Ухвала

від 09.02.2017 по справі 826/11109/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року м. Київ К/800/27900/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Голяшкіна О.В.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко Солар" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Національна комісія), третя особа - Державне підприємство "Енергоринок" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Франко Солар" (далі Товариство) звернулося із позовом в якому просило: визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо не встановлення Товариству на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року зеленого тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01.01.2009 за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27.08.2014, 24.09.2014, 28.10.2014, 25.11.2014, 24.12.2014, 26.01.2015, 26.02.2015; зобов'язати НКРЕКП прийняти рішення щодо встановлення Товариству зеленого тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01.01.2009 за офіційним валютним курсом Національного банку України, відповідно, на 27.08.2014, 24.09.2014, 28.10.2014, 25.11.2014, 24.12.2014, 26.01.2015, 26.02.2015; зобов'язати НКРЕКП розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством Енергоринок перерахувань Товариству додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої Товариством за договором № 8780/02 від 04.07.2012 електроенергії, за зеленим тарифом, який НКРЕКП було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27.08.2014, 24.09.2014, 28.10.2014, 25.11.2014, 24.12.2014, 26.01.2015, 26.02.2015 та зеленим тарифом, фактично встановленим постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1072 від 31.07.2014, від 31.01.2015 №157, 27.02.2015 №493, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Позов мотивовано тим, що в порушення вимог Закону України Про електроенергетику відповідачем протиправно не було встановлену позивачу зелений тариф на законодавчо передбаченому рівні у період з вересня 2014 року по березень 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо не встановлення ТОВ Франко Солар на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року зеленого тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, розрахованого згідно ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року. Зобов'язано НКРЕКП прийняти рішення щодо встановлення ТОВ Франко Солар зеленого тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України, відповідно, на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року. Зобов'язано НКРЕКП розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення ДП Енергоринок перерахувань ТОВ Франко Солар додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої Товариством з обмеженої відповідальністю Франко Солар за договором № 8780/02 від 04 липня 2012 року електроенергії, за зеленим тарифом, який НКРЕКП було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року та зеленим тарифом, фактично встановленим постановою НКРЕКП № 1072 від 31 липня 2014 року, за наслідками розгляду прийняти рішення. Зобов'язано НКРЕКП розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення ДП Енергоринок перерахувань ТОВ Франко Солар , як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої ТОВ Франко Солар електроенергії за договором № 8780/02 від 04 липня 2012 року у лютому 2015 року за зеленим тарифом, встановленим відповідно до постанови НКРЕКП № 157 від 31 січня 2015 року, та зеленим тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП № 105 від 31 січня 2015 року, за наслідками розгляду прийняти рішення. Зобов'язано НКРЕКП розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення ДП Енергоринок перерахувань ТОВ Франко Солар , як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої ТОВ Франко Солар електроенергії за договором № 8780/02 від 04 липня 2012 року у березні 2015 року за зеленим тарифом, встановленим відповідно до постанови НКРЕКП № 493 від 27 лютого 2015 року, та зеленим тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП № 492 від 27 лютого 2015 року, за наслідками розгляду прийняти рішення. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою НКРЕКП № 760 від 21 червня 2012 року ТОВ Франко Солар затверджено зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

04 липня 2012 року між ТОВ Франко Солар та ДП Енергоринок був укладений договір купівлі-продажу електричної енергії № 8780/02.

Згідно абзацу другого пункту 2.3 вказаного договору НКРЕКП встановлює тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року помноженого на коефіцієнт 4.8 (коефіцієнт відповідно до Закону України Про електроенергетику ). Для малих гідроелектростанцій та суб'єктів господарювання, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги визначається із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації).

Пунктом 2.4 договору купівлі-продажу електричної енергії № 8780/02 від 04 липня 2012 року передбачено, що велична тарифу на електроенергію, яку ТОВ Франко Солар продає третій особі ДП Енергоринок , не може бути меншою за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується в національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу для позивача установлюється шляхом перерахування в євро величини зеленого тарифу, розрахованого відповідно до положень п. 2.3 Договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про електроенергетику , державне регулювання діяльності в електроенергетиці Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики, відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно до ст. 12 Закону України Про електроенергетику , основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, є забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що зелений тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Відповідно до ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), величина зеленого тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання. Фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро зеленого тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом НБУ на зазначену дату. Зелений тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Держава гарантує законодавче закріплення на весь строк застосування зеленого тарифу вимоги щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим зеленим тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.

Порядок встановлення та перегляду зеленого тарифу регулюється Порядком встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1421 від 02 листопада 2012 року (із змінами та доповненнями).

Так, відповідно до ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику та пунктів 1.4 - 1.7 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу для суб'єктів господарської діяльності, зелений тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

Зелений тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру.

Фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро зеленого тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Зелений тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

Пунктами 1.8, 1.9 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу для суб'єктів господарської діяльності передбачено, що зелений тариф перераховується на кожний розрахунковий місяць, яким для цілей Порядку є календарний місяць, на який перераховується зелений тариф.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач зобов'язаний перераховувати зелений тариф на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого НБУ станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

При цьому, не перегляд тарифів на кожний календарний місяць, призводить до відсутності перерахованого зеленого тарифу, що в свою чергу, не дозволяє встановити загальну вартість виробленої електричної енергії за Договором, укладеним між позивачем та ДП Енергоринок , та отримати позивачу повну оплату за вироблену електроенергію, що порушує права та інтереси останнього.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично у період з вересня 2014 року по січень 2015 року перегляд зелених тарифів по курсу НБУ на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався та оплата за продану електричну енергію за вказаний період здійснювалася за зеленим тарифом встановленим постановою НКРЕКП № 1072 від 31 липня 2014 на серпень 2014 року, тобто зелений тариф по курсу НБУ на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Отже, оскільки відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не здійснював щомісячного перерахунку позивачу зеленого тарифу на електричну енергію на кожний розрахунковий місяць, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не встановлення зеленого тарифу позивачу на кожний розрахунковий місяць протягом періоду з вересня 2014 року по січень 2015 року за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого НБУ, розрахованого відповідно до ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику є обґрунтованою правомірно задоволена судами.

Суди обґрунтовано вказали на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року по справі №826/4306/15, а також постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року по справі № 826/3745/15 визнано протиправними та скасовано постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року № 157 Про зупинення дії пункту 1 постанов НКРЕП від 31 січня 2015 року №105 та встановлення зелених тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії та від 27 лютого 2015 року № 493 Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року № 492 та встановлення зелених тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії . Вказані постанови першої інстанції були залишені без змін апеляційним судом, а судом касаційної інстанції було відмовлено у відкритті касаційного провадження. Скасування у судовому порядку постанов Національної комісії щодо зупинення дії постанов від 31 січня 2015 року №105 та від 27 лютого 2015 року № 492, якими встановлювався зелений тариф для позивача на лютий та березень відповідно, зумовлює обов'язок вчинення дій щодо застосування таких тарифів.

Оскільки обов'язок перегляду зеленого тарифу на кожну дату встановлення роздрібних тарифів прямо встановлений Законом України Про електроенергію , а також те, що позивач звертався до відповідача з листами стосовно розгляду питання про затвердження розміру зеленого тарифу, однак, постанов щодо перерахування зеленого тарифу відповідачем прийнято не було, з метою повного захисту порушеного права та гарантування дотримання норм чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, зобов'язавши відповідача розглянути питання про прийняття рішення щодо встановлення зеленого тарифу позивачу за вказаний період на рівні не меншим фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01 січня 2009 року, за офіційним валютним курсом НБУ на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та 24 грудня 2014 року.

Зобов'язання судами відповідача розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електроенергії для проведення перерахувань позивачу є вказівкою на можливий спосіб відновлення порушеного права позивача внаслідок бездіяльності у встановленні зеленого тарифу та не має наслідком подвійне перерахування коштів товариству, на що посилається Національна комісія. При цьому рішення судів відповідає нормам процесуального права та не виходить за межі повноважень суду, визначених статтею 162 КАС України.

Посилання Національної комісії зокрема на розпорядження Кабінету Міністрів України від 13. 08.2014 року № 764-р та від 01.10.2014 року №915-р Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії , а також листи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як на підставу для не встановлення зелених тарифів на електроенергію є необґрунтованими, оскільки вони не звільняють відповідача від обов'язку встановлення таких тарифів, що прямо передбачено законом. Вказані розпорядження спрямовані на забезпечення коригування тарифів та не містять вимог щодо незатвердження Національною комісією зелених тарифів.

Судом апеляційної інстанції наведено обставини, за яких він вказав на відсутність підстав для залишення позову без розгляду з мотивів пропуску строку звернення до суду, на чому наполягав відповідач. При цьому судова колегія звертає увагу на те, що невиконання Національною комісією обов'язку щодо встановлення зеленого тарифу, прямо передбаченого законом та у визначений ним строк, не звільняє відповідача від його виконання в подальшому, зі спливом такого строку, тобто допущена бездіяльність мала місце і на момент звернення позивача з позовом.

Наведене дає підстави для висновку про правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до закону можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

О.Є Донець