Постанова

від 27.09.2016 по справі 813/6473/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 876/5933/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЯП-Імперіал» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року позивач - Приватне підприємство «ЯП-Імперіал» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі), в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів №131020141 від 13 жовтня 2014 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 0018491501 від 19 листопада 2015 року; зобов»язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області прийняти декларацію приватного підприємства «ЯП-Імперіал» за липень 2015 року з дня її подання, а саме 18 серпня 2015 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки позивачем вчасно подавалась податкова звітність, але така не приймалась відповідачем без жодних на те законних підстав, і відповідачем безпідставно розірвано договір про визнання електронних документів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів №131020141 від 13 жовтня 2014 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0018491501 від 19 листопада 2015 року; зобов»язано Державну податкову інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийняти декларацію Приватного підприємства «ЯП-Імперіал» за липень 2015 року з дня її подання.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ДПІ у Галицькому районі оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем 15.09.2015 року проведено камеральну електронну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЯП-Імперіал» код 38057619 (податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2015 року), про що 15.09.2015 року складено акт №1667/1606/13-04-15-01-09/38057619.

На підставі складеного за результатами перевірки акта відповідачем 19.11.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0018491501 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за платежем податок на додану вартість в сумі 170 грн.

Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є зафіксоване у акті перевірки неподання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2015 року.

Матеріалами справи підтверджується укладення 13.10.2014 року позивачем із відповідачем Договору про визнання електронних документів №131020141.

Позивачем 18.08.2015 року після надсилання-через програму «М.Е.DОС» декларації з ПДВ за липень 2015 року отримано квитанцію №1 про доставлення документа до центрального рівня Державної податкової служби України, із відміткою «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО». Підставою для неприйняття декларації вказано «не укладено Договору про визнання електронної звітності».

ПП «ЯП-Імперіал» 19 серпня 2015 року підготувало та надіслало до ДПІ засобами телекомунікаційного зв»язку договір №190820151 про визнання електронних документів від 19.08.2015 року.

Цього ж дня Позивач отримав другу квитанцію з відмовою про прийняття «Договору про визнання електронних документів» №190820151 від 19.08.2015 року, із зазначенням причини - «Місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для розірвання відповідачем з позивачем договору про визнання електронних документів №131020141 від 13 жовтня 2014 року, оскільки відповідачем не дотримано порядку дій щодо встановлення місцезнаходження позивача до відправлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) для вжиття заходів, передбачених абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв»язку, затверджена наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 (далі - Інструкція).

Відповідно цієї Інструкції платник податків може надіслати до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв»язку податкові документи в електронному вигляді після того, як з цим органом ДПС укладено договір про визнання електронних документів, а також надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.

Текст примірного договору про визнання електронних документів, який укладається двома сторонами (органом доходів і зборів та платником податків) в письмовій формі затверджений Інструкцією.

Згідно з розділом 6 примірного договору про визнання електронних документів зазначений договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу доходів і зборів нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Однак, якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів». Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому, для імпортування в базу сертифікатів нового електронного цифрового підпису зазначений договір необхідно переукласти.

Згідно з п. 1.2 Розділу 3 Типового договору про визнання електронної звітності платник податків зобов»язаний для накладання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС використовувати особистий ключ, відповідно до якого посилений сертифікат відкритого ключа надано Платником податків до органу ДПС разом із цим Договором.

З матеріалів справи видно, що декларацію з ПДВ за липень 2015 року скеровано 18.08.2015 року через програму «M.E.DOC», проте договір про визнання електронних документів №190820151 підготовлено та надіслано лише 19.08.2015 року, тобто після подачі зазначеної декларації.

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 розділу III Інструкції платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

- його відповідність затвердженому формату (стандарту);

- підтвердження електронного цифрового підпису платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов»язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статті З Закону України від 22 травня 2000 року №852-ІУ «Про електронний цифровий підпис»;

- чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Отже, підставою для прийняття податкової звітності в електронному вигляді є підтвердження електронного цифрового підпису посадових осіб платника податків, підписи яких є обов»язковими для податкової звітності в паперовій формі. Підтвердження електронного цифрового підпису керівника платника податків здійснюється шляхом укладення договору «Про визнання електронних документів».

Оскільки платником ПП «ЯП-Імперіал» в особі ОСОБА_2 договір не укладено, то відповідно електронний цифровий підпис директора, яким підписана податкова декларація з ПДВ, що скерована 18.08.2015 року через програму «M.E.DOC» не підтверджено.

Відтак неприйнята органами ДПС податкова декларація є результатом порушення платником порядку її подачі, а тому дії ДПІ у Галицькому районі є законними та вчиненими згідно вимог чинного законодавства.

Також безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем 18 серпня 2015 року надіслано до відповідача поштою в паперовій формі Податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, Розрахунок коригування сум з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість та Розшифровку податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що підтверджується квитанцією про відправлення та описом вкладення із поштовим штемпелем від 18.08.2015 року, оскільки предметом даного спору є питання подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року, а згідно штрихкодових ідентифікаторів поштових квитанцій долучених платником до справи відправлення відбулося 18 вересня 2015 року, а не 18.08.2015 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для розірвання відповідачем з позивачем договору про визнання електронних документів №131020141 від 13 жовтня 2014 року, оскільки відповідачем не дотримано порядку дій щодо встановлення місцезнаходження позивача до відправлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) для вжиття заходів, передбачених абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм не належну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року у справі №813/6473/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: М.А. Пліш

В.В. Святецький

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.10.2016 року.