Ухвала

від 04.10.2016 по справі 812/922/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року справа №812/922/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Васильєвої І.А.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 р. у справі № 812/922/16 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено. (арк.справи 54-56)

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (арк.справи 63-69)

Позивачем 26 вересня 2016 року заявлено клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції, яке задоволено ухвалою суду від 26 вересня 2016 року. Судом, який повинен забезпечити проведення відеоконференції, визначений Луганський окружний адміністративний суд.

Однак, 28 вересня 2016 року до Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло повідомлення з Луганського окружного адміністративного суду про неможливість забезпечення проведення відеоконференції в зв'язку з відсутністю технічної можливості, про що повідомлено позивача.

В зв'язку з цим апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Круглівської сільської ради Сватівського району Луганської області від 27 квітня 2016 року позивачу було відмовлено у виділенні земельної ділянки, оскільки бажана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та враховується в землях сільськогосподарського призначення державної власності - резервному фонді контур №1 площею 15 га. Рекомендовано звернутися до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області (арк.справи 11).

06.06.2016 позивач звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Круглівській сільській раді Сватівського району Луганської області для ведення особистого селянського господарства та передачі зазначеної земельної ділянки у власність. До заяви було додано: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, графічні матеріали із зазначеним бажаним місцем розташування земельної ділянки, посвідчення учасника бойових дій (арк.справи 13).

У відповідь на клопотання позивача ГУ Держгеокадастру у Луганській області листом № ДС-ДС-Д-866/0-420/21-16 від 23 червня 2016 року (а.с.14) повідомило, що витребувана земельна ділянка знаходиться в межах земельної ділянки загальною площею 15,0000 га (кадастровий номер 4424082200:25:001:0081), яка передана в оренду СФГ В«БарабашовоВ» . Враховуючи викладене, ГУ Держгеокадастру у Луганській області не може надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення витребуваної земельної ділянки, однак позивач має право звернутися до Головного управління з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки (арк.справи 14).

Земельна ділянка, яка є предметом спору, знаходиться в межах земельної ділянки загальною площею 15,0000 га (кадастровий номер 4424082200:25:001:0081) передана в оренду СФГ В«БарабашовоВ» відповідно до договору оренди землі від 01.04.2005 року, зареєстрованого у Сватівському районному комплексному відділі Луганської регіональної філії центру Державного земельного кадастру від 06.07.2005 року за №240822/040541700001 та додаткової угоди до вищезазначеного договору від 12.05.2010 року, зареєстрованої у Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК від 20.05.2010 року за №041041700084 строком на 15 років (арк.справи 25-31).

Право власності на землю гарантується Конституцією України. Згідно з частиною 2 статті 14 це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно статті 33 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Розмір земельної ділянки, яка може бути безоплатно надана з земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, визначений статтею 121 ЗК України.

Так, відповідно до другого пункту частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач звертався до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства 06 червня 2016 року, в той час коли СФГ В«БарабашовоВ» користувалось вказаною земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі від 01 квітня 2005 року та додаткової угоди до вищезазначеного договору від 12.05.2010 року.

Отже, на виконання вимог статей 116, 118 Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності (тобто із вільних земельних ділянок) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області не мало правових підстав для надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в користуванні СФГ В«БарабашовоВ» відповідно до договору оренди землі від 01 квітня 2005 року та додаткової угоди до вищезазначеного договору від 12.05.2010 року, тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо невідповідності договору оренди вимогам, які передбачені законодавством для його складання та реєстрації, колегія суддів зазначає, що договір оренди вищезазначеної земельної ділянки від 01.04.2005 року, зареєстрований у Сватівському районному комплексному відділі Луганської регіональної філії центру Державного земельного кадастру від 06.07.2005 року за №240822/040541700001 та додаткова угода до вищезазначеного договору від 12.05.2010 року, зареєстрована у Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК від 20.05.2010 року за №041041700084, не є предметом спору у даній справі та може бути оскаржений позивачем до суду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 р. у справі № 812/922/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2016 р. у справі № 812/922/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: І.А. Васильєва

ОСОБА_2