Постанова

від 29.09.2016 по справі 820/12120/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р. Справа № 820/12120/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Цимбалістого В.А., відповідача - Сосіної І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВПЕРЕД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. по справі № 820/12120/15

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВПЕРЕД"

до Державної екологічної інспекції у Харківській області

про визнання протиправним та скасування припису в частині,

ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вперед" (далі по тексту - позивач, СТОВ «Вперед») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДЕІ у Харківській області), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3, 5, 6, 7, 8, 15, 16, 17, 18 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 30.11.2015 року № 02-25/75.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 року по справі № 820/12120/15 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису задоволено частково.

Скасовано пункти 1, 6, 15, 16, 17, 18 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 30.11.2015 № 02-25/75.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед" (62122, Харківська область, Богодухівський район, с. Сінне, вул. Леніна, 18, код ЄДРПОУ 00705516) сплачену суму судового збору в розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 37999518).

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 року по справі № 820/12120/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі та надісланих поясненнях зазначив, що винесений Державною екологічною інспекцією у Харківській області припис в частині пунктів 1, 3, 5, 6, 7, 8, 15, 16, 17, 18 є протиправним, оскільки прийнятий із порушенням вимог природоохоронного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його позовні вимоги - задоволенню.

Відповідач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу та поясненнях, з наведених підстав, стверджуючи про те, що порушення, встановлені в ході перевірок позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення оскаржуваного припису, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 року по справі № 820/12120/15 залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу на проведення перевірки № 230/01-04 від 26.10.2015 року, направлення на перевірку Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед", результати якої оформлені актом № 230/01-04/02-09 (а.с. 21-36).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, ст.ст. 17, 26 Закону України "Про відходи", ст.ст. 10, 11, 20-2, 52 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", ст.ст. 44, 49, 110 Водного кодексу України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21, 23 "Про надра", ст. 7 Закону України «Про страхування» (а.с. 31-32).

З метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, зафіксованих в акті перевірки, Державною екологічною інспекцією у Харківській області 30 листопада 2015 року винесено припис № 02-25/75 (а.с. 37-38).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу приписано, зокрема:

- пунктом 1 - до 03.02.2016 року отримати документи, які посвідчують право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного с/г виробництва по не витребуваним паям, які склались по померлим власникам, а саме: гр. ОСОБА_3 (6,6868 га), ОСОБА_4 (7,1946 га);

- пунктом 3 приписано до 04.02.2016 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- пунктом 5 приписано з моменту отримання припису налагодити ведення первинного поточного обліку відходів по формі 1-ВТ у відповідності до наказу Міністерства оборони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 року №342;

- пунктом 6 приписано в термін встановлений Держкомстатом щорічно у встановленому порядку звітувати за формою Держстатзвітності №1 - відходи;

- пунктом 7 приписано до 28.01.2016 року провести паспортизацію та інвентаризацію відходів на СТОВ "Вперед";

- пунктом 8 приписано до 23.12.2015 року заключити договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

- пунктом 15 приписано до 08.12.2015 року надати до Держекоінспекції інформацію стосовно кількості спожитої води СТОВ "Вперед" за період з 12.11.2012 року по 12.11.2015 року;

- пунктом 16 приписано у п'ятиденний строк після отримання дозволу на спеціальне водокористування надати до Держекоінспекції інформацію стосовно кількості спожитої води СТОВ "Вперед" з моменту отримання дозволу до 27.11.2015 року;

- пунктом 17 приписано до 08.12.2015 року надати до Держекоінспекції інформацію стосовно кількості спожитої води СТОВ "Вперед" за період з 27.11.2015 року по 30.11.2015року ;

- пунктом 18 приписано до 04.03.2016 року отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) на СТОВ "Вперед".

Не погоджуючись з приписом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 30.11.2015 року №02-25/75 в частині пунктів 1, 3, 5, 6, 7, 8, 15, 16, 17, 18, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування припису в частині.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування п.п. 3, 5, 7, 8 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 30.11.2015 року № 02-25/75, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні останніх, діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Положенням Про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011 визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України і Міністра, а також цим Положенням.

Основними завданнями Держекоінспекції України, зокрема, є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (далі по тексту - Порядок №464) визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Пунктом 4.22. Порядку встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно пункту 4.25. Порядку, строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що припис органу державного нагляду (контролю) - Державної екологічної інспекції - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень в термін, що не перевищує шість місяців.

Так, судовим розглядом встановлено, що пунктом 3 СТОВ «Вперед» приписано до 04.02.2016 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки Держекоінспекцією зафіксовано використання зварювального апарату, ЗАВ (БЦС-50), МС-40/20, "Пектус", зерновантажувачі ЗПС-60, ЗПС-90, ЗПС-100, склади для зберігання зерна (4 шт), ділянка зберігання техніки, склад ПММ без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що, на думку відповідача, є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

За змістом статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Під забруднюючою речовиною розуміється речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. При цьому, викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Таким чином, викидами забруднюючих речовин вважається надходження в атмосферне повітря речовин хімічного або біологічного походження, що справляють негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами необхідно суб'єктам господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, які справляють негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлює Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року N 302.

Відповідно до даного Порядку, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Отже, законодавець встановив обов'язок отримувати даний дозвіл тим підприємствам, які експлуатують об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1780 затверджено Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, у якому зазначено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди.

На виконання вказаного Порядку Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було видано наказ від 16.08.2004 року № 317, яким затверджено Перелік типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.

Перелік є вичерпним, до якого зварювальний апарат, ЗАВ (БЦС-50), МС-40/20, "Пектус", зерновантажувач ЗПС-60, ЗПС-90, ЗПС-100, склад для зберігання зерна (4 шт.), ділянка зберігання техніки, склад ПММ не віднесено.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що Державна екологічна інспекція у Харківській області не мала змоги провести відповідні лабораторні вимірювання ймовірних джерел викидів у зв'язку з відсутністю відповідного обладнання з огляду на положення пункту 4.6. Порядку №464, відповідно до якого, при здійсненні перевірок на об'єктах, діяльність чи експлуатація яких пов'язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб'єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених нормативів.

У відповідності до п.4.7. Порядку №464, Державні інспектори під час здійснення перевірок мають право: вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю; давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Державною екологічною інспекцією Харківській області під час судового розгляду не надано належного документального підтвердження того, що позивачем у його діяльності здійснюються саме викиди забруднюючих речовин, що справляють негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час проведення перевірки СТОВ «Вперед» на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якого складено акт, не було вчинено відповідних дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з'ясування чи дійсно позивачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що п. 3 припису від 30.11.2015 року № 02-25/75 є неправомірним, оскільки відповідачем не доведено, що СТОВ «Вперед» здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо пункту 5 оскаржуваного припису колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, пунктом 5 припису від 30.11.2015 року № 02-25/75 зобов'язано СТОВ "Вперед" налагодити ведення первинного поточного обліку відходів по формі 1-ВТ у відповідності до наказу Міністерства оборони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 року №342.

Слід зазначити, що державному обліку підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України відповідно до Закону України "Про відходи".

Державний облік відходів - це єдина державна система збирання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання відомостей про відходи під час їх утворення та поводження з ними.

Державний облік відходів ведеться з метою уникнення неконтрольованого накопичення небезпечних, у тому числі радіоактивних, відходів і забезпечення оперативного контролю за їх місцезнаходженням, переміщенням, умовами зберігання та захоронення. Державний облік відходів передбачає: паспортизацію та інвентаризацію відходів; ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення, утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів та державного реєстру радіоактивних відходів; ведення державного кадастру сховищ радіоактивних відходів і переліку місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів.

Підприємства повинні вести первинний облік відходів відповідно до типових форм первинної облікової документації з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Також для відображення господарських операцій підприємства може використовувати як відповідні типові форми первинного обліку, так й інші первинні документи, що фіксують факти здійснення цих операцій.

Відповідно до "Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року № 2034, такий облік ґрунтується на даних спостережень за утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними і охоплює ведення первинного обліку відходів та державної статистичної звітності про них. Первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням відповідної нормативно-технічної, бухгалтерської та іншої документації. Зазначені відомості використовують для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Згідно із Законом України "Про відходи", суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Відповідно до п. 3 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 року N 342 « Про затвердження типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення, первинний облік за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом, здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами-підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.

Враховуючи те, що під час судового розгляду справи Державною екологічною інспекцією у Харківській області не надано доказів того, що від провадження господарської діяльності СТОВ "Вперед" утворюються відходи, колегія суддів приходить до висновку, що пункт 5 оскаржуваного припису є таким, що не відповідає чинному законодавству.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що на території СТОВ «Вперед» розташовуються відходи металобрухту та відпрацьованого мастила, з огляду на наступне.

Як вбачається з пояснень представника позивача, виявленим металобрухтом є частини сільськогосподарської техніки, яка вийшла з ладу. При цьому, зазначає, що останню використовує у господарській діяльності, а саме для ремонту діючої сільськогосподарської техніки. Також вказує, що частина відпрацьованого мастила після відстоювання повторно заливається до двигунів техніки, а густий осад використовується для змащування деталей та механізмів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між СТОВ «Вперед» та ТОВ «Юпітер Еко» 03.01.2015 року укладено договір № 12/03-15 про надання послуг на здійснення комплексного обслуговування у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, оброблення, зберігання, утилізація, знешкодження) (а.с. 42).

Щодо пункту 7 припису від 30.11.2015 року № 02-25/75, яким приписано провести паспортизацію та інвентаризацію відходів на СТОВ "Вперед", колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1999 року № 2034 затверджено Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів.

Цей Порядок встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов'язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними (далі - підприємства).

Під інвентаризацією відходів, згідно з цим порядком, слід розуміти комплекс разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними.

Паспортизація відходів - процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико-хімічні, технологічні, екологічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також про технології їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Пунктами 8, 9 вказаного Порядку передбачено, що інвентаризація відходів проводиться на загальних методологічних засадах відповідно до законодавства. Паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними. Паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 «Класифікатор відходів» та номенклатури відходів.

Форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Мінприроди за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням з МОЗ.

На кожне місце (об'єкт) зберігання відходів повинен бути складений спеціальний паспорт, у якому зазначаються технічні характеристики місця, найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їхній кількісний та якісний склад, походження, а також відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць (об'єктів).

На підставі наведеного вище, враховуючи те, що під час судового розгляду справи Держекоінспекцією не надано доказів того, що від провадження господарської діяльності СТОВ "Вперед" утворюються відходи або здійснюються операції поводження з ними, колегія суддів приходить до висновку, що пункт 7 оскаржуваного припису є таким, що не відповідає чинному законодавству.

Щодо пункту 8 припису Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 30.11.2015 року № 02-25/75, яким зобов'язано СТОВ "Вперед" заключити договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності СТОВ "Вперед" є вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», господарська діяльність у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів підлягає обов'язковому страхуванню, умови та порядок якого визначаються законодавством.

Статтею 7 Закону України "Про страхування", визначено перелік видів обов'язкового страхування, серед якого з поміж іншого, є певні види страхування, які можна віднести до обов'язкового "екологічного страхування", а саме: страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Згідно з ч.2 ст. 7 Закону України «Про страхування», для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва у відповідності до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» розглянуто проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів».

12 листопада 2012 року за результатами розгляду проекту Державної службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення №732 «Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта».

На час розгляду справи «Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів» не затверджений.

Таким чином, натепер не може бути реалізована норма ст. 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо обов'язкового страхування господарської діяльності у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, оскільки умови та порядок цього страхування не визначені законодавством.

При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять листи-відповіді страхових компаній ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (від 08.06.2016 року №361), ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (від 03.06.2016 № 2065), ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на звернення СТОВ «Вперед» з проханням укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, якими позивачу відмовлено в укладені вищезазначеного договору у зв'язку з відсутністю порядку та правил проведення такого страхування. (а.с.152, 154, 156).

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції не надано відповіді, щодо механізму виконання позивачем п.8 Припису

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що пункт 8 оскаржуваного припису необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що Державна екологічна інспекція у Харківській області при винесенні пунктів 3, 5, 7, 8 припису від 30.11.2015 року № 02-25/75, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування п.п. 3, 5, 7, 8 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 30.11.2015 року № 02-25/75 є обґрунтованими, а відтак в даній частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 по справі № 820/12120/15 в частині відмови у задоволенні позову, не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч. ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1, ч.3, ч.6 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

На аркуші справи 149 знаходиться оригінал платіжного доручення від 16.06.2016 року № 283 про сплату Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Вперед» судового збору у розмірі 1339,80 грн. за подання апеляційної скарги.

Оскільки апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вперед» задоволено, то відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вперед» судовий збір у розмірі 1339,80 грн. за подання апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВПЕРЕД" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. по справі № 820/12120/15 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

В цій частині прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВПЕРЕД" задовольнити.

Скасувати пункти 3,5,7,8 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 30.11.2015 року № 02-25/75.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ - 37999518) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ВПЕРЕД" (62122, Харківська область, Богодухівський район, с. Сінне, вул. Леніна, 18, код ЄДРПОУ - 00705516) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений 04.10.2016 р.