Ухвала

від 08.12.2016 по справі 2а-9423/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9423/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянский К.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Магнат Дизайн Центр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Магнат Дизайн Центр" до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києва про скасування податкового-повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Магнат Дизайн Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.03.2011 по 31.05.2011, за результатами якої складений акт від 07.03.2012 № 19/22-205/30659728.

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем норм п. 198.2 , 198.3 і 198.6 ст. 198 ПК України , в результаті чого підприємством занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 397 698 грн., в тому числі за березень 2011 року у сумі 158 816 грн., за квітень 2011 року - 234 364 грн., з травень 2011 року - 4 518 грн.

Суть даного правопорушення, на думку працівника ДПІ, полягає у неправомірному формуванні позивачем податкового кредиту з ПДВ за вказані звітні періоди 2011 року на підставі податкових накладних, отриманих від постачальників товарів і послуг ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

20.04.2012 на підставі цього акта перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0001112260 форми «Р», яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 397 699 грн. (в тому числі 397 698 грн. - за основним платежем та 1 грн. - штрафна санкція).

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України , вказане податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 було залишено без змін згідно рішення Державної податкової служби у м. Києві від 26.06.2012 № 3861/10/12-114.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено наявність сукупності обставин та підстав, які відповідно до положень ПК України виключають можливість формування позивачем спірних сум податкового кредиту та доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, впродовж 2011 року між ПП «Магнат Дизайн Центр» (в особі гендиректора Горб О.В.), як покупцем/замовником/підрядником, і суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Нью Стар» (в особі директора Дяченко В.В.) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (в особі директора Назарова І.В.), як постачальниками/підрядниками/субпідрядниками, були укладені письмові договори поставок (з ТОВ «Нью Стар» ) та договір субпідряду (з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»).

Так, позивач зазначає, що придбані у ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» товари і роботи були використані ПП «Магнат Дизайн Центр» у своїй господарській діяльності, а саме: реалізовані третім особам-покупцям/замовником підрядних робіт згідно відповідних договорів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового спишу платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків».

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

Виходячи із викладеного, перевірці підлягає реальність здійснення між позивачем та його контрагентом спірних господарських операцій. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до статті 86 КАС України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів.

Колегією суддів, як і судом першої інстанції, було встановлено, що у матеріалах справи відсутні документальні докази обміну між позивачем і його контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» проектною документацією, планувальними рішеннями, передачі будівельних та інших матеріалів, сандвіч панелей та офісних меблів для монтажу; організаційно-розпорядчих рішень щодо призначення особи (працівника підприємства), уповноваженої на здійснення контролю за ходом виконання робіт на місцях.

Що стосується господарських операцій з ТОВ «Нью Стар», то видаткові накладні не містять відомостей про конкретну адресу місця поставки товарів, так само ця інформація відсутня у спірних договорах поставок. Також з накладних № Н-00000085 від 14.03.2011 на суму 12 190,66 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 031,78 грн.), № Н-00000231 від 29.03.2011 на суму 457 461,92 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 243,65 грн.), № Н-00000150 від 21.03.2011 на суму 9 179,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 529,85 грн.), № Н-00000135 від 18.03.2011 на суму 26 888,53 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 481,42 грн.) і № Н-00000094 від 15.03.2011 на суму 20 647,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 441,25 грн.) вбачається, що вони складені на підставі договору № 02/03/11 від 02.03.2011, що не відповідає даним гр. «вид цивільно-правового договору» податкових накладних ТОВ «Нью Стар», виписаних за аналогічні дати та на аналогічні обсяги поставок на підставі договору № 01/03/11 від 01.03.2011. З текстів накладних № Н-000241/5 від 27.04.2011 на суму 3 600 грн. (в т.ч. ПДВ - 600 грн.), № Н-000241/4 від 21.04.2011 на суму 15 753,85 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 625,64 грн.), № Н-000241/3 від 19.04.2011 на суму 20 131,36 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 355,23 грн.), № Н-000241/2 від 18.04.2011 на суму 1517,09 грн. (в т.ч. ПДВ - 252,85 грн.) і № Н-000241/1 від 13.04.2011 на суму 66 361,19 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 060,20 грн.) вбачається, що вони складені на підставі договору № 02/03/11 від 02.03.2011, що не відповідає даним гр. «вид цивільно-правового договору» податкових накладних ТОВ «Нью Стар», виписаних за аналогічні дати та на аналогічні обсяги поставок на підставі договору № 04/04/11 від 04.04.2011.

Судом першої інстанції зазначено, що згідно письмових пояснень представника позивача спірні партії товарів транспортувалися постачальником (ТОВ «Нью Стар») самостійно на адресу ПП «Магнат Дизайн Центр» з оформленням відповідних товарно-транспортних накладних (далі - ТТН).

При цьому, в текстах вказаних ТТН відсутні відомості про марку і модель автомобіля (для визначення технічних характеристик транспортного засобу, зокрема, його габаритів та вантажопідйомності), відомості про кількість місць та масу брутто вантажу, а ОСОБА_5 значиться як особа, яка дозволила відпуск товарів від імені вантажовідправника.

Згідно заявок на доставку, підписаних гендиректором ТОВ «Нью Стар» Горб О.В., адресою доставки визначено м. Київ, вул. Куренівська, 21.

При цьому, в ході розгляд даної справи позивачем не підтверджено документально факти уповноваження ОСОБА_5 на отримання ТМЦ від постачальника та підписання первинних документів від імені ПП «Магнат Дизайн Центр», а також наявність у підприємства на правах власності/користування складських приміщень за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 21 на періоди отримання та реалізації спірних партій товарів.

Відповідно до норм п. 44.6 ст. 44 ПК України якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зі змісту позовної заяви та акта перевірки позивача вбачається, що зазначені додаткові документи (ТТН, заявки на доставку) підприємством до перевірки не надавалися. Так, само такі документи не були надані й під час розгляду заперечень на висновки акта перевірки, скарги позивача вищестоящим контролюючим органом, та в ході попереднього розгляду цієї справи судами.

Також колегія суддів зауважує на відсутність у матеріалах справи документальних доказів руху (оприбуткування, обліку та списання) на підприємстві ТМЦ (товарів), отриманих від постачальника ТОВ «Нью Стар».

Що ж стосується твердження позивача про використання придбаних товарів і результатів підрядних робіт у своїй господарський діяльності, а саме шляхом їх реалізації третім-особам покупцям/замовникам згідно поданих до суду договорів, то колегія суддів, як і суд першої інстанції зважає на відсутність у матеріалах справи доказів реального надходження на ПП «Магнат Дизайн Центр» товарів від ТОВ «Нью Стар», а також використання в господарській діяльності підрядних робіт від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Зокрема, у випадках окремих договорів підряду склад та порядок таких робіт, період їх виконання не відповідає умовам договорів підряду, укладених позивачем із безпосередніми замовниками таких робіт: за умовами договору підряду № 268/1755/36/1210 від 10.12.2010 (замовник - ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат») та актів форми № КБ-2в і довідок форми № КБ-3 до нього, аналогічних актів і довідок за спірним договором № 01/11/10 від 01.11.2010 підрядні роботи виконуються виключно з матеріалів генпідрядника (ПП «Магнат Дизайн Центр»), що суперечить умовам п. 3.4 ст. 3 такого договору субпідряду з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Документальні докази узгодження позивачем із замовником питання про залучення до процесу виконання будівельно-ремонтних робіт субпідрядної організації ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» в порядку, визначеному п. 3.9 і пп. 3.14.1 п. 3.14 ст. 3 договору № 268/1755/36/1210 від 10.12.2010 , у матеріалах справи відсутні; за даними акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МД-0000016 від 11.03.2011 роботи з планування офісних приміщень та установки меблів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, 11-а на суму 39 301,68 грн. були виконані ПП «Магнат Дизайн Центр» на місяць раніше ніж за договором підряду № 01/04/11 від 01.04.2011 з ТОВ «Нью Стар» (акт виконаних робіт датований 26.04.2011); такі роботи як улаштування фальшпідлоги на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 11 не входять до предмету договору на виконання робіт з планування офісних приміщень № 285 від 22.02.2011 (замовник - ТОВ «Нікомед Україна»).

Так, колегія суддів не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем первинними та іншими документами і спірними господарськими операціями.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган прийняв правомірне рішення про завищення ПП «Магнат Дизайн Центр» задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ за звітні періоди березень-травень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Нью Стар» і ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 397 698 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Магнат Дизайн Центр" - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 р. - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 13.12.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.