Ухвала

від 06.10.2016 по справі 826/11109/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11109/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Франко Солар» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Державне підприємство «Енергоринок» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - ДП «Енергоринок» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не встановлення ТОВ «Франко Солар» на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняти рішення щодо встановлення ТОВ «Франко Солар» «зеленого» тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України, відповідно, на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення ДП «Енергоринок» перерахувань ТОВ «Франко Солар» додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої Товариством з обмеженої відповідальністю «Франко Солар» за договором № 8780/02 від 04 липня 2012 року електроенергії, за «зеленим» тарифом, який Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року та «зеленим» тарифом, фактично встановленим постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1072 від 31 липня 2014 року, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення ДП «Енергоринок» перерахувань ТОВ «Франко Солар», як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої ТОВ «Франко Солар» електроенергії за договором № 8780/02 від 04 липня 2012 року у лютому 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 157 від 31 січня 2015 року, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 105 від 31 січня 2015 року, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення ДП «Енергоринок» перерахувань ТОВ «Франко Солар», як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої ТОВ «Франко Солар» електроенергії за договором № 8780/02 від 04 липня 2012 року у березні 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 493 від 27 лютого 2015 року, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 492 від 27 лютого 2015 року, за наслідками розгляду прийняти рішення.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Франко Солар» є виробником електричної енергії, що підтверджується Ліцензією Серія АД № 036334 (вид діяльності - виробництво електричної енергії), виданої відповідачем на підставі рішення № 786 від 21 червня 2012 року.

Постановою НКРЕКП № 760 від 21 червня 2012 року ТОВ «Франко Солар» затверджено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

04 липня 2012 року між ТОВ «Франко Солар» та ДП «Енергоринок» був укладений договір купівлі-продажу електричної енергії № 8780/02.

Згідно абзацу другого пункту 2.3 вказаного НКРЕКП встановлює тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року помноженого на коефіцієнт 4.8 (коефіцієнт відповідно до Закону України «Про електроенергетику»). Для малих гідроелектростанцій та суб'єктів господарювання, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги визначається із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації).

Пунктом 2.4 договору купівлі-продажу електричної енергії № 8780/02 від 04 липня 2012 року передбачено, що велична тарифу на електроенергію, яку ТОВ «Франко Солар» продає третій особі ДП «Енергоринок», не може бути меншою за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується в національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для позивача установлюється шляхом перерахування в євро величини «зеленого» тарифу, розрахованого відповідно до положень п. 2.3 Договору.

Позивач вважаючи, що відповідачем було допущено бездіяльність щодо не встановлення йому на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів звернулось з відповідним позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний перераховувати «зелений» тариф на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць. Крім того, у разі визнання бездіяльності протиправною, суд відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії з метою захисту порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком виходячи з наступного.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначає Закон України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР, який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Державне управління в електроенергетиці здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі (ст. 8 Закону України «Про електроенергетику»).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електроенергетику», державне регулювання діяльності в електроенергетиці Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики, відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про електроенергетику», основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, є забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), величина «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату. «Зелений» тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Держава гарантує законодавче закріплення на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимоги щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.

Порядок встановлення та перегляду «зеленого» тарифу регулюється Порядком встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1421 від 02 листопада 2012 року (із змінами та доповненнями).

Так, відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» та пунктів 1.4 - 1.7 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності, «зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

«Зелений» тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру.

Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

«Зелений» тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

Пунктами 1.8, 1.9 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності передбачено, що «зелений» тариф перераховується на кожний розрахунковий місяць, яким для цілей Порядку є календарний місяць, на який перераховується «зелений» тариф.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний перераховувати «зелений» тариф на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

При цьому, неперегляд тарифів на кожний календарний місяць, призводить до відсутності перерахованого «зеленого» тарифу, що в свою чергу, не дозволяє встановити загальну вартість виробленої електричної енергії за Договором, укладеним між позивачем та ДП «Енергоринок», та отримати позивачу повну оплату за вироблену електроенергію, що порушує права та інтереси останнього.

З аналізу наявних в матеріалах справи документів, встановлено, що фактично у період з вересня 2014 року по січень 2015 року перегляд «зелених» тарифів по курсу Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався та оплата за продану електричну енергію за вказаний період здійснювалася за «зеленим» тарифом встановленим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1072 від 31 липня 2014 на серпень 2014 року, тобто «зелений» тариф по курсу Національного банку України на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Отже, оскільки відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не здійснював щомісячного перерахунку позивачу «зеленого» тарифу на електричну енергію на кожний розрахунковий місяць, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невстановлення «зеленого» тарифу позивачу на кожний розрахунковий місяць протягом періоду з вересня 2014 року по січень 2015 року за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України, розрахованого відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року по справі №826/4306/15 було визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року № 157 «Про зупинення дії пункту 1 постанов НКРЕП від 31 січня 2015 року №105 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», дана постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року, у відкритті касаційного провадження по даній справі було відмовлено ухвалами Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2015 року та 30 жовтня 2015 року.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року по справі № 826/3745/15, яка, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, було визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року № 493 «Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року № 492 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», у відкритті касаційного провадження відмовлено Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2015 року та від 29 жовтня 2015 року.

Оскільки обов'язок перегляду «зеленого» тарифу на кожну дату встановлення роздрібних тарифів прямо встановлений Законом України «Про електроенергію», а також те, що позивач звертався до відповідача з листами стосовно розгляду питання про затвердження розміру «зеленого» тарифу, однак, постанов щодо перерахування «зеленого» тарифу відповідачем прийнято не було, з метою повного захисту порушеного права та гарантування дотримання норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, зобов'язавши відповідача розглянути питання про прийняття рішення щодо встановлення «зеленого» тарифу позивачу за вказаний період на рівні не меншим фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року, за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та 24 грудня 2014 року.

Враховуючи наведене, зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення ДП «Енергоринок» перерахувань позивачу, як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої останніми електроенергії, за «зеленими» тарифами встановленими відповідно до постанови НКРЕ № 1072 є необхідним заходом повного та дієвого захисту прав позивача, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність такого зобов'язання.

При цьому, задоволення позовних вимог саме у такий спосіб не є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача та спрямовано на адекватний захист порушених законних прав позивача.

Щодо посилань апелянта на порушення позивачем строку звернення до суду та безпідставний розгляд спору по суті судом першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За нормами КАС України пропущення встановленого строку звернення з адміністративним позовом не позбавляє особи права звернутися з адміністративним позовом і не може бути підставою для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. КАС України надає право стороні, яка пропустила строк на звернення до суду відновити пропущений строк у разі, якщо причини, які його спричинили були поважними. У цьому випадку суд розглядає відповідне клопотання. Після поновлення строку суд розглядає адміністративний позов по суті в порядку, встановленому КАС.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем разом із позовом було заявлено відповідне клопотання, а суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі його розглянув та визнав причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Відтак, жодного порушення норм процесуального права судом допущено не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 11 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.