначаючи) в витягах з технічної документації щодо нормативної оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0014 інший коефіцієнт (1,2 землі промисловості) діяв протиправно, надавши у зв'язку з цим контролюючим органам недостовірну інформацію, оскільки, враховуючи основні види діяльності філії позивача «Будинок культури», які за квед-2010 складають 90.04 Функціонування театральних і концертних залів, 90.01 Театральна та концертна діяльність, а також визначення в договорі оренди землі, на яких розташована філія, як землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального призначення повинен бути встановлений на рівні 0,7 (землі громадського призначення).

На момент проведення перевірки та винесення відповідачем спірного податкового повідомлення рішення від 08.04.2014, судове рішення у справі №808/9680/14 не було прийнято та не набрало законної сили.

Разом з тим, в силу приписів ч.1 ст.255 КАС України вказані судові рішення у справі №808/9680/14, мають обов'язковий характер при вирішенні спору щодо обставин, пов'язаних з цими рішеннями, зокрема, обставин щодо правомірності визначення контролюючим органом розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, як у даній адміністративній справі № 808/3006/14, оскільки нормативна грошова оцінка згідно ст.288 ПК України використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, а коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, згідно Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262, під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт функціонального використання земель.

Приймаючи до уваги, що в судовому порядку встановлена протиправність застосування коефіцієнту функціонального призначення для земельної ділянки - 1,2, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, за даними ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014 станом на 01.01.2013 нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки, з урахуванням постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2015 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі №808/9680/14, становить 4099867,72 грн. (т.2, а. с.90).

Отже застосування нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки в розмірі 7027275,28 грн., в тому числі, у 2013 році є протиправним.

Відтак, у відповідності до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України сума орендної плати за вказану земельну ділянку за серпень-грудень 2013 року становить 51 248,35 грн. (4099867,72 грн. х 3 % : 12 місяців року х 5 місяців (з серпня по грудень), а не 87 840,94 грн., як визначено відповідачем.

Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи документів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, за серпень-грудень 2013 року лише в частині основного платежу в розмірі 30617,75 грн. (51248,35 грн. - 20630,60 грн. задекларованих позивачем) та 15 308,88 грн. штрафних санкцій (50 %).

За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено протиправність спірного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати на загальну суму 54 888,88 грн., в т. ч. за основним платежем 36592,59 грн. (87 840,94 грн. - 51 248,35 грн.) та 18296,29 грн. (50 %) за штрафними санкціями.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що правильність розміру штрафних санкцій у співвідношенні 50 відсотків суми від нарахованого податкового зобов'язання позивачем не спростовується та узгоджується з приписами абз.3, 4 п.123.1 ст.123 ПК України, згідно якого При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За твердженням позивача спірне податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції мав скасувати в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 100 815,51 грн., у т. ч. за основним платежем 67 210,34 грн. (87840,94 грн. донарахованих відповідачем - 20 630,60 грн. задекларованих позивачем) та 33605,17 грн. (5%) за штрафними санкціями, тобто визначити суму податкових зобов'язань по факту порушень податкового законодавства, зазначених в акті перевірки від 20.03.2014 та підтверджених доказами, наявними при проведенні перевірки, як підстави для визначення податкового зобов'язання.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами з огляду на приписи ст.255 КАС України щодо обов'язковості судових рішень та на те, що суд першої інстанції, беручи до уваги інформацію щодо розміру встановленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, надану ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з урахуванням судових рішень у справі № 808/9680/14, виконував функції з забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин даної справи з метою її справедливого розгляду (ст.2 КАС України).

Доводи позивача, що суд першої інстанції, визначаючи суми грошового зобов'язання з орендної плати по земельній ділянці кадастровий номер 2310/00000:07:036:0014, втрутився у дискреційні повноваження податкового органу, підмінивши останній, колегія суддів також вважає помилковими, оскільки суд першої інстанції жодних рішень стосовно визначення певної суми грошового зобов'язання з орендної плати за вказану земельну ділянку, яку має сплатити позивач, не ухвалив, а лише перевіряв прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення на відповідність критеріям, визначеним у частині 3 статті 2 та статті 9 КАС України, що є компетенцією адміністративного суду у відповідності до ст.17 КАС України.

Крім того, апеляційний суд зазначає про невідповідність нормам чинного законодавства доводів позивача, що податковий орган не виконав приписи Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфінансів України від 28.12.2015 № 1204 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254), оскільки був зобов'язаний після прийняття адміністративним судом постанови у справі № 808/9680/14 і набрання нею законної сили, винести нове податкове повідомлення-рішення, а натомість суд зменшив розмір податкового законодавства.

Відповідно до п.5 вказаного Порядку (в редакції на момент набрання законної сили судового рішення у справі № 808/9680/14) якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства.

Отже, нове податкове повідомлення-рішення зі зменшеною сумою податкових зобов'язань податковим органом складається на підставі судового рішення, яким зменшено грошове зобов'язання.

Проте, судовим рішенням у справі № 808/9680/14 визнано протиправними дії ГУ ДЗА у Запорізькій області щодо застосування певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки кадастровий номер 2310/00000:07:036:0014, і грошове зобов'язання, донараховане податковим органом не було предметом спору у вказаній справі, і, відповідно, не зменшувалось, тому у відповідача не виникав обов'язок щодо винесення нового податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, суть яких полягає у невірності висновку суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з огляду на те, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0014 складав 1,2 для землі громадського призначення, то, як зазначено вище, доводи щодо відсутності судових рішень у справі № 808/9680/14 на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не можуть бути підставою для неврахування судом обставин, встановлених цими судовими рішеннями, які в силу приписів ст.255 КАС України носять обов'язковий характер.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі № 808/3006/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко