Справа № 761/6144/15-ц
Провадження № 2/761/26/2016
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Бешировій Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», про відшкодування збитків, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 20 лютого 2015 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - Відповідач № 1), Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району» (далі - Відповідач № 2), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі - Відповідач № 3), про відшкодування збитків внаслідок багаторазового залиття квартири.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, яка була придбана ним за договором купівлі-продажу від 05.12.2002р. Вказує, що 05.12.2002р. між ним та КП ЖЕК № 1004 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі - Договір) і, що відповідно до розділу 1 вказаного договору, КП ЖЕК № 1004 забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 141,2 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а він приймає участь у витратах на виконання вказаних робіт. Зазначає, що, купуючи вищевказану квартиру у будинку, який був побудований у 1903 році та перебуває на обліку як пам'ятка мистецтва та архітектури місцевого значення, він передбачав, що йому доведеться докласти багато зусиль і коштів щоб привести квартиру до належного стану, але розпочавши ремонт у придбаній квартирі ним було встановлено, що технічний стан несучих та захисних конструкцій будівлі знаходяться в непридатному для нормальної експлуатації технічному стані. Вказує, що він неодноразово звертався до керівництва КП ЖЕК № 1004, КП УЖГ, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації із заявами про проведення термінового капітального ремонту будівлі. Проте, його заяви та звернення були залишені без належного реагування з боку Відповідачів, у зв'язку з чим за власний рахунок та власними силами ним було проведено ремонт покрівлі. Крім цього, зауважує, що внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків з боку Відповідачів, відбувалось неодноразове залиття його квартири. Вказує, що згідно з висновком ТОВ «Судово-Експертний Альянс», вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, утворених внаслідок багаторазового залиття квартири, що спричинило руйнування, обвалення перекриття у квартирі, погіршення технічного стану інших конструктивних та оздоблювальних елементів квартири, становить 77 023 грн. Вважає вказану суму збитками, які на його думку мають бути відшкодовані Відповідачами. Крім того, зауважує, що ним було сплачено 4 500 грн. на проведення будівельно-технічного дослідження. Просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідачів у судовому порядку, солідарно, на його користь 81 523 грн. з яких 77 023, 20 грн. матеріальні збитки та 4 500 грн. - витрати на проведення будівельно-технічного дослідження.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представники Відповідача № 2 та Відповідача № 3 заперечували проти позову, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.
Представник Відповідача № 1 у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позову, мотивуючи його безпідставністю. При цьому зауважила, що на час придбання квартири у власність, Позивачеві було відомо про її неналежний санітарний стан і, що квартира потребує капітального ремонту і, що діючим житловим законодавством передбачено обов'язок саме власників утримувати помешкання у належному стані. Зауважила, що ремонт покрівлі відноситься до ремонту капітального, який відноситься до відання власника будинку, а не балансоутримувача. Вказала, що Відповідач № 1 не є власником будинку, у якому розташована квартира Позивача і, що Відповідач № 1 з 2007 року не є балансоутримувачем вказаного будинку, у зв'язку з чим повернув його територіальній громаді міста Києва, як власнику. При цьому представник Відповідача № 1 подала заяву про застосування судом позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення Позивача його представника, представників Відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши у судовому засіданні докази у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, Позивач є власником квартири АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу квартири, укладеного від 05 грудня 2002 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Із матеріалів справи вбачається, що 05.12.2002р. між КП ЖЕК № 1004 та Позивачем було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі - Договір).
Відповідно до розділу 1 вказаного Договору, КП ЖЕК № 1004 забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 141,2 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а Позивач приймає участь у витратах на виконання вказаних робіт.
Проте вказаний Договір 01.01.2006р. втратив чинність на підставі п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Станом на момент звернення Позивача до суду, договір про надання житлово-комунальних послуг між Позивачем та відповідними виконавцями не укладено, що не заперечується сторонами.
Разом з тим Позивач вказує, що він зазнав матеріальної шкоди, у зв'язку з протиправною бездіяльністю Відповідачів у справі, їх небажанням ними виконувати свої прямі обов'язки, у зв'язку з чим просив стягнути матеріальну шкоду, внаслідок залиття його квартири.
Судом встановлено, що впродовж 2003-2013 років відбувалось залиття квартири № 12, у зв'язку із протіканням даху, про що свідчать акт обстеження квартири, складений ЖЕК № 1004 від 28.01.2003р. № 111/42, заява-звернення Позивача до ЖЕК № 1004 від 08.02.2005р., довідки ЖЕК № 1004 від 06.07.2005р. та № 291, акт обстеження квартири, складений КП ЖЕК «Ярославська» від 15.03.2011р., листи КП ЖЕК «Ярославська» № Ч-141 від 10.05.2011р., лист КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» від 29.01.2013р. Крім цього, зазначені обставини щодо залиття приміщень квартири Позивача внаслідок протікання даху не заперечуються самими представниками Відповідачів. Тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини щодо залиття квартири Позивача внаслідок протікання даху є такими, що визнані сторонами, а тому не підлягають доказуванню.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже законодавцем встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на Позивача обов'язок доказування вини Відповідачів у заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди Відповідачами та її розмір.
Зі змісту зазначеної норми матеріального закону випливає висновок про те, що підставою для майнової відповідальності особи є сукупність наступних складових: 1) неправомірність рішень, дій або бездіяльності особи, 2) існування майнової шкоди та 3) причинний зв'язок між неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи та спричиненою майновою шкодою. Тобто, саме ці обставини, в тому числі, вина Відповідачів в залитті та розмір саме матеріальної шкоди, підлягають доказуванню в даній цивільній справі.
В якості обґрунтування розміру збитків, завданих Позивачеві, останнім надано висновок експертного будівельно-технічного дослідження, складений ТОВ «Судово-експертний альянс», кошторис та перелік робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, утворених внаслідок багаторазового залиття приміщень в квартирі № 12, що спричинило руйнування, обвалення перекриття у квартирі. Згідно вказаного дослідження вартість таких ремонтно-будівельних робіт складає 77 023 грн. 20 коп.
Крім того, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 14 від 29 грудня 2014 року, за проведення вказаного дослідження Позивачем сплачено 4 500 грн.
Згідно зі ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Крім цього, відповідно до ст.ст. 59-60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно Статуту Відповідача № 3, останній забезпечує ефективне використання, збереження та утримання в належному стані комунального майна, що закріплено за підприємством на праві господарського відання. Здійснювати капітальний ремонт й оновлення основних фондів (п. 5.2.5.).
Аналогічна норма міститься у Статуті Відповідача № 1. крім того, останній зобов'язаний утримувати і зберігати комунальне майно, що надане підприємству в господарське відання (п.п. 5.2.1, 5.3).
Крім того, згідно умов Договору № 13/3 про закупівлю послуг з традиційного прибирання (санітарно -технічного обслуговування будинків і прибудинкових територій) за комунальні кошти, укладеного від 01 лютого 2012 року (тобто, на час виникнення спірних правовідносин), Відповідач № 2 зобов'язаний своєчасно вживати заходів щодо уникнення та ліквідації аварійних ситуацій, пов'язаних з технічним станом житлових будинків та їх інженерним обладнанням; відшкодувати збитки, завдані майну, житловому приміщенню, у випадку надання неякісних послуг (п.п. 3.2.3, 3.2.4).
З огляду на викладене, представниками Відповідачів належними доказами не спростовано, що внаслідок саме їх протиправних дій, а саме бездіяльності, відбувалось багаторазове залиття приміщень квартири № 12, яка належить на праві власності Позивачеві. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Разом з тим, оскільки представниками Відповідачів не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності вини у їх діях, а отже й неможливості визначення ступеню вини кожного із Відповідачів, суд вважає, що вказану суму матеріальної шкоди необхідно стягнути порівну з кожного із Відповідачів.
Щодо заяви представника Відповідача № 1 про застосування позовної давності суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України закріплено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Судом встановлено, що Відповідач № 3, листом від 02.03.2012р. № 205 відмовив Позивачеві у зарахуванні чи поверненні коштів у розмірі 45 244 грн., витрачених Позивачем на усунення насідків залиття квартири. Отже, суд вважає що початок перебігу позовної давності слід обраховувати саме з дати відмови Відповідачем № 3 у зарахуванні чи поверненні коштів Позивачеві, тобто з дня коли Позивач дізнався про порушення або невизнання своїх прав. При цьому, до цієї дати, відповідно до листів КП ЖЕК «Ярославська» від 10.05.2011р., КП «УЖГ» від 15.08.2011р., КП «Керуюча дирекція» від 02.03.2012р., Відповідачі визнавали (погоджувались) у той, чи інший спосіб, вирішити питання відшкодування матеріальних збитків, але не дійшли між собою згоди.
Таким чином, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що у судовому засіданні Позивачем належним чином доведено факт заподіяння та розмір шкоди, завданої Відповідачами, а останніми належним чином не доведено відсутність своєї вини, суд вбачає підстави для задоволення позову.
При цьому, задовольняючи позов про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок залиття, суд також прийшов до висновку про необхідність стягнення із Відповідачів витрат у розмірі 4 500 грн., сплачених Позивачем за проведення дослідження щодо встановлення матеріального збитку.
Крім того, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, із Відповідачів на користь Позивача підлягає присудженню судовий збір у розмірі 815 грн. 24 коп.
А всього на користь Позивача підлягає стягненню сума у розмірі 82 338 грн. 44 коп., або із Відповідачів на користь Позивача підлягає стягненню сума у розмірі по 27 446 грн. 15 коп., з кожного.
Крім того, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, із Відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 2 024 грн. 92 коп., з кожного.
З урахуванням викладеного, на підставі статтей 22, 322, 1158-1160, 1166 Цивільного кодексу України, статтей 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись статтями 10, 11, 59-60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», про відшкодування збитків - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.
Стягнути із Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Код ЄДРПОУ 31731838) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 27 446 (двадцять сім тисяч чотириста сорок шість) гривень 15 коп.
Стягнути із Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району» (Код ЄДРПОУ 34966048) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 27 446 (двадцять сім тисяч чотириста сорок шість) гривень 15 коп.
Стягнути із Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (Код ЄДРПОУ 34966254) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 27 446 (двадцять сім тисяч чотириста сорок шість) гривень 15 коп.
Стягнути із Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Код ЄДРПОУ 31731838) на користь держави судовий збір у розмірі 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) гривні 92 коп.
Стягнути із Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району» (Код ЄДРПОУ 34966048) на користь держави судовий збір у розмірі 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) гривні 92 коп.
Стягнути із Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (Код ЄДРПОУ 34966254) на користь держави судовий збір у розмірі 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) гривні 92 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.
СУДДЯ :
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2016 |
Оприлюднено | 10.10.2016 |
Номер документу | 61816772 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні