Постанова

від 04.10.2016 по справі 926/1425/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа № 926/1425/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Марка Р.І.

суддів Желіка М.Б.

ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської ради, № 01/02-18-3881 від 29.07.2016р. (вх. № 01-05/3819/16).

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2016р.

у справі № 926/1425/16, суддя Ніколаєв М.І.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівціавтотранс"

до відповідача: Чернівецької міської ради

про: визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2016р. у справі №926/1425/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівціавтотранс" до Чернівецької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки - задоволено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2016р. у справі № 926/1425/16, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 01/02-18-3881 від 29.07.2016р. (вх. № 01-05/3819/16), в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області у даній справі скасувати, з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування фактичних обставин, що мають значення у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що враховуючи неподання позивачем листа з проектом додаткової угоди, у строк відповідно до ЗУ «Про оренду землі», відповідач фактично був позбавлений можливості висловити свою позицію в частині продовження права оренди землі.

Скаржник також стверджує, що приймаючи рішення про задоволення позову, судом порушена виключна компетенція апелянта, як органу місцевого самоврядування з питань земельних відносин. Крім цього також зазначає, що поновлення права оренди може бути на період 875 днів, оскільки це передбачено в основному договорі оренди землі від 06.10.2003 року.

ОСОБА_3 автоматичного розподілу справ КП В«Документообіг господарських судівВ» , 04.08.2016р. справу за № 926/1425/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. апеляційну скаргу Чернівецької міської ради прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 29.08.2016р.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р. та від 26.09.2016 р. розгляд справи відкладався до 26.09.2016р. та до 04.10.2016р. з підстав викладених у даних ухвалах.

В судове засідання 04.10.2016 року прибув представник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідач участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 04.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вирішила, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між Чернівецькою міською радою та відкритим акціонерним товариством В«ЧернівціавтотрансВ» укладено договір оренди землі від 06.10.2003 року, відповідно до якого на підставі рішення 11 сесії Чернівецької міської ради XXIV скликання від 29.05.2003 року №226 і рішення 13 сесії Чернівецької міської ради XXIV скликання від 28.08.2003 року №281 орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку (кадастровий №7310136600:31:002:1126), площею 0,2917 га, що розташована в м. Чернівці на розі вулиць Московської олімпіади-Фастівської згідно з планом зовнішніх меж землекористування.

Договір оренди землі від 06.10.2003 року зареєстровано в реєстрі Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин за №926.

ОСОБА_3 п.1.2 договору оренди землі від 06.10.2003 року земельну ділянку надано в оренду терміном до 27.02.2006 року для обслуговування автобусної станції.

Відповідно до п. 4.4 договору після закінчення терміну, на який укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки, відповідно до умов договору, має за інших переважне право на поновлення договору.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі від 06.10.2003 року.

Додатковим договором від 20.06.2006 року на підставі рішення 42 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 23.03.2006 року №967 внесено зміни в договір оренди землі від 06.10.2003 року, зокрема п.1.2 (помилково зазначено п.4) викладено в наступній редакції: В«Земельна ділянка надається в оренду терміном до 27.02.2016 року для обслуговування автобусної станціїВ» .

В подальшому, додатковими договорами від 07.04.2008 року, 15.07.2009 року та 02.02.2010 року в договір оренди землі від 06.10.2003 року вносились зміни в частині збільшення річної орендної плати.

29.12.2015 року позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про поновлення договору оренди землі від 06.10.2003 року терміном на 10 років.

Подана заява була залишена Чернівецькою міською радою без реагування.

26.04.2016 року позивач звернувся до відповідача із листом - повідомленням щодо поновлення строку дії договору оренди землі від 06.10.2003 року та підписання додаткової угоди, проект якої вручено відповідачу.

Листом від 25.05.2016 року директор Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повідомив позивача, що необхідною умовою укладення договору оренди землі є відповідне рішення органу місцевого самоврядування. Проте, рішенням Чернівецької міської ради від 12.05.2016 року знято на до вивчення проект рішення щодо заперечення у поновленні договору оренди землі від 06.10.2003 року.

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 01.06.2016 року створено комісію з вивчення питання землекористування на розі вулиць Московської олімпіади-Фастівської.

Даною комісію рекомендовано управлінню земельних ресурсів винести на чергове засідання сесії міської ради питання щодо заперечення товариству з обмеженою відповідальністю В«ЧернівціавтотрансВ» у поновленні договору оренди землі від 06.10.2003 року (протокол комісії від 07.07.2016 року).

Станом на момент вирішення спору Чернівецька міська рада жодних рішень щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди землі від 06.10.2003 року не прийняла.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, довідкою Державної податкової інспекції у місті Чернівцях від 26.11.2015 року та від 02.07.2016 року за період з 01.01.2012 року по 01.07.2016 року позивач у повному обсязі сплатив орендну плату за землю, відтак станом на 01.07.2016 року заборгованість по сплаті орендної плати відсутня.

ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Свідоцтва про право власності від 04.06.2014 року у власності позивача перебувають нежитлові приміщення (автобусна станція площею 147,8 кв.м.), що знаходяться в м. Чернівцях по вул. Фастівська, 35Б.

Судом встановлено, що на орендованій землі знаходиться автобусна станція, що перебуває у власності позивача, для обслуговування якої і надано земельну ділянку площею 0,2917 га. При цьому, дана автостанція занесена до переліку атестованих автостанцій, що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 30.11.2011 року, чинність якого підтверджена Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №824/5/16-а від 14.06.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач належним чином виконував свої обов'язки по договору оренди землі від 06.10.2003 року, не допускає виникнення заборгованості з орендної плати та використовує земельну ділянку за цільовим призначенням.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є інші юридичні факти.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України "Про оренду землі".

ОСОБА_3 частин 1- 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

ОСОБА_3 правової позиції Верховного Суду України, викладеної у Постановах ВСУ від 25.02.2015 у справах №№6-219цс14, 6-10цс15, від 18.03.2015 у справах №№6-3цс15, 6-4цс15, від 15.04.2015 у справі №6-55цс15, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди, а саме:

- для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідні такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатись переважним правом укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення;

- для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі"необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Відповідно до приписів статті 111-28 ГПК України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, поновленням договору є визначена у наведеній нормі процедура, яка реалізовується у формі двох самостійних правових конструкцій.

Першою з таких правових конструкцій є укладення договору оренди землі на новий строк, коли переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення має орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору.

В такому випадку нормою покладено на орендаря обов'язок повідомити про такий свій намір орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додати лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з обов'язковим доданням проекту додаткової угоди, а на орендодавцеві лежить обов'язок у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, яке може бути оскаржено в суді.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Встановлені судами обставини справи підтверджують, що позивач порушив умови передбачені ст. 33 ЗУ « Про оренду землі», щодо подання з листом- повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди. Також протягом часу користування земельною ділянкою стороною не було вчинено будь-яких дій на укладення додаткової угоди, яка є обов'язковою умовою для продовження договору оренди землі.

Другою правовою конструкцією є так звана пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

У цьому випадку також передбачено укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності), що є новелою порівняно з редакцією норми до 12.03.2011.

Пролонгація відбувається автоматично, проте обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Позивач стверджує, що договір є продовженим оскільки відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тобто стосується другої правової конструкції пролонгації договору.

ОСОБА_3 з вищенаведеним, орендар продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату.

Окрім цього, в матеріалах справи відсутня будь-яка вимога з боку відповідача про звільнення земельної ділянки протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди чи доводів про її неналежне використання.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлений строк про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору на новий строк, а саме заявою від 29.12.2015 року. Крім цього, 26.04.2016 року позивач надав лист - повідомлення з проектом додаткової угоди.

У свою чергу, відповідач письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди, лише констатувавши, що дане питання рішенням сесії знято на до вивчення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно ухиляється від поновлення договору оренди землі від 06.10.2003 року, чим порушує переважне право орендаря на поновлення договору.

Щодо твердження скаржника про те, що приймаючи рішення про задоволення позову, судом порушена виключна компетенція апелянта, як органу місцевого самоврядування з питань земельних відносин, а також що неподання позивачем листа з проектом додаткової угоди, у строк відповідно до ЗУ «Про оренду землі», відповідач фактично був позбавлений можливості висловити свою позицію в частині продовження права оренди землі. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Як уже було вищенаведено, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів, як-то: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 р. у справі № 6-219цс14.

Тобто, відповідно до частини 6 вказаної норми у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

ОСОБА_3 з частинами 8 та 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення права на поновлення договору) додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

ОСОБА_3 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору (ст. 84 ГПК України).

Виходячи з вищезазначений правових норм, враховуючи своєчасне звернення позивача з листом про поновлення дії договору оренди з дотриманням вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" з огляду на відсутність протягом одного місяця заперечень орендодавця щодо користування позивачем земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог та визнання укладеною додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 06.10.2003 року (зареєстрований в реєстрі Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради за №926 від 06.10.2003 року, кадастровий №7310136600:31:002:1126), площею 0,2917 га, що розташована в м. Чернівці на розі вулиць Московської олімпіади-Фастівської в редакції, запропонованій позивачем.

Також необхідно зазначити, що суд дійшов правомірного висновку, що визнання договору (додаткової угоди) укладеним відповідає встановленому способу захисту цивільних прав та інтересів, що визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України (Постанова Верховного Суду України від 25.09.2012 року №3-39гс12).

Щодо твердження апелянта про те, що договір може бути поновленим на 875 днів, як передбачалось в його первинній редакції від 06.10.2003 року, оскільки договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором на момент закінчення його строку. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором на момент закінчення його строку.

У свою чергу, остання діюча редакція п. 1.2 договору оренди землі від 06.10.2003 року (в редакції додаткової угоди від 20.06.2006 року) передбачала, що земля надається в оренду до 27.02.2016 року (з 27.02.2006 року, коли закінчився термін дії первинного договору), тож позивач правомірно просить поновити договір саме на 10 років.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає задоволення позову повністю правомірним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. ОСОБА_3 із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Скаржник не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні місцевого господарського суду у даній справі.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2016р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 20.07.2016р. в справі за номером 926/1425/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Чернівецької міської ради, № 01/02-18-3881 від 29.07.2016р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Повний текст постанови виготовлений 05.10.2016р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.