Рішення

від 11.10.2016 по справі 903/11/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

11 жовтня 2016 р. Справа № 903/11/14

Господарський суд Волинської області в складі судді Кравчук А.М., розглянувши

заяву публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод"

про прийняття додаткового рішення

у справі № 903/11/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Термолітмаш", м. Мелітополь, Запорізька обл.

до публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод", м. Нововолинськ

про стягнення 848 129 грн. 60 коп.

в с т а н о в и в:

08.01.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Термолітмаш" звернулось з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" про стягнення 848 129,60 грн.

Враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 05.02.2014р. (а.с. 41, т.1), ОСОБА_1 "Завод Термолітмаш" просив стягнути з ПАТ "Нововолинський ливарний завод" 502 863,82 грн., з них: 450000 грн. заборгованості, 38328,20 грн. пені за період з 26.12.2012р. по 26.06.2013р., 14535,62 грн. процентів річних.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач не виконав умов договору на виготовлення і поставку обладнання №50 від 07.02.2011р. з врахуванням укладених до нього додаткових угод №№1, 2, 3 щодо оплати проведеної модернізації дугової сталеплавильної печі ДСП-3.

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.02.2014р. у справі №903/11/14 (суддя Гончар М.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Термолітмаш" було задоволено частково: постановлено стягнути з публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Термолітмаш" 450 000 грн. заборгованості, 27110 грн. 65 коп. пені, 14535 грн. 62 коп. процентів річних, 9832,93 грн. витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. рішення господарського суду Волинської області від 05.02.2014 року у справі №903/11/14 було скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; постановлено стягнути із ОСОБА_1 «Завод Термолітмаш» на користь ПАТ „Нововолинський ливарний завод" 4916,47 грн. витрат на судовий збір за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014р. у справі № 903/11/14 рішення господарського суду Волинської області від 05.02.2014р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.06.2015р. у справі №903/11/14 (суддя Якушева І.О.) у задоволенні позову ОСОБА_1 «Завод Термолітмаш» до ПАТ „Нововолинський ливарний завод" про стягнення 848 129,60 грн. було відмовлено.

Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції позивач збільшив розмір позовних вимог, також судом було здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни сторони у справі - позивача ОСОБА_1 «Термолітмаш» на його правонаступника - ОСОБА_1 «Завод Термолітмаш».

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2016р. рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2015р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016p. рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. залишено без змін.

01.08.2016 року до господарського суду Волинської області надійшла заява №16/442 від 26.07.2016р. публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/11/14 про стягнення з ОСОБА_1 «Завод Термолітмаш» на користь ПАТ «Нововолинський ливарний завод» понесених ним судових витрат в сумі 29 916,47 грн. в тому числі: 4916,47 грн. судового збору та 25 000 грн., оплачених за судову експертизу.

На обґрунтування заяви заявник посилається на те, що господарським судом Волинської області при винесенні рішення від 11.06.2015р. не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, які були понесені ПАТ «Нововолинський ливарний завод» в зв'язку зі сплатою судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 4 916,47 грн. та оплатою призначеної судом технічної експертизи в сумі 25000 грн.

Ухвалою суду від 09.08.2016 року заява №16/442 від 26.07.2016р. про ухвалення додаткового рішення у справі 903/11/14 залишена без задоволення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.08.2016 року у справі № 903/11/14 задоволено частково, ухвалу господарського суду Волинської області від 09.08.2016 року у справі №903/11/14 скасовано, заяву публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" про прийняття додаткового рішення у справі №903/11/14 передано на розгляд до господарського суду Волинської області, оскільки місцевий суд дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для винесення додаткового рішення у справі № 903/11/14 щодо розподілу судового збору в сумі 4916.47 грн. за подання апеляційної скарги ПАТ «Нововолинський ливарний завод» на первісне рішення господарського суду Волинської області від 05.02.2014 року у справі №903/11/14 та неправомірно відмовив у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі №903/11/14 щодо перерозподілу судових витрат, які були понесені відповідачем на оплату судової експертизи.

Протоколом передачі судової справи від 07.10.2016р. заяву ПАТ «Нововолинський ливарний завод» про прийняття додаткового рішення передано на розгляд судді Кравчук А.М.

Заява ПАТ «Нововолинський ливарний завод» про прийняття додаткового рішення підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.4.4 постанови №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду, або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанцій, який прийняв нове рішення.

Приймаючи 11.06.2015р. рішення у справі № 903/11/14, господарським судом не було розподілено судові витрати в частині сплаченого за подачу апеляційної скарги ПАТ "Нововолинський ливарний завод" судового збору в розмірі 4916,47 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Нововолинський ливарний завод" на рішення господарського суду Волинської області від 05.02.2014р. було подано апеляційну скаргу №14/65 від 19.02.2014р., а до апеляційної скарги ним було додано платіжне доручення №188 від 11.02.2014р. про оплату 4916,47 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Оскільки в подальшому постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014р. у справі № 903/11/14 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. було скасовано, а справу № 903/11/14 передано на новий судовий розгляд то, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, господарський суд, приймаючи за результатами нового розгляду 11.06.2015р. рішення у справі, мав би розподілити судовий збір, в тому числі й сплачений за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З огляду на приписи ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що при новому судовому розгляді у задоволенні позову ОСОБА_1 «Завод Термолітмаш» було відмовлено, підлягає до задоволення заява ПАТ «Нововолинський ливарний завод» в частині ухвалення додаткового рішення про стягнення із ОСОБА_1 «Завод Термолітмаш» на користь ПАТ «Нововолинський ливарний завод» 4916,47 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору за подачу апеляційної скарги №14/65 від 19.02.2014р.

Відповідно до ч.6 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (надалі - Інструкція), строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку).

Отже, за наслідком проведення експертизи експертом приймається один із двох документів - висновок експерта або повідомлення про неможливість надання висновку.

Законодавством, зокрема і вищенаведеною ч.6 ст. 49 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат за проведення судової експертизи, а не за її завершення з оформленням висновку експерта. Наведене узгоджується з п. 1.13 Інструкції в контексті можливості проведення експертизи з оформленням повідомлення про неможливість надання висновку. Повідомлення про неможливість надання висновку за Інструкцією є самостійним експертним документом, який може бути складений за наслідком проведення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Волинської області від 25.07.2014 року у справі №903/11/14 призначено судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої покладено на ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз".

18.05.2015 року на адресу господарського суду Волинської області надійшло повідомлення ТОВ "НІСЕ" №8240 про неможливість надання висновку судової інженерно-технічної експертизи.

Як вбачається з лита ТОВ "НІСЕ" №538 від 13.09.2016 року під час здійснення експертом підготовчих дій для проведення експертизи було понесено витрати, зокрема, на оплату робочих годин експерта при детальному вивченні матеріалів справи; роботу секретаріату; витрати на кореспонденцію.

Згідно акту надання послуг № 70 від 13 травня 2015р. вартість витрат на проведення інженерно - технічної експертизи складає 13 357 грн. 60 коп. (Т.3 а.с.70).

Тобто, на виконання ухвали господарського суду Волинської області від 25.07.2014 року експертом було здійснено ряд підготовчих дій для проведення експертизи, однак за наслідком обставин, що склались та не залежали від дій експерта, останній повідомив суд про неможливість дачі висновку.

Таким чином, повідомлення про неможливість надання висновку є одним з двох документів, який може бути наданий за наслідком проведення експертизи, що свідчить про факт виконання експертом ухвали суду від 25.07.2014 року у справі №903/11/14 про призначення експертизи.

Отже, наявні правові підстави для задоволення заяви ПАТ «Нововолинський ливарний завод» про прийняття додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 «Завод Термолітмаш» на користь ПАТ «Нововолинський ливарний завод» витрат на проведення судової експертизи в розмірі 13 357 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Заяву №16/442 від 26.07.2016р. публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/11/14 задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Термолітмаш" (72316, Запорізька обл., вул. Індустріальна, буд 30/4, код 36064603) на користь публічного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" (45407, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29; код 05799344) 4916,47 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору за подачу апеляційної скарги №14/65 від 19.02.2014р., 13 357 грн. 60 коп. витрат на проведення судової експертизи, а всього 18 274 грн. 07 коп. ( вісімнадцять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 07 коп.).

3. Видати наказ.

Суддя А. М. Кравчук