Рішення

від 03.10.2016 по справі 913/962/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 жовтня 2016 року Справа № 913/962/16

Провадження №17/913/962/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганське енергетичне об'єднанняВ» , м. Луганськ

до Сватівської обласної психіатричної лікарні, с. Сосновий Сватівського району Луганської області

про стягнення 97950,19 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 497/01 від 16.09.2016.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 74098,37 грн., 3% річних у сумі 7356,25 грн., інфляційних витрат у сумі 16495,57 грн. за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №107 від 19.02.2015 та №107 від 17.02.2016.

Представником позивача 14.09.2016 було подано додаткові пояснення №08/03-74 від 12.09.2016, згідно яких позивач зазначає, що Споживачу надавалися рахунки, сформовані програмним комплексом «Променерго», де було встановлено параметр 10 операційних днів для здійснення їх оплати, що є помилковим.

Представником відповідача 19.09.2016 до канцелярії суду було надано відзив на позовну заяву №500/01 від 16.09.2016 згідно якого відповідач не визнає вимоги позивача, викладені у позовній заяві, з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що своєчасно здійснював оплату спожитої електричної енергії до грудня 2015 року, водночас, починаючи з грудня 2015 року, Управління Державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області (далі - УДКСУ), яке у відповідності до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України, зокрема здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, повністю припинило перерахування коштів лікарні, спрямованих відповідачем на розрахунковий рахунок позивача для оплати за спожиту електричну енергію.

Всі платіжні доручення на оплату електричної енергії відповідачем своєчасно реєструвались в УДКСУ, проте через тридцять днів повертались відповідачу без виконання.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що згідно листа УДКСУ від 15.03.2015 №02-07/64 перерахунок коштів не здійснювався у зв'язку з неврегульованістю питання правовідносин ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» з бюджетними установами на підконтрольній українській владі території Луганської області.

Також, відповідач зазначає, що у зв'язку з вищевказаними діями УДКСУ у відповідача виник борг перед позивачем, на який відповідачу було нараховано 3% річних, інфляційні нарахування та пеню в загальній сумі 97950,19 грн.

Відповідач вказує на те, що позивач був своєчасно повідомлений про припинення перерахування УДКСУ коштів на розрахунковий рахунок позивача та неможливість здійснення відповідачем своїх зобов'язань за Договорами.

Крім того, відповідач зазначає, що між сторонами велись перемови з приводу неможливості оплати боргу відповідачем, в ході яких позивачем не висовувались вимоги щодо надання відповідачем довідки Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин.

Також, відповідач звернув увагу на те, що до суми нарахованих 3% річних, інфляційних нарахувань та пені було включено період з 11.11.2013 до 19.02.2015, який на думку відповідача виходить за межі часу дії Договорів, а тому, вказані суми мають бути виключені з розрахунків.

Представником позивача 19.09.2016 було подано заперечення на відзив відповідача №б/н від 18.09.2016, згідно якого позивач зазначає, що ні письмових повідомлень, ні сертифікату Торгово-промислової палати України від відповідача не отримував.

Також, позивач вказує на те, що відповідач у своєму відзиві помилково стверджує, що до суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань включено період з 11.11.2013 по 19.02.2015, однак з розрахунків позивача чітко вбачається, що початок періоду нарахування починається з грудня 2015 року.

26.06.2016 від позивача надійшов лист №08/03-83 від 21.09.2016, згідно якого позивач зазначає, що ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» не зверталось до Державної казначейської служби України щодо неперерахування грошових коштів за спірним Договором.

Також, позивач звертає увагу на те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 у справі №812/382/16 визнано протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби у Сватівському району Луганській області щодо неперерахування грошових коштів за платіжними доручення та зобов'язано здійснити такі перерахування, однак, як вказано позивачем, відповідач не скористався наданим йому правом щодо звернення до суду за захистом свої порушених прав та інтересів.

03.10.2016 представником відповідача було подано письмові пояснення від 30.09.2016, згідно яких відповідач зазначає наступне.

Своєчасне звернення і надання відповідачем до Управління Державної казначейської служби України у Сватівському районі (далі - УДКСУ) платіжних доручень підтверджується листом УДКСУ від 27.09.2016 №02-07/280, згідно якого вбачається, що всі платіжні доручення з оплати за використану електричну енергію були отримані працівниками УДКСУ в день складання відповідачем платіжних доручень. Перелік та дати складання платіжних доручень зазначені в листі відповідача до УДКСУ від 26.09.2016 №514/01.

Також, відповідач зазначає, що сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через п'ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили, однак, на час настання форс-мажорних обставин та станом на теперішній час, ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» знаходиться на непідконтрольній Українській владі території і будь-який поштовий зв'язок з ним відсутній, отже відповідач не мав жодної можливості письмово повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин.

Як вказує відповідач, неповідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин настало у зв'язку з цими же самими форс-мажорними обставинами.

Крім того, до грудня 2015 року УДКСУ здійснювало перерахування грошових коштів за наданими відповідачем платіжними дорученнями, однак з грудня 2015 року перерахування коштів було припинено, про що УДКСУ не повідомило відповідача. 16.03.2016 УДКСУ надіслало відповідачу лист з поясненнями щодо неможливості здійснення розрахунків з позивачем, після чого, відповідач надіслав до Сватівського РЕМ ТОВ «ЛЕО» повідомлення про настання форс-мажорних обставин №112/01 від 18.03.2016.

На думку відповідача, доводи позивача про те, що він не знав про причини неможливості оплати послуг, не відповідають дійсності, оскільки позивачем було відкрито додатковий рахунок, що обслуговується УДКСУ, після чого позивачем було надано відповідачу додаткову угоду до Договорів, в якій зазначені зміни в платіжних реквізитах позивача.

Як зазначає відповідач, несвоєчасну оплату послуг відповідач здійснив саме з вини позивача, оскільки останній в період з грудня 2015 по липень 2016 не повідомив усно чи письмово відповідача про наявність іншого розрахункового рахунку, про що стало відомо відповідачу лише у в липні 2016 року після отримання від позивача додаткових угод до Договорів про зміну платіжних реквізитів позивача.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Луганське енергетичне об'єднанняВ» , як Постачальником, та Сватівською обласною психіатричною лікарнею (відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договори про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №107 від 19.02.2015 та №107 від 17.02.2016 (далі - Договори).

Відповідно до п. 1.1 Договорів, Постачальник зобов'язується у 2015-2016 роках поставити Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок Споживача, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договорів та додатками до Договорів, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом п. 4.1 Договорів визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію згідно з вимогами додатка В«Порядок розрахунківВ» .

Згідно з п. 6.1.5 Договорів, Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку В«Порядок розрахунківВ» .

Відповідно до п. 6.1.7 Договорів, Споживач зобов'язаний сплачувати плату за перетікання реактивної електричної енергії згідно додатку В«Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергіїВ» .

Як зазначено у пункті 7.4.1 Договорів, у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п. 8.1 Договорів, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за Договорами, якщо воно є результатом дії обставини непереборної сили, що перешкоджає виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково, захист від яких не передбачений в проектній та іншій документації, дію яких неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу. До обставин непереборної сили належать:

- виняткові погодні умови і стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

- непередбачені ситуації, викликані діями сторони, що є стороною Договорів (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);

- умови, регламентовані відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язані з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Термін виконання зобов'язань за Договорами у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 8.2 Договорів, сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через п'ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили.

Як зазначено у п. 5 додатку до Договорів В«Порядок розрахунківВ» , оплата за активну електроенергію, додатково заявлені в порядку п 5.5 Договорів обсяги активної електроенергії, не обліковану електроенергію, плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності здійснюється Споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника.

Згідно з п. 8-9 додатку до Договорів В«Порядок розрахунківВ» , розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоду активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаних Договорів позивачем було поставлено відповідачеві активну електричну енергію у період з грудня 2015 року по квітень 2016 року та надано послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року.

Однак, відповідачем умови Договорів щодо сплати спожитої активної електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за Договором за активну електроенергію у сумі 367696,12 грн. за період з грудня 2015 року по березень 2016 року, за послуги з перетікання реактивної електричної енергії у сумі 3892,19 грн. за період з грудня 2015 року по березень 2016 року, та заборгованість за Договором 1 за активну електроенергію у сумі 345919,69 грн. за період з квітня 2016 року по липень 2016 року, за послуги з перетікання реактивної електричної енергії у сумі 5111,27 грн. за період з квітня 2016 року по липень 2016 року, на сплату якої позивачем було виставлено рахунки №107/12/1 від 11.12.2015, №107/1/1 від 12.01.2016, №107/2/1 від 11.02.2016, №107/3/1 від 11.03.2016, №107/4/1 від 13.04.2016, 107/5/1 від 10.05.2016, №107/6/1 від 13.06.2016, №107/7/1 від 14.07.2016, №107/12/3 від 11.12.2015, №107/1/3 від 12.01.2016, №107/2/3 від 11.02.2016, №107/3/3 від 11.03.2016, №107/4/3 від 13.04.2016, №107/5/3 від 13.06.2016, №107/6/3 від 13.06.2016, №107/7/3 від 14.07.2016.

У зв'язку з порушенням строків розрахунків, передбачених Додатком «Порядок розрахунків» до Договорів, за активну електроенергію спожиту за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року та за послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року відповідачу нарахована пеня у сумі 74098,37 грн., 3% річних у сумі 7356,25 грн., інфляційні втрати у сумі 16495,57 грн.

Відповідач позов не визнав, з підстав зазначених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання за Договором активної електроенергії у сумі 367696,12 грн. за період з грудня 2015 року по березень 2016 року, надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії у сумі 3892,19 грн. за період з грудня 2015 року по березень 2016 року; та постачання за Договором 1 активної електроенергії у сумі 345919,69 грн. за період з квітня 2016 року по липень 2016 року, надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії у сумі 5111,27 грн. за період з квітня 2016 року по липень 2016 року.

Відповідач свої зобов'язання з оплати спожитої електроенергії не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворився борг у вказаних вище сумах.

Позивачем було заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 16399,07 грн. за Договором та 96,5 грн. за договором 1, а всього 16495,57 грн., за періоди з першого місяці прострочення по травень 2016 року.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 16495,57 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 5612,29 грн. за Договором та 1743,96 грн. за Договором 1 за періоди з першого дня прострочення по 10.08.2016.

Стосовно розрахунку 3% річних за Договором суд зазначає про його часткову помилковість, оскільки сума боргу згідно рахунку №107/12/3 від 11.12.2015 складає 1282,18 грн., тоді як позивачем за вказаним рахунком 3% річних нараховано на суму 4535,32 грн. за період з 01.01.2016 по 10.08.2016.

Решта періодів 3% річних, нарахованих за активну електричну енергію спожиту за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року та надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії за період з грудня 2015 року по квітень 2016, обрахована вірно.

Отже, за розрахунком суду, сума 3% річних, яка підлягає стягненню за заявлений період за Договором складає 5552,83 грн., за Договором 1 складає 1743,96 грн., а всього - 7296,78 грн., що і підлягає стягненню з відповідача, в решті 3% річних в сумі 59,46 грн. слід відмовити.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за Договором в сумі 54478,16 грн. та за Договором 1 в сумі 19620,21 грн., а всього - 74098,37 грн. за обома Договорами за періоди, згідно наданого до матеріалів справи розрахунків.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у 7.4.1 Договорів, де передбачено, що у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який нараховується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем при розрахунку пені дотримані вимоги вищевказаних норм. Перевіривши правильність розрахунку суд дійшов висновку, що зазначена пеня є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи позивача щодо звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання за Договорами у зв'язку з нездійсненням перерахування грошових коштів УДКСУ та поверненням платіжних доручень без виконання судом оцінюються критично.

Так, 26.09.2016 позивач листом №514/01 звернувся до УДКСУ з проханням надати пояснення щодо несплати та повернення платіжних доручень за послуги з електропостачання.

Листом від 27.09.2016 № 02-07/280 УДКСУ повідомило, що причиною не проходження платежів за електричну енергію на користь ТОВ «ЛЕО» є розпорядження Державної Казначейської служби України за погодженням з прем'єр-міністром України та лист СБУ з грифом «Для службового користування». Відновлення платежів за спожиту електроенергію з ТОВ «ЛЕО» відповідно до цього розпорядження можливе лише за умови перереєстрації ТОВ «ЛЕО» на територію, підконтрольну українській владі.

Кабінет Міністрів України постановою «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 07.05.2015 №263 визначив особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Цим актом, зокрема, передбачено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міненерговугілля, та/або публічним акціонерним товариством ДТЕК «Донецькобленерго» у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» у Луганській області.

Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.

Суб'єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

Зазначеною постановою не передбачено вимог щодо перереєстрації ТОВ «ЛЕО» на контрольованій території та обмеження його казначейського обслуговування .

Крім того, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не передбачено вимог до підприємств, установ, організацій змінити юридичну адресу свого місцезнаходження. Також цей Закон не містить обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу на неконтрольованій території. У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275 затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого входять і населені пункти Луганської області. Ці населені пункти входять у сферу ліцензованої діяльності ТОВ «ЛЕО».

Будь-яких заборон на здійснення діяльності цієї енергетичної компанії на території населених пунктів, що включені до переліку, законодавством України не встановлювалось, відповідних рішень повноважними органами не приймалось.

Суд зауважує, що жодним законом України не встановлено особливого порядку здійснення розрахунків з юридичними особами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території. Не призупинено дію законів України на вказаній території.

Лист СБУ, на який посилається УДКСУ, не є нормативним актом, який би призупиняв дію законів та підзаконних нормативних актів на непідконтрольній території, зокрема, що регулюють порядок розрахунків бюджетних установ за участю органів Державного казначейства України.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем в свою чергу, не надано належних доказів, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за Договорами в частині своєчасної оплати отриманої електричної енергії, зокрема, доказів оскарження бездіяльності УДКСУ відносно неперерахування грошових коштів за спожиту електроенергію позивачеві.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стосовно посилань відповідач на настання обставин непереборної сили у вигляді проведення антитерористичної операції, та необов'язковість наявності документів на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Так, місцезнаходженням відповідача є с. Сосновий Сватівського району Луганської області, яке розташоване на території, що підконтрольна українській владі. Відповідач є юридичною особою, фінансування якої здійснюється з відповідного бюджету. Тому проведення антитерористичної операції жодним чином не впливає на можливість здійснення ним своєї діяльності, а також на проведення розрахунків з контрагентами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаних заперечень відповідача.

З урахуванням викладеного, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення пені у сумі 74098,37 грн., 3% річних у сумі 7296,78 грн., інфляційних витрат у сумі 16495,57 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, на підставі статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сватівської обласної психіатричної лікарні , Луганська область, Сватівський район, с. Сосновий, квартал ім. Петрова Сергія Петровича, буд. 2-17, ідентифікаційний код 01983387, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганське енергетичне об'єднанняВ» , м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937, 3% річних у розмірі 7296,78 грн., інфляційні нарахування у сумі 16495,57 грн., пеню у сумі 74098,37 грн. та судовий збір у сумі 1468,36 грн. на п/рахунок № 26006304703374 у філії ЛОУ АТ В«Державний Ощадний банк УкраїниВ» , МФО 304665, видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 10.10.2016.

Суддя О.С. Фонова