Постанова
від 05.10.2016 по справі 815/3047/16
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3047/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Мороз А.П.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕК-МЕЛФІВ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.01.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕК-МЕЛФІВ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000042204 від 19.01.2016 року про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25 600,00 грн. та штрафних санкцій з вказаного податку на суму 6 400,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача, зокрема зазначив, що винесене податкове повідомлення-рішення №0000042204 від 19.01.2016р. є незаконним, оскільки під час проведення перевірки, ДПІ не були ретельно досліджені первинні документи, по відповідним господарським операціям, в тому числі документи, пов'язані зі змістом та виконанням договорів, що спричинило встановлення ДПІ в ОСОБА_3 перевірки незаконних висновків щодо порушення TOB «ТЕК-МЕЛФІ» п. 198.1., п. 198.2, п. 198 .3., п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зав'ялені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі. В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду письмові заперечення (т. 1 а/с. 174 - 175) в яких зокрема зазначив, що в ході перевірок з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі повідомлення від 18.12.2015 року № 418/15-54-22-02 та наказу від 18.12.2015 року № 801 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки TOB «ТЕК-МЕЛФІ» (код ЄДРПОУ 39071200) виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, головним державним інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області - ОСОБА_4, згідно п. п 78.1.1 п.78.1. ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку TOB «ТЕК-МЕЛФІ» (код за ЄДРПОУ 39071200) по взаємовідносинах з TOB «ДВА СЛОНА» (ЄДРПОУ 13880008) за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року.

Підприємству було складено лист - запит від 26.03.2015 року №4400/10/15-54-15-02 щодо надання документів з питань взаємовідносин з TOB «ДВА СЛОНА» (ЄДРПОУ 13880008) за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, який вручено бухгалтеру 02.04.2015 ОСОБА_5

Станом на 10.04.2015 TOB «ТЕК-МЕЛФІ» надано лист-відповідь від 08.04.2015 року №122-2015 (вх. до ДПІ від 10.04.2015 року № 422/10/15-54-150) щодо надання документів.

Копія наказу від 18.12.2015 року №801 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки TOB «ТЕК-МЕЛФІ» та повідомлення на перевірку від 18.12.2015 року №418/15-54-22-02 пред'явлено 21.12.2015 року генеральному директору ОСОБА_6

За наслідками проведеної перевірки складено ОСОБА_3 № 3098/15-54-22-02/39071200 від 28 грудня 2015 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТЕК-МЕЛФІ» (а/с. 11- 15).

Перевіркою TOB «ТЕК-МЕЛФІ» по взаємовідносинам з TOB «ДВА СЛОНА» за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 25 600 грн.

На підставі вказаного ОСОБА_3, ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000042204 від 19.01.2016р. про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25 600,00 грн. та штрафних санкції з вказаного податку на 6 400,00 грн. (а/с. 16).

TOB «ТЕК-МЕЛФІ», у відповідності до п.56.2. ст. 56 ПК України, ініціювало процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000042204 від 19.01.2016 року звернувшись зі скаргою до Головного управління ДФС в Одеській області Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17.02.2016р. вих. №340/10/15-32-10-02-07 ГУ ДФС залишило без розгляду у зв'язку із порушенням строку оскарження.

При розгляді справи по суті судом встановлено, що згідно із договором на транспортно - експедиторське обслуговування від 05.01.2015 року № 05/01/15, укладеним TOB «ТЕК-МЕЛФІ» - Замовник, з TOB «ДВА СЛОНА» - Виконавець,... уклали даний договір на транспортно експедиторське обслуговування згідно з яким (надалі цитується мовою оригіналу):

«...1.1. ОСОБА_3 поручает, а Исполнитель принимает на себя обязанности по осуществлению транспортно-экспедиторского обслуживания груза, а именно обеспечен подачи и постановки под погрузну подвижного состава.

2.1. Обязательства Исполнителя:

По поручению ОСОБА_3 разработать и реализовать оптимальную транспортную схему по обеспечению подачи подвижного состава к месту погрузки, согласно заявке-Заказчика.

2.2. Организовать заказ и подачу транспортных средств к месту погрузки.

2.5. По окончанию работ, Исполнитель направляет ОСОБА_3 выполненных работ В соответствии с ОСОБА_3 выполненных работ, производится окончательный расчет на протяжении 5 банковских дней с момента получения акта

3.1. Обязанности ОСОБА_3: Предоставлять полную информацию (по требованию Исполнителя), касательно потребности в подвижном составе, с указанием в заявке станции назначения, вида груза, рода и количества вагонов.

4.1. Стоимость экспедирования (обеспечения подвижным составом) прописывается дополнениях к настоящему договору.

8.1. Настоящий договор вступает в силу с момента подписания его Сторонами действует до полных взаиморасчетов между Исполнителем и ОСОБА_3.

Дополнительное соглашение №1 к Договору №ТЭО-05/01/15 от 05.01.2015

Стоимость работ по обеспечению подвижным составам Юго-Западной и Одесской ж.д., до станции Ксениево-эксп., в январе составила 153 600,00 грн...».

Відповідно заяви від 14.01.2015 року № 10/1-15 та договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.01.2015 року № 05/01/15 TOB «ТЕК-МЕЛФІ» щодо дозволу TOB «ДВА СЛОНА» забезпечити подачу рухомого складу по наступним станціям: Кулевча, Житомир, Арциз, Балта, Заплази, Кодима, Любашівка, Березіно.

Згідно заяви від 21.01.2015 року №15/1-15 та договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.01.2015 року № 05/01/15 TOB «ТЕК-МЕЛФІ» щодо дозволу TOB «ДВА СЛОНА» забезпечити подачу рухомого складу по наступним станціям: Балин .

Суд, дослідивши структуру спірних правовідносин, підстави їх виникнення та відповідність приписам чинного податкового законодавства, вважає за необхідне прийняти зазначені доводи, як такі, що є обґрунтованими та доведеними у встановленому законом порядку, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27.03.2012 року №21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Отже, суд приходить до висновку, що чинним податковим та бухгалтерським законодавством визначений загальний перелік первинних документів, які повинні складатися під час здійснення господарської операції. В свою чергу, види таких первинних документів у залежності до специфіки правовідносин, регулюються спеціальним законодавством.

Міністерство транспорту України Наказом № 113 від 25.02.1999 р. затвердило «Правила користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України)» які визначають:

1. Правила користування вагонами і контейнерами визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами:

- парку залізниць України;

- парку залізниць інших держав;

- які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).

2. За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Крім того, вказані правила визначають порядок складення Відомостей плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що одаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів,контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами,контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання

вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів,

Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.

На станціях та під'їзних коліях із значним обсягом вантажної роботи облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними повинен провадитися з використанням персональних електронних обчислювальних машин за спеціально розробленою програмою.

Розділ ІІІ визначає Порядок визначення плати за користування вагонами і контейнерами.

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших

держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у

користуванні вантажовласника.

Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті казується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення

затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію

призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за

погодженням з вантажовласником).

Не прийняті залізницею від вантажовласника вагони (неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше

враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Плата за користування стягується з вантажовласника також

у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції

відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями

заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального

часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами контейнерами).

З урахуванням приписів Правил № 113, суд приходить до висновку, що вони в повному обсязі регламентують порядок обігу первинних документів у господарських операцій, які виникають із правил користування вагонами та контейнерами.

ТОВ «ТЕК - МЕЛФІ» на надало суду первинних документів у спірних правовідносинах, які визначені «Правила користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України)», а отже вчинення оскаржуваної господарської операції не підтверджено належними первинними документами.

Відповідно до положень ч. 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 року по справі №21-42а-12 встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ В«Про міліціюВ» , Законом України від 2 грудня 1990 року №509-XII В«Про державну податкову службуВ» , Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 року по справі №21-8а15.

Крім того, суд не приймає доводи позивача щодо неможливості надання первинних документів щодо подання рухомого складу на під'їздні колії через віднесення їх до конфіденційної інформації, оскільки це суперечить вимогам національного законодавства, а саме:

Постановою № 611 від 09.08.1993 р. «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» визначено (відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про підприємства в Україні"), установлено , що комерційну таємницю не становлять:

установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;

інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;

відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;

документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

документи про платоспроможність;

відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган, при прийнятті спірного рішення діяв в межах визначених законом, із дотриманням необхідного балансу, з урахуванням усіх обставин, які є суттєвими.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Процесуальні гарантії статті 6 § 1 застосовуються до усіх сторон процесу, а не лише до тих осіб, які не виграли справи у національних судах (Philis v. Greece (Філіпс проти Греції) (No. 2), § 45).

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

05 жовтня 2016 року.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.10.2016
Оприлюднено11.10.2016
Номер документу61844247
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —815/3047/16

Ухвала від 22.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 16.02.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 27.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 01.12.2016

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Косцова І.П.

Постанова від 01.12.2016

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Косцова І.П.

Постанова від 01.12.2016

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Косцова І.П.

Ухвала від 31.10.2016

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Косцова І.П.

Ухвала від 31.10.2016

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Косцова І.П.

Постанова від 05.10.2016

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н. В.

Ухвала від 29.08.2016

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні