Постанова

від 02.04.2019 по справі 808/3006/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 квітня 2019 року

справа №808/3006/14

адміністративне провадження №К/9901/25799/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у складі судді Семененко М.О.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року у складі суддів Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В.

у справі № 808/3006/14

за позовом Приватного акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

третя особа - Запорізька міська рада

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство Запорізький абразивний комбінат (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, з мотивів безпідставності його прийняття.

Позивач у травні 2017 року надав клопотання про заміну сторін у справі, в якому просить змінити позивача на правонаступника Приватне акціонерне товариство Запорізький абразивний комбінат , відповідача - на правонаступника Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби. Вказане клопотання задоволено Судом.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 21 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 8 квітня 2014 року № 0000280400 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 54888,88 грн, в т.ч. за основним платежем 36592,59 грн та 18296,29 грн штрафними санкціями.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, станом на серпень - грудень 2013 року, становила 4099867,72 грн, сума орендної плати за таку земельну ділянку за вказаний період становить 51248,35 грн. Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем задекларовано податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, за серпень грудень 2013 року, в розмірі 20630,60 грн, тобто позивачем занижено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю по вказаній земельній ділянці на 30617,75 грн.

У грудні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якім відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач не погоджується з вимогами податкового органу, вважає рішення судів першої та апеляційної інстанції законними та обґрунтованими.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередній інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили - що в період з 19 березня 2014 року по 20 березня 2014 року співробітниками податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та своєчасності сплати грошового зобов'язання орендної плати за землю за період з 1 серпня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт №111/28-04-48-00/00222226 від 20 березня 2014 року.

Висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землі державної та комунальної власності на суму 452493,02 грн (в т.ч. за серпень 2013 року на суму 90498,61 грн, вересень 2013 року на суму 90498,61 грн, жовтень 2013 року на суму 90498,61 грн, листопад 2013 року на суму 90498,61 грн, грудень 2013 року на суму 90498,58 грн).

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 квітня 2014 року № 0000284800, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 678739,53 грн, в т.ч. за основним платежем 452493,02 грн та 226246,51 грн за штрафними санкціями.

Свою позицію контролюючий орган обґрунтовує тим, що у період з 1 серпня 2013 року по 31 грудня 2013 року позивачем неправомірно сплачувалась орендна плата за земельні ділянки, кадастрові номери 2310100000:07:036:0016, 2310100000:07:036:0014 та 2310100000:07:036:0025, надані в оренду Запорізькою міською радою, в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, у зв'язку з чим контролюючим органом донараховано позивачу за вищевказаний період суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю та застосовано штрафні санкції.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі рішення міської ради № 44/357 від 20 квітня 2005 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040626100094 від 10 лютого 2006 року та відповідно до умов якого, позивач отримав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,8511 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44а, кадастровий номер 2310100000:07:036:0016, для розташування фільтро-очищувальних споруд. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

На підставі рішення міської ради № 16/100 від 24 листопада 2004 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040526100264 від 4 травня 2005 року та відповідно до умов якого, позивач отримав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова/Виробнича, 42/1в, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури з парком. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

Також, на підставі рішення міської ради № 25/10 від 20 січня 2003 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 286 від 2 червня 2003 року та відповідно до умов якого, позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 9,9337 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44, кадастровий номер 2310100000:07:036:0025, для розташування проммайданчика по виробництву шліфувальної шкурки з енергозабезпеченням. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

Відповідно до умов вищезазначених договорів оренди, річна орендна плата встановлена за домовленістю сторін у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Судами встановлено, що позивачем орендна плата за земельні ділянки сплачувалась у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та з урахуванням рішення Запорізької міської ради від 15 червня 2001 року №17 Про затвердження нормативно грошової оцінки земель міста Запоріжжя .

1 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок справляння плати за землю врегульований нормами розділу ХІІІ Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин).

Згідно з нормами пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями статті 288 Податкового кодексу України врегульований порядок та підстави справляння орендної плати за землю.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 3 березня 2008 року № 79 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя та затверджено базову вартість 1 м 2 землі у розмірі 190,18 грн, із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 1 січня 2008 року, нові коефіцієнти місця розташування та коефіцієнти впливу локальних факторів. Пунктом 7 вказаного рішення встановлено, що оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки земель здійснюється з 1 березня 2008 року. Згідно з пунктом 8 вищезазначеного рішення, вирішено визнати рішення Запорізької міської ради від 15 червня 2001 року № 17 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової грошової оцінки.

Рішеннями Господарського суду Запорізької області від 25 березня 2013 року по справі №908/92/13-г, від 25 березня 2013 року по справі №908/93/13-г, від 4 липня 2013 року по справі №908/91/13-г внесено зміни в зазначені вище договори оренди в частині збільшення сум орендної плати, а саме:

змінено пункт 5 договору оренди земельної ділянки площею 2,8511 га (кадастровий, номер 2310100000:07:036:0016) від 10 лютого 2006 року виклавши його у наступній редакції грошова оцінка земельної ділянки становить: 9 168 567 грн 38 коп. в цінах 2012 року ;

внесено зміни до пункту 5 договору оренди земельної ділянки площею 2,4284 га (кадастровий, номер 2310100000:07:036:0014) від 4 травня 2005 виклавши його у наступній редакції грошова оцінка земельної ділянки становить: 7 027 275 грн 28 коп. в цінах 2012 року ;

змінено пункт 1.6 договору оренди земельної ділянки площею 9,9337 га (кадастровий, номер 2310100000:07:036:0025) від 29 травня 2003 року виклавши його у наступній редакції Грошова оцінка земельної ділянки становить: 35 127 443,22 грн в цінах 2012 року .

Також вказаними рішеннями внесено зміни у вищезазначені договори оренди землі в частині зміни розміру орендної плати з розрахунку за календарний рік. Суди визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2012 року (3% від нормативної грошової оцінки).

Враховуючи вищевикладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України та прийняттям Запорізькою міською радою рішення від 3 березня 2008 року № 79 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя , позивач зобов'язаний сплачувати у серпні - грудні 2013 року орендну плату в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України Про плату за землю ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів.

Згідно пункту 35 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, переданих в оренду позивачу, здійснена Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі у 2008 році на замовлення позивача, за результатами якої 19 травня 2008 року видано відповідні витяги та 24 червня 2008 року технічний звіт нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області листом від 11 вересня 2013 року №0905-16/6690 податковий орган повідомлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які знаходяться в тимчасовому користуванні Товариства протягом 2010 - 2013 років залишалась незміною та відповідає витягам на 2013 рік.

Таким чином, податковим органом не проводилось визначення/зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема і зміна коефіцієнту функціонального призначення, які перебували в оренді Товариства, така нормативно грошова оцінка проведена спеціально уповноваженим органом Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Контролюючим органом під час проведення перевірки позивача встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача, становить:

земельної ділянки номер 2310100000:07:036:0025, площею 99337 м 2 , 35127443,22 грн;

земельної ділянки номер 2310100000:07:036:0014, площею 24284 м 2 , 7027275,28 грн;

земельної ділянки номер 2310100000:07:036:0016, площею 28511 м 2 , 9168567,38 грн,

Відповідно сума орендної плати за серпень - грудень 2013 по вказаним ділянкам, за даними СДПІ, становить 439093,04 грн, 87840,94 грн та 114607,09 грн.

Судами встановлено, що Товариством сума орендної плати за серпень грудень 2013 розрахована у розмірі 147901,20 грн, 20630,60 грн, 20516,25 грн відповідно.

Позивач не погодився з розміром нормативно грошової оцінки орендованих земельних ділянок кадастровий номер 2310100000:07:036:0014 та 2310100000:07:036:0016, застосованим відповідачем, та оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № 808/9680/14 частково задоволено позовні вимоги Товариства, скасовано витяг Головного управління Держземагентства у Запорізькому районі Запорізької області щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11 вересня 2013 року для розташування будинку культури з парком, загальною площею 2,4282,00 га (кадастровий номер 2310100000:07:036:0014). В решті позовних вимог, у тому числі щодо неправомірності застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:036:0016 та скасування відповідного витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року №808/9680/14 частково задоволено апеляційну скаргу Товариства, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № 808/9680/14 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для землі громадського призначення, загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова/Виробнича, 42/1-В, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури. Позовні вимоги в зазначеній частині задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для землі громадського призначення, загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова/Виробнича, 42/1-В, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури. В решті залишено постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року набрали законної сили 15 березня 2016 року.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 1,2 для землі громадського призначення, загальною площею 2,4284 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова/Виробнича, 42/1-В, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури. З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для застосування нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки для обрахунку орендної плати за землю в розмірі, застосованому відповідачем.

13 вересня 2016 року на запит суду першої інстанції Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області надано інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, площею 24284 м 2 , в якій зазначено, що станом на 1 січня 2013 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, площею 24284 м 2 , з урахуванням постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, становить 4099867,72 грн.

З урахуванням того, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, станом на серпень - грудень 2013 року, становила 4099867,72 грн, сума орендної плати за таку земельну ділянку за вказаний період становить 51248,35 грн, що не спростовано податковим органом.

Суди встановили, що позивачем задекларовано податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:036:0014, за серпень - грудень 2013 року, в розмірі 20630,60 грн, тобто позивачем занижено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю по вказаній земельній ділянці на 30617,75 грн.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність збільшення контролюючим органом суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, за серпень грудень 2013 року, в частині основного платежу в розмірі 30617,75 грн та 15308,88 грн штрафних санкцій.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 54888,88 грн, в т.ч. за основним платежем 36592,59 грн та 18296,29 грн штрафними санкціями.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 808/3006/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер