Постанова

від 04.10.2016 по справі 2а-9423/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2016 року 08:45 №2а-9423/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Магнат Дизайн Центр» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне підприємство «Магнат Дизайн Центр» (надалі - позивач або ПП «Магнат Дизайн Центр») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач або ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0001112260.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акта перевірки від 07.03.2012 № 19/22-205/30659728 про порушення ПП «Магнат Дизайн Центр» податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» є незаконними та не відповідають обставинам фактичної дійсності. Позивач зазначає про наявність у нього всіх необхідних та належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. За наведених обставин позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування до сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) протиправним та просить його скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2012 у справі № 2а-9423/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012, позов ПП «Магнат Дизайн Центр» задоволений повністю, а саме прийнято рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0001112260.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 скасовано, а справу № 2а-9423/12/2670 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016 вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій у справі були скасовані у зв'язку з наступним. Проаналізувавши норми п, 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суд касаційної інстанції дійшов висновку, що за змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 ст. 201 ПК) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту, задекларованих за податковими накладними, виписаними ТОВ «Нью Стар», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ДПІ, поряд із доводами про відсутність цих постачальників за своїм місцезнаходженням, відсутність у них основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та поставки, зокрема, звертала увагу суду на обставини щодо анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» 12.09.2010.

Під час розгляду даної справи суди обох інстанцій не встановили обставини щодо того, чи був контрагент позивача зареєстрованим платником ПДВ на дати виписування податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, як і обставини реального характеру поставки відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум грошових зобов'язань із ПДВ.

Також, Вищий адміністративний суд України зауважив, що враховуючи надані ДПІ докази щодо податкової поведінки ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» як підприємств, керівні особи яких приховують інформацію щодо діяльності яких перед контролюючими органами, суд при вирішенні спору відповідно до вимог ст. 7, ч. 4 та 5 ст. 11 КАС України, якими запроваджено принцип офіційного з'ясування обставин в адміністративному судочинстві, повинен був дослідити належним чином обставини щодо поставки товарів та послуг цими постачальниками на адресу позивача. В коло таких обставин входять, зокрема обставини щодо транспортування позивачу від ТОВ «Нью Стар» товарів, допустимим доказом чого є належним чином оформлена товарно-транспортна накладна.

Під час нового розгляду справи Вищий адміністративний суд України рекомендував суду взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Нью Стар», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», за наслідками виконання яких позивач сформував податковий кредит у власному податковому обліку, дати анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», в залежності від чого встановити право останнього на виписку податкових накладних. З цією метою, в разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 2а-9423/12/2670 між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Кобилянського К.М.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача у відповідному судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на правову позицію наведену в письмових запереченнях та поясненнях , де зазначено про обґрунтованість висновків акта перевірки та, відповідно, правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні, суд у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України та за згодою сторін, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Крім того, у відповідному судовому засіданні суд відповідно до ст. 55 КАС України здійснив заміну відповідача (ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Магнат Дизайн Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Нью Стар» (код ЄДРПОУ 37211870) і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) за період з 01.03.2011 по 31.05.2011, за результатами якої складений акт від 07.03.2012 № 19/22-205/30659728 (далі - акт перевірки). Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем норм п. 198.2, 198.3 і 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 397 698 грн., в тому числі за березень 2011 року у сумі 158 816 грн., за квітень 2011 року - 234 364 грн., з травень 2011 року - 4 518 грн. Суть даного правопорушення, на думку працівника ДПІ, полягає у неправомірному формуванні позивачем податкового кредиту з ПДВ за вказані звітні періоди 2011 року на підставі податкових накладних, отриманих від постачальників товарів і послуг ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

20.04.2012 на підставі цього акта перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0001112260 форми «Р», яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 397 699 грн. (в тому числі 397 698 грн. - за основним платежем та 1 грн. - штрафна санкція).

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, вказане податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 було залишено без змін згідно рішення Державної податкової служби у м. Києві від 26.06.2012 № 3861/10/12-114.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до норми пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» і «б» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі: здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні реквізити. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 та діяв до 16.12.2011.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, положеннями ПК України та Порядку заповнення податкової накладної визначені окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим, у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм абз. 1 п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції чинній на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 цього Закону).

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 К/9991/72258/12, від 21.10.2014 № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 № К/800/6501/14: «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента».

За змістом акта перевірки, висновки відповідача про відсутність у позивача правових підстав для формування показників податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» мотивовані наступним: наявністю акта ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 30.06.2011 № 1374/23-2/37211870 за результатами проведеної перевірки ТОВ «Нью Стар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ. Зокрема, в ході проведеної перевірки названого товариства податковим органом встановлено відсутність ТОВ «Нью Стар» за своїм місцезнаходженням, відсутність первинної (бухгалтерської) документації товариства, анулювання реєстрації платником ПДВ останнього з 29.06.2011. Основним видом господарської діяльності товариства за даними ЄДРПОУ визначено організацію перевезення вантажів. Також за даними поданої товариством податкової звітності за 1-ий квартал 2011 року виявлено відсутність у ТОВ «Нью Стар» основних засобів і нематеріальних активів, задекларовано чисельність працівників в кількості однієї сособи. Податкова декларація з ПДВ за квітень 2011 року подана з нульовими показниками; наявністю акта Ленінської МДПІ у м. Луганськ від 11.11.2011 № 803/23-35554567 за результатми проведеної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010 по 30.09.2011. Зокрема, в ході проведення такої перевірки встановлено відсутність ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за своїм місцезнаходженням, відсутність первинної (бухгалтерської) документації товариства, анулювання реєстрації платником ПДВ з 12.09.2010. За даними довідки з ЄДРПОУ № 289228 від 17.05.2010, виданої органом статистики, наявні відомості про види господарської діяльності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»: розбирання та здійснення будівель; земляні роботи; будівництво будівель; будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; монтаж та встановлення збірних конструкцій; інші спеціалізовані будівельні роботи; діяльність у сфері інжинірингу. ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» має стан 3 (прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). За даними відповідей, отриманих від МКП БТІ у м. Луганськ та УДАІ УМВС України в Луганській області, відомості про зареєстровані за ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» об'єкти нерухомого майна та транспортні засоби відсутні. Задекларовані ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у поданій податковій звітності з ПДВ за перевіряємий період господарські операції результатами перевірки не підтверджені.

Суд встановив, що впродовж 2011 року між ПП «Магнат Дизайн Центр» (в особі гендиректора Горб О.В.), як покупцем/замовником/підрядником, і суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Нью Стар» (в особі директора Дяченко В.В.) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (в особі директора Назарова І.В.), як постачальниками/підрядниками/субпідрядниками, були укладені письмові договори поставок та , а саме:

- договір поставки № 01/03/11 від 01.03.2011 з ТОВ «Нью Стар» (далі - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язується здійснити поставку матеріалів для улаштування підлоги та іншого обладнання (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар. Поставка товару за цим договором проводиться партіями. Асортимент, кількість і ціна товару в партії визначаються виходячи із заявки замовника і вказується у рахунках-фактурах. Поставка товару здійснюється на умовах DDP - приміщення, вказані замовником у відповідній заявці (згідно «Інкотермс-2000»). Постачальник здійснює поставку та монтаж товару в повному обсязі протягом 30 днів з дати виписки рахунку-фактури. Приймання-передача товару за кількістю здійснюється пркдставниками сторін згідно з накладною, та якістю та комплектністю - шляхом зовнішнього оляду товару. При цьому, у випадку, коли замовник не надав свого представника для приймання товару, або при відсутності у представника замовника повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей, постачальник не передає товар замовнику та не несе відповідальності за затримку поставки товару;

- договір поставки № 02/03/11 від 02.03.2011 з ТОВ «Нью Стар» (далі - договір поставки), умовами якого постачальник зобов'язується здійснити поставку коврової плитки та іншого обладнання (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар. В частині інших умов договір ідентичний за змістом договору поставки № 01/03/11 від 01.03.2011;

- договір підряду № 01/04/11 від 01.04.2011 з ТОВ «Нью Стар» (далі - договір підряду), за умовами якого субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника виконувати роботи визначені відповідним додатком до договору, і здати їх підрядникові у встановлений строк. Найменування, обсяги робіт, місце, їх вартість і строк виконання та оплати визначається відповідними додатками до цього договору. Зокрема, згідно додатку № 1 до даного договору субпідрядник має виконати роботи з планування офісних приміщень та установку меблів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, буд. 11-а. Загальна вартість таких робіт складає 36 730,55 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 121,76 грн.). Крім того, відповідно до умов договору, в день підписання відповідного додатку до договору, підрядник передає субпідрядникові необхідну проектну документацію (креслення, схеми або інші документи, що необхідні для виконання робіт). Роботи виконуються з матеріалів і устаткування, наданих субпідрядником. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами з оформленням відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт;

- договір поставки № 04/04/11 від 04.04.2011 з ТОВ «Нью Стар» (далі - договір поставки), умовами якого постачальник зобов'язується здійснити поставку та установку меблів (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар. В частині інших умов договір ідентичний за змістом договору поставки № 01/03/11 від 01.03.2011;

- договір субпідряду № 01/11/10 від 01.11.2010 з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (далі - договір субпідряду), за умовами якого субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника виконувати роботи визначені відповідним додатком до договору і здати їх пядрядникові у встановлені строки, а підрядник зобов'язується прийняти роботи і оплатити їх. Найменування, обсяг робіт, місце, вартість і строк виконання робіт та оплати визначається відповідними додатками до цього договору, які після їх підписання сторонами стають його невід'ємною частиною. Зокрема, відповідно до додатків № 12 від 23.12.2010, № 20 від 07.03.2011, № 21 від 07.03.2011, № 22 від 14.03.2011, № 23 від 14.03.2011, № 24 від 21.03.2011, № 25 від 21.03.2011 предметом робіт визначені: ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях, що знаходяться за адресою: м. Обухів, вул. Київська, буд. 130, АКБ № 1; монтаж сандвіч панелей за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75, 10 поверх Бізнес-центру «Євразія»; монтаж меблів в магазині безлімітної торгівлі ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» в ДП «Аеропорт «Бориспіль» термінал F, 2-ий поверх; улаштування фальшпідлоги за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 11; планування офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 11; улаштування фальш підлоги у АПК № 2 на 12-му і 13-му поверхах за адресою: м. Київ, вул. Амосова, 12; монтаж перегородок за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, 8б відповідно вартість робіт складає 161 309,75 грн. (з ПДВ), 10 200 грн. (з ПДВ), 1 180,56 грн. (з ПДВ), 2 137,34 грн. (з ПДВ), 134 579,45 грн. (з ПДВ), 127 629,65 грн. (з ПДВ), 3 153,50 грн. (з ПДВ). В частині інших умов договір ідентичний за змістом договору підряду № 01/04/11 від 01.04.2011.

Згідно тексту письмових пояснень представника позивача придбані у ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» товари і роботи були використані ПП «Магнат Дизайн Центр» у своїй господарській діяльності, а саме: реалізовані третім особам-покупцям/замовником підрядних робіт згідно відповідних договорів.

На підтвердження правомірності формування витрат за вказаними договорами поставок і підряду позивач надав суду копії наступних документів: заявок на доставку; рахунків-фактур; видаткових накладних, підписаних зі сторони постачальника Дяченком В.В., а зі сторони покупця - ОСОБА_4 на підставі довіреностей; товарно-транспортних накладних (форми № 1-ТН), датованих березнем і квітнем 2011 року; акта виконаних робіт від 26.04.2011, складеного та підписаного керівниками ПП «Магнат Дизайн Центр» і ТОВ «Нью Стар» за результатами виконання робіт з «планування офісних приміщень та установки меблів за адресою - м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, 11-а», кількість робіт - 1 шт.; акта виконаних робіт від 11.03.2011, складеного та підписаного керівниками ПП «Магнат Дизайн Центр» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за результатами виконання робіт з «монтаж сандвіч панелей»; акта виконаних робіт від 15.03.2011, складеного та підписаного керівниками ПП «Магнат Дизайн Центр» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за результатами виконання робіт з «монтаж меблів»; актів виконаних робіт від 21.03.2011 та 22.03.2011, складених та підписаних керівниками ПП «Магнат Дизайн Центр» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за результатами виконання робіт з «улаштування фальшпідлого», «планування офісних приміщень»; акта виконаних робіт від 29.03.2011, складеного та підписаного керівниками ПП «Магнат Дизайн Центр» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за результатами виконання робіт з «монтаж перегородок»; довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, підсумкових відомостей ресурсів, що датовані березнем-травнем 2011 року; податкових накладних; виписок банку по особовому рахунку ПП «Магнат Дизайн Центр» за період з березня по травень, жовтень 2011 року відомостями про перерахування позивачем коштів на користь ТОВ «Нью Стар» (в сумі 2 207 889,67 грн., що перевищує обяг задокументованих господарських операцій 1 846 078,16 грн.) та на користь ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» в сумі 556 727,32 грн.; роздруківок журнал-ордерів та відомостей по субрахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 01.03.2011 по 05.07.2012 в розрізі по контрагентах; свідоцтв платників ПДВ ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»; ліцензії серії АВ № 558208, виданої ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (строк дії з 30.07.2010 по 04.04.2012).

Додатково на обґрунтування наявності у ПП «Магнат Дизайн Центр» економічної мети на укладання спірних договорів позивач надав суду такі документи: копії договорів поставок, договорів на поставку та встановлення меблів, договорів підряду, договорів на виконання робіт з планування офісних приміщень, укладених ПП «Магнат Дизайн Центр», як продавцем/підрядником, у 2010 - 2011 роках з третіми особами-покупцями/замовниками робіт, додатків до таких договорів підряду і первинних документів, оформлених та підписаних ПП «Магнат Дизайн Центр» з покупцями товарів/замовниками робіт (рахунків-фактур, видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ, товарно-транспортних накладних (згідно останніх ПП «Магнат Дизайн Центр» значиться як автопідприємство), актів здачі-прйиняття робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, договірних цін та локальних кошторисів); копії виписок банку по особовому рахунку ПП «Магнат Дизайн Центр» з відомостями про отриманні позивачем кошти від покупців/замовників та перераховані кошти в оплату матеріалів.

Під час розгляду справи суд встановив, що згідно даних з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www. sfs.gov.ua), станом момент укладення спірних договорів та виписок податкових накладних на підставі таких договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Зокрема, реєстрація платника ПДВ ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (індивідуальний податковий номер 355545612365) була анульована 02.11.2011.

За результатами дослідження наданих позивачем документів суд встановив наступне.

По господарським операціям з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»: відсутність у матеріалах справи документальних доказів обміну між позивачем і його контрагентом проектною документацією, планувальними рішеннями, передачі будівельних та інших матеріалів, сандвіч панелей та офісних меблів для монтажу; організаційно-розпорядчих рішень щодо призначення особи (працівника підприємства), уповноваженої на здійснення контролю за ходом виконання робіт на місцях.

По господарських операціях з ТОВ «Нью Стар»: видаткові накладні ТОВ «Нью Стар» на передачу товарів, підписані зі сторони постачальника Дяченком В.В., а зі сторони покупця - ОСОБА_4 на підставі довіреностей. Інші наявні у матеріалах справи документи - товарно-транспортні документи також підписані ОСОБА_4

Зазначені видаткові накладні не містять відомостей про конкретну адресу місця поставки товарів, так само ця інформація відсутня у спірних договорах поставок.

Також з накладних № Н-00000085 від 14.03.2011 на суму 12 190,66 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 031,78 грн.), № Н-00000231 від 29.03.2011 на суму 457 461,92 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 243,65 грн.), № Н-00000150 від 21.03.2011 на суму 9 179,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 529,85 грн.), № Н-00000135 від 18.03.2011 на суму 26 888,53 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 481,42 грн.) і № Н-00000094 від 15.03.2011 на суму 20 647,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 441,25 грн.) вбачається, що вони складені на підставі договору № 02/03/11 від 02.03.2011, що не відповідає даним гр. «вид цивільно-правового договору» податкових накладних ТОВ «Нью Стар», виписаних за аналогічні дати та на аналогічні обсяги поставок на підставі договору № 01/03/11 від 01.03.2011.

З текстів накладних № Н-000241/5 від 27.04.2011 на суму 3 600 грн. (в т.ч. ПДВ - 600 грн.), № Н-000241/4 від 21.04.2011 на суму 15 753,85 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 625,64 грн.), № Н-000241/3 від 19.04.2011 на суму 20 131,36 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 355,23 грн.), № Н-000241/2 від 18.04.2011 на суму 1517,09 грн. (в т.ч. ПДВ - 252,85 грн.) і № Н-000241/1 від 13.04.2011 на суму 66 361,19 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 060,20 грн.) вбачається, що вони складені на підставі договору № 02/03/11 від 02.03.2011, що не відповідає даним гр. «вид цивільно-правового договору» податкових накладних ТОВ «Нью Стар», виписаних за аналогічні дати та на аналогічні обсяги поставок на підставі договору № 04/04/11 від 04.04.2011.

Згідно письмових пояснень представника позивача спірні партії товарів транспортувалися постачальником (ТОВ «Нью Стар») самостійно на адресу ПП «Магнат Дизайн Центр» з оформленням відповідних товарно-транспортних накладних (далі - ТТН).

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії ТТН та заявки на доставку товарів суд з'ясував наступне: автопідприємством значиться ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Нью Стар», замовником та вантажовідправником - ТОВ «Нью Стар», вантажоодержувачем - ПП «Магнат Дизайн Центр», пункт навантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Воронцова, 73, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Куренівська, 21. Перевезення здійснювалися водієм ОСОБА_6 на автомобілях з державним номером НОМЕР_1/НОМЕР_2. В якості товаросупровідних документів зазначені видаткові накладні. Передачу вантажу для перевезення здійснював Дяченко В.В., а отримання вантажу - ОСОБА_4 на підставі певних довіреностей.

При цьому, в текстах цих ТТН відсутні відомості про марку і модель автомобіля (для визначення технічних характеристик транспортного засобу, зокрема, його габаритів та вантажопідйомності), відомості про кількість місць та масу брутто вантажу, а ОСОБА_4 значиться як особа, яка дозволила відпуск товарів від імені вантажовідправника.

Згідно заявок на доставку, підписаних гендиректором ТОВ «Нью Стар» Горб О.В., адресою доставки визначено м. Київ, вул. Куренівська, 21. При цьому, в ході розгляд даної справи позивач без поважних на то причин не підтвердив документально факти уповноваження ОСОБА_4 на отримання ТМЦ від постачальника та підписання первинних документів від імені ПП «Магнат Дизайн Центр» (в матеріалах справи відсутні копії відповідних довіреностей та або аркушів журналу обліку довіреностей, ведення якого в паперовій формі на той час в обов'язковому порядку передбачалося наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»), а також наявність у підприємства на правах власності/користування складських приміщень за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 21 на періоди отримання та реалізації спірних партій товарів.

Cуд вцілому критично ставиться до цих документів, що ідентифікуються позивачем як такі, що були оформлені ТОВ «Нью Стар», оскільки, судом враховуються приписи норм п. 44.6 ст. 44 ПК України, згідно якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зі змісту позовної заяви та акта перевірки позивача вбачається, що зазначені додаткові документи (ТТН, заявки на доставку) підприємством до перевірки не надавалися. Так, само такі документи не були надані й під час розгляду заперечень на висновки акта перевірки, скарги позивача вищестоящим контролюючим органом, та в ході попереднього розгляду цієї справи судами. А тому як наслідок суд приходить до висновку про відсутність таких документів у позивача на момент формування показників податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами та відповідально складання податкової звітності.

Крім того, суд звернув увагу на відсутність у матеріалах справи документальних доказів руху (оприбуткування, обліку та спиання) на підприємстві ТМЦ (товарів), отриманих від постачальника ТОВ «Нью Стар».

Так, у відповідності до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначений рахунок 20 «Виробничі запаси» класу 2 «Запаси». За дебетом цього рахунку 20 відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 20 має, зокрема, такі субрахунки: 201 «Сировина й матеріали», 205 «Будівельні матеріали».

На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» відображаються наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 «Будівельні матеріали»). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на цьому субрахунку.

На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій. На цьому субрахунку не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Згідно тексту акта перевірки позивача, на дослідження працівнику відповідача були надані лише відомості по рахункам бухгалтерського обліку 90 «Собівартість реалізації», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і 64 «Розрахунки за податками й платежами», які не розкривають інформацію про рух придбаних позивачем товарів.

Виходячи з вищенаведених норм матеріального права, правових позицій Вищого адміністративного суду України та встановлених у справі обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва оцінює первинні документи (зокрема, видаткові накладні, заявки на доставку, ТТН, як такі, що містять недостовірні відомості та, як наслідок не підтверджують належним чином реальність виконання спірних господарських операцій та рух матеріальних активів між позивачем та його контрагентами ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Оцінюючи твердження представника позивача про використання придбаних товарів і результатів підрядних робіт у своїй господарський діяльності, а саме шляхом їх реалізації третім-особам покупцям/замовникам згідно поданих до суду договорів, суд зважає на відсутність у матеріалах справи доказів реального надходження на ПП «Магнат Дизайн Центр» товарів від ТОВ «Нью Стар», а також використання в господарській діяльності підрядних робіт від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Зокрема, у випадках окремих договорів підряду склад та порядок таких робіт, період їх виконання не відповідає умовам договорів підряду, укладених позивачем із безпсередніми замовниками таких робіт: за умовами договору підряду № 268/1755/36/1210 від 10.12.2010 (замовник - ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат») та актів форми № КБ-2в і довідок форми № КБ-3 до нього, аналогічних актів і довідок за спірним договором № 01/11/10 від 01.11.2010 підрядні роботи виконуються виключно з матеріалів генпідрядника (ПП «Магнат Дизайн Центр»), що суперечить умовам п. 3.4 ст. 3 такого договору субпідряду з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Документальні докази узгодження позивачем із замовником питання про залучення до процесу виконання будівельно-ремонтних робіт субпідрядної організації ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» в порядку, визначеному п. 3.9 і пп. 3.14.1 п. 3.14 ст. 3 договору № 268/1755/36/1210 від 10.12.2010 , у матеріалах справи відсутні; за даними акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МД-0000016 від 11.03.2011 роботи з планування офісних приміщень та установки меблів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, 11-а на суму 39 301,68 грн. були виконані ПП «Магнат Дизайн Центр» на місяць раніше ніж за договором підряду № 01/04/11 від 01.04.2011 з ТОВ «Нью Стар» (акт виконаних робіт датований 26.04.2011); такі роботи як улаштування фальшпідлоги на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 11 не входять до предмету договору на виконання робіт з планування офісних приміщень № 285 від 22.02.2011 (замовник - ТОВ «Нікомед Україна»).

У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем первинними та іншими документами і спірними господарськими операціями.

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення ПП «Магнат Дизайн Центр» задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ за звітні періоди березень-травень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 397 698 грн., та відповідно вважає їх обґрунтованими і правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0001112260.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову приватного підприємства «Магнат Дизайн Центр» відмовити повністю.

Судові витрати присудженню не підлягають.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський