Рішення

від 28.09.2016 по справі 761/11868/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11868/15-ц

Провадження № 2/761/652/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАС», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4, Національний банк України, про застосування наслідків нікчемності правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, який неодноразово уточнювався під час розгляду справи судом, та з урахуванням остаточних позовних вимог позивач просив: звернути стягнення на квартири №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки №1020-130712/І від 13.07.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1), в рахунок часткового задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) за Кредитним договором №593-130712 від 13.07.2012 року в сумі 66 817 693,51 гривень, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТАС» (місцезнаходження: 69037, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Сорок років рад України, будинок 40, код ЄДРПОУ 22154426), в тому числі заборгованість по кредиту - 56 523 00,00 гривень, заборгованість по процентам станом на 24.02.2015 р. - 9 402 949,47 гривень, пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.08.2014 р. по 23.02.2015 р. - 10 505,48 гривень, пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 26.06.2014 р. по 23.02.2015 р. - 881 238,56 гривень; встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за Договором іпотеки №1020-130712/І від 13.07.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1), а саме: квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності; передати в управління Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) квартири №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки №1020-130712/І від 13.07.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м. Київ, проспект Московський, 16) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1); зобов'язати ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) передати Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) оригінали правовстановлюючих документів та технічну документацію (технічний паспорт) на квартири №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, ключі до квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації зазначених квартир; надати Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, та нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди щодо квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; надати право Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) здійснювати дії, пов'язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування квартирами №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; надати Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування квартирами №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; надати Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) здійснювати дії, пов'язані з управлінням квартирами №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг прибирання, про надання послуг з електропостачання, про надання послуг з водопостачання холодної та гарячої води, про надання послуг телефонного зв'язку, про надання послуг з теплопостачання, про надання послуг з газопостачання, послуг, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, про надання послуг охоронної, пожежної сигналізації; надати право Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м.Київ, проспект Московський, 16) користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.07.2012 року між позивачем та ТОВ «ВІТАС» було укладено Кредитний договір №593-130712 (надалі - Кредитний договір), до якого в подальшому укладалися додаткові угоди. Згідно умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з графіком погашення з загальним лімітом 56 523 000,00 гривень з процентною ставкою 22 % річних, а в разі користування кредитними коштами після строку їх повернення - 44 % річних, із строком повернення до 16.04.2015 року.

Разом з тим, зобов'язання за Кредитним договором щодо повного та своєчасного повернення кредиту та сплати процентів Позичальником не виконуються, у зв'язку з чим станом на 24.02.205 року загальна заборгованість Позичальника за Кредитним договором склала 66 817 693,51 гривень, в тому числі заборгованість по кредиту - 56 523 000,00 гривень, заборгованість по процентам станом на 24.02.2015 року - 9 402 949,47 гривень, пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.08.2014 року по 23.02.2015 року - 10 505,48 гривень, пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 26.06.2014 року по 23.02.2015 року - 881 238,56 гривень.

Водночас, позивач вказує, що 13.07.2012 року між ним та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки № 1020-130712/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. за реєстровим №1545, відповідно до умов якого в разі невиконання або часткового невиконання забезпечених за ним зобов'язань Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартири № 1, №2 та №3, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, реалізувати його відповідно до умов Договору іпотеки та чинного законодавства, та за рахунок вирученої від реалізації Предмету іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу.

Однак, 06.06.2014 року позивач та ОСОБА_2 уклали договір про розірвання вищевказаного Договору іпотеки, згідно умов якого зобов'язання сторін за Договором іпотеки припинялись, а банк зобов'язувався вжити заходів до вилучення іпотек та обтяжень з реєстрів.

При цьому, укладаючи договір про розірвання Договору іпотеки, банк безоплатно відмовився від власних майнових вимог до ОСОБА_2, прийняв на себе зобов'язання звільнити Предмет іпотеки від обтяження забороною на відчуження та іпотекою без сплати іпотекодавцем та без покладення на останнього обов'язку щодо сплати суми заборгованості за Кредитним договором, що був забезпечений Договором іпотеки.

В свою чергу, як зазначає позивач, на виконання своїх повноважень, передбачених ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку видано Наказ № 70 від 09.04.2015 року, яким визнано нікчемним договір про розірвання Договору іпотеки, а 10.04.2015 року на адресу відповідача позивачем було направлено повідомлення про нікчемність договору про розірвання Договору іпотеки з пропозицією погасити заборгованість за Кредитним договором, що забезпечувався Договором іпотеки, яке залишилось поза увагою відповідача.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 215 та 216 ЦК України, позивач зазначив, що нікчемність правочину дозволяє заінтересованій особі без судового вирішення спору відмовитися від виконання правочину та звернутися до суду з позовом про примусове вживання правових наслідків нікчемності правочину від іншої сторони (відповідача) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням наведеного та зважаючи на вимоги Закону України «Про іпотеку» позивач просив позов задовольнити.

В процесі розгляду справи на підставі ст.ст. 33, 35 ЦПК України судом, за клопотанням сторін, було залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_3 та в якості третіх осіб Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_4.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що на момент укладення договору про розірвання договору іпотеки ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мала іншу редакцію і не передбачала в якості нікчемності правочину таку підставу як відмова банку від власних майнових вимог. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено тієї обставини, що на момент укладення договору про припинення договору іпотеки в позичальника існувала прострочена заборгованість, в зв'язку з чим в банку могли настати майнові вимоги до іпотекодавця.

Відповідач ОСОБА_3 та треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, зібрані в матеріалах справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 13.07.2012 року між ПАТ ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (надалі - банк або позивач) та ТОВ «ВІТАС» було укладено Кредитний договір №593-130712, відповідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з графіком погашення з загальним лімітом 56 523 000,00 гривень з процентною ставкою 22 % річних, а в разі користування крединими коштами після строку їх поверення - 44% річних, із строком повернення до 16.04.2015 року. В подальшому, до Кредитного договору укладались договори про внесення змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із п. 3.3.9. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також усі штрафні санкції та відшкодувати Банку збитки у разі їх виникнення відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Згідно із и. 5.2. Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості по Кредитному договору станом на 24.02.205 року загальна заборгованість ТОВ «ВІТАС» за Кредитним договором склала 66 817 693,51 гривень, в тому числі заборгованість по кредиту - 56 523 000,00 гривень, заборгованість по процентам станом на 24.02.2015 року - 9 402 949,47 гривень, пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.08.2014 року по 23.02.2015 року - 10 505,48 гривень, пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 26.06.2014 року по 23.02.2015 року - 881 238,56 гривень.

В забезпечення вимог Банку за Кредитним договором, 13.07.2012 року між ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (за договором - Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (за договором - Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки № 1020-130712/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. за реєстровим №1545.

Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є квартири №5 та №6, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 3.1.4, 3.1.5 Договору іпотеки в разі невиконання або часткового невиконання забезпечених за ним зобов'язань Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до умов Договору іпотеки та чинного законодавства, та за рахунок вирученої від реалізації Предмету іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу.

Пунктом 6.2. договору іпотеки, право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність, зокрема у разі розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально.

Як встановлено в судовому засіданні, 06.06.2014 року Банк та ОСОБА_2 уклали договір про розірвання Договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., згідно умов якого сторони домовились розірвати Договір іпотеки № 1020-130712/І.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнопро реєстрацію права власності від 20.11.2014 року за №29783370, власником квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1, був ОСОБА_4 на підставі Договору дарування від 20.11.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевечнко І.Л. за реєстровим №2398.

Водночас, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №49259690 від 07.12.2015 року, на даний час власником квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1, є ОСОБА_3

В свою чергу, судом встановлено, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» № 70 від 09.04.2015 року, на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визнано нікчемним договір про розірвання Договору іпотеки, укладеного 06.06.2014 року між АТ «ЄВРОГАЗБАНК» та ОСОБА_2

Приписами ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

В обґрунтування нікчемності договору про розірвання договору іпотеки від 06.06.2014 року, позивач посилався на п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Разом з тим, на час укладення договору про розірвання договору іпотеки від 06.06.2014 року Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» діяв в редакції від 16.05.2013 року.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) унормовано, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

Договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Таким чином, на час укладення договору про розірвання договору іпотеки від 06.06.2014 року, діяла інша редакція ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка не передбачала визнання такого договору нікчемним в силу вимог закону, як передбачено означеною статтею в редакції закону, на яку посилається позивач при зверненні з даним позовом.

Окрім того, згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, вбачається, що станом на дату укладення спірного договору від 06.06.2014 року, у ТОВ «ВІТАС» була відсутня прострочена заборгованість за кредитним договором.

Тобто, станом на дату укладення між сторонами спірного договору від 06.06.2014 року про розірвання Договору іпотеки у банку за іпотечним договором існувало лише право, а тому Банк, укладаючи спірний договір не міг відмовитися від власних майнових вимог.

Станом на 06.06.2014 року ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» не заявляло претензій до ТОВ «ВІТАС» з приводу порушення останнім основного зобов`язання і не ставило питань щодо задоволення своїх майнових вимог по погашенню кредиту та процентів по ньому за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі шляхом подання до суду відповідної позовної заяви.

Тому, при укладенні спірного від 06.06.2014 року про розірвання Договору іпотеки не могло мати місце здійснення відмови позивача від власних майнових вимог, оскільки неможливо відмовитись від того чого не існує.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що на момент укладення договору від 06.06.2014 року у позивача не існувало майнових вимог до відповідача по іпотечному договору.

Щодо видання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» № 70 від 09.04.2015 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Вказане положення закону стосується дій, які уповноважена особа Фонду зобов'язана вчинити протягом дії тимчасової адміністрації.

Із матеріалів справи вбачається, що тимчасова адміністрація запроваджена у банку на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Єврогазбанк»; тимчасова адміністрація припинена на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»; виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 «Про початок процедури ліквідації АТ «Єврогазбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Таким чином, станом на 09.04.2015 у ПАТ «Єврогазбанк» вже не діяла тимчасова адміністрація, тоді як проводилася ліквідаційна процедура, проведення якої врегульовано розділом VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється.

Положення вказаного розділу, зокрема, ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не передбачають право Уповноваженої особи на ліквідацію забезпечувати перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, оскільки вказана процедура станом на початок ліквідації мала бути вже завершена.

З наведеного вбачається, що вказаний наказ було прийнято під час ліквідаційної процедури Банку, а не під час дії тимчасової адміністрації.

Таким чином, в даному випадку, позивач за даним позовом не мав повноважень на видання наказу, адже право на перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, може бути реалізовано Уповноваженою особою виключно в період дії тимчасової адміністрації, про що чітко зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Проте, наказ № 70 від 09.04.2015 року прийнятий в період ліквідації банку, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Згідно з положеннями ст. 10 ЦПК України позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Таким чином, під час розгляду даної справи не було встановлено обставин, передбачених законом для визнання договору про розірвання Договору іпотеки від 06.06.2014 року нікчемним, а тому станом на час розгляду справи, договір іпотеки № 1020-130712/І від 13.07.2012 року, яким забезпечувалось виконання умов Кредитного договору № 593-130712 від 13.07.2012 року, є розірваним, а тому правовідносини за ним припинились.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання правочину - договору про розірвання Договору іпотеки від 06.06.2014 року нікчемним, то у задоволенні позовних вимог щодо застосування наслідків нікчемного правочину про звернення стягнення на предмет іпотеки та інших похідних вимог, слід відмовити.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Окрім того, до аналогічних висновків у подібних правовідносинах також прийшов Вищий господарський суд України під час розгляду справ №№ 916/1244/15-г від 16.12.2015 року, 916/1226/15-г від 23.12.2015 року.

Керуючись ст. 129 Конституції України ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАС», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4, Національний банк України, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: