Рішення

від 03.10.2016 по справі 913/815/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 жовтня 2016 року Справа № 913/815/16

Провадження № 33пд/913/815/16

За позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Механізатор", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.09.2002 № 237

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Механізатор", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Сєвєродонецької міської ради Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03.09.2002 № 237

за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська східна компанія", м. Рубіжне Луганської області.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: представник не прибув;

від позивача, відповідача за зустрічним позовом: представник не прибув;

від відповідача, позивача за зустрічним позовом: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Механізатор" про внесення змін до договору оренди землі від 03.09.2002 № 237 (державна реєстрація від 03.09.2002 № 237), укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ПАТ "Механізатор", просив виклаcти абз. 1 розділу 2.3 "Орендна плата" договору у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі на рік". Датою внесення змін до договору оренди землі від 03.09.2002 № 237 (державна реєстрація від 03.09.2002 №237), вважати дату набрання чинності рішенням суду.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що умовами діючого договору оренди земельної ділянки №237 від 03.09.2002, який укладений між Сєвєродонецькою міською радою та ВАТ «Механізатор», ставка орендної плати істотно занижена та не відповідає вимогам ст.288 Податкового кодексу України, згідно якої вона повинна становити не менше 3%; що листом №6067 від 12.08.2013 Сєвєродонецька міська рада зверталася до відповідача з пропозицією щодо перегляду розміру орендної плати з подальшим внесенням змін до договору оренди, відповіді на який відповідач не надав, зміни до договору не підписав.

На думку прокурора, невнесення змін до договору та, як наслідок, несплата орендарем орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки призводить до неповного надходження платежів за використання землі, яка перебуває в комунальній власності, що в свою чергу, призводить до невиконання прибуткової частини місцевого бюджету, чим порушуються інтереси держави.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.07.2016 призначено розгляд в судовому засіданні 03.08.2016 питання щодо підтвердження підстав представництва керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області з вказаними вимогами.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.08.2016 підтверджено підстави представництва, порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 17.08.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.08.2016 у зв'язку з неявкою позивача та відповідача в судове засідання, невиконанням сторонами вимог ухвали суду, задоволенням клопотання прокурора та представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 19.09.2016.

22.08.2016 від керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області надійшла заява про зміну (уточнення) позовних вимог від 16.08.2016 № 6478 вих.16, в якій останній уточнив позовні вимоги та просив внести зміни до договору оренди землі від 03.09.2002 № 237 (державна реєстрація від 03.09.2002 № 237), укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ПАТ "Механізатор", а саме викласти:

- абз. 1 п. 2.3 "Орендна плата" договору у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 69593 грн. 00 коп. за рік";

- абз. 2 п. 2.3 "Орендна плата" договору викласти у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі 5799 грн. 42 коп. не пізніше 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця" (а.с.86-90).

До початку розгляду господарським судом справи по суті 19.09.2016 від відповідача через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява від 14.09.2016 б/н, в якій останній просив з 25.03.2014 розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.09.2002 № 237, який укладений між Сєвєродонецькою міською радою та ВАТ "Механізатор", і зареєстрований у Сєвєродонецькій міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 237 03.09.2002., площа земельної ділянки 0,9620 га, цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, кадастровий номер 4412900000:04:002:0083, розташування земельної ділянки: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Смєтаніна, 2 "Б".

Позовні вимоги за зустрічним позовом позивач обгрунтовує посилаючись на норми ст.ст.377, 651 Цивільного кодексу України, ст.206 Земельного кодексу України, ст.ст.7, 31 Закону України «Про оренду землі», зазначаючи що 25.03.2014 між ПАТ «Механізатор» та ТОВ «Українська Східна Компанія» укладено договір купівлі - продажу 78/100 часток адміністративно - виробничого об'єкту, який розташований на спірній земельній ділянці за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б.

З 25.03.2014 ТОВ «Українська Східна Компанія» як новий власник нерухомого майна користується земельною ділянкою площею 0,9620 га за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б, кадастровий номер 4412900000:04:002:0083.

Таким чином, ПАТ «Механізатор» з 25.03.2014 вже не є користувачем земельної ділянки площею 0,9620 га щодо оренди якої укладений договір від 03.09.2002 № 237, тому з дати відчуження (продажу) нерухомого майна ПАТ «Механізатор» не повинен сплачувати орендну плату (а.с.165-173)..

Позивач та відповідач у судове засідання 19.09.2016 повноважних представників в засідання не направили та вимоги суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

У судове засідання прибув лише прокурор, який підтримав подану раніше заяву про уточнення (зміну) позовних вимог як заяву про зміну предмету позову, просив здійснювати розгляд спору з її урахуванням. Проти задоволення позовних вимог, викладених у зустрічному позові прокурор заперечив, посилаючись на їх безпідставність.

Ухвалою господарський суд Луганської області від 19.09.2016 на підставі ст.22, 60 ГПК України суд прийняв заяву прокурора про зміну (уточнення) позовних вимог від 16.08.2016 як заяву про зміну предмету позову до розгляду та до провадження зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Механізатор" для спільного розгляду з первісним позовом; на підставі ст.27 ГПК України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська східна компанія" (93000 м. Рубіжне Луганської області, пров. Першотравневий, 37 "Б"), за клопотанням прокурора у відповідності до ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду справи до 04.10.2016 включно, розгляд справи відкладено на 03.10.2016.

В судове засідання від 03.10.2016 прокурор та представники сторін не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (наявними поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду, переданими судом телефонограмами та доказами направлення ухвали суду на електронну адресу, повідомлену відповідачем та третьою особою).

Від ПАТ "Механізатор" через канцелярію суду надійшов лист від 28.09.2016 № 19, з доказами вручення зустрічної позовної заяви директору ТОВ "Українська східна компанія" Пометову В.П., та доданою інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 27.09.2016, які долучені до матеріалів справи.

Від керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області на електронну адресу суду надійшли за супровідним листом (від 29.09.2016 № 7684 вих.16) докази направлення позовної заяви на юридичну адресу третій особі у справі та поданої заяви про уточнення (зміну) позовних вимог на юридичні адреси учасникам процесу, які долучені до матеріалів справи.

Прокурор надав відзив на зустрічну позовну заяву від 29.09.2016 № 7690 вих.16, в якому просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі, оскільки вважає доводи позивача за зустрічним позовом безпідставними, враховуючи наступне: в зустрічній позовній заяві не наведено обставин, передбачених укладеним між сторонами договором, які виступали б підставами для припинення або розірвання спірного договору оренди землі; згідно листа Сєвєродонецької міської ради за № 4403 від 09.09.2016 рішень сесії Сєвєродонецької міської ради щодо припинення права користування ПАТ «Механізатор» на земельну ділянку площею 0,9620 га, розташованою за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна,2б, не приймалось, звернень від інших осіб про оформлення права користування/власності на спірну земельну ділянку до позивача також не надходило; при укладенні договору купівлі-продажу 78/100 часток адміністративно-виробничого об'єкту не дотримано вимог Закону щодо виділення земельної ділянки в окрему частину з присвоєнням окремого кадастрового номера, що вказує на порушення порядку переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на будівлю або споруду відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у зв'язку із чим ТОВ «Українська східна компанія» не набуло законного права користування спірною земельною ділянкою площею 0.9620 га за визначеною адресою, а договір оренди № 237 від 03.09.2002 в частині права орендаря не припинено.

Хоча повноважні представники сторін в судове засідання не прибули, однак обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, з огляду на належне завчасне повідомлення учасників про час та місце судового засідання та завчасне направлення прокурором змінених позовних вимог за первісним позовом та зустрічної позовної заяви всім учасникам процесу, надані додаткові пояснення учасниками, суд дійшов висновку про те, що неявка представників учасників не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У судовому засіданні від 03.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши зібрані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також уразі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Статтею18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Таким чином, оскільки Сєвєродонецька міська рада Луганської області могла самостійно звернутися до суду з вимогою про внесення змін до вказаного договору оренди землі, але не зробила цього, тому керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області правомірно звернувся до суду з позовом щодо приведення умов договору у відповідність до чинного законодавства.

Під час розгляду спору встановлено, що на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради «Про вилучення земельної ділянки у ВАТ «Механізатор» та передачу в оренду ВАТ «Механізатов» та ПМП «Автомаг»» за № 189 від 30.07.2002 затверджено ВАТ «Механізатор» код ЄДРПОУ 01240769 проект відведення земельної ділянки, на якій розташована промплощадка № 2, яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б. ВАТ «Механізатор» передано в довгострокову оренду (строком на 25 років) земельну ділянку кадастровий номер 44129000001:04:002:0083 площею 1,4295 га за адресою: Луганська область м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б (а.с.56).

На підставі вказаного рішення, між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області (позивачем за первісним позовом/орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством " Механізатор " (відповідачем за первісним позовом/орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 03.09.2002 №237, згідно з розділом 1 «Предмет договору» якого, орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Луганська область м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б, площею 1,4295 га, грошова оцінка складає 1483678,03 гривень, Коефіцієнт орендної плати складає: 1.1, цільове призначення - землі промисловості (а.с.15-17).

Згідно з пунктом 2.1 договору, земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для землі промисловості (під промплощадку № 2).

Договір укладається на строк до 03.09.2027 року включно, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди, тобто на 25 років (п.2.2 договору).

Договір оренди земельної ділянки від 03.09.2002 №237 зареєстрований у Сєвєродонецькій міській раді 03.09.2002 за №237 та нотаріально посвідчений 03.09.2002 державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області Перепелицню Ю.М.

У розділі 2.3 договору в абз. 1 визначено, що орендна плата за землю вноситься орендарем самостійно в грошовій формі в розмірі 16320,46 гривень на рік.

Абзацом 2 розділу 2.3 договору встановлено, що грошова плата сплачується щомісячно в розмірі 1360,04 гривень протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Розмір орендної плати може бути переглянутий при зміні індексації грошової оцінки земельної ділянки, а також у інших випадках, передбачених діючим законодавством України (п.5 розділу 2.3 договору).

У розділ 4 договору сторони узгодили, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін.

14.02.2003 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, якою у п.2.3. «орендна плата» внесено зміни, абз.4 змінено на « 33215812800080»; добавлено розділ 6 «Ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди»; розділи 6,7,8,9, перенумеровано на 7,8,9,10 відповідно (а.с.19).

10.02.2006 між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до договору, якою було внесено зміни в абз.1 та 2 п.2.3 та викладено в наступній редакції: "орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі 16889,68 грн. на рік. Орендна плата вноситься у такі строки: з 01.01.2006 щомісячно в розмірі: 1407,47 грн. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (а.с.20).

В подальшому рішенням Сєвєродонецької міської ради п'ятого скликання двадцять п'ятої (чергової) сесії «Про переоформлення в оренду земельної ділянки ТОВ «Плеяда»» за № 1282 від 16.08.2007 припинено ВАТ «Механізатор право оренди на частину земельної ділянки, надану під промплощадку № 2 площею 0,4675 га за адресою: Луганська область м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б, після вилучення площа земельної ділянки склала 0,9620 га, та передана в довгострокову оренду, строком на 25 (двадцять п'ять) років ТОВ «Плеяда» земельну ділянку кадастровий № 4412900000:04:002:0150 площею 0,6172 та (6172 кв.м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б, за рахунок земель, які знаходилися в оренді ВАТ «Механізатора» та земель міської ради. Цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (під 2/100 часток адміністративно - виробничого об'єкту та гаражні бокси № 1,2,3,4,5) (п.2). Згідно з п.3 цього рішення ВАТ «Механізатор» зобов'язано внести зміни в правовстановлюючи документи на земельну ділянку під промплощадку № 2 (а.с.21).

20.09.2007 між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору (державна реєстрація за №040741900391 від 15.11.2007), якою було внесено зміни:

- в абз.2.4 розділу 1 «Предмет договору» та викладено в наступній редакції: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9620 га. Грошова оцінка земельної ділянки складає 1033284,20 гривень»;

- в абз.1.2 п.2.3 розділу 2 «Орендна плата» та викладено в наступній редакції: «Орендна плата за землю вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі 11366,13 гривень на рік. Орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 947,18 гривень протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця» (а.с.22).

Відповідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Механізатор» перейменовано згідно рішення загальних зборів акціонерів від 28.12.2010 та раніше мало найменування Відкритого акціонерного товариства «Механізатор» (а.с.30).

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом Ураїни було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Податковим кодексом Ураїни, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно cт.288 Податкового кодексу Ураїни підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданим Управлінням Держгеокадастру у м. Сєвєродонецьку Луганської області №2565-С від 08.06.2016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 9620 м.кв. становить - 2 319 766 грн 80 коп. (а.с.14).

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (розділ 4 договору).

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 у справі №2-1/10068-2008, від 23.05.2011 у справі №7/105-10 (30/234-09), від 04.07.2011 у справі №41/81пд, а також узгоджується з позицією, викладеною у п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Крім того, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 20.08.2013 у справі №5009/3430/12 та від 02.03.2016 у справі 922/538/14.

Разом з тим, відповідачем - орендарем за договором, Публічним акціонерним товариством "Механізатор" подано зустрічну позовну заяву, в якій останній просив з 25.03.2014 розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки від 03.09.2002 № 237, посилаючись на припинення користуванням спірною земельною ділянкою, та перехід права власності на нерухоме майно, що розміщується на цій землі, до нового власника - ТОВ «Українська Східна Компанія» на підставі договору купівлі - продажу 78/100 часток адміністративно - виробничого об'єкту від 25.03.2014.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги, суд звертає увагу на те, що позивач обґрунтовує вимогу про розірвання договору оренди земельної ділянки посилаючись, зокрема, на ст.31 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено підставу для припинення договору оренди землі у разі набуття права власності на житловий будинок, що розташований на земельній ділянці, тоді як предметом зустрічного позову є вимога про розірвання договору оренди в зв'язку із набуття іншою особою права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці.

Так, положеннями статті 120 Земельного кодексу України унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти (п.6 ст.120 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, а припиняється в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.07.2015 у справі №910/23058/14.

При цьому суд відзначає, що Законом чітко передбачені підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання (ст. 32 Закону України «Про оренду землі»), а саме: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підстав для дострокового розірвання в судовому порядку укладеного сторонами у справі договору оренди земельної ділянки, що відповідали б наведеним вище нормам, позивач за зустрічним позовом не наводить.

Перехід права власності на об'єкт нерухомого майна, що розміщується на орендованій земельній ділянці, до іншої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Ні спірним договором оренди, ні положеннями чинного законодавства не передбачено такої підстави для розірвання договору оренди як перехід права власності на об'єкт нерухомого майна, що розміщується на орендованій земельній ділянці, до іншої особи, а тому суд вважає, що зустрічні позовні вимоги про розірвання договору оренди заявлені необґрунтовано.

Оскільки, передумовою внесення змін до договору оренди земельної ділянки є існування взаємних зобов'язань сторін за вказаним договором оренди, висновок про те, що такий договір оренди не припинено в силу Закону з огляду на вищевикладені обставини, зокрема, відчуження орендарем (позивачем за зустрічним позовом) об'єкту нерухомого майна, що розміщується на орендованій земельній ділянці, системного дослідження судом в цьому випадку потребують вказані обставини, встановлення факту правомірного набуття новим власником права на нерухоме майно та права на відповідну земельну ділянку за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку.

На підтвердження викладених у зустрічному позові обставин ПАТ «Механізатор» надано копію договору купівлі - продажу 78/100 часток адміністративно - виробничого об'єкту м. Сєвєродонецька Луганської області від 25.03.2014, укладеного між ПАТ «Механізатор» як продавцем (відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом) та ТОВ «Українська Східна Компанія» як покупцем (третьою особою у справі), згідно предмету якого ПАТ «Механізатор» передає, а ТОВ «Українська Східна Компанія» приймає у власність 78/100 часток адміністративно - виробничого об'єкту, які відчужуються, знаходяться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-б. (а.с.168).

Зазначений договір купівлі-продажу був 25.03.2014 посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області, реєстровий №422.

Як вбачається, в умовах договору зазначено, що 78/100 часток адміністративно - виробничого об'єкту розташовані на земельній ділянці площею 0,9620 га , належної згідно договору оренди землі № 237, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ВАТ «Механізатор», цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, кадастровий номер 44129000001:04:002:0083.

25.03.2014 за актом прийому - передачі до цього договору ПАТ «Механізатор» передав ТОВ «Українська Східна Компанія» ремонтний профілакторій (майстерні з ремонту та техобслуговування та адміністративно-побутові приміщення, які відносяться к майстерням з ремонту) (а.с.170).

25.03.2014 за актом прийому - передачі до цього договору ПАТ «Механізатор» передав ТОВ «Українська Східна Компанія» мийки автомобільні (а.с.171).

Право власності у ТОВ «Українська Східна Компанія» (покупця) виникає з моменту державної реєстрації.

Надана позивачем за зустрічним позовом інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за №69083026 від 27.09.2016 свідчить проте, що право власності ТОВ «Українська Східна Компанія» на вказаний об'єкт нерухомого майна було належним чином зареєстровано 25.03.2014 у відповідності до укладеного договору купівлі-продажу (а.с.190-193).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно абз. 8 ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Згідно ч.1 ст. 34 цього Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно ч.ч.1 та 6 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Істотною умовою договору , який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору , який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Пунктом 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів щодо переходу права власності або права користування земельними ділянками внаслідок переходу права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, що на них розміщені, судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, наявність у продавця визначених законом документів, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідність нерухомого майна, розміщеного на відповідних земельних ділянках, ознакам житлового будинку (будівлі, споруди), здійснення державної реєстрації права власності особи, яка придбала відповідне нерухоме майно, з урахуванням положень статей 331, 376 Цивільного кодексу України, статей 116, 123, 124, 126 Земельного кодексу України. Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наміру нового власника, ТОВ «Українська Східна Компанія», оформити право на спірну земельну ділянку на якій знаходиться придбана ним нерухомість у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно ст.15 Закону України «Про державний земельний кадастр» до державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як кадастровий номер та площа.

Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку як кадастровий номер та площа.

У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається (ст.27 Закону України «Про державний земельний кадастр») .

Як вбачається зі змісту розділу 1 «Предмет договору» договору оренди земельної ділянки № 237 від 03.09.2002, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ПАТ «Механізатор», останньому первісно в оренду було передано земельну ділянку саме площею 1,4295 га.

І саме вказаній земельній ділянці площею 1,4295 га був присвоєний кадастровий №4412900000:04:002:0083 відповідно до проекту відведення земельної ділянки ПАТ «Механізатор» під промплощадку № 2 за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б, що вбачається з рішення Сєвєродонецької міської ради №189 від 30.07.2002 (а.с.56).

В подальшому додатковою угодою № 3 від 20.09.2007 до договору № 237 оренди землі від 03.09.2002 були внесені відповідні зміни (зменшено площу переданої відповідачу земельної діялнки), зазначено, що в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0.9620 га. В додатковій угоді інформація про присвоєння відповідного кадастрового номеру вказаній земельній ділянці відсутня.

Як вбачається, підставою для укладення додаткової угоди №3 стало рішення Сєвєродонецької міської ради № 1282 від 16.08.2007 про припинення ПАТ «Механізатор» права оренди на частину земельної ділянки, надану під промплощадку №2 площею 0.4675 га за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б, після вилучення площа земельної ділянки склала саме площу 0.9620 га (а.с.21).

При чому, як вбачається зі змісту вказаного рішення, позивач, Сєвєродонецька міська рада, вилучаючи частину земельної ділянки у відповідача, ПАТ «Механізатор», та надаючи її разом з іншою землею в довгострокову оренду ТОВ «Плеяда» присвоїла такій земельній ділянці новий кадастровий номер 4412900000:04:002:0150. Натомість земельній ділянці, яка залишилася в оренді відповідача після її поділу новий кадастровий номер не присвоювався, відповідна технічна документація не розроблялася.

Зазначене також підтверджується даними листа Управління Держгеокадастру у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 16.08.2016 № 10-28-99.4-863/2-16 (додаток № 2), згідно якого кадастровий номер земельній ділянці площею 0.9620 га за адресою : м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 2-Б, не присвоєно. Вказана земельна ділянка площею 0.9620 га є частиною земельної ділянки, що залишилася в користуванні ПАТ «Механізатор» після неодноразових вилучень (а.с.105).

Згідно наданої інформації ДПІ у м. Сєвєродонецьку за листом від 09.06.2016 № 6909/12-04-12-83/85 по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності по суб'єктам господарювання, в тому числі ПАТ «Механізатор» (код ЄДРПОУ 01240769): договір оренди землі № 237 від 03.09.2002, площа земельної ділянки 1,4295 га. Згідно додаткової угоди № 3 від 20.09.2007 до договору площа земельної ділянки 0,9620 га, Кадастровий номер - інформація відсутня (а.с.52-53).

Статтею 79-1 Земельного кодексу України закріплено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.9 ст.79-1 ЗК України)..

В матеріалах справи відсутні докази формування спірної земельної ділянки площею саме 0.9620 га, яка знаходиться в оренді відповідача, в окрему земельну ділянку, з присвоєняням їй власного кадастрового номера, тобто вищевказана земельна ділянка площею 0.9620 га не сформавана відповідно до вимог чинного законодавства.

Оскільки, як було з'ясовано судом під час розгляду спору, земельної ділянки площею 1,4295 га первісно сформованої, та якій був присвоєний кадастровий №4412900000:04:002:0083 відповідно до проекту відведення такої земельної ділянки відповідачу, фактично з 2007 року вже не існує (відбулися неодноразові виділення/поділ частин) такий кадастровий номер скасовано та поземельна книга на цю земельну діфлнку закрита в сулу ст.27 Закону України «Про державний земельний кадастр», суд дійшов висновку про безпідставне зазначення в договорі купівлі-продажу 78/100 часток адміністативно-виробничого об'єкту від 25.03.2014 як істотної умови договору - місцезнаходження об'єкту нерухомості на земельній ділянці площею 0,9620 га кадастровий номер - 4412900000:04:002:0083, адже зазначене не відповідає дійсності.

Отже, земельна ділянка площею 0,9620 га, що є предметом договору не сформована в окрему земельну ділянку у відповідності до вимог Закону, окремий кадастровий номер їй також не присвоєно, що повинно було відбуватися на підставі прийняття відповідноо рішення Сєвєродонецькою міською радою, відповідні зміни не зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Крім того, відповідач після укладеннян договору купівлі-продажу у встановленому чинним законодавством порядку до позивача не звертався щодо припинення права користування, тощо. Укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки залишився зареєстрованим за відповідачем відповідно до чинного законодавства України, доводи останнього про те, що він перестав бути користувачем земельної ділянки з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна ним не доведені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що у відповідача виникло право на припинення договору оренди землі, однак, враховуючи наведене, для реалізації такого права відповідач мав вчинити відповідні юридично значимі дії, чого, як вбачається із встановлених обставин справи, зроблено не було.

Відповідна правова позиція також викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2015 у справі №922/277/15.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість та наявність підстав для задоволення первісного позову про внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки від 30.07.2002 № 237. Зустрічний позов визнається безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження доводів, що він звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін у договору оренди землі, додано лист від 12.08.2013 №6067 та проект додаткової угоди до договору оренди землі, в якому пропонувалось внести зміни до договору оренди землі, а саме: викласти абз.4 розділу 1 в наступній редакції "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2355457 грн 00 коп.; викласти абз.1 розділу 2.3. в наступній редакції "Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.2011 - 117772 грн 85 коп. на рік, що складає 5% від нормативної грошової оцінки"; викласти абз.2 розділу 2.3. договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі: з 01.07.2011 - 9814 грн 40 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця".

Предметом позову у даній справі, з урахуванням заяви прокурора про зміну предмету позову, є зовсім інші вимоги.

З пропозицією про внесення зазначених змін позивач до відповідача не звертався.

Відповідач в свою чергу також не звертався до позивача з пропозицією укласти договір про внесення змін.

Таким чином, жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір оренди землі в добровільному порядку, з огляду на що витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову покладається на позивача та відповідача порівну.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача за зустрічним позовом зі сплати судового збору в сумі 1 378 грн 00 коп. слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Механізатор" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.07.2002 № 237 задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 03.09.2002 №237, державна реєстрація від 03.09.2002 №237, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та Публічним акціонерним товариством "Механізатор", виклавши :

абз.1 п.2.3 «Орендна плата» договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 69593 грн 00 коп. (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто три грн.) за рік ";

абз.2 п.2.3. «Орендна плата» договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі 5799 грн 42 коп. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять грн. сорок дві коп.) не пізніше 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця".

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Механізатор", бульвар Дружби Народів (вул.Леніна), б.2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 01240769, на користь прокуратури Луганської області, вул.Б.Ліщини, б.27, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 02909921, судовий збір у сумі 689 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області, бульвар Дружби Народів, б.32, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 26204220, на користь прокуратури Луганської області, вул.Б.Ліщини, б.27, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 02909921, судовий збір у сумі 689 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Механізатор" до Сєвєродонецької міської ради Луганської області, за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Східна Компанія", про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03.09.2002 № 237, з 25.03.2014, відмовити повністю.

6. Витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.10.2016.

Суддя О.В. Драгнєвіч