Постанова

від 06.12.2016 по справі 3/54

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 3/54

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіВладимиренко С.В. (доповідач) суддіДемидової А.М., Шевчук С.Р. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. та ухвалугосподарського суду Чернівецької області від 18.08.2016р. у справі №3/54 господарського суду Чернівецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" доПриватного підприємця ОСОБА_4 за участю відділу Державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області пророзірвання кредитного договору та стягнення 327416 грн. (41309,63 доларів США) за участю представників

позивача - не з'явились;

відповідача - не з'явились;

ВДВС- не з'явились;

заявника касаційної скарги - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.09.2010р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до Приватного підприємця ОСОБА_4 та стягнуто з останнього на користь позивача 31247,99 доларів США простроченого кредиту, 7185,18 доларів США процентів, 22801,71 грн. пені та судові витрати.

На виконання зазначеного рішення видано судові накази від 27.09.2010р. з визначеним строком їх для пред'явлення - до 27.09.2013р.

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулось до господарського суду Чернівецької області з заявою про заміну позивача у справі №3/54 з ТОВ "Укрпромбанк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", заміну стягувача у виконавчих провадженнях по примусовому виконанню рішення господарського суду Чернівецької області від 13.09.2010р., поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" строку на пред'явлення до виконання зазначених наказів та видачу заявнику дублікатів цих наказів.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.08.2016р. (суддя Дутка В.В.) у справі №3/54, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Желік М.Б., суддів: Орищин Г.В., Марко Р.І.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" у задоволенні заяви від 19.07.2016р.

Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені вище постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким здійснити заміну позивача у справі №3/54 з ТОВ "Укрпромбанк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", поновити ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 27.09.2010р. №3/54, видати ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" дублікат наказу господарського суду Чернівецької області від 27.09.2010р. №3/59 та здійснити заміну стягувача у виконавчих провадженнях по примусовому виконанню зазначеного вище рішення господарського суду Чернівецької області.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як визначено статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Як роз'яснено у п.6.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9 Господарським процесуальним кодексом України не передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак з огляду на приписи частини першої статті 25 цього Кодексу та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду.

Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника). Зазначені особи повідомляються про час і місце відповідного судового засідання, але їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. За результатами судового розгляду виноситься ухвала, що має відповідати загальним вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт видачі та наявності судових наказів у судовій справі №3/54, згідно яких у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV, визначено стягувача у виконавчому провадженні - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", а також недоведення заявником відкриття виконавчого провадження за цими наказами, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про заміну сторони (стягувача) правонаступником у виконавчому провадженні, оскільки зазначені процесуальні дії у відповідності до згаданої вже вище ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» можливі лише в разі наявності виконавчого провадження, відсутність якого підтверджується і самим заявником касаційної скарги у касаційній скарзі.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції на підставі вищевикладеного вірно зазначено про відмову заявнику у поновленні строку для пред'явлення до виконання наказу №3/54 від 27.09.2010р. та видачу його дублікату.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Таким чином, встановивши, що до суду не надходило заяв від стягувача - ТОВ "Український промисловий банк", передбачених зазначеними вище статтями 119,120 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вірно відхилив доводи ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" стосовно наявності у нього правових підстав для звернення в липні 2016 року із заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу №3/54, виданого 27.09.2010р. (зі строком пред'явлення його до виконання до 27.09.2013р.) та видачу його дубліката.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що доводи заявника касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень чинного в Україні законодавства та не спростовують правильності здійснених судами висновків, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових актів, а доводи про порушення судами норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у суді касаційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на зазначені вище вимоги ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України

Відтак, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. у справі №3/54 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

С.Р.Шевчук