Рішення

від 04.10.2016 по справі 908/1915/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/69/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016 Справа № 908/1915/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1915/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» , м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Капітал-Авто ЛТДВ» , м. Запоріжжя

про визнання договору оренди землі припиненим

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 178/ЮР від 25.03.2016 року, ОСОБА_2, довіреність від 01.10.2016 року

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 01/02-17/02996 від 16.05.2016 року

від третьої особи - ОСОБА_4, довіреність № 1 від 18.03.2016 року

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.09.2016 року за обопільним клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 05.10.2016 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради про визнання правовідносин за договором оренди землі № 040626102024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» та Запорізькою міською радою від 22.11.2006 року, припиненими з дати переходу права власності на нерухомість 02.03.2016 року. Разом з тим в позовній заяві позивач також зазначив третю особу: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Капітал-Авто ЛТДВ» .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2016 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1915/16 та на підставі приписів ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю В«Капітал-Авто ЛТДВ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

01.08.2016 року на адресу суду від третьої особи надійшла заява, за змістом якої остання підтверджує, що на підставі протоколів загальних зборів ТОВ В«Капітал-АвтоВ» та розподільчого балансу у власність ТОВ В«Капітал-Авто ЛТДВ» передане вказане в позові нерухоме майно, на сьогодні вчиняються дії щодо переоформлення договору оренди землі на ТОВ В«Капітал-Авто ЛТДВ» . При цьому вказує, що проти задоволення позову не заперечує та просить розглянути справу без участі свого представника.

До прийняття рішення у справі, а саме 16.08.2016 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просить визнати договір оренди землі № 040626102024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» та Запорізькою міською радою від 22.11.2006 року, припиненим від дати переходу права власності на нерухомість 02.03.2016 року.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Так, дослідивши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку, що це не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки фактично у вказаній заяві позивач більш точно виклав позовні вимоги в даній справі, тому вказана заява приймається судом до розгляду.

19.08.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване неможливістю забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника через зайнятість в іншому судовому засіданні та перебуванням іншого представника у щорічній відпустці. При цьому вказує, що проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Вказане клопотання було задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 30.08.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 08.09.2016 року о 14:30.

Безпосередньо в судовому засіданні 30.08.2016 року представник позивача надав суду із супровідним листом копію постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2011 року у справі № 3/294 для долучення до матеріалів справи.

Відповідач у справі - Запорізька міська рада, 08.09.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- ТОВ В«Капітал-АвтоВ» з огляду на те, що ним фактично не використовується земельна ділянка, яка є предметом договору оренди від 22.11.2006 року, листом № 95 від 09.03.2016 року запропонувало Запорізькій міській раді розірвати договір оренди землі № 040626102024 від 22.11.2006 року;

- на зазначений лист за дорученням міської ради Управлінням з питань земельних відносин булу надана відповідь, згідно з якою ТОВ В«Капітал-АвтоВ» було запропоновано для припинення дії договору оренди землі надати відповідні документи, а саме: договір відчуження майна (оригінал та завірена копія), рішення про відведення земельної ділянки, договір оренди землі (завірену копію), довідку з податкової інспекції про фактичну сплату за землю за три останні роки, однак зазначені документи так надані й не були, будь-які інші дії зі сторони позивача також вжиті не були;

- умовами договору оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року, а саме п. 36 передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, однак це лише є підставою, а не обов'язком сторони розривати відповідний договір;

- реорганізація юридичної особи не тягне за собою припинення прав на землю, інакше б це суперечило Земельному кодексу України та Закону України «Про оренду землі»;

- з протоколу загальних зборів учасників ТОВ В«Капітал-АвтоВ» від 15.02.2016 року чітко вбачається, що третя особа - ТОВ В«Капітал-Авто ЛТДВ» є правонаступником частини майна, прав та обов'язків ТОВ В«Капітал-АвтоВ» , які перейшли до нього згідно з розподільчим балансом та передавальним актом, що були затверджені загальними зборами учасників ТОВ В«Капітал-АвтоВ» ;

- що ТОВ В«Капітал-Авто ЛТДВ» є правонаступником ТОВ В«Капітал-АвтоВ» також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, право користування земельною ділянкою перейшло до правонаступника;

- законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії, до позовної заяви, в якості додатку не надано доказів, що підтверджують розгляд на сесії ради питання щодо спірного договору оренди землі та щодо укладання договору оренди землі з особою, яка придбала право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, отже розірвання (припинення) договору оренди земельної ділянки за відсутністю відповідних рішень органу місцевого самоврядування є порушенням виключного, передбаченого Конституцією України, права міської ради на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту;

- в силу приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки ТОВ В«Капітал-АвтоВ» не повернув земельну ділянку відповідачу, а Запорізька міська рада не направила на адресу орендаря заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, договір оренди земельної ділянки є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

- вказує, що Цивільним та Господарським кодексами України не встановлено такого способу захисту права, як визнання правовідносин припиненими, вимога позивача про визнання правовідносин за договором оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року припиненими з дати переходу права власності на нерухомість 02.03.2016 року за своєю суттю є вимогою встановити юридичний факт, тому вимога позивача не може виступати самостійним предметом спору і відповідно способом захисту;

- звертає увагу на те, що припинення зобов'язання повністю або в частині наступає з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, а не як цього хоче позивач та зазначає відповідну дату припинення правовідносин у позовній заяві, що також зазначено в ч. 3 ст. 653 ЦК України;

- згідно даних Запорізької ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у ТОВ В«Капітал-АвтоВ» рахується податковий борг зі сплати орендної плати за землю в сумі 82457,19 грн., таким чином позивач не сплачує орендну плату за земельну ділянку, яка була йому передана за договором оренди землі від 22.11.2006 року № 040626101024. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2016 року підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог та наполягав на їх задоволенні. Разом з тим надав суду із супровідним листом документи для долучення до справи. Також надав суду клопотання, в якому у зв'язку зі вступом в справу на підставі довіреності нового представника просить перенести розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на обмеженість строків розгляду справи, встановлених приписами ст. 69 ГПК України, та враховуючи, що строк розгляду справи спливає 05.10.2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2016 року проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судовому засіданні 04.10.2016 року не заперечив проти задоволення позову.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, позицію третьої особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 08.11.2006 року між Запорізькою міською радою, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» , далі Орендар, був укладений договір оренди землі, далі Договір. Вказаний договір був зареєстрований в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2006 року за № 040626101024.

До вказаного Договору між сторонами були підписані додаткова угода від 17.03.2008 року, додаткова угода від 04.04.2009 року, додаткова угода від 28.01.2010 року.

Відповідно до п. 1 Договору (з врахуванням редакції додаткової угоди від 17.03.2008 року) Орендодавець відповідно до рішення двадцять третьої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 21/148 від 15.09.2005 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративно-виставкового торговельного павільйону з пунктом діагностики передпродажної підготовки автотранспорту та відкритої охороняємої платної автостоянки з розташуванням пункту передпродажної підготовки автомобілів, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 6.

Згідно з п. 2 - 4 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,6800 га, в тому числі ділянка площею 0,3063 га для розташування адміністративно-виставкового торговельного павільйону з пунктом діагностики передпродажної підготовки автотранспорту та земельна ділянка площею 0,3737 га для розташування відкритої охороняємої платної автостоянки з розташуванням пункту передпродажної підготовки автомобілів. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: адміністративно-виставковий торговельний павільйон з пунктом діагностики передпродажної підготовки автотранспорту та відкрита охороняєма автостоянка орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з адміністративно-виставковим торговельним павільйоном з пунктом діагностики передпродажної підготовки автотранспорту та відкритою охороняємою платною автостоянкою орендаря.

Умовами п. 9 - 11 Договору (в редакції додаткової угоди від 17.03.2008 року та додаткової угоди від 28.01.2010 року) передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 112058 грн. 02 коп. (сто дванадцять тисяч п'ятдесят вісім грн. 02 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах на 2010 рік із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008 року та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 року № 7. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов чи продовження його дії. Орендна плата вноситься щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевського району 33215812700007 в управлінні Держказначейства у місті Запоріжжі Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЕДРПОУ 34677145, код 13050200.

Відповідно до п. 17, 19 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проектної документації із землеустрою. Підставою для розроблення проектної документації із землеустрою є: завдання Запорізького міського управління земельних ресурсів. Організація розроблення проектної документації із землеустрою, витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору. Передача земельною ділянки Орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з п. 20 Договору після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Умовами п. 8 Договору визначено, що договір укладається до тридцятого квітня дві тисячі чотирнадцятого року.

Так, відповідно до акту прийому-передачі від 22.11.2006 року, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку кадастрові № 2310100000:05:009:0262, № 2310100000:05:009:0263, загальною площею 0,6800 га, в тому числі ділянку площею 0,3063 га для розташування адміністративно-виставкового торговельного павільйону з пунктом діагностики передпродажної підготовки автотранспорту та ділянку площею 0,3737 га для розташування відкритої охороняємої платної автостоянки з розташуванням пункту передпродажної підготовки автомобілів, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 6.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» від 25.11.2015 року була проведена реорганізація товариства шляхом виділу з нього нової юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальності В«Капітал-Авто ЛТДВ» за адресою: 69095, АДРЕСА_1 (третя особа у справі). Разом з тим було вирішено передати вказаній юридичній особі за розподільчим балансом частину майна Товариства з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» та відповідну частину прав і зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» .

Згідно акту прийому-передачі від 22.02.2016 року, підписаного між позивачем та третьою особою, ТОВ В«Капітал-АвтоВ» передало, а ТОВ В«Капітал-Авто ЛТДВ» прийняло майно згідно розподільчого балансу, який затверджений загальними зборами учасників.

Як зазначає позивач в позові на підставі розподільчого балансу у власність ТОВ В«Капітал-Авто ЛТДВ» було передане нерухоме майно, а саме будівлі пункту передпродажної підготовки автомобілів та будівлі адміністративно-виставкового павільйону з пунктом діагностики передпродажної підготовки автотранспорту, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 6. Право власності на вказане нерухоме майно пройшло реєстрацію, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому позивач звернувся до відповідача листом № 95 від 09.03.2016 року, в якому просив розірвати договір оренди землі № 040626102024 від 22.11.2006 року з ТОВ В«Капітал-АвтоВ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 6.

У відповідь на вказаний лист Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради листом № 679/02-03 від 23.03.2016 року повідомило, що для розірвання договору необхідно надати до управління договір відчуження майна (оригінал та завірена копія), рішення про відведення земельної ділянки, договір оренди землі (завірені копії), довідку з податкової інспекції про фактичну сплату за землю за три останні роки. Разом з тим зазначило, що припинення договору оренди земельної ділянки передбачає процедуру, аналогічну процедурі укладення договору оренди землі.

Позивач вважає такі дії спрямованими на бюрократичне затягування підписання додаткових угод та актів повернення земельної ділянки для щонайдовшого незаконного та безпідставного стягнення з позивача орендної плати за землю, якою він не користується та нерухомості, розташованої на якій у власності позивач не має. Разом з тим вказує, що фактично склалася ситуація, у якій за позивачем припинилося право користування земельною ділянкою через закінчення терміну дії договору, юридична особа реорганізувалася, нерухоме майно перейшло у власність третьої особи, але відповідач не здійснює жодних дій щодо прийняття цієї земельної ділянки та оформлення розірвання договору оренди землі, чим змушує позивача продовжувати безпідставно сплачувати суми за договором.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди землі. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди: зокрема щодо ціни, строку його дії, об'єкту оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками тощо, а тому він вважається укладеним згідно п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Статтею 1 Закону України В«Про оренду земліВ» № 161-ХІV від 06.10.1998 року визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 вищезазначеного закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Предметом спору в даній справі є вимоги про визнання договору оренди землі № 040626102024 від 22.11.2006 року припиненим від дати переходу права власності на нерухомість 02.03.2016 року.

При цьому в якості підстав для визнання вказаного договору припиненим позивач визначив закінчення терміну дії договору, реорганізацію юридичної особи-орендаря та набуття права власності на нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці третьою особою.

Відносини щодо припинення права користування земельною ділянкою та припинення дії договору оренди землі врегульовані приписами Земельного кодексу України та Закону України В«Про оренду земліВ» № 161-ХІV від 06.10.1998 року.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Приписами ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Матеріали справи свідчать, що дійсно Товариством з обмеженою відповідальністю В«Капітал-Авто ЛТДВ» (третя особа у справі), яке утворилось внаслідок реорганізації шляхом виділу із Товариства з обмеженою відповідальністю В«Капітал-АвтоВ» (позивач у справі), на підставі розподільчого балансу було отримано у власність будівлю пункту передпродажної підготовки автомобілів літ. И-2 загальною площею 1587,2 кв.м. та будівлю адміністративно-виставкового торговельного павільйону з пунктом діагностики передпродажної підготовки автотранспорту (літ. А-2, А1-1, А2-2) загальною площею 791,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, буд. 6, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 51, 52). При цьому право власності на вказані об'єкти нерухомості було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.03.2016 року.

Таким чином, третьою особою було отримано у власність нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, переданій в оренду позивачу за договором оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначені підстави припинення дії договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Так, підстави та умови припинення дії Договору оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року визначені сторонами в п. 33, 34. Так, вказаними пунктами Договору передбачено, що дія договору припиняється разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- вилучення земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- розірвання договору оренди землі згідно з п. 34;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також і в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Пунктом 8 Договору сторони чітко визначили строк дії договору, а саме що договір укладається до тридцятого квітня дві тисячі чотирнадцятого року (30.04.2014 року).

Разом з тим, пунктом 34 Договору передбачено, що фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

З викладених умов Договору вбачається, що він був укладений на чітко визначений строк - до 30.04.2014 року та виключає можливість поновлення строку дії у разі фактичного продовження користування майном.

Згідно п. 32 Договору сторони узгодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Таким чином, у відповідності з умовами п. 32 Договору продовження строку дії договору повинно оформлюватися в письмовій формі, а саме шляхом укладення додаткової угоди.

Разом з тим умовами п. 33 Договору визначено, що дія договору припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Виходячи з вищезазначених умов Договору, суд дійшов висновку, що договір оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року, укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Додаткова угода про поновлення або продовження строку дії договору між сторонами не укладалась, відтак договір оренди припинився 30.04.2014 року.

Оскільки договір оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року припинив свою дію 30.04.2014 року, тобто на момент звернення позивача до суду з даним позовом договір вже не діяв, відтак відсутні підстави для визнання вказаного договору припиненим.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не довів суду наявність передбачених чинним законодавством підстав для визнання договору оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року, укладеного з відповідачем, припиненим, а отже і наявність підстав для задоволення позову. Натомість наявними доказами у справі підтверджується факт припинення дії вказаного договору у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а саме 30.04.2014 року.

Посилання позивача в якості підстав для задоволення позову на реорганізацію юридичної особи-орендаря та перехід у власність третьої особи нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка передана в оренду позивачу за договором оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року, судом приймаються. Однак, вказані обставини відбулися вже після закінчення строку дії договору оренди землі - 30.04.2014 року.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги позивача про визнання договору оренди землі № 040626101024 припиненим від дати переходу права власності на нерухомість 02.03.2016 року суперечать приписам чинного законодавства. Так, частиною 3 ст. 653 ЦК України визначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили .

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» до Запорізької міської ради про визнання договору оренди землі № 040626101024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» та Запорізькою міською радою від 22.11.2006 року, припиненим від дати переходу права власності на нерухомість 02.03.2016 року слід відмовити.

Твердження відповідача про те, що договір оренди земельної ділянки є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Так, частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку .

Таким чином, частина 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає можливість поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, однак вказані дії повинні здійснюватись з обов'язковим укладенням сторонами додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення.

Як зазначено вище, додаткова угода про поновлення строку дії договору оренди землі № 040626101024 від 22.11.2006 року між сторонами не укладалась.

Крім того, умовами п. 34 Договору сторони чітко визначили, що фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» , згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2016 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» до Запорізької міської ради про визнання договору оренди землі № 040626101024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» та Запорізькою міською радою від 22.11.2006 року, припиненим від дати переходу права власності на нерухомість 02.03.2016 року - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальності В«Капітал-АвтоВ» .

Повне рішення складено - 10.10.2016 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.