Постанова

від 29.09.2016 по справі 816/3449/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/3449/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1І,,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№9) до відповідача Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

01.09.2014 Машівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№9) (надалі - позивач або Машівська виправна колонія) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення № 2 від 26.11.2013 про застосування штрафних санкцій у розмірі 11768,97 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 позовну заяву Машівської виправної колонії до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2016 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні 12.07.2016 усною ухвалою суду допущено заміну Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на її правонаступника - Карлівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач або Карлівська ОДПІ).

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, під час подання до управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за березень 2013 року (№2/1158 від 08.04.2013) бухгалтером установи в електронному вигляді помилково не подано таблицю 4 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами". Водночас, під час виплати грошового забезпеченню рядовому і начальницькому складу за березень 2013 року перерахування єдиного соціального внеску проведено в повному обсязі. Після проведеної звірки установою при поданні Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2013 року у пункті 6 таблиці 4 відображено суму, на яку збільшено єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх періодах, 47075,86 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, зокрема зазначила, що за результатами позапланової виїзної перевірки Машівської ВК щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб контролюючим органом підтверджено факт заниження Машівською виправною колонією суми єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у березні 2013 року, у сумі 47075,86 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, Машівська виправна колонія (код ЄДРПОУ 08564251) зареєстрована у якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Карлівської ОДПІ.

У період з 05.11.2013 по 11.11.2013 посадовими особами Машівського відділення Карлівської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Машівської виправної колонії щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 05.11.2013, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 05.11.2013 та дотримання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Міндоходів за період з 01.01.2013 по 05.11.2013 /а.с. 7-19/.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 18.11.2013 №000175/16-19/-08564251, у якому зафіксовано заниження суми єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок, у березні 2013 року в сумі 47075,86 грн, чим порушено пункт 7.1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Дана помилка виправлена самостійно в звітності за серпень місяць, платником донараховано єдиний внесок у сумі 47075,86 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки 26.11.2013 Машівським відділенням Карлівської ОДПІ прийнято рішення №2, яким у зв'язку з порушенням Машівською виправною колонією пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за наслідком якої платником самостійно донараховано 47075,86 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вирішено застосувати до Машівської виправної колонії штрафні санкції у розмірі 11768,97 грн /а.с. 59/ .

Позивач не погодився з рішеннями №2 від 26.11.2013 та звернувся з адміністративним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню від 26.11.2013 №2, суд виходить з наступного.

Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є, зокрема: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ "III. Форми та строки подання звіту" Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.5, 3.6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Судом встановлено та не оспорюється позивачем, що Машівська виправна колонія, подаючи 08.04.2013 до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за березень 2013 року, не подала таблицю 4 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами". Розмір єдиного соціального внеску, не відображеного в звіті, становив 47075,86 грн.

Зазначена сума внеску відображена при поданні Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2013 року у пункті 6 таблиці 4 та виправлено помилку, допущену в попередніх періодах, у сумі 47075,86 грн.

Водночас, за результатами перевірки відповідачем встановлено заниження суми єдиного внеску в березні 2013 року у зв'язку з неподанням позивачем таблиці 4.

При цьому, Карлівська ОДПІ у спірному рішення зазначила про виявлені порушення Машівською виправною колонією пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Проте суд зазначає, що цей пункт відсутній у вказаній статті Закону.

Також, застосовуючи до позивача штрафні санкції, відповідач керувався пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно з яким (у редакції, чинній на момент винесення спірного рішення) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Так, станом на 08.04.2013 (станом подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за березень 2013 року) діяла редакція пункту 4 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якої Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цей пункт виключено згідно із Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 № 406-VII.

Отже, на момент винесення спірного рішення про застосування штрафних санкцій не була передбачена Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових рішень.

Таким чином, відповідачем - суб'єктом владних повноважень притягнуто до відповідальності позивача за порушення, яка не було передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тобто фактично застосовано заходи відповідальності на підставі законодавства, яке не було чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на те, що рішення №2 від 26.11.2013 є правовим актом індивідуальної дії, яке відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати рішення №2 від 26.11.2013.

Отже, позовні вимоги Машівської виправної колонії є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№9) до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №2 від 26.11.2013.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39788132) на користь Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№9) (ідентифікаційний код 08564251) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04.10.2016.

Суддя Т.С. Канигіна