Рішення

від 20.09.2016 по справі 922/2445/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р.Справа № 922/2445/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Норд", м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 08.02.2016 р.)

відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 08-11/7812/2-15 від 30.12.2015 р.)

ВСТАНОВИВ:

Гаражно-будівельний кооператив "Норд", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Харківську міську раду, м. Харків (далі за текстом - відповідач) поновити договір оренди землі № 631010004000524 від 09.04.2012 р., укладений з ГБК "Норд".

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач не відреагував на відповідне звернення позивача та не вчинив передбачених ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дій щодо поновлення з позивачем зазначеного вище договору оренди після сплину строку його дії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2016 р. по справі № 922/2445/16 зазначений позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.08.2016 р.

Ухвалами господарського суду від 09.08.2016 р. від 31.08.2016 р. розгляд справи відкладався.

В процесі розгляду справи позивач супровідним листом (вх. № 26315 від 09.08.2016 р.) надав для залучення до матеріалів справи додаткових документів.

Відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до позивача (вх. № 30889 від 20.09.2016 р.) в якій просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про зобов'язання поновити договір оренди землі № 631010004000524 від 09.04.2012 р., укладеного між позивачем та відповідачем; зобов'язати позивача звільнити земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, 281а загальною площею 0,04441 га. (кадастровий номер 6310136600:15:003:0038) та повернути її відповідачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2016 р. відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви відповідача (вх. № 30889 від 20.09.2016 р.) по справі № 922/2445/16.

Позивач надав суду клопотання (вх. № 30713 від 19.09.2016 р.) в якому просить суд залучити до участі в справі в якості співвідповідача голову Харківської міської ради.

Однак, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки по-перше, згідно з позовною заявою відповідач не заявляє позовних вимог безпосередньо до голови Харківської міської ради, по-друге, голова Харківської міської ради за змістом ст. 1, 21 ГПК України не є суб'єктом, який може бути стороною в господарській справі, по-третє, згідно з законом, зміст позовних вимог та суб'єкти до яких вони пред'являються формує позивач, і останній, в разі наявності відповідних вимог безпосередньо до голови Харківської міської ради, не позбавлений права на звернення до суду з окремим позовом з вимогами безпосередньо до голови Харківської міської ради.

Відповідач відзиву на позов не надав.

На судове засідання 20.09.2016 р. прибули представники позивач та відповідача.

Представник позивача підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 23.12.2011 р. між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, укладено договір оренди землі, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель 09.04.2012 р. за № 631010004000524 (а.с. 10-12).

Відповідно до умов зазначеного договору відповідач передав позивачу в оренду земельну ділянку площею 0,4441 га (кадастровий номер 6310136600:15:003:0038), розташовану за адресою, м. Харків, вул. Дружби народів 281а.

Згідно з п. 8. договору, даний договір укладено строком до 31.12.2013 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

Як свідчать матеріали справи, зазначений договір сторонами виконувався належним чином.

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, після сплину строку дії договору, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, що раніше йому передавалася за договором оренди землі від 23.12.2011 р.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки № 2681/14 від 03.12.2014 р., складеним начальником відділу обстеження земельних ділянок Департаменту земельних відносин Харківської міської ради ОСОБА_3, земельна ділянка площею 0,4441 га (кадастровий номер 6310136600:15:003:0038), розташовану за адресою, м. Харків, вул. Дружби народів 281а використовується позивачем для обслуговування відкритої автостоянки.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 07.09.2016 р., складеним головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4 земельна ділянка розташовану за адресою, м. Харків, вул. Дружби народів 281а використовується позивачем для експлуатації обслуговування автомобільної стоянки.

Після сплину терміну дії договору, позивач продовжував сплачувати на користь позивача плату за користування землею. Як зазначає позивач, розмір здійснених ним щомісячних оплат дорівнював розмірі щомісячної орендної плати, яку він сплачував відповідачу за той час, коли діяв договір оренди від 23.12.2011 р.

Матеріали справи також свідчать про те, що після сплину строку дії договору позивач звернувся до позивача з заявою від 10.04.2014 р. в якій просив «поновити дію договору оренди землі площею 0,4441 га від 9 квітня 2012 року за № 631010004000524, що знаходиться за адресою, м. Харків, вул. Дружби народів 281а, строком на 3 роки.

Позивач зазначає, що відповідач жодним чином не прореагував на зазначений лист, та всупереч вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не поновив дію зазначеного договору оренди.

Позивач вказує, що з моменту укладення зазначеного договору оренди та до теперішнього часу він належним чином виконував обов'язки, покладені на нього за цим договором. Орендодавцем, з моменту укладення договору до теперішнього часу не висловлювалось жодних претензій щодо виконання позивачем покладених на нього обов'язків як орендаря, та не вчинялось дій і не заявлялось намірів, спрямованих на припинення взаємовідносин щодо оренди вищезазначеної земельної ділянки.

Обставини щодо не продовження відповідачем дії договору оренди землі стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порядок укладання господарських договорів визначено гл. 20 ГК України та гл. 53 ЦК України.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 ст.14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідності до ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюють управління і самостійно вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Такі ж положення закріплені в статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами ч. З ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як свідчать матеріали справи, саме на підставі рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 20.06.2008 №155/08 «Про продовження строків будівництва (реконструкції) об'єктів», рішення 9 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17.08.2011 №389/11 «Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань» 23.12.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у місті Харків в державному реєстрі земель 09.04.2012 за № 631010004000524.

Як вже було зазначено вище, даний договір укладено строком до 31.12.2013 р.; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (п. 8 договору).

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача в передбачений договором строк з листом повідомленням щодо продовження дії договору.

Посилання позивача на лист від 10.04.2014 р., який останній направив на адресу відповідача, суд вважає безпідставними, оскільки його позивачем направлено після вплину передбаченого договором строку на таке звернення.

Крім того, як свідчать матеріали справи, у відповідь на зазначений лист Департамент земельних відносин Харківської міської ради надіслав лист № 4030/0/225-14 в якому надав відповідь на зазначену заяву про поновлення дії Договору, а саме, зазначив про необхідність надання певного переліку документів, необхідних для розгляду питання про поновлення Договору.

Проте, матеріали справи не містять доказів виконання позивачем зазначених вимог Департаменту та надання до органів виконавчої влади Харківської міської ради відповідних документів, необхідних для розгляду питання про поновлення Договору.

Рішень Харківською міською радою щодо поновлення позивачу права користування земельною ділянкою по вул. Дружби Народів, 281 ум. Харкові не приймалось. Угод стосовно поновлення договору оренди землі від 09.04.2012 р. також не укладалось.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Крім того, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється зокрема із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності); керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 23.03.2016 р. у справі №6-146цс16, яка в силу положень ст. 111-28 ГПК України має враховуватися господарським судом під час розгляду даної справи.

Як свідчать матеріали справи, сторони договору оренди землі від 23.12.2011 р. не дотримались вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення цього договору, оскільки позивач, як орендар у встановлений договором строк не надіслав відповідача, як орендодавцю, повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність в позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі», а продовження користування орендованою земельною ділянкою позивачем та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди поза межами строку дії цього договору за наявності заперечень орендодавця не є підставою для зобов'язання позивача до поновлення договору оренди землі від 23.12.2011 р., оскільки в даному випадку право позивача на переважне поновлення договору оренди землі не може вважатися порушеним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. За відсутності такого рішення зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або ж його поновити неможливо, оскільки це суперечить вимогам законодавства - відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Харківська міська рада при здійсненні повноважень власника землі є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права користування землею в порядку, встановленому законом.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін, яке з боку уповноваженого органу оформлюється відповідним рішенням. В даному випадку, як вже було зазначено вище, рішення про поновлення договору оренди землі від 23.12.2011 р. Харківською міською радою не приймалося.

Аналогічна правова позиція викладена в іншій постанові Верховного суду України, а саме, від 01.10.2013 р. по справі № 6-146цс16, яка в силу положень ст. 111-28 ГПК України також має враховуватися господарським судом під час розгляду даної справи.

Окрім того, суд також зазначає, що позивач при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі просить суд зобов'язати відповідача поновити договір оренди землі, однак, при цьому не зазначає на який строк та на яких саме умовах він має бути пролонгованим. Спірний договір від 23.12.2011 р. укладено до 31.12.2013 р., його державна реєстрація відбулася 09.04.2012 р. У випадку поновлення зазначеного договору на той самий строк, його дія сплине задовго до моменту звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, суд також зазначає, що з моменту укладання договору змінилася нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку орендував позивач за договором від 23.12.2011 р., що прямо впливає на розмір орендної плати за цю земельну ділянку. Тобто, у випадку зобов'язання відповідача поновити зазначений договір оренди, зазначені обставини призведуть до неврахування нового розміру орендної плати, яку має сплачувати орендар за оренду цієї земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають як матеріалам справи так і вимогам чинного законодавства України в зв'язку з недоведеністю наявності порушеного права, на захист якого подано позов, та вільним тлумачення позивачем окремих положень закону.

Зазначені обставини є підставами для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по даній справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_5