Постанова

від 28.09.2016 по справі 3/54

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2016 р. Справа № 3/54

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Желік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" вих.№343 від 23.08.2016 року

на ухвалу господарського суду Чернівецької області

від 18.08.16 року у справі № 3/54

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ

до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Чернівці

про розірвання кредитного договору та стягнення 327416 грн. (41309,63 доларів США),

за участю Відділу Державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області,

за участю представників:

заявника: не з'явився;

позивача: не з'явився;

відповідача : не з'явився;

ДВС: не з'явився.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 28.09.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

18.08.2016 року ухвалою господарського суду Чернівецької області (суддя В.В.Дутка) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" ІФГ Капітал" від 19.07.2016р. про заміну позивача у справі №3/54 та стягувача у виконавчому провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.08.16 року у справі № 3/54, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» оскаржило її у апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не об'єктивно досліджено матеріали справи та зазначає, що на підставі ст.25 ГПК України та умов договору про передавання в управління непроданих активів наявні підстави для визнання його правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" по справі №3/54. Крім цього, посилаючись на положення ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.119,120 ГПК України стверджує, що наказ №3/54, який був дійсний для пред'явлення до виконання до 27.09.2013 року, до стягувача не надходив, тобто є втраченим, у зв'язку з чим наявні підстави для поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу №3/54 та видачі дубліката наказу.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП "Документообіг господарських судів", 12.09.2016 року справу за № 3/54 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддів Орищин Г.В., Марко Р.І.

13.09.2016 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.09.16 року. Ухвалою суду від 20.09.2016 року розгляд справи відкладено на 28.09.2016 року.

21.09.2016 року від представника апелянта (ОСОБА_3) надійшло електронне повідомлення про розгляд справи без його участі. Суд звертає увагу, що не враховує вказане клопотання, оскільки довіреність №2 від 25.05.2016 року, видана ОСОБА_3, копія якої долучена до апеляційної скарги, дійсна до 31.08.2016 року. Іншої, чинної станом на 21.09.2016 року, довіреності не подано.

26.09.2016 року на електронну адресу суду від Приватного підприємця ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити ухвалу суду від 18.08.2016 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 28.09.2016 року на адресу суду надійшов оригінал вказаного відзиву.

У судове засідання 28.09.2016 року сторони, заявник і відділ Державної виконавчої служби явки представників не забезпечили. Про час і місце розгляду справи учасники процесу повідомлялись належним чином.

З огляду на приписи частини першої статті 25 ГПК України та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду. Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника). Зазначені особи повідомляються про час і місце відповідного судового засідання, але їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Рішенням господарського суду Чернівецької області (суддя Гончарук О.В.) від 13.09.2010 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до приватного підприємця ОСОБА_2 та розірвано кредитний договір №16/КВ-08 від 05 червня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та приватним підприємцем ОСОБА_2, присуджено стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 31247,59 доларів США простроченого кредиту, 7185,18 доларів США процентів, 22 801,71 грн. пені, 3274,16 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Для примусового виконання вказаного рішення 27.09.2010р. видані відповідні накази.

26 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" ІФГ Капітал" звернулось до господарського суду Чернівецької області з заявою про заміну позивача у справі №3/54 та стягувача у виконавчому провадженні правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" ІФГ Капітал", відповідно до якої просив здійснити заміну позивача у справі №3/54, поновити ТОВ "Інвестиційна компанія" ІФГ Капітал" строк для пред'явлення до виконання наказу №3/54 від 27.09.2010 року, видати ТОВ "Інвестиційна компанія" ІФГ Капітал" дублікат наказу №3/54 від 27.09.2010 року, здійснити заміну стягувача у виконавчих провадженнях по примусовому виконанню рішення суду №3/54 від 13.09.2010 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" ІФГ Капітал".

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2013 року між ТОВ "Український промисловий банк", ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України укладено договір про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно з ч.ч.1,5 ст.1033 ЦК України управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Статтею 1037 ЦК України передбачені права та обов'язки управителя. Так, управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.1 договору від 05.09.2013 року про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 року ТОВ "Український промисловий банк" (Установник управління) передає в управління ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" (Управитель) активи, наявні на балансі Установника управління на дату укладення даного договору, а Управитель приймає в управління активи та зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів Установника управління за рахунок активів.

Пунктом 1.2 даного Договору визначено, що Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. До Управителя не переходить право власності на активи. Обмеження права довірчої власності Управителя встановляється цим договором і законодавством України.

Судом першої інстанції правильно вказано, що з обставин справи не вбачається, що ТОВ "Український промисловий банк" відступило на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" права вимоги за кредитними договорами, на підставі яких у кредитора виникли вимоги до боржника. Укладений договір не містить відповідних умов, тоді як чинне законодавство передбачає відмінності інституту довірчої власності від відступлення права вимоги, що, зокрема, виключає визнання ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" правонаступником ТОВ "Український промисловий банк".

Згідно зі ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Так, сторони укладеного договору передбачили, що управитель має право бути процесуальним правонаступником Установника управління в справах, однією зі сторін (учасників) яких є Установник управління, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією зі сторін (учасників) яких є Установник управління (п.2.4 (б). Разом з тим, п.4.1 договору визначено, що продаж, відступлення права вимоги, переведення боргу щодо активів, переданих в управління за цим договором, здійснюється лише за попереднім погодженням із Національним банком України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України). Відтак, умови договору не можуть суперечити вимогам законодавства.

Передбачене п.2.4 договору право управителя бути процесуальним правонаступником без дотримання встановлених законом (ст.512 ЦК України) вимог не доводить твердження заявника про необхідність заміни позивача у справі №3/54 та стягувача у виконавчих провадженнях. Про укладення між позивачем у справі та заявником інших договорів, за якими б у встановленому законом порядку відступались права Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" ІФГ Капітал", заявник не зазначає та доказів не подав.

Враховуючи наведене, місцевий суд правомірно ухвалив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" ІФГ Капітал" від 19.07.2016р. про заміну позивача у справі №3/54 та стягувача у виконавчому провадженні. Аналогічна позиція Вищого господарського суду України наведена у постановах від 22 травня 2014 року справа №44/249-б, від 31 травня 2016 року справа № 12/17.

Твердження апелянта про протиправне застосування судом першої інстанції постанови Вищого господарського суду України є необгрунтованим, безпідставним і таким, що не відповідає дійсним обставинам розгляду його заяви, оскільки зі змісту ухвали від 18.08.2016 року вбачається, що місцевим судом повно та всебічно розглянуто і описано підстави для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у справі №3/54. Судом не вказано, що основною підставою є судове рішення у іншій справі (№44/249-б), а лише підтверджено свої висновки аналогічною позицією вищого суду.

Колегія суддів зазначає, що звертаючись із заявою про заміну позивача у справі №3/54 та стягувача у виконавчому провадженні, у прохальній частині заявник також просив поновити йому строк для пред'явлення до виконання наказу №3/54 від 27.09.2010 року та видати дублікат наказу №3/54 від 27.09.2010 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Стягувачем у даній справі є ТОВ "Український промисловий банк". До суду не надходило заяв, передбачених статтями 119, 120 ГПК України, від стягувача. Доводи заявника про заміну стягувача на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", як з'ясовано місцевим судом та зазначено колегією суддів вище, є безпідставними та недоведеними, тому у ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" відсутні підстави для звернення із заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу дубліката такого наказу.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і в мотивувальній частині ухвали не описав відхилення таких вимог заявника. Однак, такі дії суду не призвели до прийняття неправильного по суті рішення - відмову у задоволенні заяви від 19.07.2016р. про заміну позивача у справі №3/54 та стягувача у виконавчому провадженні. Відтак, підстави для скасування ухвали місцевого суду відсутні.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам відповідає, судом повно та в сукупності досліджено обставини справи та зроблено правильні висновки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає ухвалу від 18.08.16 року правомірною, законною та обґрунтованою. У відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" вих.№343 від 23.08.2016 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 18.08.16 року у справі № 3/54 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 03.10.2016 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Марко Р.І.