Ухвала

від 29.09.2016 по справі 810/609/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/609/16 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А. С. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реформ» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Реформ» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2016, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 26.06.2015 № 0000842201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів" у загальній сумі 5786435,00 грн., з яких: 3857623,00 грн. - за основним платежем; 1928812,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); від 26.06.2015 № 0000832201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 5286260,00 грн., з яких: 3524173,00 грн. - за основним платежем; 1762087,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Вимоги мотивував тим, що у період, який перевірявся, позивач мав господарські правовідносини та правомірно відніс до складу валових витрат кошти, сплачених контрагентам за придбання товару (робіт, послуг), а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі ціни товару (робіт, послуг). Відтак, винесення податкових повідомлення - рішення за результатами перевірки є протиправним.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2016 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2015 року посадовими особами Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 13.05.2015 № 940/22-00/37496722 відповідно до якого позивачем порушено вимоги чинного законодавства, зокрема: підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139,1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3524173,00 грн.; пункту 185.1 статі 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3857623,00 грн.

На думку відповідача, господарські операції з контрагентами ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ТК ФІОНА", ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "СІБОЛ", ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", ТОВ "РІТОРНО", ТОВ "НЕМПАРТ", ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ" мали фіктивний характер: товари контрагентами не поставлялись, роботи фактично не виконувались (послуги не надавались), а договори та інші фінансово-господарські документи учасники господарських операцій склали з метою незаконного отримання податкової вигоди. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також зависив валові витрати і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0000842201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів" у загальній сумі 5786435,00 грн., з яких: 3857623,00 грн. - за основним платежем; 1928812,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); від 26.06.2015 № 0000832201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 5286260,00 грн., з яких: 3524173,00 грн. - за основним платежем; 1762087,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія судді виходить з наступного.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФОРМ" є зокрема: виробництво автотранспортних засобів (основний); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; установлення та монтаж машин і устаткування. Основним видом діяльності є виконання робіт з бронювання автомобілів.

У січні 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ЛЕНД РОСС" (постачальник) укладено договір поставки від 15.01.2014 № 14012, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (матеріали та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно з умовами вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад позивача) згідно з Інкотермс - 2010.

Умови поставки DDP (Delivered Duty Paid (... місце поставки) ("Поставка зі сплатою мита") означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку, коли передав у розпорядження покупця товар, звільнений від мита, що є необхідним для ввозу, готовий для розвантаження у місці призначення. Продавець несе усі витрати та ризики, що пов'язані з доставкою товару в місце призначення, та зобов'язаний виконати усі митні формальності, що необхідні для вивозу та ввозу товару. Умови DDP покладають на продавця максимальні зобов'язання.

Позивач стверджував, що з січня по березень 2014 року ТОВ "ЛЕНД РОСС" здійснило поставку позивачу 15 партій товару на загальну суму 411131,92 грн., у тому числі ПДВ - 68521,97 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 15 рахунків на оплату товару, 15 видаткових накладних на загальну суму 411131,92 грн., у тому числі ПДВ - 68521,97грн., а також картки складського обліку матеріалів.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕНД РОСС" кошти у загальній сумі 411131,92 грн., у тому числі ПДВ - 68521,97грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

Позивач отримав від ТОВ "ЛЕНД РОСС" 15 податкових накладних на загальну суму 411131,92 грн., у тому числі ПДВ - 68521,97 грн., яку включив до складу податкового кредиту за січень - березень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди. Суму вартості товару без ПДВ, що сплачені ТОВ "ЛЕНД РОСС", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2014 року.

У січні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ЛЕНД РОСС" (виконавець) також був укладений договір від 15.01.2014 № 14013 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

Послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу органів керування, посилення ходової частини, лазерної порізки броні монтажу додаткового обладнання (газова служба) тощо.

Як вказує позивач, ТОВ "ЛЕНД РОСС" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 11 рахунків на оплату послуг та 11 актів наданих послуг на загальну суму 869500,00 грн., у тому числі ПДВ - 144916,65 грн.

В оплату за виконані (надані) послуги позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕНД РОСС" кошти у загальній сумі 869500,00 грн., у тому числі ПДВ - 144916,65 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕНД РОСС" 11 податкових накладних на загальну суму 869500,00 грн., у тому числі ПДВ - 144916,65 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕНД РОСС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень - березень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 724583,35 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕНД РОСС", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2014 року.

Доказів на підтвердження факту транспортування товару за договором поставки від 15.01.2014 № 1401 2позивач не надав. З видаткових накладних убачається, що передачу товару позивачу здійснював ОСОБА_3, яки є засновником, директором і головним бухгалтером ТОВ "ЛЕНД РОСС".

З наданих позивачем актів виконаних робіт по договору від 15.01.2014 № 14013 неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "ЛЕНД РОСС", так як відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "ЛЕНД РОСС" є юридичною особою, що зареєстрована 22.07.2013; засновник і керівник - ОСОБА_3 (ця особа є також засновником і керівником іншого контрагента - ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", з яким позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139 (за цією ж адресою знаходяться (знаходились) також інші контрагенти позивача - ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС");

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, акт від 17.07.2014 № 1621/26-59-22-03/38826475, за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

У ТОВ "ЛЕНД РОСС" відсутні транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа (директор), ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

У серпні 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ТК ФІОНА" (виконавець) був укладений договір від 01.08.2013 № 13093 про надання охоронних послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги.

ТОВ "ТК ФІОНА" надавало послуги з охорони об'єкта, розташованого за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25.

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 6 рахунків на оплату послуг та 6 актів наданих послуг на загальну суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ - 60000,00 грн.

Однак, акти виконаних робіт містять відомості про вартість послуг за відповідний місяць, та не містять даних про характер послуг, їх кількісні та якісні показники (паспорт об'єкта охорони, режим охорони, кількість постів, кількість охоронців, вимоги до охоронців та їх спорядження, види охоронних заходів (охорона здоров'я та життя людей, організація та здійснення контрольно-пропускного режиму, патрулювання, охорона майна тощо).

За надані послуги позивач перерахував на рахунок ТОВ "ТК ФІОНА" кошти у загальній сумі 360000,00 грн., у тому числі ПДВ - 60000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Позивач отримав від ТОВ "ТК ФІОНА" 6 податкових накладних на загальну суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ - 60000,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з червня по грудень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 300000,00 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ТК ФІОНА", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

Згідно даних Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (акт від 31.03.2014 № 244/20-23-22-01-05/38258286) за місцезнаходженням ТОВ "ТК ФІОНА" (Харківська обл., Харківський район, смт. Пісочин, вул. Крупської, буд. 15-А) не знаходиться.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що різноманітність видів діяльності (охоронні послуги, будівельно-монтажні роботи, реалізація товарів тощо), а також відсутність у ТОВ "ТД ФІОНА" основних фондів, транспортних засобів, власних чи орендованих складських приміщень, достатнього персоналу (кількість працюючих - 7 осіб), відстань до контрагентів, істотні недоліки в оформленні документів та інші виявлені під час перевірки обставини свідчать про відсутність у ТОВ "ТД ФІОНА" адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань перед позивачем.

У листопаді 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу від 26.11.2013 № 112701-ЮЛ, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар, визначений в рахунку-фактурі та накладних.

Предметом договору було дві партії товару (гумові кріплення середні та гумові кріплення великі) на загальну суму 90132,64 грн., у тому числі ПДВ - 15022,11 грн.

Позивач надав суду два рахунки на оплату товару, дві видаткові накладні на загальну суму 90132,64 грн., у тому числі ПДВ - 15022,11 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Однак, докази на підтвердження факту транспортування товару відсутні.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" кошти у загальній сумі 90132,64 грн., у тому числі ПДВ - 15022,11 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

За вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" 2 податкові накладні на загальну суму 90132,64 грн., у тому числі ПДВ - 15022,11 грн.

Суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за листопад - грудень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 75110,53 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акти від 02.04.2014 № 1055/26-55-22-09/38651204 та від 29.05.2014 № 1509/26-55-22-07/38651204 посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" (м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 5) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, відсутні основні фонди, транспортні засоби, кількість працюючих - 1 особа , ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва відсутні.

Вказане свідчить, що взаємовідносини позивача з ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" з приводу придбання товарів не мали реального характеру (є фіктивними).

У лютому 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" (постачальник) укладено договір поставки від 17.02.2014 № 14023, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (обладнання та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно з умовами вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад позивача) згідно з Інкотермс - 2010.

Умови поставки DDP (Delivered Duty Paid (... місце поставки) ("Поставка зі сплатою мита") означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку, коли передав у розпорядження покупця товар, звільнений від мита, що є необхідним для ввозу, готовий для розвантаження у місці призначення. Продавець несе усі витрати та ризики, що пов'язані з доставкою товару в місце призначення, та зобов'язаний виконати усі митні формальності, що необхідні для вивозу та ввозу товару. Умови DDP покладають на продавця максимальні зобов'язання.

Позивач вказує, що з лютого по листопад 2014 року ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" здійснило поставку позивачу 32 партій товару на загальну суму 2745384,35 грн., у тому числі ПДВ - 457564,02 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій надано 32 рахунки на оплату товару, 32 видаткові накладні на загальну суму 2745384,35 грн., у тому числі ПДВ - 457564,02 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Докази щодо транспортування товару відсутні.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" кошти у загальній сумі 2745384,35 грн., у тому числі ПДВ - 457564,02 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕЙТР ПЛЮС" 32 податкові накладні на загальну суму 2745384,35 грн., у тому числі ПДВ - 457564,02 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕЙТР ПЛЮС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за лютий - листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 2287820,33 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕЙИЕР ПЛЮС", позивач включив до складу валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 року.

У лютому 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" (виконавець) також був укладений договір від 17.02.2014 № 14028 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

Послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу обладнання та органів керування, монтажу електрообладнання, монтажу сейфів, посилення ходової частини, лазерній порізці броні тощо, що проведені безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність.

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 63 рахунки на оплату послуг та 63 акти наданих послуг на загальну суму 3570800,00 грн., у тому числі ПДВ - 595133,33 грн.

В актах виконаних робіт відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Пояснень з приводу необхідності використання стороннього персоналу (контрагент знаходиться у Миколаївській області) для виконання робіт на виробничих потужностях ТОВ "РЕФОРМ" позивач не надав, як і не надав пояснень щодо схеми взаємодії та способу управлінського контролю за виконанням таких робіт сторонніми особами, видачею їм товарно-матеріальних цінностей, допуском на робочі місця тощо.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" кошти у загальній сумі 3570800,00 грн., у тому числі ПДВ - 595133,33 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" шістдесят три податкові накладні на загальну суму 3570800,00 грн., у тому числі ПДВ - 595133,33 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за березень - листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 2975666,67 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", позивач включив до складу валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

У лютому 2014 року між позивачем (клієнт) та ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" (виконавець) також був укладений договір від 05.02.2014 № 14024 про надання юридичної допомоги, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався отримати та оплатити юридичні послуги.

На підтвердження факту надання вказаних юридичних послуг позивач надав суду 9 рахунків на оплату послуг та 9 актів прийому-передачі послуг на загальну суму 345000,00 грн., у тому числі ПДВ - 57500,02 грн.

Акти виконаних робіт містять лише відомості про вартість послуг за відповідний місяць та не містять відомостей про характер юридичних послуг, їх зміст, кількість витраченого часу, матеріальні носії, що відтворюють їх зміст.

В оплату за виконані роботи (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" кошти у загальній сумі 345000, 00 грн., у тому числі ПДВ - 57500,02 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" дев'ять податкових накладних на загальну суму 345000, 00 грн., у тому числі ПДВ - 57500,02 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з лютого по листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 287499,98 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" є юридичною особою, що зареєстрована 04.12.2013; на момент здійснення господарських операцій з позивачем знаходилось за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139 (за цією ж адресою знаходяться (знаходились) також інші контрагенти позивача - ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ").

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акти від 19.11.2014 № 316/7/26-59-22-03, від 03.12.2014 № 385/22-08, від 30.01.2015 № 81/26-59 посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" (м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 139) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

Таким чином, встановлено, що у ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 5 особа, заробітна плата - 1250,00 грн., ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

У липні 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" (постачальник) укладено договір поставки від 23.07.2014 № 14073, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (обладнання та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно з умовами вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад позивача) згідно з Інкотермс - 2010.

Умови поставки DDP (Delivered Duty Paid (... місце поставки) ("Поставка зі сплатою мита") означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку, коли передав у розпорядження покупця товар, звільнений від мита, що є необхідним для ввозу, готовий для розвантаження у місці призначення. Продавець несе усі витрати та ризики, що пов'язані з доставкою товару в місце призначення, та зобов'язаний виконати усі митні формальності, що необхідні для вивозу та ввозу товару. Умови DDP покладають на продавця максимальні зобов'язання.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 16 рахунків на оплату товару, 16 видаткових накладних на загальну суму 1045157,76 грн., у тому числі ПДВ - 174192,96 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не представив.

З видаткових накладних убачається, що передачу товару позивачу здійснював ОСОБА_3, який є засновником, директором і головним бухгалтером ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ".

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" кошти у загальній сумі 1045157,76 грн., у тому числі ПДВ - 174192,96 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" шістнадцять податкових накладних на загальну суму 1045157,76 грн., у тому числі ПДВ - 174192,96 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з липня по листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 899881,46 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

У липні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" (виконавець) також був укладений договір від 23.07.2014 № 14074 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

Послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу обладнання та органів керування, посилення ходової частини, лазерної порізки броні тощо.

ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 54 рахунки на оплату послуг та 54 акти наданих послуг на загальну суму 4803000,00грн., у тому числі ПДВ - 800499,98 грн.

Однак, з актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", так як відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

За виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" кошти у загальній сумі 4803000,00грн., у тому числі ПДВ - 800499,98 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" п'ятдесят чотири податкові накладні на загальну суму 4803000,00грн., у тому числі ПДВ - 800499,98 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за липень - листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 4002500,02 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

Як встановлено згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" є юридичною особою, що зареєстрована 31.07.2013; місцезнаходження - м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139 (місцезнаходження збігається з місцезнаходженням іншого контрагента - ТОВ "ЛЕНД РОСС"; засновник і керівник - ОСОБА_3.

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акт від 18.02.2015 № 231/22-08) посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" (м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 139) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

У ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа (директор), заробітна плата - 1250,00 грн., ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

У квітні 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ "СІБОЛ" (продавець) укладено договір купівлі продажу від 22.04.2013 № 13035, згідно з яким продавець зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (обладнання та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно документів, з квітня по листопад 2013 року ТОВ "СІБОЛ" поставило позивачу 31 партію товару на загальну суму 1348956,29 грн., у тому числі ПДВ - 224826,04 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 31 рахунок на оплату товару, 31 видаткову накладну на загальну суму 1348956,29 грн., у тому числі ПДВ - 224826,04 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Доказів на підтвердження факту транспортування товару позивачем не надано.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "СІБОЛ" кошти у загальній сумі 1348956,29 грн., у тому числі ПДВ - 224826,04 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "СІБОЛ" 31 податкову накладну на загальну суму 1348956,29 грн., у тому числі ПДВ - 224826,04 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "СІБОЛ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з квітня по листопад 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 1124130,25 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "СІБОЛ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

У квітні 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "СІБОЛ" (виконавець) також був укладений договір від 22.04.2013 № 13063 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

Послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу органів керування, з квітня по листопад 2013 року ТОВ "СІБОЛ" надало послуги на загальну суму 4148500,01 грн., у тому числі ПДВ - 691416,66 грн.

ТОВ "СІБОЛ" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 37 рахунків на оплату послуг та 37 актів наданих послуг на загальну суму 4148500,01 грн., у тому числі ПДВ - 691416,66 грн.

З актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "СІБОЛ", так як відсутні відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "СІБОЛ" кошти у загальній сумі 4148500,01 грн., у тому числі ПДВ - 691416,66 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "СІБОЛ" тридцять сім податкових накладних на загальну суму 4148500,01 грн., у тому числі ПДВ - 691416,66 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "СІБОЛ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за квітень - листопад 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 3457083,35 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "СІБОЛ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

У серпні 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "СІБОЛ" (виконавець) також був укладений договір від 01.08.2013 № 130901 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався отримати та оплатити послуги, зокрема: вологе прибирання офісних приміщень, адміністративного будинку (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25) та надання юридичних та клірінгових послуг.

Зі змісту додаткової угоди від 01.08.2013 до вказаного договору, вбачається, що ТОВ "СУБОЛ" зобов'язувалось надавати позивачу послуги з вологого прибирання офісних приміщень адміністративного будинку, миття світильників, підлоги, стель, туалетів, трубопроводів, систем опалення, роботи альпіністів, а також юридичні послуги з надання письмових та усних консультацій з будь-яких правових питань.

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 12 рахунків на оплату послуг та 12 актів надання послуг на загальну суму 395236,01 грн., у тому числі ПДВ - 65872,72 грн.

Вказані акти надання послуг містять лише відомості про вартість послуг за відповідний місяць, відомості про суть наданих послуг, їх зміст, кількісні і якісні виміри, кількість витраченого часу, матеріальні носії, що відтворюють їх зміст, відсутні.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "СІБОЛ" кошти у загальній сумі 395236,01 грн., у тому числі ПДВ - 65872,72 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "СІБОЛ" дванадцять податкових накладних на загальну суму 395236,01 грн., у тому числі ПДВ - 65872,72 грн.

Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "СІБОЛ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з серпня по грудень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 329363,39 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "СІБОЛ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "СІБОЛ" є юридичною особою, що зареєстрована 30.08.2010 (номер запису в ЄДР № 10701020000041055); засновник і керівник - ОСОБА_4 (ця особа є також засновником і керівником інших контрагентів позивача - ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" і ТОВ "РІТОРНО", з якими позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); заявленими видами діяльності за КВЕД є: інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). ТОВ "СІБОЛ" припинено 16.12.2014 (номер запису в ЄДР № 11031170015036028).

Згідно з даними ДПІ у Печерському районі м. Києва (податкова інформація від 12.09.2014 № 8604/7/26-55-22-07-11, посадові особі податкового органу встановили, що цей платник податків за адресою місцезнаходження не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності, враховуючи широкий спектр діяльності позивача (постачання товарів, виконання спеціалізованих робіт з обслуговування транспортних засобів, послуги з прибирання, альпіністські послуги, юридичні послуги тощо) встановлено, що у ТОВ "СІБОЛ" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа, ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

У лютому 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" (виконавець) був укладений договір від 19.02.2016 № 13013 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" зобов'язувалось надати позивачу послуги з відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу органів керування, посилення ходової частини, тощо.

Як пояснив позивач, ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

Позивач надав суду 22 рахунка на оплату послуг та 22 акта наданих послуг на загальну суму 452200,00 грн., у тому числі ПДВ - 242033,32 грн.

З актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "ВЕРБИНА-Н", так як будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" кошти у загальній сумі 452200,00 грн., у тому числі ПДВ - 242033,32 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" двадцять дві податкові накладні на загальну суму 452200,00 грн., у тому числі ПДВ - 242033,32 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з лютого по квітень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 1210166,68 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ВЕРБИНА-Н", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2013 року.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" є юридичною особою, що зареєстрована 03.05.2012; засновник і керівник - ОСОБА_4 (ця особа є також засновником і керівником іншого контрагента - ТОВ "СІБОЛ" та ТОВ "РІТОРНО", з яким позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); юридичну особу припинено 29.10.2014 (номер запису в ЄДР № 11031170013036027).

Згідно з даними ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт від 03.04.2014 № 1016/26-55-22-07/38150277 посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" та встановили, що за адресою місцезнаходження цей платник податків не знаходиться.

Враховуючи вказані обставини, взаємовідносини позивача з ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" з приводу придбання послуг не мали реального характеру (є фіктивними).

У січні 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ "РІТОРНО" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 28.01.2013 № 13004, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар, визначені у рахунках-фактурах (комплект електропроводки на авто).

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду два рахунки на оплату товару та дві видаткові накладні на загальну суму 176000,00 грн., у тому числі ПДВ - 29333,33 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не надано.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "РІТОРНО" кошти у загальній сумі 176000,00 грн., у тому числі ПДВ - 29333,33 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "РІТОРНО" дві податкові накладні на загальну суму 176000,00 грн., у тому числі ПДВ - 29333,33 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "РІТОРНО" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, а кошти у сумі 146666,70 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "РІТОРНО", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2013 року.

У листопаді 2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "РІТОРНО" (виконавець) також був укладений договір від 23.11.2012 № 12109/1 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

Послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу органів керування.

Позивач стверджував, що у січні 2013 року ТОВ "РІТОРНО" надало послуги на загальну суму 478400,00 грн., у тому числі ПДВ - 79733,33 грн.

ТОВ "РІТОРНО" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 2 рахунки на оплату послуг та 2 акти наданих послуг на загальну суму 478400,00 грн., у тому числі ПДВ - 79733,33 грн.

З актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "РІТОРНО", так як відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на ТОВ "РІТОРНО" кошти у загальній сумі 478400,00 грн., у тому числі ПДВ - 79733,33 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "РІТОРНО" дві податкові накладні на загальну суму 478400,00 грн., у тому числі ПДВ - 79733,33 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "РІТОРНО" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, а кошти у сумі 302666,67 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "РІТОРНО", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2013 року.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "РІТОРНО" є юридичною особою, що зареєстрована 26.08.2010; засновник і керівник - ОСОБА_4 (ця особа є також засновником і керівником іншого контрагента - ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" та ТОВ "СІБОЛ", з яким позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); заявленими видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; діяльність приватних охоронних служб (основний); неспеціалізована оптова торгівля; консультування з питань інформатизації; надання послуг перекладу; збирання безпечних відходів.

ТОВ "РІТОРНО" припинено 09.02.2015 за рішенням господарського суду про визнання банкрутом (запис в ЄДР № 11031170022034284).

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акт від 17.07.2014 № 1621/26-59-22-03/38826475 посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "РІТОРНО" (м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 139 (дійсна на момент здійснення господарських операцій) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

У грудні 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "НЕМПАРТ" (постачальник) укладено договір поставки від 01.12.2014 № 14172, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (матеріали та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно з умовами вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад позивача) згідно з Інкотермс - 2010.

Умови поставки DDP (Delivered Duty Paid (... місце поставки) ("Поставка зі сплатою мита") означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку, коли передав у розпорядження покупця товар, звільнений від мита, що є необхідним для ввозу, готовий для розвантаження у місці призначення. Продавець несе усі витрати та ризики, що пов'язані з доставкою товару в місце призначення, та зобов'язаний виконати усі митні формальності, що необхідні для вивозу та ввозу товару. Умови DDP покладають на продавця максимальні зобов'язання.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 5 рахунків на оплату товару та 5 видаткових накладних на загальну суму 188340,00 грн., у тому числі ПДВ - 31389,99 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не надав.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "НЕМПАРТ" кошти у загальній сумі 188340,00 грн., у тому числі ПДВ - 31389,99 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "НЕМПАРТ" п'ять податкових накладних на загальну суму 188340,00 грн., у тому числі ПДВ - 31389,99 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "НЕМПАРТ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, а кошти у сумі 156 950,01 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "НЕМПАРТ", позивач включив до складу валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

У грудні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "НЕМПАРТ" (виконавець) також був укладений договір від 01.12.2014 № 141736 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

Послуги полягали у відновленні монтажу/демонтажу органів керування автомобілів.

ТОВ "НЕМПАРТ" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 1 рахунок на оплату послуг та 1 акт наданих послуг на загальну суму 60000,00 грн., у тому числі ПДВ - 10000,00 грн.

З акту виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "НЕМПАРТ", так як відсутні відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "НЕМПАРТ" кошти у загальній сумі 60000,00 грн., у тому числі ПДВ - 10000,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "НЕМПАРТ" одну податкову накладну на загальну суму 60000,00 грн., у тому числі ПДВ - 10000,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаної від ТОВ "НЕМПАРТ" податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту за грудень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітній (податковий) період, а кошти у сумі 50000,00 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "НЕМПАРТ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

Згідно з даними ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (податкова інформація від 25.03.2015 № 2645/26-50-22-03 посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "НЕМПАРТ" та встановили, що за адресою місцезнаходження цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "НЕМПАРТ" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа, середня заробітна плата становить 550,00 грн., ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

У січні 2014 року між позивачем (клієнт) та ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ" (виконавець) також був укладений договір від 08.01.2014 № 13185 про надання юридичних послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався отримати та оплатити послуги надані юридичні послуги.

Позивач стверджував, що січні 2014 року ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ" надало позивачу юридичні послуги загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ - 6666,67 грн.

На підтвердження факту надання вказаних юридичних послуг позивач надав суду 1 рахунок на оплату послуг та 1 акт надання послуг на загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ - 6666,67 грн.

Акти наданих послуг містять лише відомості про вартість послуг за відповідний місяць.

Відомості про характер юридичних послуг, їх зміст, кількість витраченого часу, матеріальні носії, що відтворюють їх зміст, відсутні.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ" кошти у загальній сумі 40000,00 грн., у тому числі ПДВ - 6666,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ" одну податкову накладну на загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ - 6666,67 грн.

Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, а кошти у сумі 33333,34 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за І-й квартал 2014 року.

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акт від 03.04.2014 № 970/26-59-22-07/34617992, посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ" та встановили, що за адресою місцезнаходження цей платник податків не знаходиться.

Таким чином судовою колегією досліджено господарські відносити позивача з контрагентами ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ТК ФІОНА", ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "СІБОЛ", ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", ТОВ "РІТОРНО", ТОВ "НЕМПАРТ", ТОВ "УКРАЇНА ВЕСТ ІМПОРТ".

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В п. 200.3 ст. 200 ПК України зазначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Разом з тим, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи не містять копій товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей, які б свідчили про транспортування та відвантаження придбаних товарів. Зміст укладених між Позивачем та спірними контрагентами не дають змогу встановити яким чином транспортувались товари.

Товаротранспортні накладні відносяться до первинної транспортної документації, ведення якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. При цьому, пояснень з приводу включення вартості товару у вищевказані Договори позивачем не надано.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності Контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства, є правильним.

Апелянтами не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 98, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реформ» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реформ» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2016 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реформ» (07354, Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. Першого Травня, 25, ЄДРПОУ 37496722) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182 699 (сто вісімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 47 коп.

Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва,

ЄДРПОУ одержувача: 38004897.

Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві.

МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.

Код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст виготовлено 04.10.2016

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.