Ухвала

від 05.03.2015 по справі 191/2485/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/993/15 Справа № 191/2485/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Порошина О. О. Доповідач - Колодяжна Н.Є.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ТОВ "Агрофірма "Новатор" до ОСОБА_2 - про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2014 року, посилаючись на його незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши скаргу, матеріали справи, вважає скаргу необґрунтованою, а рішення законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі двох Договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 18.06.2010 року та Державних актів на право власності на земельні ділянки серія ДП №108447, серія ДП №108448 - .Товариству "Агрофірма Новатор" належать земельні ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_2, площею 0,10 га та 0, 12 га.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1- ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,060 га по АДРЕСА_1 .

Вищевказані земельні ділянки розташовані суміжно. Між ними відповідачем встановлено кам'яну огорожу.

Суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 порушені у зв'язку із знаходженням на земельній ділянці № 64 кам'яної огорожі, яка належить суміжному землекористувачу ділянки АДРЕСА_1, і вірно вважав, що ОСОБА_2 перешкоджає Товариству користуватися земельними ділянками.

Так, матеріали справи містять доказ- висновок судової земельно-технічної експертизи від 18.04.2014 року, з якого вбачається, що згідно проведених геодезичних робіт по встановленню межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) проведених ТОВ "Агровектор Плюс" та експертного дослідження встановлено, що межі земельної ділянки АДРЕСА_2 згідно фактичного користування із сторони земельної ділянки АДРЕСА_1 не відповідають межам відповідно до Державних актів від 20.05.2009 Власник земельної ділянки № 59 займає частину земельної ділянки із сторони ділянки № 64, яка йому згідно проведених вимірів не належить. На даній ділянці суміжним землекористувачем встановлено кам'яну огорожу.

Дані порушення межі зі сторони земельної ділянки № 64 мають розміри в плані:

від т. 4 в сторону земельної ділянки № 64 - 3,01 м;

від т. 5 в сторону земельної ділянки № 64 - 3,01м.

Міськрайонний суд правильно взяв до уваги висновок експерта ДНДІСЕ, оскільки він виконаний на підставі ухвали суду, фахівцем-експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність, та не викликає сумнівів у його об*єктивності.

В той же час, геодезичний звіт, наданий представником відповідача, та на який останній посилався як на належний доказ, суд вірно не взяв до уваги, так як даний звіт стосується іншої належної відповідачу земельної ділянки АДРЕСА_3, яка не межує із землями Товариства та не має відношення до предмету спору. Під час розгляду спору і в місцевому суді, і в апеляційній інстанції встановлено, що саме ділянка № 59 межує із ділянками позивача і відносно даної ділянки ставились питання експерту та ухвалено судове рішення (з*ясовано, що у позовній заяві було помилково вказано номер спірної ділянки відповідача - 63 замість № 59).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Дослідженими судом в справі доказами встановлено обставину порушення відповідачем права позивача на користування земельними ділянками №64, шляхом порушення межі земельних ділянок позивача через збудовану на його землі кам'яну огорожу. При таких обставинах, враховуючи наведене, суд обгрунтовано позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнив частково, зобов'язавши відповідача усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками позивача шляхом знесення самовільно збудованої кам'яної огорожі, та відмовив в іншій частині вимог як зайво заявлених. Позивачем рішення не оскаржене.

Доводи апеляційної скарги щодо побудови відповідачем огорожі в межах його земельної ділянки, видачі якого передувало оформлення акту про встановлення на місцевості та погодження меж земельної ділянки- не можуть прийматись до уваги, оскільки доведеним є протилежний факт, твердження про встановлення меж між №64 та № 59 ще до придбання позивачем земельних ділянок не підтверджено Актом встановлення меж, складеним до 2010року .

Оспорення у скарзі відповідачем як належних доказів- технічної документації, виготовленої на замовлення позивача, а також судової земельно-технічної експертизи з посиланням на те, що під час її проведення будь-яких землевпорядних досліджень не проводилося, а були лише проведені вимірювання на підставі даних зазначеної технічної документації, не заслуговують на увагу, оскільки оспорити експертний висновок можливо шляхом призначення повторної (додаткової, комплексної) експертиз, в той час як такі вимоги з боку відповідача не заявлялись.

На питання відповідності закону геодезичного звіту, виконаного на замовлення відповідача підприємством "Центр державного земельного кадастру" відповідь надана вище. Цей звіт не стосується ділянки № 59.

Твердження у скарзі про відсутність з боку позивача погодження меж із сумісними користувачами є необґрунтованим, оскільки позивачем в результаті такого погодження отримані Державні акти на право власності на землю, які є чинними на даний час.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Колодяжна

Судді: О.П. Бараннік

Н.М. Лисична