Рішення

від 05.10.2016 по справі 5008/813/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.2016 Справа № 5008/813/2012

За позовом Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатської області, м. Ужгород

до Державного підприємства "Берегівське лісове господарство", с. Яноші, Берегівський район

про стягнення 535 765,94 грн.,

Суддя господарського суду - Кривка В.П.

представники:

Від прокуратури - ОСОБА_1, службове посвідчення №043112;

Від позивача - ОСОБА_2, довіреність №68/11 від 12.01.2016

Відповідача - ОСОБА_3, довіреність від 18.07.2016 року

СУТЬ СПОРУ: Закарпатським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатської області, м. Ужгород заявлено позов до Державного підприємства "Берегівське лісове господарство", с. Яноші, Берегівський район про стягнення 535 765,94 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що у грудні 2011 року працівниками Державної екологічної інспекції в Закарпатській області за участі працівників прокуратури у ході проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства у Державному підприємстві «Берегівське ЛГ» виявлено порушення Закону України „Про охорону навколишнього природного середовищаВ» , Лісового кодексу України і Санітарних правил в лісах України у лісовому фонді, а саме: пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, незаконна рубка дерев на лісосіці, порушення термінів проведення санітарних рубок, чим завдано шкоду навколишньому природному середовищу та лісу. З огляду на невідшкодування нанесених збитків, покликаючись на положення Лісового кодексу та природоохоронного законодавства заявники просять стягнути з відповідача до спеціальних фондів бюджетів рад Берегівського та Іршавського районів суму у розмірі 535 765 грн. 64 коп., в т.ч. 2 202,66 грн. до Доробратівської сільської ради, 297 358,88 грн. до Берегуйфалівська сільської ради, 20 664,58 грн. до Великоберезської сільської ради, 215 539, 82 грн. до Кідьошська сільської ради.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2012 року було порушено провадження у даній справі. Ухвалами від 26.09.2012 року та від 15.05.2014 року за спільним клопотанням сторін провадження у даній справі судом зупинялось у порядку ст. 79 ГПК України до вирішення судами адміністративної юрисдикції пов'язаної з даною справою адміністративної справи №2а - 0770/4201/11 за позовом Державного підприємства „Берегівське лісове господарствоВ» , с. Яноші, Берегівський район до Державної екологічної інспекції в Закарпатської області, м. Ужгород про визнання протиправними дій інспекції. Надалі, за заявою позивача про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі (винесення ухвали Вищого Адміністративного суду України від 21.07.2016 року по справі №К/800/22393/14, якою касаційну скаргу ДП "Берегівське ЛГ" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року №181115/12/9104 без змін, якою в задоволенні позовних вимог ДП «Берегівське ЛГ» було відмовлено повністю). Ухвалою від 15.09.2016 року провадження у даній справі було поновлено та призначено до розгляду на 27.09.2016 року, при цьому відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи на адресу вказану в позовній заяві (підтверджену ЄДР), однак явку уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, причини неявки та неподання витребуваних документів не повідомлено. Враховуючи це, з метою додаткового забезпечення процесуальних прав сторін, в т.ч. відповідача на реалізацію ним представництва своїх інтересів, розгляд справи ухвалою суду від 27.09.2016 року було відкладено на 05.10.2016 року. Одночасно було звернуто увагу сторін на передбачені господарським процесуальним законом правові наслідки неявки в судові засідання та невиконання вимог ухвали суду, зокрема ст. 75 ГПК України.

У ході судового розгляду представник прокуратури заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на вирішенні спору по суті, в т.ч. покликаючись на долучені до матеріалів справи додаткові письмові пояснення з доданням підтверджуючих документів (а.с. 133 - 150). Зокрема зазначив, що звертаючись з даним позовом у відповідності до вимог ст. 2 ГПК України та 36 1 ЗУ «Про прокуратуру» Закарпатська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері належним чином визначила орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, а саме Державну екологічну інспекцію в Закарпатській області, виходячи з приписів ст.ст. 20-20 2 ЗУ «Про охорону навколишнього природнього середовища» (тобто інспекція уповноважена законом при виконанні своїх функцій у спірних правовідносинах вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах), при цьому вказує, що законність проведення інспекцією спільно з працівниками прокуратури перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства у Державному підприємстві «Берегівське ЛГ» було підтверджено судом у вищезазначеній адміністративній справі. Водночас, обґрунтовуючи підстави представництва у суді інтересів держави, прокурор зокрема наголосив, що майнові стягнення, відповідно до вимог чинного законодавства, надходять до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів і використовуються для відтворення лісів, підвищення їх продуктивності, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані. Ненадходження зазначених коштів негативно впливає на реалізацію заходів щодо відтворення лісових ресурсів. Крім цього, інформував суд, що на теперішній час Закарпатська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері - ліквідована, матеріали справи та провадження передано до Закарпатської обласної прокуратури, тому представництво в спірних правовідносинах надалі здійснюється Прокуратурою Закарпатської області.

Уповноважений представник позивача заявлений позов підтримав в повному обсязі і наполягає на його задоволенні та подав додаткові матеріали щодо притягнення службових та посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності в процесі перевірки за зазначені в акті перевірки правопорушення, при цьому наголосив, що притягнуті до адміністративних стягнень службові особи відповідача винесену постанову про накладення адміністративних стягнень не оскаржували, накладений штраф сплатили. Поряд з цим, у ході судового засідання 05.10.2016 року з розгляду справи №5008/813/2012 по суті, представником позивача подана письмова заява про збільшення позовних вимог.

Вказана заява б/н, б/д подана без дотримання ст.ст. 54 -57 ГПК України, як щодо форми, змісту та долучення визначених господарсько процесуальним законом документів та доказів в підтвердження заявлених вимог, не містить жодних доказів, надіслання її копії сторонам по справі тощо, тому вказану заяву повернуто заявнику без розгляду, про що судом винесено відповідну ухвалу.

Присутній в судовому засіданні уповноважений представник відповідача щодо поданої в судовому засіданні заяви про збільшення позовних вимог категорично заперечив, з огляду на недотримання заявником встановленого порядку її подання. Проти позову заперечив в повному обсязі. Зокрема вказав, що прокурором визначено неналежного позивача у даній справі та не обґрунтовано представництво інтересів держави в спірних правовідносинах, не надано відповідачу на реалізацію акту перевірки винесеного припису. Зважаючи на це уповноважений представник відповідача вважає, що позов слід залишити без розгляду. Між тим, вимог неодноразових ухвал суду щодо надання письмового відзиву по суті спору з доданням підтверджуючих документів, обґрунтованого контррозрахунку заявлених вимог не виконав, вказаних матеріалів в продовж всього строку розгляду справи судом - не надав.

З огляду на присічність строку розгляду справи встановлену господарським процесуальним законом, відсутність клопотань сторін в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами (п. 2.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін суд,

суд встановив:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Згідно ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.

Згідно ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави та у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що Закарпатський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері правомірно звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Закарпатській області до відповідача Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" про стягнення 535 765,94 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу і зазначений позов відповідає вимогам Законів України «Про прокуратуру», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Бюджетного кодексу України та підлягає до розгляду по суті.

Предмет спору у даній справі становить вимога про відшкодування збитків, завданих лісу, встановлених саме контролюючими органами при проведенні перевірки дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству ДП „Берегівське лісове господарствоВ» території фактів правопорушення.

У листопаді - грудні 2011 року працівниками Державної екологічної інспекції в Закарпатській області за участю прокуратури було проведено позапланову перевірку додержання вимог прироохоронного законодавства у ДП „Берегівське ЛГВ» , за результатами якої складено акт перевірки від 02.12.2011 року , який було підписано відповідачем без жодних заперечень та застережень (а.с. 7-11).

Як вбачається з вказаного акту, відповідачем при ведені лісового господарства не дотримано вимоги природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, зокрема, виявлено ряд порушень Закону України „Про охорону навколишнього природного середовищаВ» , Лісового кодексу України і Санітарних правил в лісах України у лісовому фонді, а саме: пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, незаконна рубка дерев на лісосіці, порушення термінів проведення санітарних рубок.

Вказані обставини встановлено та зафіксовано працівниками Державної екологічної інспекції в Закарпатській області в акті за участі та присутності уповноважених представників відповідача, прокуратури та достовірно підтвердженні поданими суду складеними і узгодженими відповідальними працівниками відповідача документами відомостями переліку дерев, відомостями попневого переліку, протоколом про адміністративне правопорушення №004257 від 30.11.2011 року, постановою про накладення штрафу на старшого майстра лісу ДП „Берегівське ЛГВ» (а.с. 169-168), тощо.

Надалі за результатами перевірки, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року №555 „Про затвердження санітарних правил в лісах УкраїниВ» , постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 В«Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісуВ» , ст. 20 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовищаВ» , нараховано ДП „Берегівське лісове господарствоВ» майнові стягнення за порушення вимог лісового законодавства в сумі 535 765,94 грн. (розгорнутий розрахунок збитків нанесених ДП „Берегівське лісове господарствоВ» в матеріалах справи, а.с. 12).

Не погоджуючись з проведенням інспекцією позапланової перевірки, відповідач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Закарпатської області, м. Ужгород про визнанням протиправними дій з проведення даної перевірки та оформлення результатів перевірки актом від 02.12.2011 року. Вказаний позов було прийнято судом до провадження, при цьому, ухвалою від 22.12.2011 року адміністративним судом було вжито заходів до забезпечення позову по справі №2а - 0770/4201/11, шляхом заборони Державній екологічній інспекції в Закарпатській області видавати будь - які розпорядчі документи на підставі оскаржуваного акту. Постановою від 24 жовтня 2012 року по справі №2а - 0770/4201/11 адміністративний позов Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" було задоволено повністю (а.с.34-35). Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року № 181115/12/9104, апеляційні скарги Державної екологічної інспекції Закарпатської області та Заступника прокурора Закарпатської області задоволено, постанову Закарпатського окружного суду від 24.10.2012 року по справі № 2а - 0770/4201/11 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. При цьому, скасовано заходи до забезпечення адміністративного позову у справі № 2а - 0770/4201/11 (а.с. 51-55). Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 21.07.2016 року по справі №К/800/22393/14 касаційну скаргу ДП "Берегівське ЛГ" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року № 181115/12/9104 без змін (а.с. 120-122).

У зв'язку з цим, виходячи з приписів ст. 20 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивач 15.09.2016 року звернувся до останнього з претензією № 2405/09 про відшкодування вищевказаної заподіяної шкоди (а.с. 148). Однак, відповідач в установленому порядку на вказану претензію не відреагував, нараховану суму заподіяних збитків не відшкодував. У ході судового засідання уповноважений представник відповідача факт отримання ДП "Берегівським ЛГ" вимоги не заперечував, викладені обставини щодо невідшкодування нанесеної шкоди не спростовував.

Відповідно до ст.16 та ч.1 ст.17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з п.1 ч.2 ст.19 та ч.ч.1,5 ст.86 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

За приписами статей 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу .

Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Вищевказані факти, свідчать про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою службових осіб відповідача під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків та завданням шкоди лісовим ресурсам, при цьому зазначені факти відповідачем не спростовані та не заперечені належними і допустимими доказами і в силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України мають преюдиціальне значення та не підлягають доведенню при вирішенні даного спору.

Факт незаконної порубки та пошкодження дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом. Даний акт перевірки є чинним на час вирішення спору, відповідачем відомості, зазначені в акті та інших матеріалах перевірки, а також сам факт незаконного вирубування дерев на лісосіках та пошкодження дерев, порушення термінів проведення санітарних рубок - в установленому порядку належними і допустимими доказами не спростовані.

Згідно з ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач під час розгляду справи, в порушення вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України не довів, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території, а також відсутність вини в такій бездіяльності (діях) його працівників.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги, належним чином обґрунтовані законом, підтверджені матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростовані та не заперечені, тому підлягають до задоволення судом повністю, шляхом стягнення з відповідача на користь спеціальних фондів бюджетів рад Берегівського та Іршавського р-нів, а саме:

20 664,58 грн. до Великоберезської сільської ради,

215 539,82 грн. до Кідьошської сільської ради

297 358,88 грн грн. до Берегуйфалівської сільської ради,

2 202,66 грн.. до Доробратівської сільської ради

Зазначені кошти, згідно листа головного управління державної казначейської служби України у Закарпатській області від 05.12.2013 року №06-08/535-7071 підлягають зарахуванню в ГУДКСУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача -812016 із зазначенням коду платежу 24062100, який у відповідності до вимог п.7 ч.3 ст.29 та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету та 50 відсотків зараховуються до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету (а.с.75).

Доводи та заперечення відповідача не заслуговують на увагу, оскільки в установленому порядку не підтверджені належними і допустимими доказами, а також спростовуються вищенаведеним та наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати становлять 10 715, 32 грн. судового збору і покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 29, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Берегівське лісове господарство", вул. Головна, 50/а с. Яноші, Берегівський район (код ЄДРПОУ 22114537) на користь: до спеціальних фондів бюджетів рад Берегівського та Іршавського районів з одночасним автоматичним розподілом коштів: 30 відсотків - до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків - до спеціального фонду обласного бюджету та 50 відсотків - до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету:

- Великоберезської сільської ради (Берегівський район, село Великі Береги, вул. Ракоці Ф І., будинок 78, Код ЄДРПОУ: 04350317) р/р 33115331700009, назва банку - ГУДКУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача - 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37809658 суму 20 664 ( Двадцять тисяч шістсот шістдесят чотири ) грн., 58 коп.

- Кідьошської сільської ради (Берегівський район, село Кідьош, вул. Петефі, будинок 57, Код ЄДРПОУ: 25998608), р/р 33110331700026, назва банку - ГУДКУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача - 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37809658 суму 215 539 (Двісті п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять ) грн., 82 коп .

- Берегуйфалівської сільської ради (Берегівський район, село Берегуйфалу, вул. Ференца Ракоці, будинок 103, Код ЄДРПОУ 04349030), р/р 33116331700031, назва банку - ГУДКУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача - 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37809658 суму 297 358 (Двісті дев'яносто сім триста п'ятдесят вісім) грн., 88 коп.

- Доробратівської сільської ради Іршавський район, село Доробратово, Вул. Миру, будинок 12, Код ЄДРПОУ: 04349515) р/р 33118331700114, назва банку - ГУДКУ у Закарпатській області, м. Ужгород, МФО банку одержувача - 812016, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37720989 суму 2 206 (Дві тисячі двісті шість) грн., 66 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства "Берегівське лісове господарство", вул. Головна, 50/а с. Яноші, Берегівський район (код ЄДРПОУ 22114537) в доход державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації, а саме (банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 10 715 (Десять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн., 53 коп . судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10. 2016 року.

Суддя В.Кривка