Рішення

від 27.09.2016 по справі 910/15664/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа №910/15664/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрод"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Мікрони"

про розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити дії

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Назарець Д.А. (довіреність б/н від 18.08.2016)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

вільний слухач: ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрод", у якому просить суд:

- розірвати договір оренди обладнання № 18/05/2015 від 18.05.2015, укладений між ТОВ "Інджой Едвертайзінг" та ТОВ "Експрод";

- вилучити майно, що орендувалося за договором оренди № 18/05/2015 від 18.05.2015, а саме: "Ливарну форму "Корпус монетниці" та "Ливарну форму виробу "Кришка 3", у ТОВ "Експрод" та передати його позивачу - ТОВ "Інджой Едвертайзінг".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди обладнання № 18/05/2015 від 18.05.2015, передав обладнання, що орендується, у користування іншій особі без письмової згоди орендодавця.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" подано клопотання про забезпечення позову, у якому останнє просить суд накласти арешт на майно, а саме: "Ливарну форму "Корпус монетниці" та "Ливарну форму виробу "Кришка 3", яке знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Мікрони"; заборонити відповідачу та третій особі вчиняти дії щодо передання майна іншим особам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2016 порушено провадження у справі № 910/15664/16, розгляд справи призначено на 15.09.2016, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Мікрони".

12.09.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, у якому зазначається, що згідно з актами № 5 та № 6 від 19.05.2015 відповідач передав, а третя особа прийняла Ливарну форму "Корпус монетниці" та "Ливарну форму виробу "Кришка 3".

В судове засідання 15.09.2016 з'явився представник позивача, надав суду документи для долучення до матеріалів справи та надав пояснення щодо раніше поданого клопотання про забезпечення позову, просив суд задовольнити заявлене клопотання.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" про забезпечення позову, з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, вжито заходи до забезпечення позову, а саме: накладено арешт на майно: "Ливарну форму "Корпус монетниці" та "Ливарну форму виробу "Кришка_3", переданих в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Експрод" за договором оренди обладнання № 18/05/2015 від 18.05.2015, яке знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Мікрони"; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Експрод" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод "Мікрони" вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна: "Ливарної форми "Корпус монетниці" та "Ливарної форми виробу "Кришка_3", переданих в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Експрод" за договором оренди обладнання № 18/05/2015 від 18.05.2015; розгляд справи відкладено на 27.09.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

26.09.2016 від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зміну предмета позову, у якій позивач змінив предмет позову та просить суд:

- розірвати договір оренди обладнання № 18/05/2015 від 18.05.2015, укладений між ТОВ "Інджой Едвертайзінг" та ТОВ "Експрод";

- зобов'язати відповідача ТОВ "Експрод" повернути майно, що орендувалося відповідачем у позивача за договором оренди № 18/05/2015 від 18.05.2015, а саме: "Ливарну форму "Корпус монетниці" та "Ливарну форму виробу "Кришка 3", у ТОВ "Експрод" позивачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини та приймаючи до уваги те, що розгляд справи по суті судом ще не розпочинався, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, а тому, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо вимог, що викладені у заяві про зміну предмету позову.

У судовому засіданні 27.09.2016 представник позивача подав клопотання про визначення та розподіл судових витрат, пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 27.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрод" (далі - орендар) укладено договір оренди обладнання № 18/05/2015 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендарю обладнання, а саме дві форми для одержання виливків у ливарному виробництві, а орендар зобов'язується прийняти і оплачувати фактичне користування зазначеного обладнання у спосіб та строки, передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.4 Договору, обладнання передається орендарю за актом приймання-передачі за місцезнаходженням орендодавця.

Відповідно до п. 3.1 Договору, обладнання, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання Акта приймання-передачі обладнання.

Строк оренди складає 24 місяці з дати прийняття обладнання, що орендується, за актом приймання-передачі, при цьому зазначений строк може бути продовжено автоматично на той самий термін, за умови відсутності бажання сторін дію договору припинити, попередивши про це письмово іншу сторону за 30 днів до дати припинення дії Договору.

Положеннями п. 5.2 Договору встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання орендарем своїх обов'язків за цим Договором, орендодавець має право розірвати його в односторонньому порядку, письмово повідомивши орендаря за 20 календарних днів до дати розірвання Договору.

Пунктом 6.1 Договору встановлений обов'язок орендаря не передавати обладнання, що орендується, у суборенду або користування іншим особам без письмової згоди на це орендодавця.

Після закінчення стоку оренди орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів повернути обладнання, що орендується, за Актом приймання-передачі обладнання (п. 7.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 24 місяців.

На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем 18.05.2015 складено та підписано Акт приймання-передачі обладнання до Договору, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до предмета та умов даного Договору ливарну форму «Корпус монетниці» та Ливарну форму виробу «Кришка_3».

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, вказує, що відповідач в порушення умов договору оренди, без письмової згоди позивача, передав у користування третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод "Мікрони", майно, отримане за договором оренди.

На підтвердження зазначеного факту позивачем надано Акти № 5 від 19.05.2015 прийому-передачі ливарної форми для виробів «Корпус монетниці_3» та Акт № 6 прийому-передачі ливарної форми для виробів «Кришка_3».

27.07.2016, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач, користуючись правом, наданим п. 5.2 Договору, звернувся до відповідача з повідомленням № 7 про розірвання договору, що підтверджується описом вкладення.

Враховуючи викладене, позивач просить суд розірвати договір оренди обладнання № 18/05/2015 від 18.05.2015, укладений між ТОВ "Інджой Едвертайзінг" та ТОВ "Експрод" та зобов'язати відповідача ТОВ "Експрод" повернути майно, що орендувалося відповідачем у позивача за договором оренди № 18/05/2015 від 18.05.2015, а саме: "Ливарну форму "Корпус монетниці" та "Ливарну форму виробу "Кришка 3", у ТОВ "Експрод" позивачу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 765 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як встановлено судом, позивачем були виконані умови договору щодо передання відповідачу в користування орендованого майна, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі обладнання від 18.05.2015.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що пунктом 6.1 Договору на відповідача покладений обов'язок не передавати обладнання, що орендується, у суборенду або користування іншим особам без письмової згоди на це орендодавця.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем спірне обладнання (ливарна форма «Корпус монетниці» та ливарна форма виробу «Кришка_3») передано у користування третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод "Мікрони".

Зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи Актами № 5 та № 6, що відписані між позивачем та третьою особою.

Крім того, третя особа, у письмових поясненнях, поданих до суду, підтвердила факт отримання від відповідача спірного обладнання.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з проханням надати дозвіл на передання обладнання у користування третій особі, як і не місять доказів надання позивачем дозволу на таке передання.

Враховуючи викладене, відповідачем допущено порушення умов п. 6.1 Договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Так, п. 5.2 Договору встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання орендарем своїх обов'язків за цим Договором, орендодавець має право розірвати його в односторонньому порядку, письмово повідомивши орендаря за 20 календарних днів до дати розірвання Договору.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст.188 ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, орендодавцю Договором надано право відмовитися в односторонньому порядку від Договору.

Отже, спірний договір оренди може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення орендодавцем одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Частиною 3 ст.651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом , договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, у зв'язку з порушенням відповідачем п. 6.1 Договору, позивач, на підставі п. 5.2 Договору, направив відповідачу повідомлення про розірвання договору від 27.07.2016 № 7 та вказав, що датою розірвання договору вважатиметься 16.08.2016.

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання) з огляду на положення ст.653 та пункту 5.2 Договору не потребує узгодження з відповідачем (орендарем), то договір оренди є розірваним.

Отже, названі норми закону, умови договору та обставини справи, а саме наявність односторонньої відмови позивача від договору оренди, свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору оренди, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди обладнання № 18/05/2015 від 18.05.2015, укладеного між позивачем та відповідачем, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути майно, що орендувалося відповідачем у позивача за договором оренди № 18/05/2015 від 18.05.2015, а саме: "Ливарну форму "Корпус монетниці" та "Ливарну форму виробу "Кришка 3", у ТОВ "Експрод" позивачу.

Так, відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Після закінчення стоку оренди орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів повернути обладнання, що орендується, за Актом приймання-передачі обладнання (п. 7.1 Договору).

Оскільки суд дійшов висновку, що договір оренди обладнання № 18/05/2015 від 18.05.2016 є розірваним, то у відповідача виник обов'язок, в силу закону та договору, повернути позивачу орендоване обладнання, а тому вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу "Ливарну форму "Корпус монетниці" та "Ливарну форму виробу "Кришка 3" підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Так, на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката, позивачем надано: Договір № 4-16 про надання правової допомоги від 18.08.2016, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1489, а також платіжне доручення № 807 від 23.08.2016 на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998 р., вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Тому суд з врахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За загальним правилом приписів ч.1 ст. 33 ГПК України, докази на підтвердження розумності витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх стягнення, повинна надавати сторона, яка вимагає відшкодування цих витрат.

З огляду на положення ст. 44 ГПК України, співрозмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката, предмет позову і складність справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрод" (01134, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 16, код 35122461) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 7В, корп. 254, оф. 2, код 37819116) майно, що орендувалося за договором оренди № 18/05/2015 від 18.05.2015, а саме: Ливарну форму "Корпус монетниці" та Ливарну форму виробу "Кришка_3".

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрод" (01134, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 16, код 35122461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інджой Едвертайзінг" (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 7В, корп. 254, оф. 2, код 37819116) 1 722,50 грн. витрат зі сплати судового збору та 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2016.

Суддя С.О. Турчин