Ухвала

від 05.10.2016 по справі 191/2485/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новатор» до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новатор» (далі - ТОВ «Агрофірма «Новатор») звернулось до суду з указаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18 червня 2010 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Новатор» укладено два нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами яких останнє набуло право власності на земельну ділянку площею 0,100 га та земельну ділянку площею 0,120 га. що розташовані по АДРЕСА_1 Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку від 10 березня 2009 року, виданим на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 липня 2008 року власником суміжної земельної ділянки площею 0,080 га, розташованої по АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 Позивач позбавлений можливості користуватися частиною належних йому земельних ділянок, оскільки відповідач самовільно збудував на цих земельних ділянках каміну огорожу з відступом в сторону земельних ділянок позивача. На підставі викладеного позивач просив суд позов задовольнити, зобов'язати відповідача усунути ТОВ «Агрофірма «Новатор» перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом повернення позивачу самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованої кам'яної огорожі.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 березня 2015 року, позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 усунути ТОВ «Агрофірма «Новатор» перешкоди у користуванні земельними ділянками площею 0,100 га та 0,120 га, розташованими по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, шляхом знесення самовільно збудованої кам'яної огорожі. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року та повернуто її заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та передати питання про відкриття апеляційного провадження на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_4 у прийнятті його апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалося питання щодо його прав та обов'язки, а тому він не має передбаченого ст. 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження рішення суду.

Такі висновки апеляційного суду є правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно із п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого ст. 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції не вирішував, то суддя-доповідач відповідно до цієї норми та ч. 3 ст. 297 ЦПК України постановляє ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ОСОБА_4 посилався на договір простого товариства від 29 травня 2009 року відповідно до умов якого спірна огорожа, про знесення якої ухвалено судове рішення, належить йому та відповідачу на праві спільної часткової власності.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 не був стороною у справі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд не вирішував питання про його права та обов'язки, оскільки спір у даній справі виник з приводу користування спірною земельною ділянкою між суміжними землекористувачами - сторонами по справі, а тому заявник не є особою, що має право на оскарження рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваної судової ухвали не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін, оскільки судами не було порушено норм матеріального та процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ.Є. Червинська Судді:І.М. Завгородня Л.М. Мазур Т.О. Писана О.В. Попович