Постанова

від 03.10.2016 по справі 817/379/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"03" жовтня 2016 р. Справа № 817/379/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників:

від відповідача- Довгалюк І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області з адміністративним позовом у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 06.10.2015 №0004621501, з підстав відсутності порушень, обумовлених актом №25/17-16-15-01/38485617 від 17.09.2015року та відсутності повноважень у відповідача на визначення податкових зобов'язань за даними камеральної перевірки.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2016року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 06.10.2015 №0004621501.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 4961,66 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що актом №25/17-16-15-01/38485617 від 17.09.2015 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Володимирська фабрика гофротари", код ЄДРПОУ 38485617 за березень 2015 року встановлено порушення п. 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) завищено рядок 20.2.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.09.2015 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, складено акт №25/17-16-15-01/38485617 від 17.09.2015 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Володимирська фабрика гофротари", код ЄДРПОУ 38485617 за березень 2015 року.

За даними вказаного акту перевірки відповідачем встановлено порушення п. 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Зокрема перевіркою встановлено, що за даними декларації з податку на додану вартість за березень № НОМЕР_1 від 20.04.2015 року встановлено включення до від'ємного значення, у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200.3 ст.200 Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (рядок 20.2) декларації в сумі 367473 грн., відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних збільшення реєстраційної суми відбулося 16.04.2015 року, про що ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" повідомлено листом №12439/17-16-15-01-07 від 10.06.2015 року.

На підставі обумовлених висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №0004621501 від 06.10.2015 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 220518грн.- основний платіж та у сумі 110259грн- штрафна санкція.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Володимирська фабрика гофротари" подано декларацію з податку на додану вартість за березень №9073686952 від 20.04.2015 року, в рядку 18 якої задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) в сумі 220518 грн. В рядку 20 вказаної декларації позивачем відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, яке складається з рядка 20.2, до складу якого позивач відніс суму залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної п. 200 -1.3 ст. 200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 367 473грн.

Відповідно до даних декларації з податку на додану вартість та пояснень сторін 367 473грн - це сума від'ємного значення, яка виникла (була задекларована) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року.

Згідно з пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:

або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 200.3 статті 200 розділу V Кодексу (далі - реєстраційна сума) , з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу);

або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Відповідне рішення платник податку відображає у заяві в додатку 2 до декларації.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ "Розрахунки за звітний період" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Міністерством фінансів України 23.01.2015 року №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №102/26547, рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200.3 статті 200 розділу V Кодексу, на яку платних має право зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення реєстраційної суми . Суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів обліковуються у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких такі суми виникли.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2015року позивачем було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015року, де в додатку №2 (а.с. 103) у графі 7 таблиці 1 додатку №2 до вказаної декларації не зазначено суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, при поданні у березні 2015року декларації за лютий 2015року, відповідач не відобразив у встановленому порядку у додатку №2 до вказаної декларації відповідного рішення згідно вимог пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу щодо збільшення реєстраційної суми, а як наслідок не могло відбутися одночасного збільшення у березні 2015року розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Як слідує з матеріалів справи, збільшення розміру реєстраційної суми відбулося лише у квітні 2015року при поданні додатку №2 до декларації за березень 2015 року в якому позивачем було дотримано приписів законодавства щодо відображення відповідного рішення у заяві (додаток 2 до декларації, згідно підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо порушення позивачем п.8 розділу ІІІ "Розрахунки за звітний період" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Міністерством фінансів України 23.01.2015 року №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547 та п.33 підрозділу 2, розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами і доповненнями) при заповненні рядка 20.2 декларації з ПДВ за березень 2015року.

Також колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо безпідставності, здійсненої відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих показників у податковій звітності та визначення за її наслідками податкових зобов'язань.

Повноваження відповідача на визначення грошових зобов'язань в тому числі і за наслідками камеральної перевірки закріплені п.54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України.

З положень п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 та п.76.1 ст. 76 ПК України вбачається, що предметом камеральної перевірки є правильність відображення з методологічної та арифметичної точок зору показників, необхідних для обчислення бази оподаткування. Така перевірка проводиться на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість в тому числі даних Єдиного реєстру податкових накладних.

За наведених положень законодавства, відповідачем правомірно у межах камеральної перевірки здійснено методологічні та арифметичні дослідження правильності відображення позивачем показників декларації згідно приписів Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Міністерством фінансів України 23.01.2015 року №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №102/26547 та положень п.33 підрозділу 2, розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ.

Отож, наведені позивачем у позовній заяві та запереченнях на апеляційну скаргу доводи (щодо відсутності порушень, обумовлених у акті №25/17-16-15-01/38485617 від 17.09.2015року та щодо відсутності повноважень у відповідача на визначення податкових зобов'язань за даними камеральної перевірки) не дають підстав для висновку суду щодо протиправності прийнятого відповідачем рішення. Відтак, у задоволенні позову із наведених позивачем підстав слід відмовити .

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" травня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" АДРЕСА_1,33027

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,